Постанова

Іменем України

27 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 214/1292/22

провадження № 61-2660 св 22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - комунальне підприємство «Ритуал Сервіс Плюс» Криворізької міської ради Дніпропетровської області;

відповідач - ОСОБА_1 ;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 листопада 2022 року та додаткове рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 листопада 2022 року у складі судді Прасолова В. М., на постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року у складі колегії суддів: Агєєва О. В., Кішкіної І. В., Корчистої О. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2022 року комунальне підприємство «Ритуал Сервіс Плюс» Криворізької міської ради Дніпропетровської області (далі - КП «Ритуал Сервіс Плюс» КМР) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про захист ділової репутації юридичної особи.

Позовна заява мотивована тим, що КП «Ритуал сервіс Плюс» КМР є комунальним унітарним підприємством, створеним відповідно до рішення Криворізької міської ради Дніпропетровської області від 22 червня 2011 року № 456. Засновником підприємства та власником його майна є територіальна громада м. Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради Дніпропетровської області. Підприємство здійснює виробничо-господарську, торговельну та інші види діяльності, визначені статутом, з метою найбільш повного задоволення потреб населення в ритуальних послугах та насичення ринку України товарами та послугами високої якості, а також одержання відповідного прибутку. Метою діяльності КП «Риутал Сервіс Плюс» КМР є: здійснення організації поховання померлих і надання ритуальних послуг, передбачених необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг, реалізації предметів ритуальної належності, надання ритуальних послуг не передбачених необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг. Керівником (директором) КП «Ритуал Сервіс Плюс» КМР є ОСОБА_3 , який працює за строковим контрактом (термін дії контракту до 13 червня 2023 року включно) та призначений на посаду міським головою в порядку, встановленому чинним законодавством України. ОСОБА_1 - відповідач по справі, у вузьких колах міста відома як журналіст, політичний діяч, депутат Криворізької міської ради Дніпропетровської області, депутат від Криворізької міської організації політичної партії «Сила людей», редактор у друкованих засобах масової інформації (далі - ЗМІ) (друковане видання «Домашняя газета») та на телебаченні. Саме так вона позиціонує себе в мережі Інтернет, а саме: на своїй сторінці у соціальній мережі «Facebook» з назвою акаунту « ОСОБА_1 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Протягом останнього року ОСОБА_1 розгорнула політичну та громадську діяльність проти КП «Ритуал Сервіс Плюс» КМР, спрямовану на нанесення шкоди діловій репутації підприємства, створення у громадян хибного уявлення про діяльність підприємства. Вона виступає на телебаченні, публікує різного роду негативні статті в ЗМІ та виставляє публікації в мережі інтернет на її власній сторінці у соціальній мережі «Facebook».

Так, з періодичністю в декілька днів або навіть щодня, відповідач на своїй сторінці публікує нові пости із публікацією під ними різного роду фотографій осіб чи невідомих поховань, описуючи надумані ситуації стосовно поховань з посиланням на нічим не підтверджені свідчення громадян А, М, Г тощо, кожного разу звинувачуючи КП «Ритуал Сервіс Плюс» КМР чи його окремих працівників (керівництво, доглядачів кладовищ та інших працівників) в корупційних схемах, поборах, шахрайстві. До дня звернення з позовною заявою всі наявні на сторінці відповідача публікації були відкритими для перегляду та доступними для необмеженого кола осіб. Тексти публікацій містять фактичні твердження, висловлені ОСОБА_1 , про скоєння КП «Ритуал Сервіс Плюс» КМР ряду злочинів та суб`єктивну думку відповідача, висловлену в брутальній, принизливій чи непристойній формі, провокативні вислови, що виходять за межі загальноприйнятих моральних норм, етики та спричиняють шкоду діловій репутації підприємства. Поодинокі випадки розміщення ОСОБА_1 постів на її сторінці в соціальній мережі «Facebook» щодо діяльності КП «Ритуал Сервіс Плюс» КМР були завжди, однак з вересня 2021 року вона розгорнула активну друковану діяльність, яка виходить за межі дозволеного права на свободу слова. На замовлення адвоката Дерія А. О., як представника КП «Ритуал Сервіс Плюс» КМР, Центром компетенції адресного простору українського сегменту мережі Інтернет проведено фіксацію змісту веб-сторінки відповідача в соціальній мережі «Facebook», зокрема, фіксацію опублікованих постів, в яких йде мова про КП «Ритуал Сервіс Плюс» КМР або згадується підприємство чи його працівники. Не дивлячись на пости ОСОБА_3 як директора КП «Ритуал Сервіс Плюс» КМР у відповідь на її публікації, подачу ним позову до суду про захист честі, гідності та ділової репутації, відповідач продовжує їх публікувати знову і знову, не підтверджуючи жодними належними, допустимими та достатніми в їх сукупності доказами. Вказані обставини свідчать про те, що порушення прав КП «Ритуал Сервіс Плюс» КМР є триваючим, дійсним та очевидним. Аналізуючи зміст постів, опублікованих ОСОБА_1 в соціальній мережі «Facebook» на її особистій сторінці, спосіб побудови речень та окремих словесних конструкцій, використання гіпербол, сатиричних висловлювань, їх стилістичне навантаження, змістове значення, позивач вважає, що поширена відповідачем інформація відносно діяльності КП «Ритуал Сервіс Плюс» КМР є негативною та недостовірною, оскільки наведені нею в постах вислови та звернення (як то «кладбищенська мафія», «кладбищенські побори», «ритуальна мафія» тощо), мають обвинувальний нахил, посилання на факти та свідчення конкретних осіб (хоча й не підтверджені жодними належними та допустимими доказами) і сприймаються як звинувачення КП «Ритуал Сервіс Плюс» КМР у вчиненні кримінальних правопорушень. На підґрунті окремих дійсних фактичних обставин відповідач в опублікованій нею інформації спотворила реальні обставини та правовідносини і створила власну, нічим не підтверджену версію подій, що є відвертою маніпуляцією. Своїми публікаціями відносно ОСОБА_1 ставить під сумнів сформовану та напрацьовану роками ділову репутацію підприємства. У відношенні КП «Ритуал Сервіс Плюс» КМР немає будь-яких проваджень, в яких керівництво підприємства б звинувачували у вчиненні будь-яких кримінальних правопорушень чи невиконанні як зобов`язань перед фізичними особами, так і зобов`язань по відношенню до інших суб`єктів господарювання. На теперішній час закон не позбавляє можливості будь-кого, кому відомі факти про скоєння злочину звернутись з заявами до правоохоронних органів з метою їх перевірки. По теперішній час з наведених в публікаціях підстав керівництво чи працівники КП «Ритуал Сервіс Плюс» КМР до будь-яких правоохоронних органів не викликалися, будь-яких слідчих дій за їх участю не проводилось, що вкотре доводить про наклеп з боку відповідача. Зважаючи на те, що оприлюднена відповідачем інформація створює у широкого кола осіб викривлене уявлення про діяльність КП «Ритуал Сервіс Плюс» КМР, сприймається як звинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, є недостовірною, негативною, та такою, що безперечно порушує ділову репутацію підприємства та виходить за межі допустимої критики, вважає, що у суду є достатньо підстав для визнання негативною, недостовірною та такою, що порушує ділову репутацію позивача інформацію, розповсюджену ОСОБА_1 зокрема, але не виключно у вищевказаних публікаціях на її сторінці в соціальній мережі «Facebook» щодо діяльності КП «Ритуал Сервіс Плюс» КМР. З огляду на те, що інформація, викладена ОСОБА_1 в певній кількості її постів стосовно діяльності КП «Ритуал Сервіс Плюс» КМР, в цілому є викладом певних даних та тверджень і загалом сприймається як негативний образ про підприємство, позивач не вбачає доцільності визнавати таку інформацію недостовірною за окремими частинами статей з тією метою, аби не виривати зміст їх з контексту. Наполягає, що у даному випадку доцільним буде визнати обставини поширення відповідачем такої інформації із зобов`язанням відповідача спростувати інформацію, поширену нею, шляхом опублікування повідомлення про ухвалене судове рішення, включаючи його публікацію.

Ураховуючи наведене, уточнивши позовні вимоги, позивач просив суд визнати обставини поширення ОСОБА_1 в мережі Інтернет на її сторінці в соціальній мережі «Facebook» з назвою « ОСОБА_1 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_24 негативної, недостовірної та такої, що не відповідає дійсності та принижує ділову репутацію КП «Ритуал Сервіс Плюс» КМР, інформацію, опубліковану у дописах, зокрема, але не виключно:

- у дописі під назвою (мовою оригіналу): «ІНФОРМАЦІЯ_25» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4

- у дописі під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_26» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5

- у дописі під назвою (мовою оригіналу): «ІНФОРМАЦІЯ_27» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6

- у дописі під назвою (мовою оригіналу) « ІНФОРМАЦІЯ_7 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_8

- у дописі під назвою (мовою оригіналу) «ІНФОРМАЦІЯ_17» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_9

- у дописі під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_10» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_11

- у дописі під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_28» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_12

- у дописі під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_13 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_14 »;

- у дописі під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_29» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_15

- у дописі під назвою (мовою оригіналу): «ІНФОРМАЦІЯ_30» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_16

- зобов`язати ОСОБА_1 у триденний строк з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати негативну та недостовірну інформацію, поширену нею в опублікованих вище дописах на своїй персональній сторінці у соціальній мережі «Facebook», шляхом публікації офіційного спростування наступного змісту: « Спростування! Шановні підписники та користувачі соціальної мережі «Facebook»! Визнаю, що інформація, викладена на моїй сторінці соціальної мережі «Facebook» у публікаціях щодо діяльності Комунального підприємства «Ритуал Сервіс Плюс» Криворізької міської ради є негативною, недостовірною, не відповідає дійсності, порушує ділову репутацію підприємства»; та в цей же строк видалити зі своєї персональної сторінки у соціальній мережі «Facebook» усю раніше опубліковану нею інформацію, що стосується КП «Ритуал Сервіс Плюс» КМР у вищевказаних та інших дописах.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 листопада 2022 року позов КП «Ритуал Сервіс Плюс» КМР задоволено частково.

Визнано ту обставину, що ОСОБА_1 в мережі Інтернет на своїй сторінці в соціальній мережі «Facebook» з назвою « ОСОБА_1 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 у дописі під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_25» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 в частині, що стосується неправомірної вигоди та корупції, поширила негативну, недостовірну інформацію, яка є такою, що не відповідає дійсності та принижує ділову репутацію КП «Ритуал Сервіс Плюс» КМР.

Визнано ту обставину, що ОСОБА_1 в мережі Інтернет на своїй сторінці в соціальній мережі «Facebook» з назвою « ОСОБА_1 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 у дописі під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_26» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 в частині, що стосується мафії, поборів та корупційного збору, поширила негативну, недостовірну інформацію, яка є такою, що не відповідає дійсності та принижує ділову репутацію КП «Ритуал Сервіс Плюс» КМР.

Визнано ту обставину, що ОСОБА_1 в мережі Інтернет на своїй сторінці в соціальній мережі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з назвою « ОСОБА_1 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 у дописі під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_27» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 в частині, що стосується чорної готівки, поширила негативну, недостовірну інформацію, яка є такою, що не відповідає дійсності та принижує ділову репутацію КП «Ритуал Сервіс Плюс» КМР.

Визнано ту обставину, що ОСОБА_1 в мережі Інтернет на своїй сторінці в соціальній мережі «Facebook» з назвою « ОСОБА_1 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_24 у дописі під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_17 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_9 в частині, що стосується чорної готівки, поширила негативну, недостовірну інформацію, яка, є такою, що не відповідає дійсності та принижує ділову репутацію КП «Ритуал Сервіс Плюс» КМР.

Визнано ту обставину, що ОСОБА_1 в мережі Інтернет на своїй сторінці в соціальній мережі «Facebook» з назвою « ОСОБА_1 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_18 у дописі під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_10 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_11 в частині, що стосується поборів, поширила негативну, недостовірну інформацію, яка є такою, що не відповідає дійсності та принижує ділову репутацію КП «Ритуал Сервіс Плюс» КМР.

Визнано ту обставину, що ОСОБА_1 в мережі Інтернет на своїй сторінці в соціальній мережі «Facebook» з назвою « ОСОБА_1 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 у дописі під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_28 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_12 в частині, що стосується оббирання криворіжців, поборів, чорної готівки, поширила негативну, недостовірну інформацію, яка, є такою, що не відповідає дійсності та принижує ділову репутацію КП «Ритуал Сервіс Плюс» КМР.

Визнано ту обставину, що ОСОБА_1 в мережі Інтернет на своїй сторінці в соціальній мережі «Facebook» з назвою « ОСОБА_1 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 у дописі під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_13 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_14 в частині, що стосується мафії, поборів, чорної готівки, поширила негативну, недостовірну інформацію, яка, є такою, що не відповідає дійсності та принижує ділову репутацію КП «Ритуал Сервіс Плюс» КМР.

Визнано ту обставину, що ОСОБА_1 в мережі Інтернет на своїй сторінці в соціальній мережі «Facebook» з назвою « ОСОБА_1 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_24 у дописі під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_29» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_15 в частині, що стосується хабарництва, чорної готівки, поширила негативну, недостовірну інформацію, яка, є такою, що не відповідає дійсності та принижує ділову репутацію КП «Ритуал Сервіс Плюс» КМР.

Зобов`язано ОСОБА_1 у триденний строк з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати негативну та недостовірну інформацію, поширену нею в опублікованих дописах на своїй персональній сторінці у соціальній мережі «Facebook», шляхом публікації офіційного спростування наступного змісту: «Спростування! Шановні підписники та користувачі соціальної мережі «Facebook»! Визнаю, що інформація, викладена на моїй сторінці соціальної мережі «Facebook» у публікаціях щодо діяльності КП «Ритуал Сервіс Плюс» Криворізької міської ради Дніпропетровської області є негативною, недостовірною, не відповідає дійсності, порушує ділову репутацію підприємства:

- у дописі під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_25» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 в частині, що стосується неправомірної вигоди та корупції;

- у дописі під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_26» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 в частині, що стосується мафії, поборів та корупційного збору;

- у дописі під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_27» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 в частині, що стосується чорної готівки;

- у дописі під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_17» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_31 в частині, що стосується чорної готівки;

- у дописі під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_10» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_11 в частині, що стосується поборів;

- у дописі під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_28 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_12 в частині, що стосується оббирання криворіжців, поборів, чорної готівки;

- у дописі під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_13 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_14 » в частині, що стосується поборів, чорної готівки;

- у дописі під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_29» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_15 в частині, що стосується хабарництва, чорної готівки.

Зобов`язано ОСОБА_1 у триденний строк з дня набрання рішенням суду законної сили видалити інформацію, що принижує ділову репутацію КП «Ритуал Сервіс Плюс» КМР, зі своєї персональної сторінки у соціальній мережі «Facebook» у вказаних вище дописах у відповідних частинах.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог КП «Ритуал Сервіс Плюс» КМР відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Ритуал Сервіс Плюс» КМР судові витрати у сумі 10 723, 40 грн, з яких: судовий збір у розмірі 993, 40 грн; витрати за витребування доказів у розмірі 6 390 грн; витрати, пов`язані із залученням перекладача, у розмірі 3 340 грн.

Рішення суду мотивовано тим, щопослідовний, системний характер згадування відповідачки про причетність КП «Ритуал Сервіс Плюс» КМР до корупційних схем, поборів, шахрайства, мародерства в дописах свідчить про те, що ця інформація є фактичними твердженнями, проте ОСОБА_1 не надала доказів їх достовірності. Ці твердження про скоєння керівництвом та працівниками КП «Ритуал Сервіс Плюс» корупційних злочинів є недостовірними, не відповідають межам допустимої критики та негативно впливають на немайнові права позивача, а саме: його ділову репутацію, створюють негативне уявлення про підприємство у користувачів його послуг, невірне та спотворене уявлення про діяльність КП «Ритуал Сервіс Плюс». Публікації були відкритими для перегляду та доступними для необмеженого кола осіб, тому негативна та недостовірна інформацію, поширена відповідачем в опублікованих нею дописах підлягає спростуванню у спосіб, у який інформація була поширена.

Додатковим рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 листопада 2022 року задоволено заяву КП «Ритуал Сервіс Плюс» КМР про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Ритуал Сервіс Плюс» КМР понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 120 000 грн.

Ухвалюючи додаткове рішення про задоволення заяви КП «Ритуал Сервіс Плюс» КМР про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з критерію реальності адвокатських послуг та розумності їхнього розміру, часу, витраченого адвокатом на отримання доказів та виготовлення процесуальних документів, його участі у судових засіданнях, значення справи для сторін, врахувавши подані стороною відповідача докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 120 000 грн, дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Ритуал Сервіс Плюс» КМР витрат на правничу допомогу у заявленому розмірі.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 листопада 2022 року у частині розподілу судових витрат змінено й стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Ритуал Сервіс Плюс» КМР судові витрати у розмірі 7 383, 40 грн, з яких: судовий збір у розмірі 993, 40 грн; витрати за вчинення дій, що пов`язані з підготовкою справи до розгляду, у розмірі 6 390 грн.

В іншій частині рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 листопада 2022 року залишено без змін.

Додаткове рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 листопада 2022 року змінено й стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Ритуал Сервіс Плюс» КМР витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

Суд апеляційної інстанції в цілому погодився з висновками суду першої інстанції щодо вирішення спору щодо суті вимог. Втім апеляційний суд дійшов переконання, що понесені позивачем витрати по залученню перекладача не підлягають компенсації за рахунок відповідача, оскільки позивачем не доведено, що переклад частини позовної заяви був необхідним для розгляду справи та/або він здійснений на вимогу суду, процесуальне рішення суду щодо залучення перекладача відсутнє. Також суд зазначив, що витрати, пов`язані з підготовкою справи до розгляду, у розмірі 6 390 грн є підтвердженими, обґрунтованими та такими, що підлягають компенсації відповідачем на користь позивача, оскільки надані суду документи, за складання яких були понесені зазначені витрати, мали значення для розгляду справи по суті.

Крім того, апеляційний суд не вбачав підстав для закриття провадження у справі вказавши, що у справах № 214/1292/22 та № 214/11028/21 наявний різний суб`єктний склад, різні позовні вимоги та їх обґрунтування, що унеможливлює закриття провадження з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України.

Змінюючи додаткове рішення суду першої інстанції, апеляційний суд зазначив, що КП «Ритуал Сервіс Плюс» КМР має право на компенсацію понесених витрат на правову допомогу. Втім, врахувавши заперечення відповідача проти стягнення витрат на правничу допомогу, критерії реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, конкретні обставин справи, апеляційний суд дійшов висновку про зменшення розміру заявлених до стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Ритуал Сервіс Плюс» КМР витрат на правничу допомогу зі 120 000 грн до 10 000 грн. Такий розмір витрат на професійну правничу допомогу суд уважав співмірним зі складністю справи та наданим адвокатом обсягом послуг у суді.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У лютому 2023 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 листопада 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року в частині задоволених позовних вимог й ухвалити нове судове рішення, яким провадження у справі закрити; скасувати додаткове рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 листопада 2022 року й ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні вимог КП «Ритуал Сервіс Плюс» КМР відмовити.

Підставами касаційного оскарження указаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказувала, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 761/7918/15 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також не дослідили належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 березня 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу № 214/1292/22 із Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

У березні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 вересня 2023 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкових висновків про відсутність підстав для закриття провадження з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України, не звернув увагу на ухвалені у справі № 214/11028/21 рішення між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав що і у справі 214/1292/22, яка переглядається, а також на положення частини п`ятої статті 65 ГК України.

Так, у справі № 214/11028/21 ОСОБА_3 як керівник КП «Ритуал Сервіс Плюс» КМР звернувся до ОСОБА_1 з позовом, зокрема, про визнання обставин поширення нею в мережі Інтернет негативної, недостовірної та такої, що не відповідає дійсності та принижує ділову репутацію ОСОБА_3 як керівника КП «Ритуал Сервіс Плюс» КМР інформації, опублікованої у дописах на її сторінці в соціальній мережі «Facebook». Такі самі вимоги і з тих самих підстав та щодо тих самих дописів, що і у справі № 214/11028/21, пред`явлені КП «Ритуал Сервіс Плюс» КМР до ОСОБА_1 у справі № 214/1292/22, а зважаючи на те, що у справі № 214/11028/21 ОСОБА_3 , як керівник КП «Ритуал Сервіс Плюс» КМР, є представником цієї юридичної особи і діє від імені цього підприємства, то позивачем у зазначених для порівняння справах за вказаними вище позовними вимогами фактично є КП «Ритуал Сервіс Плюс» КМР. Отже, судові рішення у справі № 214/11028/21 ухвалені між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав що і у справі № 214/1292/22, що є підставою для закриття провадження у цій справі відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України.

При цьому заявник посилається на висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 761/7918/15 (провадження у справі № 14-58цс18).

Також заявник зазначає, що не погоджується з висновками апеляційного суду в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Ритуал Сервіс Плюс» КМР витрат за витребування доказів у розмірі 6 390 грн, оскільки, на думку заявника, ці витрати понесені позивачем у справі № 214/11028/21 при підготовці позову. Крім того, заявник не погоджується зі стягнутими з ОСОБА_1 на користь КП «Ритуал Сервіс Плюс» КМР витратами на правничу допомогу, оскільки із наданих позивачем доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу не убачається, що ця допомога надана саме у цій справі, що переглядається.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У травні 2023 року КП «Ритуал Сервіс Плюс» КМР подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, який колегією суддів не враховується, оскільки поданий за межами строку, встановленого судом для подання відзиву.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

КП «Ритуал Сервіс Плюс» КМР створено 22 червня 2011 року, директором цього підприємства є ОСОБА_3 .

Діяльність КП «Ритуал Сервіс Плюс» КМР передбачає надання послуг з поховання.

З 01 квітня 2021 року встановлено вартість окремих видів ритуальних послуг відповідно до необхідного мінімального переліку для КП «Ритуал Сервіс Плюс» КМР, серед яких: копання могили (викопування ручним способом, опускання труни з тілом померлого в могилу, закопування могили, формування намогильного насипу та одноразове прибирання території біля могили) - для поховання померлих дорослих 1 922 грн.

ОСОБА_1 є журналістом та депутатом Криворізької міської ради Дніпропетровської області.

Обліковий запис в соціальній мережі «Facebook» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 належить ОСОБА_1 .

На сторінку відповідача підписана значна кількість осіб «друзів» (4400 осіб), які мали змогу реагувати на вказані у позовній заяві публікації з коментарями та «лайками», що вбачається зі звіту за результатами проведення фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережу Інтернет від 22 грудня 2021 року № 504/2021-ЗВ (а. с. 86-136, т. 1).

ІНФОРМАЦІЯ_32 о 21 год. 39 хв. ОСОБА_1 на своїй сторінці в соціальній мережі «Facebook» опублікувала допис під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_25», в якому зазначила, що існують нарікання громадян на суми плати за могилу, навела відповідь заступника міського голови з цього питання, в якій вказано, що «За інформацією КП «Ритуал Сервіс Плюс» КМР, випадки стягнення неправомірної плати на кладовищах міста адміністрації підприємства невідомі, скарг та звернень з подібних питань не надходило». Далі в тексті зазначено: «Ось так: вам випадки стягнення неправомірної плати відомі, а самим гробокопачам невідомі. Оце вам і є паралельний світ. Світ цинізму, брехні і корупції»; «У тих, хто розводить вас на гроші, щоб ви знали: інформація щодо офіційної вартості є». В цій публікації ОСОБА_1 зазначає, що «гробокопачам», тобто КП «Ритуал Сервіс Плюс» КМР, відомі випадки неправомірної вигоди і що це підприємство громадян «розводить на гроші» та пов`язує його з корупцією.

ІНФОРМАЦІЯ_33 ОСОБА_1 створила електронну петицією, після чого почала збір підписів під цією петицію під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_34», в якій зазначає, що при похованнях стягуються гроші, що перевищують встановлені тарифи. При цьому вживає такі висловлювання: «Людей, які перебувають у скорботі, просто по-шахрайськи розводять на гроші. Є багато людських свідчень, що ці гроші передаються з рук в руки або копачам, або доглядачам кладовищ КП «Ритуал Сервіс Плюс», або представникам приватних ритуальних фірм, які займаються організацією поховання. Звісно ж, без видачі будь-яких підтверджуючих документів. При цьому ритуальщики, які займаються організацією похорон і беруть плату за могилу, виконують роль посередників між замовниками і КП «Ритуал Сервіс Плюс»; «Тим самим створено сприятливі умови для кладовищенських поборів»; «Але створити умови для унеможливлення кладовищенських поборів, організувати роботу так, щоб могили реалізувались тільки за офіційною розцінкою, - обов`язок виконавчої влади. Якщо вона, звичайно, не обтяжена корупційним інтересом, а її посадові особи не є вигодонабувачами корупційної схеми по оббиранню людей на кладовищах». В цій петиції відповідач зазначає, що при похованнях існують побори, корупційні явища з боку посадових осіб. Також зазначає, що особи, які займаються поборами, є посередниками між замовниками та КП «Ритуал Сервіс Плюс» КМР.

В ході проведення 28 вересня 2021 року позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання КП «Ритуал Сервіс Плюс» КМР вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів Головним управлінням Держспоживслужби в Дніпропетровській області, будь-яких порушень вимог законодавства України, що стосується прав споживачів, виявлено не було, що підтверджується актом від 05 жовтня 2021 року № 003068 (а. с. 43-48, т. 1).

ІНФОРМАЦІЯ_35 о 13 год. 15 хв. ОСОБА_1 на своїй сторінці в соціальній мережі «Facebook» опублікувала допис під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_26», в якому зазначає, зокрема, що цвинтарну мафію у Кривому Розі можна перемогти, що побори на цвинтарях мають постійний і системний характер. Але цього впритул не помічають у мерії. «Видають із себе дурнів, нічого не бачимо, не чуємо, не знаємо», - це цитата з публічного коментаря в соцмережі. Також відповідачкою вжиті такі висловлювання: «Тобто там, де йдеться про нескінченний потік готівки, на другий план для можновладців відходять навіть репутаційні ризики», «Треба сказати, загалом криворіжці цілком об`єктивно оцінюють ситуацію з цвинтарними поборами», «А якщо за фактом вони таки беруть плату за могилу, то виконують роль посередника з поборів між споживачем і КП «Ритуал Сервіс Плюс». При цьому на рахунок комунального підприємства вноситься сума 1992 грн, а різниця між офіційною розцінкою та фактично сплаченою сумою розсовується по кишенях». Далі відповідачка зазначає, що це є налагоджена система, також вживає висловлювання «По суті, комунальне підприємство є структурою із забезпечення корупційного збору з цвинтарів. За різницю між офіційною вартістю та фактично сплаченою сумою, учасники корупційної схеми вам дуже вдячні». Щодо питання оплати зазначає: «Корупційну схему ми підтримуємо, коли вступаємо у торги та погоджуємося сплачувати суму, яка не відповідає офіційній розцінці. Безготівковими вдасться сплатити лише суму офіційної розцінки - 1992 грн. Касовий апарат є, але лише в одному місці. Так задумано корупціонерами». Також відповідачка вживає висловлювання: «Поки що у місті правлять ті, хто не тільки не хоче поламати схему цвинтарних поборів, а навпаки - береже її як зіницю ока».

ІНФОРМАЦІЯ_36 о 15 год. 08 хв. ОСОБА_1 на своїй сторінці у соціальній мережі «Faсеbоок» опублікувала допис під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_27». В цій публікації відповідачка надає оцінку прийняттю її петиції, вживаючи такі висловлювання: «Увага, питання: а якого біса укладати той договір-замовлення на організацію похорон з КП «Ритуал Сервіс Плюс», якщо КП «Ритуал Сервіс Плюс» не займається організацією похорон, а тільки реалізує могили? Тобто, усе для людей. Не тих, яким треба хоронити і які часто не знають, куди їм бігти, а тих, які по кладовищах збирають чорну готівку».

ІНФОРМАЦІЯ_37 о 12 год 24 хв. ОСОБА_1 на своїй сторінці у соціальній мережі «Faсеbоок» опублікувала допис під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_7 », в якому зазначає, що «на кладовищі Візирка псевдопрацівниця КП «Ритуал Сервіс Плюс» ОСОБА_8 , вимагає за могилу 5300 гривень, ця інформація доведена до директора КП «Ритуал Сервіс Плюс» ОСОБА_3 через працівника підприємства».

ІНФОРМАЦІЯ_37, в доповнення до попереднього допису, ОСОБА_1 о 16 год. 56 хв. опублікувала новий допис під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_17», в якому зазначила, що директор КП «Ритуал Сервіс Плюс» ОСОБА_3 на своїй сторінці у «Faсеbоок» виклав договір-замовлення на організацію похорону та чек на оплату 1922 грн за могилу і 8 грн. за укладення договору, оцінює цей допис. Далі зазначає, вживаючи наступне висловлювання: «Кращого підтвердження тому, що на кладовищах збирається чорна готівка, а потім доглядачами кладовищ вноситься в касу сума, яка дорівнює офіційній, годі й шукати. А взагалі бажаю пану ОСОБА_3 успіхів у намаганні довести, що споживачі - «шахраї» обдурили справжню шахрайку, яка безкарно продовжує орудувати на кладовищі».

ІНФОРМАЦІЯ_19 об 11 год. 23 хв. у мережі Інтернет, а саме на своїй сторінці у соціальній мережі «Facebook» з назвою акаунту « ОСОБА_1 » відповідачка опублікувала допис під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_10» В цій публікації відповідачка описала події на цвинтарі Візирка, зазначила, що йдеться про той самий цвинтар, на якому у жовтні сім`ю учасника АТО обібрала псевдоадміністратор ОСОБА_11 ( ОСОБА_11 ), витягнувши за могилу чорним налом 7 500 грн. Також описує, що 05 листопада до неї звернулася мешканка Інгульця , завідувачка музею ІнГЗК ОСОБА_14 , з тим, що на цвинтарі Візирка за могилу з неї вимагають 5 300 грн. Також відповідачка вказала про складнощі у ОСОБА_16 в оплаті могили та зазначила: «Все це більш ніж промовисто свідчить про існування системи цвинтарних поборів, коли плата за могили в абсолютно довільних сумах (кого на скільки розведуть) збирається на цвинтарях чорною готівкою. Потім гроші, у вигляді офіційної ціни з укладанням липових договорів-замовлень, самими наглядачами вносяться на розрахунковий рахунок підприємства, а різниця присвоюється як неправомірна вигода».

ІНФОРМАЦІЯ_19 о 09 год.19 хв. у мережі Інтернет, на своїй сторінці у соціальній мережі «Facebook» з назвою акаунту « ОСОБА_1 » відповідачка опублікувала допис під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_28» В цій публікації відповідачка зазначила про підтримку її петиції «ІНФОРМАЦІЯ_34» та висловила припущення про наслідки підтримки петиції. Далі після підзаголовка «Але пане ОСОБА_3 » вказує про звернення до неї ОСОБА_17 , сім`я якого сплатила за могилу на цвинтарі Візирка 7 500 грн. Далі відповідачка вживає такі висловлювання: «І тоді ми стаємо споживачами ритуальних послуг та... об`єктами для корупційних поборів під час вирішення питання могили»; «Проблема цвинтарних поборів у Кривому Розі є давньою та системною»; «Руками цих псевдопрацівників, або самих доглядачів, або копачів, яким взагалі не повинно бути жодної справи до фінансів, на цвинтарях збирається чорна готівка. Потім у касу КП «Ритуал Сервіс Плюс» вносяться кошти обсягом офіційної ціни. Решта розсовується по маленьких та великих кишенях. Кошти вносяться до каси щомісяця доглядачами цвинтарів, а не оплачуються замовниками»; «Також я говорила про те, що директор КП «Ритуал Сервіс Плюс» ОСОБА_3 у розмові зі мною визнавав, що так, беруть за могили більше, чим передбачено, але це, мовляв, не вони, а приватні ритуальні фірми». Далі відповідачка зазначає, що таке твердження не витримує критики та вказує: «А якщо приватні ритуальні фірми, які займаються організацією похорону, беруть за могили, отже виконують роль посередників із поборів між споживачами та КП «Ритуал Сервіс Плюс»; «Тоді як сьогодні створені всі умови для поборів»; «Народний моніторинг цвинтарних поборів продовжується».

ІНФОРМАЦІЯ_38 о 08 год. 29 хв. ОСОБА_1 опублікувала допис під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_13». В цій публікації відповідачка зазначає, що була підтримана її петиція та вказує, що через місяць міська влада не збиралася і не збирається щось робити для наведення порядку у сфері ритуальних послуг. Надаючи оцінку тому, як вирішені вимоги петиції, зазначає: «Погодьтеся, впровадження системи заходів, що дозволяють виключити або хоча б звести до мінімуму побори на міських цвинтарях, - питання непросте та комплексне»; «Що саме за наявності такого «порядку» і квітнуть цвинтарні побори буйним квітом»; «Гроші за могили в довільних і часом немислимих розмірах стягуються чорною готівкою на цвинтарях, а потім у розмірі офіційної вартості вносяться на рахунок КП «Ритуал Сервіс Плюс» самими наглядачами цвинтарів одночасно з укладанням фіктивних договорів»; «Ні, ну якщо господарська діяльність підприємства полягає у незаконних поборах руками різних каламутних та асоціальних особистостей, тоді звісно. Втручання»; «Коротше, нашій мерії з поборами боротися - що бідному одружуватися. І то «не можна», і це «незаконно».

ІНФОРМАЦІЯ_39 о 12 год. 20 хв., директор КП «Рітаул Сервіс Плюс» ОСОБА_3 опублікував на своїй сторінці у соціальній мережі «Facebook» допис під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_20 », в якому зазначив, що депутат ОСОБА_1 своїми «порадами» організації поховання померлих, вводить в оману людей. Роз`яснює події від 25 листопада 2021 року, пов`язані із мешканкою Інгульця ,пані ОСОБА_18 , якій співробітники підприємства неодноразово роз`яснювали, які кроки та дії необхідно здійснити для вирішення питання оплати послуги копання могили та організації поховання у відповідності до діючого законодавства. Просить у разі виникнення питань звертатися до фахівців і не слухати горе-порадників.

ІНФОРМАЦІЯ_39 о 17 год. 11 хв. на своїй сторінці у соціальній мережі «Facebook», на прохання громадян, директор КП «Рітаул Сервіс Плюс» ОСОБА_3 опублікував інформаційний допис, в якому описав механізм дій при організації поховання померлих.

ІНФОРМАЦІЯ_40 о 21 год. 34 хв. ОСОБА_1 опублікувала допис під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_29». В цій публікації відповідачка аналізує, чи змінилося щось в оплаті за могили після того, як міська рада підтримала петицію «ІНФОРМАЦІЯ_34». При цьому приводить приклад сім`ї ОСОБА_19 з Інгульця , яка на цвинтарі Візирка 27 листопада підпоховували бабусю, сплативши за могилу 1922 гривні, для чого прийшлося «помотатися» і понервувати. В публікації відповідачкою вживані такі висловлювання: «Цілком очевидно, що замовники, які мають намір платити за могилу офіційно за встановленою вартістю, є для КП «Ритуал Сервіс Плюс» проблемними клієнтами»; «Розумію, з погляду цвинтарних хабарників, порада дуже шкідлива. І біда в тому, що він у якомусь сенсі є шкідливим і для споживачів, до яких починають ставитись з особливою пристрастю». Висловлюється про те, «щоб не миттям, так катанням, заганяти споживачів ритуальних послуг з усього величезного міста в єдину на все місто кімнатку на 95-му кварталі, так званий відділ замовлень, вірніше, зберігати умови, за яких убитим горем родичам простіше нікуди не їхати, махнути рукою та заплатити чорним готівкою на цвинтарі».

ІНФОРМАЦІЯ_41 ОСОБА_1 опублікувала допис під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_30». В цій публікації відповідачка вказує про необхідність сплачувати офіційну вартість могили, згадування КП «Ритуал Сервіс Плюс» або його працівників, у цьому дописі не міститься.

ІНФОРМАЦІЯ_42 відповідачка створила електрону петицією під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_34» та почала збір підписів під нею. Після зібрання 1 000 підписів, 27 жовтня 2021 року на пленарному засіданні XVI чергової сесії Криворізької міської ради Дніпропетровської області петицію ОСОБА_1 підтримано. В цій петиції відповідачка зазначила, що при похованнях існують побори, існують корупційні явища з боку посадових осіб. Також зазначила, що особи, які займаються поборами, є посередниками між замовниками та КП «Рітуал Сервіс Плюс» КМР.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 400 ЦПК України Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

У справі, що переглядається, ОСОБА_1 оскаржує судові рішення лише в частині висновків про задоволення позову КП «Рітуал Сервіс Плюс» КМР, тому Верховний Суд переглядає рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції виключно в зазначеній частині та не переглядає судові рішення в частині висновків про відмову у позові.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.

Щодо клопотання про закриття провадження у справі

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Тлумачення пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України свідчить, що підставою для прийняття судового рішення про закриття провадження у справі є наявність іншого рішення суду, яке набрало законної сили та яке ухвалено між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав.

Закриття провадження у справі - це одна з форм закінчення розгляду цивільної справи без винесення рішення суду у зв`язку з виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість подальшого судового розгляду справи.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пунктах 26, 27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 320/9224/17 (провадження № 14-225цс19) зазначено, що: «згідно з пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами. Тобто, згідно з вказаним пунктом підставою для закриття провадження у справі є, зокрема, вирішення спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав шляхом ухвалення рішення, яке набрало законної сили, або постановлення ухвали про закриття провадження у справі».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 761/7978/15-ц (провадження № 14-58цс18) зазначено, що: «необхідність застосування пункту 2 частини першої статті 205 ЦПК України зумовлена, по-перше, неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів, в яких одночасно тотожні сторони, предмет і підстави позову, та, по-друге, властивістю судового рішення, що набрало законної сили (стаття 223 ЦПК України). За змістом наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) вказано, що «предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу».

Суд закриває провадження у справі, якщо в позовах, які розглядаються судами, одночасно, збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

У цій справі № 214/1292/22 КП «Ритуал сервіс Плюс» КМР звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило: визнати обставини поширення ОСОБА_1 в мережі Інтернет на її сторінці в соціальній мережі «Facebook» з назвою « ОСОБА_1 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_24 негативної, недостовірної та такої, що не відповідає дійсності та принижує ділову репутацію КП «Ритуал Сервіс Плюс» КМР, інформацію, опубліковану у дописах: «ІНФОРМАЦІЯ_25» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4; «ІНФОРМАЦІЯ_26» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 «ІНФОРМАЦІЯ_27» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6; «ІНФОРМАЦІЯ_7» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_43; «ІНФОРМАЦІЯ_17» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_9; « ІНФОРМАЦІЯ_10» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_11; «ІНФОРМАЦІЯ_28» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_12 « ІНФОРМАЦІЯ_13 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_44; « ІНФОРМАЦІЯ_29» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_15; « ІНФОРМАЦІЯ_21» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_16 зобов`язати ОСОБА_1 спростувати інформацію, поширену нею в опублікованих вище дописах та видалити її зі своєї персональної сторінки у соціальній мережі «Facebook».

У справі № 214/11028/21 ОСОБА_21 звернулася до ОСОБА_1 з позовом, у якому просила: визнати неправомірним використання ОСОБА_1 фотозображення, належного ОСОБА_21 , розміщеного ОСОБА_1 у мережі Інтернет на її сторінці в соціальній мережі «Facebook» із назвою « ОСОБА_1 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 під публікацією допису ІНФОРМАЦІЯ_19 о 09:19 год. з назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_28 Чи означає підтримка петиції, що побори на цвинтарях будуть припинені?» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_12 та таким, що призвело до розголошення її персональних даних третім особам, а саме поширення інформації про приватне (сімейне) життя; зобов`язати ОСОБА_1 видалити зі своєї сторінки в Інтернеті у соціальній мережі «Facebook» належне ОСОБА_21 фотозображення, а також усі коментарі, фото під цією публікацією, що стосуються персональних даних ОСОБА_21 , а саме поширення інформації про її приватне (сімейне) життя; заборонити ОСОБА_1 використовувати та поширювати у мережі Інтернет (у тому числі, але не виключно, у соціальній мережі «Facebook») фотознімки із зображенням ОСОБА_21 , без попереднього отримання її дозволу на їх поширення та використання; стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_21 100 000, 00 грн на відшкодування моральної шкоди.

У межах справи № 214/11028/21 ОСОБА_3 звернулася до ОСОБА_1 з позовом, у якому просив: визнати неправомірним використання ОСОБА_1 фотозображень, належних ОСОБА_3 , розміщених ОСОБА_1 у мережі Інтернет на її сторінці в соціальній мережі «Facebook» з назвою « ОСОБА_1 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 під публікацією допису ІНФОРМАЦІЯ_19 об 11:23 год. з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_10» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_11 та під публікацією допису ІНФОРМАЦІЯ_19 о 09:19 год з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_28» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_45»; зобов`язати ОСОБА_1 видалити зі своєї сторінки в мережі Інтернет у соціальній мережі «Facebook» належні ОСОБА_3 фотозображення, а також усі коментарі, фото під цією публікацією, що стосуються персональних даних ОСОБА_3 , а саме поширення інформації про його приватне життя; заборонити ОСОБА_1 використовувати та поширювати у мережі Інтернет (у тому числі, але не виключно, у соціальній мережі «Facebook») фотознімки із його зображенням без попереднього отримання дозволу на їх поширення та використання; визнати обставини поширення ОСОБА_1 в мережі Інтернет на її сторінці в соціальній мережі «Facebook» з назвою « ОСОБА_1 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 негативної, недостовірної інформації, такої, що не відповідає дійсності, порушує права і свободи, принижує його честь, гідність, ділову репутацію як керівника КП «РИТУАЛ СЕРВІС ПЛЮС», опубліковану у дописах, зокрема, але не виключно: «ІНФОРМАЦІЯ_25» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 «ІНФОРМАЦІЯ_26» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 у дописі під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_27» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_46; «ІНФОРМАЦІЯ_7» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_47; «ІНФОРМАЦІЯ_17» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_48 ; «ІНФОРМАЦІЯ_10» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_49; «ІНФОРМАЦІЯ_28» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_50; « ІНФОРМАЦІЯ_22 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_23 « ІНФОРМАЦІЯ_13 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_51; «ІНФОРМАЦІЯ_53» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_52; «ІНФОРМАЦІЯ_54» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_55; «ІНФОРМАЦІЯ_56» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_57; зобов`язати ОСОБА_1 спростувати інформацію, поширену нею в опублікованих вище дописах та видалити її зі своєї персональної сторінки у соціальній мережі «Facebook»; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 150 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Виходячи з вищевикладеного, вбачається, що суб`єктний склад, позовні вимоги та їх обґрунтування у справі № 214/1292/22 та у справі № 214/11028/21 є різними, що унеможливлює закриття провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки позови вважаються тотожними тоді, коли в них співпадають сторони, предмет і підстави. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів, позови не можна вважати тотожними, що позбавляє суд права закрити провадження у справі.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для закриття провадження у справі.

Щодо вирішення справи по суті заявлених позовних вимог

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних (далі - Конвенція) свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права. Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.

У статті 32 Конституції України визначено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Відповідно до статті 34 Конституції України, кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Статтею 201 ЦК України передбачено, що, зокрема, честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, а статтями 297 299 ЦК України передбачено право на повагу до гідності та честі, а також право на недоторканість ділової репутації.

Відповідно до частини першої статті 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Згідно з частиною першою статті 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування, та інших належних їй нематеріальних активів, серед кола споживачів її товарів та послуг.

Частиною другою статті 34 ГК України передбачено, що дискредитацією суб`єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов`язаних з особою чи діяльністю суб`єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб`єкта господарювання.

Інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді (частина перша статті 200 ЦК України).

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з`ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням, встановити факт поширення недостовірної інформації та факт того, що поширена інформація стосується саме особи позивача і що поширена інформація порушує особисті немайнові права особи позивача або перешкоджає повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право, при цьому саме позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовностилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та їх правдивість не доводиться.

Спростованою може бути інформація, яка містить відомості про події та явища (факти), яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). В будь-якому випадку це має бути інформація, істинність якої можливо перевірити, існування таких фактів не залежить від їх суб`єктивного сприйняття чи заперечення через думки і погляди особи.

Вільне вираження поглядів є істотним чинником повноцінного розвитку особистості в суспільстві, як і здатність особи сприймати заперечення, спонукання, заохочення через думки, ідеї, висловлені іншими людьми.

Положеннями частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи.

У рішенні від 08 липня 1986 року у справі Lingens v. Austria (заява № 12/1984/84/131) ЄСПЛ розрізнив факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції. У цій справі ЄСПЛ зазначив, що: «Суд повинен нагадати, що свобода вираження поглядів гарантована пунктом 1 статті 10 Конвенції, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов самореалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 свобода вираження стосується не лише тієї «інформації» або тих «ідей», які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості і широти поглядів, без яких «демократичне суспільство» неможливе».

У постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у

справі № 757/22307/17-ц (провадження № 61-48302св18) зазначено, що: «Свобода дотримуватися своїх поглядів є основною передумовою інших свобод, гарантованих статтею 10 Конвенції, і вона користується майже абсолютним захистом у тому сенсі, що можливі обмеження, закладені в пункті 2 цієї статті. Поряд з інформацією чи даними, що підлягають перевірці, стаття 10 захищає і погляди, критичні зауваження або припущення, правдивість яких не може бути піддана перевірці на правдивість. Оціночні судження також користуються захистом - це передумова плюралізму поглядів».

У постанові Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі № 757/43705/19-ц (провадження № 61-9538св20) зроблено такі висновки: «Під час розгляду справ про захист ділової репутації шляхом визнання інформації недостовірною завданням суду є забезпечення балансу прав та свобод учасників інформаційних правовідносин щодо недопущення поширення інформації, яка не відповідає дійсності, - з одного боку (приватний інтерес), а з іншого - недопущення ситуації, коли такі позови використовуються з метою обмеження загальних засад свободи слова, права громадськості бути обізнаною (публічний інтерес). Розглядаючи зазначені спори, суд зобов`язаний виважено підійти до необхідності обмеження свободи вираження поглядів та ретельно обґрунтувати ухвалене рішення щодо наявності в інформації, яка визнається недостовірною, ознак реального завдання шкоди репутації, порушення прав інших осіб, з метою забезпечення професійного захисту журналістики та недопущення надмірного втручання в право громадськості на отримання інформації».

Відповідно до статей 12 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) зроблено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доводити так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

У справі, що переглядається, КП «Ритуал Сервіс Плюс» КМР визначило підставою позову, спрямованого на захист ділової репутації юридичної особи, факт поширення ОСОБА_1 в мережі Інтернет на своїй сторінці в соціальній мережі «Facebook» з назвою « ОСОБА_1 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_24 негативної, недостовірної та такої, що не відповідає дійсності, інформацію, опубліковану у наведених позивачем дописах.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов переконання, що послідовний, системний характер згадування відповідачкою в дописах про причетність КП «Ритуал Сервіс Плюс» КМР до корупційних схем, поборів, шахрайства, мародерства свідчить про те, що це згадування є твердженням. ОСОБА_1 не надала доказів щодо достовірності. Ці твердження про скоєння керівництвом та працівниками КП «Ритуал Сервіс Плюс» КМР корупційних злочинів є недостовірними, не відповідають межам допустимої критики та негативно впливають на немайнові права позивача, а саме: його ділову репутацію, створюють негативне уявлення про підприємство у користувачів його послуг, невірне та спотворене уявлення про діяльність КП «Ритуал Сервіс Плюс» КМР.

Верховний Суд не погоджується з наведеними висновками з таких підстав.

Суди не врахували, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Газета «Україна-Центр» проти України» від 15 жовтня 2010 року в підпункті «g» пункту 46 суд зазначив, що повідомлення новин, засноване на інтерв`ю або відтворенні висловлювань інших осіб, відредагованих чи ні, становить один з найбільш важливих засобів, за допомогою яких преса може відігравати свою важливу роль «сторожового пса суспільства». У таких справах потрібно розрізняти ситуації, коли такі висловлювання належали журналісту, і коли були цитатою висловлювання іншої особи, оскільки покарання журналіста за участь у розповсюдженні висловлювань інших осіб буде істотно заважати пресі сприяти обговоренню питань суспільного значення та не повинно розглядатися, якщо для іншого немає винятково вагомих причин. Також у цьому рішенні ЄСПЛ звернув увагу на те, що журналістська свобода також включає можливість перебільшень або навіть провокацій. Пункт 2 статті 10 Конвенції майже не надає можливостей для обмеження свободи вираження поглядів, коли йдеться про виступи політиків або про питання, які становлять суспільний інтерес.

Поза увагою судів залишилося й те, що частина інформації, опублікованої ОСОБА_1 у дописах на її сторінці в соціальній мережі « Facebook », - це історії мешканців м. Кривого Рогу. Описуючи конкретні історії, відповідачка зазначала їх авторів. На підставі інтерв`ю та коментарів мешканців територіальної громади ОСОБА_1 як журналіст і депутат Криворізької міської ради, враховуючи підвищений суспільний інтерес до питання діяльності КП «Ритуал Сервіс Плюс» КМР окрім власне історій мешканців, надавала власну оцінку, зокрема діяльності комунального підприємства.

Тобто оспорювана інформація є не твердженнями, висловленими особисто відповідачкою про факти, а є оцінкою отриманої інформації та власними висновками щодо цієї інформації. Такі висновки не можуть бути ані спростовані, ані підтверджені, а тому не можуть бути предметом спору. Вагомих причин, які б давали підстави для покарання відповідачки за поширення висловлювань інших осіб не встановлено.

Позивач не надав до суду висновку експерта за наслідками проведення лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи для з`ясування характеру оспорюваної ним інформації, зокрема того, чи є висловлювання ОСОБА_1 фактичними твердженнями або оціночними судженнями.

Верховний Суд погоджується з доводами касаційної скарги про те, що частина поширеної відповідачкою інформації є відтворенням висловлювань інших людей, а частина є оціночними судженнями автора, про що свідчать використані нею мовностилістичні засоби, зокрема, порівняння, гіперболи, є її особистою думкою та критикою, яка ґрунтується на особистих припущеннях.

Верховний Суд наголошує на тому, що хоча опублікована відповідачкою інформація й містить елементи провокативного характеру, однак її не можна витлумачити як таку, що містить фактичні дані, оскільки вона є оцінкою дій і не містить ствердження про порушення позивачем законодавства чи моральних принципів, а лише дає можливість проаналізувати та сприйняти зміст інформації згідно з власними суб`єктивними переконаннями.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (частина перша статті 412 ЦПК України).

Згідно з частиною третьою статті 412 ЦПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Враховуючи те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, у зв`язку з чим дійшли помилкових висновків про задоволення позову, то оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню із ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову КП «Ритуал Сервіс Плюс» КМР.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частинами першою, другою, тринадцятою статті 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За подання апеляційної скарги ОСОБА_1 сплатила судовий збір у розмірі 1 490, 10 грн, що підтверджується квитанцією від 28 листопада 2022 року (а. с. 84, т. 2), за подання касаційної скарги - у розмірі 1 986, 80 грн, що підтверджується квитанцією від 22 лютого 2023 року.

Зважаючи на висновки, зроблені за результатами касаційного перегляду, із КП «Ритуал Сервіс Плюс» КМР на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 3 476, 90 грн на відшкодування витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг.

Керуючись статтями 141 400 409 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 листопада 2022 року, додаткове рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 листопада 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову комунального підприємства «Ритуал Сервіс Плюс» Криворізької міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про захист ділової репутації юридичної особи відмовити.

Стягнути з комунального підприємства «Ритуал Сервіс Плюс» Криворізької міської ради Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 3 476 (три тисячі чотириста сімдесят шість) гривень 90 копійок на відшкодування витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович