Історія справи

Постанова КЦС ВП від 01.07.2018 року у справі №755/11048/17

Постанова

Іменем України

25 червня 2018 року

м. Київ

справа № 755/11048/17

провадження № 61-28627св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_4,

заінтересована особа - Дніпровський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 25 липня 2017 року у складі судді Савлук Т. В. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 07 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Левенця Б. Б., Ратнікової В. М., Борисової О. В.,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з заявою, в якій просила встановити факт, що має юридичне значення, а саме її національність - «полька».

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 25 липня 2017 року, що залишена без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 07 вересня 2017 року, відмовлено у відкритті провадження по справі.

Судові рішення першої та апеляційної інстанцій мотивовані неможливістю розгляду заявлених ОСОБА_4 вимог в суді порядку окремого провадження та відмову у відкритті провадження у зв'язку з тим, що законом передбачений позасудовий порядок вирішення питання щодо внесення змін до актових записів цивільного стану, а у разі відмови у внесенні таких змін, ця відмова може бути оскаржена в судовому порядку.

У вересні 2017 року ОСОБА_4 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 25 липня 2017 та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 07 вересня 2017 року і передати справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Касаційна скарга мотивована тим, що законом не передбачено іншого порядку внесення змін до актових записів щодо національності, окрім судового.

Відзив на касаційну скаргу заінтересована особа не подала.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Справа передана до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судові рішення першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Судами установлено, що відповідно до даних Державного реєстру актів цивільного стану громадян були внесені зміни щодо актового запису про народження ОСОБА_4 в графі відомості про батька - національність «українець» змінено на «поляк».

У зв'язку з вказаним заявник вважала, що має право на зміну національності і для реалізації такого права їй необхідно встановити у судовому порядку факт, що має юридичне значення.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України 2004 року в редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваних судових рішень, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із статтею 234 ЦПК України 2004 року в редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваних судових рішень, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Згідно із пунктом 1.15 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за № 55/18793 (далі - Правила), відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні може бути оскаржена в судовому порядку.

Відповідно до частини другої статті 256 ЦПК України 2004 року в редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваних судових рішень, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 1 постанови від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», відповідно до статей 255, 271 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження на підставі частини другої статті 122 ЦПК України в редакції 2004 року, чинній на час ухвалення оскаржуваних судових рішень, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.

Враховуючи викладене, суди, встановивши те, що законом не передбачено судовий порядок розгляду заяви про встановлення юридичного факту національності за умови відсутності відмови у внесенні таких змін до актових записів цивільного стану уповноваженими не те органами, дійшли обґрунтованого висновку про відмову у відкритті провадження у вказаній справі.

Доводи касаційної скарги про незаконність оскаржуваних судових рішень у зв'язку з позбавленням заявника єдиного можливого способу на захист свого порушеного права є безпідставними, оскільки заявник не позбавлена права звернутися для вирішення питання про приналежність її до польської національності до органів реєстрації актів цивільного стану як суб'єкта владних повноважень, а у разі відмови такого суб'єкта - оскаржити її в судовому порядку.

Як вбачається з листа Дніпровського районного у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану № 725/16.6-36 від 25 березня 2017 року ОСОБА_4 було відмовлено у внесенні змін її національності з українки на польку до актового запису про народження її доньки, однак таку відмову шляхом звернення до адміністративного суду з відповідним позовом вона не оскаржила.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками судів стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судів, які їх обґрунтовано спростували. В силу вимог вищезгаданої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 25 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 07 вересня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Білоконь Є. В. Синельников С. Ф. Хопта