Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 28.10.2018 року у справі №375/250/18

Постанова

Іменем України

23 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 375/250/18

провадження № 61-46168св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Курило В. П. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",

відповідач - ОСОБА_1,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на постанову апеляційного суду Київської області від

11 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Кашперської Т. Ц.,

Фінагеєва В. О., Яворського М. А.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ:

Короткий зміст позовних вимог:

У лютому 2018 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", зараз акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", (далі - АТ КБ "ПриватБанк") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що відповідно до укладеного договору б/н від 23 лютого 2012 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 2 500,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків, щодо зміни кредитного ліміту банк керується пунктами 2.1.1.2.3,2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт надає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Відповідач підтвердив свою згоду, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Правилами користування платіжною карткою" та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

У порушення умов договору відповідач свої зобов'язання не виконав, внаслідок чого станом на 31 грудня 2017 року має заборгованість в розмірі 107 006,02 грн, з яких: 2 904,95 грн - заборгованість за кредитом,

93 494,35 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом,

5 035,00 грн - заборгованість за пенею та комісією, 500,00 грн - штраф (фіксована частина), 5 071,72 грн - штраф (процентна складова).

АТ КБ "ПриватБанк" просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь вказану заборгованість.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 06 червня

2018 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором в сумі 2 904,95 грн та судові витрати в розмірі

47,83 грн, всього - 2 952,78 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позов АТ КБ "ПриватБанк" про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 2 904,95 грн, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач фактично отримав кредит у зазначеній сумі, що підтверджується розрахунком позивача, який не заперечується відповідачем і не викликає сумнівів у суду в цій частині вимог. Оскільки позивач не надав суду належних та допустимих доказів наявності між сторонами договірних відносин щодо нарахування відсотків за користування кредитом та штрафу, в іншій частині позов задоволенню не підлягає.

Постановою апеляційного суду Київської області від 11 вересня 2018 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково.

Рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 06 червня

2018 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив із їх недоведеності.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:

17 жовтня 2018 року АТ КБ "ПриватБанк" через засоби поштового зв'язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду Київської області від 11 вересня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Касаційна скарга мотивована тим, що відповідач укладання чи не укладання кредитного договору не оспорювала, розрахунок заборгованості не спростувала, не довела відсутність заборгованості та, відповідно, виконання умов договору належним чином, не заперечувала проти наявності між сторонами кредитних зобов'язань, зустрічних позовних вимог не заявляла. Факт укладання між позивачем та відповідачем договору, який складається не лише із заяви позичальника, а й також з Умов та правил надання банківських послуг є доведеним.

Доводи інших учасників справи:

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи:

Ухвалою Верховного Суду від 26 жовтня 2018 року поновлено АТ КБ "ПриватБанк" строк на касаційне оскарження постанови апеляційного суду Київської області від 11 вересня 2018 року. Відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Рокитнянського районного суду Київської області.

Ухвалою Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:

Положеннями частини 2 статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною 1 статті 400 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Позиція Верховного Суду:

Оскаржуючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, АТ КБ "ПриватБанк" просило змінити рішення Рокитнянського районного сулу Київської області від 06 червня 2018 року в частині відмови у стягненні заборгованості по процентам, пені та штрафам та в цій частині ухвалити нове рішення, задовольнивши позовні вимоги в цій частині в повному обсязі, в іншій частині рішення залишити без змін.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що позивачем надано до суду розрахунок заборгованості, копію анкети-заяви від 23 лютого 2012 року, витяг з Тарифів, Умови та правила надання банківських послуг, натомість, відповідач заперечень проти позову банку не подавав, розмір обчисленої позивачем заборгованості, в тому числі відсотків, не оспорював, факт укладення договору, отримання кредитних коштів, ознайомлення з Умовами та правилами, Тарифами не заперечував, а тому рішення суду, що відповідач не був ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку ґрунтується на припущеннях.

Крім того, даний договір є договором приєднання, який регулюється статтею 634 ЦК України, 23 лютого 2012 року відповідачем було підписано анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, таким чином, відповідач приєднався до запропонованої банком пропозиції. Відповідно до даної анкети-заяви, відповідач ознайомлений та згоден з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, їх зміст розуміє, та їх положень зобов'язується неухильно дотримуватись. Більш того, відповідач підтвердив, що в подальшому зобов'язується самостійно знайомитися зі всіма змінами Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів на сайті банку.

Відсутність підпису боржника на відповідних умовах, тарифах та правилах не свідчить про неукладеність договору, позаяк суть договору приєднання і полягає в тому, що його умови визначаються однією стороною одноособово і викладаються у певних формулярах або інших стандартах, а інша сторона може лише приєднатися до таких умов, висловивши певним чином згоду на них, зокрема підписавши анкету-заяву. Тарифи, які діяли на момент укладення договору, викладені в Пам'ятці клієнта, яка є брошурою та видається клієнту разом із карткою.

Внесення змін до Умов та правил надання банківських послуг узгоджується із пунктами 1.1.6.1,1.1.6.2 Умов та правил надання банківських послуг, якими передбачено, що зміни в Умови та правила надання банківських послуг вносяться банком щомісячно в односторонньому порядку у випадках, не заборонених діючим законодавством України. У тих випадках, коли в односторонньому порядку внесення змін неможливо, банк повідомляє клієнтів про внесені зміни шляхом використання вказаних каналів зв'язку. Таким чином, в будь-який час відповідач міг вільно та самостійно знайомитися з Умовами та правилами, Тарифами банку, як у відділенні банку, так і на сайті банку, саме на відповідача покладено обов'язок доведення, що вона не була ознайомлена з Умовами та правилами та Тарифами банку.

Суд першої інстанції взагалі не врахував висновки Верховного Суду, чим порушив формування єдиної правозастосовчої практики.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив із їх недоведеності.

Колегія суддів не погоджується із цим висновком апеляційного суду з таких підстав.

За правилами частини 1 -3 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Тлумачення вказаної норми процесуального права дає підстави дійти висновку про те, що апеляційним судом справа переглядається лише в межах доводів апеляційної скарги за наявними в ній і додатково поданими доказами.

Аналіз аргументів апеляційної скарги, свідчить про те, що оскаржуючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, заявник був не згоден з рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від

06 червня 2018 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення процентів, пені та штрафів, на обґрунтування чого ним було наведено відповідні аргументи в апеляційній скарзі, які повинні були бути предметом дослідження суду апеляційної інстанції в розмінні правил частини 1 -3 статті 367 ЦПК України.

Всупереч вказаним правилам, апеляційний суд частково задовольняючи апеляційну скаргу позивача, скасовуючи рішення суду першої інстанції, яке ухвалено на користь позивача, та відмовляючи у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, вийшов за межі доводів апеляційної скарги, чим порушив норми процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги:

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Оскільки судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, не досліджено та не надано оцінки доказам, наявним в матеріалах справи, не надано належної оцінки аргументам апеляційної скарги, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення, постанова апеляційного суду Київської області від 11 вересня 2018 року в силу правил статті 411 ЦПК України підлягає скасування з передачею справи на новий розгляд до апеляційного суду.

Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" задовольнити частково.

Постанову апеляційного суду Київської області від 11 вересня 2018 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до апеляційного суду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: С. Ю. Бурлаков Є. В. Коротенко В. М. Коротун В. П. Курило