Історія справи

Постанова КЦС ВП від 26.09.2022 року у справі №686/29071/21

Постанова

Іменем України

26 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 686/29071/21

провадження № 61-7398св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - держава Україна в особі Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 квітня

2022 року у складі судді Заворотної О. Л. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 04 липня 2022 року у складі колегії суддів: Талалай О. І., Корніюк А. П., П`єнти І. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до держави Україна в особі Управління Державної міграційної служби України у Хмельницькій області (далі - Управління) про відшкодування моральної шкоди.

Обґрунтовуючи позов, зазначав, що внаслідок невиконання рішення суду у справі № 2270/14181/11 у період з 22 год 00 хв до 23 год 00 хв 02 грудня 2021 року йому завдано моральної шкоди, оскільки порушено його конституційне право

на якісну послугу від органів державної влади; а також право приватної власності на паспортну книжку; право правомірного очікування на справедливий суд та відшкодування витрат, що були ним понесені на відновлення порушених прав; право на судовий захист. Невиконання судового рішення свідчить про невиконання державою головного обов`язку перед людиною - утверджувати

та забезпечувати її права. У зв`язку з викладеним він зазнав душевних страждань, змушений був докладати додаткових зусиль для організації свого життя та захисту порушеного права.

Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути на його користь

на відшкодування моральної шкоди 155 000 000 000,00 грн.

Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області

від 11 квітня 2022 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 04 липня 2022 року, в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку про недоведеність позивачем незаконності дій чи бездіяльності держави Україна в особі Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області при невиконанні рішення суду у справі

№ 2270/14181/11 в період з 22 год 00 хв до 23 год 00 хв 02 грудня 2021 року

та заподіяння йому такими діями чи бездіяльністю моральної шкоди.

Суд також вважав, що позивач не надав належних та допустимих доказів

на підтвердження заявленого розміру моральної шкоди.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

01 серпня 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу,

в якій просить скасувати рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 квітня 2022 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 04 липня 2022 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Зазначає, що, на його думку, суди безпідставно відмовили в задоволенні позову, оскільки його права були порушені невиконанням рішення суду у певний проміжок часу. Це призвело до порушення його права на судовий захист, тому суди повинні були вирішити позов на підставі статті 23 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) незалжено від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.

Особа, яка подає касаційну скаргу, вказує, що обраний ним спосіб захисту його порушеного права є ефективним.

Вказує на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права і зазначає,

що суди застосовали норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 265/6582/16-ц (провадження № 14-17цс19), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18), від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) та у постанові Верховного Суду від 20 вересня

2021 року у справі № 686/8422/20 (провадження № 61-2846св21).

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу Управління державної міграційної служби України

в Хмельницькій області вказує на безпідставність її доводів щодо неправомірності дій Управління, а також щодо заподіяння йому моральної шкоди у зв`язку з такими неправомірними діями, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 08 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано справу з Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд встановив, що 14 листопада 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду

з адміністративним позовом до Хмельницького міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області (далі -

УМВС України в Хмельницькій області), Управління державного казначейства України у м. Хмельницькому про зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року у справі № 2270/14181/11, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2012 року, адміністративний позов ОСОБА_1 частково задоволено, зобов`язано Хмельницький міський відділ УМВС України в Хмельницькій області невідкладно вклеїти фотокартку

в паспорт громадянина України ОСОБА_1 , який йому видати на руки. У решті позовних вимог відмовлено.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції

у Хмельницькій області (далі - УДВС ГУЮ у Хмельницькій області) від 27 червня 2012 року відкрито виконавче провадження ВП № 33223826 з примусового виконання виконавчого листа № 2270/14181/11, виданого 11 червня 2012 року.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 жовтня

2012 року у справі № 2270/14181/11 задоволено заяву відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області про заміну сторони виконавчого провадження. Замінено у виконавчому провадженні № 33223826 з виконання рішення суду у справі № 2270/14181/11 боржника Хмельницький МВ УМВСУ

в Хмельницькій області на боржника Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області (далі - УДМС України в Хмельницькій області).

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 травня

2017 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 17 січня

2019 року, у справі № 2270/14181/11 відмовлено в задоволенні заяви УДМС України в Хмельницькій області від 13 лютого 2017 року № 09/2197 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Хмельницькій області від 11 серпня 2017 року

у № 33223826 за невиконання рішення суду на боржника УДМС

в Хмельницькій області накладено штраф у сумі 5 100,00 грн.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Хмельницькій області від 31 серпня 2017 року

у № 33223826 за невиконання рішення суду на боржника УДМС

у Хмельницькій області накладено штраф у сумі 10 200,00 грн.

Постановою заступника начальника відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Хмельницькій області від 28 грудня 2018 року у № 33223826 закінчено відповідно до пункту 11 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частинами першою, другою статті 2 Цивільного процесуального кодексу України в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги (далі -

ЦПК України), завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод

чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції

в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 08 серпня 2022 року вказано, що касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції

в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Позивач звернувся до суду з цим позовом та просив стягнути на його користь 155 000 000 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, посилаючись

на те, що така шкода завдана йому невиконанням рішення суду у справі

№ 2270/14181/11 у формі активної незаконної бездіяльності в період 02 грудня 2021 року з 22 год. 00 хв. до 23 год. 00 хв.

Статтею 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів.

Відповідно до частин другої-п`ятої цієї статті моральна шкода полягає, зокрема

у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості

їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина

є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності

і справедливості.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування та посадової або службової особи вказаних органів при здійсненні ними своїх повноважень, визначених у статях 1173 та 1174 ЦК України відповідно.

Безпосередньо зобов`язання про компенсацію моральної шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні своїх повноважень, виникає за умов протиправності поведінки, наявності причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом завданням моральною шкодою. Всі наведені складові мають бути доведені при зверненні із відповідним позовом.

Отже, у разі звернення до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди, яку, як вважає позивач, йому завдано внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб, позивачу слід довести як наявність шкоди та її розмір, так і протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач має довести відсутність своєї вини у спричиненні шкоди потерпілому (позивачу).

Касаційний суд погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій про відсутність доказів заподіяння позивачеві моральної шкоди внаслідок невиконання судового рішення у вказаний ним період з 22 год 00 хв

до 23 год 00 хв 02 грудня 2021 року.

Позивач не довів, в чому саме полягає незаконність дій чи бездіяльність Держави Україна в особі УДМС в Хмельницькій області при невиконанні рішення суду у справі № 2270/14181/11 саме в період з 22 год 00 хв до 23 год 00 хв

02 грудня 2021 року, та заподіяння такими діями чи бездіяльністю моральної шкоди позивачу.

Не надав позивач належних та допустимих доказів і на підтвердження заявленого ним розміру моральної шкоди за вказаний період у сумі

155 000 000 000,00 грн.

Також слід зазначити, що згідно з частиною п`ятою статті 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Законом не встановлено обов`язку відшкодовувати моральну шкоди, завдану внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності органів державної влади,

їх посадових і службових осіб, а у цій справі через тривале невиконання судового рішення, яке вже виконане у 2018 році, неодноразово, ураховуючи що рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 жовтня

2020 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 19 січня 2021 року та постановою Верховного Суду від 20 вересня 2021 року,

у справі № 686/8422/20 (провадження № 61-2846св21), таку шкоду вже було стягнено.

Доводи касаційної скарги щодо ефективності способу захисту порушених прав колегією суддів касаційного суду до уваги не беруться, оскільки позивач взагалі не довів порушення його прав у вказаний ним проміжок часу.

Доводи касаційної скарги щодо незастосування судами правових висновків Верховного Суду, викладених у зазначених у касаційній скарзі постановах,

на увагу не заслуговують, оскільки ухвалені у цій справі рішення не суперечать цим висновкам.

Інші доводи касаційної скарги також не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, зводяться до незгоди з такими висновками щодо встановлення обставин справи та тлумачення норм матеріального

й процесуального права, на законність судового рішення не впливають.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК Українисуд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки такі судові рішення

є законними та обґрунтованими, прийняті з дотриманням вимог процесуального та матеріального закону, а доводи касаційної скарги висновків судів

не спростовують.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної

чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

З огляду на те що суд касаційної інстанції рішення не змінює та не ухвалює нове, підстав для перерозподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області

від 11 квітня 2022 року та постанову Хмельницького апеляційного суду

від 04 липня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:С. Ю. Бурлаков В. М. Коротун М. Є. Червинська