Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 27.08.2018 року у справі №716/1475/17

Постанова

Іменем України

25 жовтня 2018 року

м. Київ

справа № 716/1475/17

провадження № 61-42645св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідачі: Заставнівська районна державна адміністрація Чернівецької області, ОСОБА_5,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 15 березня

2018 року у складі судді Стрільуя С. С. та постанову апеляційного суду Чернівецької області від 13 липня 2018 року у складі колегії суддів:

Литвинюк І. М., Перепелюк І. Б., Половінкіної Н. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до Заставнівської районної державної адміністрації Чернівецької області,

ОСОБА_5 про скасування рішення, встановлення опіки, призначення опікуна та відібрання дитини.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2, під час дорожньо-транспортної пригоди в селі Мамаївці Кіцманського району Чернівецької області, загинула її донька ОСОБА_9 та зять ОСОБА_10 Їх донька, малолітня ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишилася без батьківського піклування.

З метою направлення подання до суду про призначення її опікуном малолітньої ОСОБА_11, вона звернулася до комісії з питань захисту прав дитини Заставнівської районної державної адміністрації Чернівецької області із заявою та переліком документів, підтверджуючих можливість призначення її опікуном. У відповідь на звернення їй було надано протокол комісії з питань захисту дитини при Заставнівській районній державній адміністрації Чернівецької області № 14 від 17 серпня 2017 року. За вказаним протокольним рішенням комісії заяву про встановлення їй опіки над малолітньою ОСОБА_11 залишено без задоволення, а заяву відповідача ОСОБА_5 про встановлення їй опіки над малолітньою задоволено та рекомендовано голові органу опіки та піклування прийняти рішення про призначення відповідача ОСОБА_5 опікуном. Зобов'язано подружжя ОСОБА_5 не чинити перешкоди у спілкуванні та побаченні позивачу ОСОБА_4 з онукою ОСОБА_11, а також створювати умови для налагодження приязних та дружніх стосунків між обома родинами.

Протокольне рішення комісії з питань захисту дитини при Заставнівський районній державній адміністрації Чернівецької області № 14 від 17 серпня 2017 року та розпорядження Заставнівської районної державної адміністрації Чернівецької області № 236-р від 17 серпня 2017 року про встановлення опіки над малолітньою ОСОБА_11, позбавленої батьківського піклування, та призначення опікуном ОСОБА_5 є протизаконними і прийнятими поза межами повноважень.

Після прийняття Заставнівською районною державною адміністрацією Чернівецької області оскаржуваних рішень, місцепроживання та реєстрація малолітньої дитини ОСОБА_11 були змінені на іншу адресу місця проживання, у зв'язку з чим ніякої можливості побачень із дитиною відповідачкою

ОСОБА_5 їй не надано, в порушення положень оскаржуваних рішень дитині заборонялось спілкуватись з нею.

Просила визнати протиправним і скасувати протокольне рішення комісії з питань захисту дитини при Заставнівській районній державній адміністрації Чернівецької області № 14 від 17 серпня 2017 року та розпорядження Заставнівської районної державної адміністрації Чернівецької області

№ 236-р від 17 серпня 2017 року про встановлення опіки над малолітньою ОСОБА_11 та призначення опікуном ОСОБА_5 Встановити опіку над малолітньою ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, та призначити її опікуном малолітньої, відібрати малолітню ОСОБА_11 з примусово зміненого місця проживання в АДРЕСА_1, та повернути її за попереднім місцем проживання в АДРЕСА_2

Рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 15 березня 2018 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними та скасовано протокольне рішення комісії з питань захисту дитини при Заставнівській районній державній адміністрації Чернівецької області № 14 від 17 серпня 2017 року та розпорядження Заставнівської районної державної адміністрації Чернівецької області № 236-р від 17 серпня 2017 року про встановлення опіки над малолітньою

ОСОБА_11 та призначення опікуном ОСОБА_5

Встановлено опіку над малолітньою ОСОБА_11 та призначено її опікуном ОСОБА_4

Відібрано малолітню ОСОБА_11 із зміненого місця проживання в АДРЕСА_1 та повернуто її за попереднім місцем проживання в АДРЕСА_2

Рішення в частині відібрання дитини та повернення її за попереднім місцем проживання допущено до негайного виконання.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що комісія прийшла до передчасного рішення про визначення опікуна дитині, оскільки воно було прийнято без врахування думки малолітньої ОСОБА_11 та без належного врахування думки психолога, з ігноруванням наданих сторонами письмових документів та умов їх проживання. А тому є необхідним встановлення опіки та призначення опікуном малолітньої дитини позивача ОСОБА_4, до якої дитина виявляє більшу прихильність, і з якою дитина проживала до встановлення опікунства, а також відібрати малолітню дитину зі зміненого місця проживання.

Постановою апеляційного суду Чернівецької області від 13 липня 2018 року апеляційні скарги Заставнівської районної державної адміністрації Чернівецької області та ОСОБА_5 задоволено частково.

Рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 15 березня 2018 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 про відібрання малолітньої ОСОБА_11 з місця проживання в АДРЕСА_1 скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині відмовлено.

В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 про відібрання малолітньої ОСОБА_11 з місця проживання в АДРЕСА_1 та ухвалюючи в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив із того, що матеріали справи не містять доказів того, що відповідач вчинила протиправні дії щодо малолітньої дитини та змінила її місце проживання всупереч судовому рішенню або рішенню органу опіки та піклування.

В іншій частині суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції. При цьому зазначив про наявність підстав для визнання протиправним та скасування протокольного рішення комісії з питань захисту дитини та розпорядження Заставнівської районної державної адміністрації Чернівецької області про встановлення опіки на малолітньою ОСОБА_11 та призначення опікуна ОСОБА_5

15 серпня 2018 року ОСОБА_5 через засоби поштового зв?язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 15 березня

2018 року та постанову апеляційного суду Чернівецької області від 13 липня 2018 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування протокольного рішення комісії з питань захисту прав дитини при Заставнівській районній державній адміністрації Чернівецької області № 14 від 17 серпня 2017 року та розпорядження Заставнівської районної державної адміністрації Чернівецької області № 236-р від 17 серпня 2017 року про встановлення опіки на малолітньою ОСОБА_11 та призначення опікуном ОСОБА_5 та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні цих позовних вимог відмовити, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права.

Аргументи касаційної скарги зводяться до того, що орган опіки та піклування Заставнівської районної адміністрації Чернівецької області, розглядаючи заяву ОСОБА_5, ОСОБА_13 та ОСОБА_4 про встановлення опіки над дитиною, яка залишилась без батьківського піклування, діяв в межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

У вересні 2018 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 15 березня

2018 року та постанова апеляційного суду Чернівецької області від 13 липня 2018 року оскаржуються в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 про визнання протиправними та скасування протокольного рішення комісії з питань захисту прав дитини при Заставнівській районній державній адміністрації Чернівецької області № 14 від 17 серпня 2017 року та розпорядження Заставнівської районної державної адміністрації Чернівецької області № 236-р від 17 серпня 2017 року про встановлення опіки на малолітньою ОСОБА_11 та призначення опікуном ОСОБА_5 В іншій частині судові рішення не оскаржуються, а тому відповідно до приписів статті 400 ЦПК України не перевіряються.

Оскаржувані судові рішення в частині задоволення позовних вимог

ОСОБА_4 про визнання протиправними та скасування протокольного рішення комісії з питань захисту прав дитини при Заставнівській районній державній адміністрації Чернівецької області № 14 від 17 серпня 2017 року та розпорядження Заставнівської районної державної адміністрації Чернівецької області № 236-р від 17 серпня 2017 року про встановлення опіки на малолітньою ОСОБА_11 та призначення опікуном ОСОБА_5 ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а аргументи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій в цій частині не спростовують.

Згідно із статтею 5 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» (далі - Закон) за умови втрати дитиною батьківського піклування відповідна служба у справах дітей зобов'язана протягом двох місяців підготувати комплект документів, який підтверджує набуття дитиною статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування.

Статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, надається відповідно до законодавства.

В силу частин першої та другої статті 11 Закону органами опіки та піклування є районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад.

Органи опіки та піклування забезпечують, серед іншого, вирішення питань щодо: встановлення статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування; надання опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, та застосування інших форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; соціального захисту і захисту особистих, майнових, житлових прав та інтересів дітей.

Згідно з положеннями Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 (далі - Порядок), надання дитині статусу позбавленої батьківського піклування та взяття її на відповідний облік передує низка заходів уповноважених органів, пов'язаних із встановлених певних фактів: проведення обстеження умов перебування дитини, стану здоров'я та з'ясування обставин, за яких дитина залишилась без батьківського піклування.

Як встановлено судом, 20 червня 2017 року службою у справах дітей Заставнівською районною державною адміністрацією Чернівецької області прийнято рішення № 26 про влаштування ОСОБА_11 в сім'ю позивача

ОСОБА_4 до прийняття рішення про влаштування дитини.

За змістом статті 243 СК України, опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України .

Згідно частини четвертої статті 63 ЦК України опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника. При призначенні опікуна для малолітньої особи та при призначенні піклувальника для неповнолітньої особи враховується бажання підопічного.

Відповідно до частин першої та другої статті 244 СК України опікуном, піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа. При призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини.

Опікун, піклувальник зобов'язаний виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечити одержання дитиною повної загальної середньої освіти. Опікун, піклувальник має право самостійно визначати способи виховання дитини з урахуванням думки дитини та рекомендацій органу опіки та піклування (частина перша стаття 249 СК України).

Механізм провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, зокрема набуття дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, влаштування дітей, які залишились без батьківського піклування, визначено вищезазначеним Порядком.

Згідно з пунктом 42 Порядку опіка, піклування над дитиною встановлюються рішенням районної, районної у містах Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради за наявності документів, зазначених у пункті 40 цього Порядку, або судом. Опікуном, піклувальником призначається переважно особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.

Відповідно до пункту 43 Порядку у разі призначення опікуна враховується бажання дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування. Бесіда з дитиною проводиться працівниками служби у справах дітей з урахуванням її віку, обставин, за яких вона втратила батьківське піклування, не принижуючи гідність дитини та осіб, які виявили бажання взяти її під опіку. За результатами бесіди складається довідка.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що під час співбесіди психолога ОСОБА_14 з малолітньою ОСОБА_11, в ході якої встановлено, що близькість дитини проявляється до обох бабусь, проте дещо більшу прихильність дитина проявляє до бабусі зі сторони матері (бабусі ОСОБА_4).

Дана обставина встановлена в протокольному рішення комісії з питань захисту прав дитини при Заставнівській районній державній адміністрації Чернівецької області, де зазначено, що в ході бесіди з працівником служби у справах дітей ОСОБА_11 виявила бажання проживання саме з бабусею ОСОБА_4

Згідно з положенням пункту 1 статі 3 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ою сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Ухвалюючи рішення в справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), Європейський суд з прав людини наголосив, що в таких справах основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини.

Суди попередніх інстанцій на підставі належним чином оцінених доказів встановили наявність підстав для визнання протиправними та скасування рішення та розпорядження Заставнівської районної державної адміністрації Чернівецької області, суди дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування протокольного рішення комісії з питань захисту прав дитини при Заставнівській районній державній адміністрації Чернівецької області № 14 від 17 серпня 2017 року та розпорядження Заставнівської районної державної адміністрації Чернівецької області № 236-р від 17 серпня 2017 року про встановлення опіки на малолітньою ОСОБА_11, у зв'язку з чим встановив опіку над ОСОБА_11 та призначив її опікуном ОСОБА_4 Під час ухвалення оскаржуваних судових рішень, судами попередніх інстанцій врахована думка малолітньої ОСОБА_11, що буде відповідати якнайкращому забезпеченню інтересу неповнолітньої дитини.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, яким у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 15 березня 2018 року та постанову апеляційного суду Чернівецької області від 13 липня 2018 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 про визнання протиправними та скасування протокольного рішення комісії з питань захисту прав дитини при Заставнівській районній державній адміністрації Чернівецької області № 14 від 17 серпня 2017 року та розпорядження Заставнівської районної державної адміністрації Чернівецької області № 236-р від 17 серпня 2017 року про встановлення опіки на малолітньою ОСОБА_11 та призначення опікуном ОСОБА_5- без змін, оскільки підстави для скасування судових рішень в цій частині відсутні.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 15 березня 2018 року та постанову апеляційного суду Чернівецької області від 13 липня 2018 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 про визнання протиправними та скасування протокольного рішення комісії з питань захисту прав дитини при Заставнівській районній державній адміністрації Чернівецької області № 14 від 17 серпня 2017 року та розпорядження Заставнівської районної державної адміністрації Чернівецької області № 236-р від 17 серпня 2017 року про встановлення опіки на малолітньою ОСОБА_11 та призначення опікуном

ОСОБА_5 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. П. Курило

В. М.Коротун

М. Є.Червинська