Історія справи

Постанова КЦС ВП від 23.08.2023 року у справі №534/392/21
Постанова КЦС ВП від 23.08.2023 року у справі №534/392/21

Постанова

Іменем України

23серпня 2023 року

м. Київ

справа № 534/392/21

провадження № 61-3266св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс», приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Доценко Андрій Миколайович,

особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 20 січня 2022 року у складі колегії суддів: Кузнєцової 0. Ю., Гальонкіна С. А., Хіль Л. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Інтайм Фінанс»), приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Доценка А. М., в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 53416446 від 02 серпня 2020 року, винесеного приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Доценком А. М. про державну реєстрацію права власності на квартиру, загальною площею 41,87 кв.м, житловою площею 27,6 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , за ТОВ «ФК «Інтайм Фінанс», код ЄДРПОУ 39692262 та скасувати запис у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності на вищевказану квартиру за ТОВ «ФК «Інтайм Фінанс», внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 53416446 від 02 серпня 2020 року, винесеного приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Доценком А. М.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що 08 серпня 2007 року між ним та Філією «Придніпровське регіональне управління» банку «Фінанси та Кредит» було укладено кредитний договір № 4/PVN3-08-07, відповідно до умов якого він отримав від Філії «Придніпровське регіональне управління» Банку «Фінанси та Кредит» в борг грошові кошти в сумі 23 000,00 дол. США., з оплатою по процентній ставці 14,50 % річних, строком до 07 серпня 2027 року.

З метою забезпечення виконання ним зобов`язань за кредитним договором, між ним та Філією «Придніпровське регіональне управління» банку «Фінанси та Кредит» 08 серпня 2007 року було укладено договір іпотеки № 4/PVNZ3-08- 07, що посвідчений приватним нотаріусом Комсомольського міського нотаріального округу Полтавської області Куц С.М., зареєстрований в реєстрі за № 6819 та зареєстрований в електронному Реєстрі. Відповідно до пункту 1 вказаного договору іпотеки він передав у заставу (іпотеку) Філії «Придніпровське регіональне управління» банку «Фінанси та Кредит» квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

10 жовтня 2019 року між ПАТ «Фінанси та Кредит» та ТОВ «ФК «Інтайм Фінанс» укладений договір про відступлення права вимоги, зокрема, прав вимоги до боржника за кредитним договором № 4/PVN3-08-07 від 08 серпня 2007 року, іпотечним договором № 4/PVNZ3-08-07 від 08 серпня 2007 року.

02 серпня 2020 року приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Доценком А. М. проведено державну реєстрацію права власності за ТОВ «ФК «Інтайм Фінанс» на предмет іпотеки, а саме - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач вважає, що дії державного реєстратора щодо прийняття рішення про зміну власника предмета іпотеки суперечить нормам законодавства України, вказане рішення підлягає скасуванню, оскільки спірна квартира повністю підпадає під визначення майна, яке не може бути примусово стягнуте в розумінні Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», бо іпотекою забезпечено кредит в іноземній валюті, а вказана квартира є єдиним місцем постійного проживання позивача.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 15 вересня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 53416446 від 02 серпня 2020 року, винесеного приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Доценком А. М., про державну реєстрацію права власності на квартиру, загальною площею 41,87 кв.м, житловою площею 27,6 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , за ТОВ «ФК «Інтайм Фінанс», код ЄДРПОУ 39692262.

Скасовано запис у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності на квартиру, загальною площею 41,87 кв.м, житловою площею 27,6 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , за ТОВ «ФК «Інтайм Фінанс», код ЄДРПОУ 39692262, реєстраційний номер 2136961853102, внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 53416446 від 02. серпня 2020 року, винесеного приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Доценком А. М.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із його доведеності та обґрунтованості.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ТОВ «ФК «Інтайм Фінанс» та ОСОБА_2 , як особа, яка не брала участі у справі, але вважає, що суд вирішив питання про його права, інтереси та обов`язки, звернулися до суду з апеляційними скаргами на нього.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Полтавського апеляційного суду від 20 січня 2022 року рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 15 вересня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що підстави для застосування Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» відсутні, оскільки в матеріалах справи немає доказів того, що квартира АДРЕСА_2 є постійним місцем проживання ОСОБА_3 та доказів того, що у позивача немає іншого нерухомого житлового майна.

При цьому апеляційний суд зазначив, що при подачі до суду позову ОСОБА_1 в позовній заяві вказав іншу адресу свого проживання: АДРЕСА_3 .

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

09 березня 2022 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Полтавського апеляційного суду від 20 січня 2022 року.

З урахуванням уточненої касаційної скарги від 10 травня 2022 року заявник просив суд скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх обставин, що мають значення для справи, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу від 01 серпня 2022 року ТОВ «ФК «Інтайм Фінанс» просило суд у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 відмовити, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 11 травня 2022 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.

30 травня 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 16 вересня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 23 листопада 2022 року зупинено касаційне провадження у справі № 534/392/21.

Ухвалою Верховного Суду від 09 серпня 2023 року поновлено касаційне провадження у справі № 534/392/21.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

08 серпня 2007 року між ОСОБА_4 та Філією «Придніпровське регіональне управління» банку «Фінанси та Кредит» було укладено кредитний договір № 4/PVN3-08-07, відповідно до умов якого позивач отримав від Філії «Придніпровське регіональне управління» банку «Фінанси та Кредит» в борг грошові кошти в сумі 23 000,00 дол. США з оплатою по процентній ставці 14,50 % річних, строком до 07 серпня 2027 року

Відповідно до пункту 2. З кредитного договору № 4/PVN3-08-07 від 08 серпня 2007 року отримані позичальником кредитні ресурси за даним договором використовуються за цільовим призначенням: для придбання 2-х кімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

З метою забезпечення виконання позивачем зобов`язань за кредитним договором, між ОСОБА_4 та Філією «Придніпровське регіональне управління» банку «Фінанси та Кредит» 08 серпня 2007 року було укладено іпотечний договір № 4/PVNZ3-08-07, який посвідчений приватним нотаріусом Комсомольського міського нотаріального округу Полтавської області Куц С. М., зареєстрований в реєстрі за № 6819 та зареєстрований в електронному Реєстрі. Відповідно до пункту 1 вказаного договору іпотеки позивач передав у заставу (іпотеку) Філії «Придніпровське регіональне управління» банку «Фінанси та Кредит» квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно пункту 8.4.3 цього договору, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до чинного законодавства у разі, коли в момент настання терміну виконання іпотекодавцем зобов`язань, забезпечених іпотекою за цим договором, вони не будуть виконані.

Відповідно до пункту 8.4.8 вищевказаного договору, іпотекодержатель може достроково звернути стягнення на предмет іпотеки у разі неналежного виконання іпотекодавцем будь-яких умов кредитного договору, у тому числі у разі несвоєчасної чи неповної сплати ануїтетних платежів, несвоєчасного повернення сум зобов`язань за кредитним договором, в тому числі кредиту, процентів, комісійної винагороди, неустойки. Право звернення стягнення на предмет іпотеки іпотекодержатель набуває також, якщо іпотекодержатель, відповідно до пункту 3.4. кредитного договору, заявить іпотекодавцю вимогу повернути кредит та сплатити проценти, комісійну винагороду до настання строку, зазначеного у пункті 3.2. кредитного договору, а іпотекодавець не виконає зазначене зобов`язання.

Відповідно до пункту 10 Іпотечного договору звернення стягнення на заставлене за цим Договором майно здійснюється на розсуд Іпотекодержателя: або за рішенням суду, або за виконавчим написом нотаріуса, або Іпотекодержателем самостійно на умовах цього Договору.

Згідно пункту 11 вказаного Договору за вибором Іпотекодержателя застосовується один із наведених нижче способів звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог Іпотекодержателя:

11.1. За рішенням суду.

11.2. У безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса. Вчинений нотаріусом виконавчий напис може бути оскаржено Іпотекодавцем виключно в судовому порядку.

11.3. Згідно із застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя, що міститься в пп. 11.3.1. та 11.3.2. пункту цього договору.

11.3.1. Задоволення вимог здійснюється шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов`язання за кредитним договором у порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку».

або

11.3.2. Продаж Іпотекодержателем від свого імені предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку».

10 жовтня 2019 року між ПАТ «Фінанси та Кредит» та ТОВ «ФК «Інтайм Фінанс» укладений договір про відступлення права вимоги, зокрема, прав вимоги до боржника за кредитним договором № 4/PVN3-08-07 від 08 серпня 2007 року, іпотечним договором № 4/PVNZ3-08-07 від 08 серпня 2007 року.

Згідно даних ТОВ «ФК «Інтайм Фінанс», станом на 10 жовтня 2019 року заборгованість ОСОБА_5 за кредитним договором № 4/PVN3-08-07 від 08 серпня 2007 року становила: прострочене тіло кредиту - 258 678,02 грн, що по курсу НБУстаном на 10 жовтня 2019 року становить - 10472,37 дол. США; заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 181 615,10 грн, що по курсу НБУ станом на 10жовтня 2019 року становить 7352,54 дол. США; залишок по пені та штрафам за несвоєчасність виконання зобовязань за договором - 1 826 961,71 грн.

ТОВ «ФК «Інтайм Фінанс», що є правонаступником усіх майнових прав ПАТ «Банк «Фінанси і кредит», неодноразово було направлено ОСОБА_6 рекомендованим листом з повідомленням письмові заяви-вимоги про усунення порушення зобов`язань за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки від 19 березня 2020 року, 05 листопада 2019 року, 10 жовтня 2019 року, надано тридцятиденний строк для сплати кредитних коштів.

У зв`язку з невиконанням ОСОБА_7 вимог про повернення кредитних коштів, в липні 2020 року ТОФ «ФК «Інтайм Фінанс» звернулось до приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Доценко А. М. із заявою про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 41,87 кв. м, житловою площею 27.16 кв.м, у зв`язку з чим приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Доценко А. М. було прийняте рішення про проведення державної реєстрації права власності на вищевказану квартиру за ТОВ «ФК «Інтайм Фінанс», з відкриттям розділу індексний номер № 53416446 від 02 серпня 2020 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та заведенням реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна.

04 березня 2021 року між ТОВ «ФК«Інтайм Фінанс» та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу квартири, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Джуринською Л. В. та зареєстровано у реєстрі за № 216. Відповідно до пункту 1. 1 даного договору продавець передає у власність покупця нерухоме майно: квартиру під АДРЕСА_2 .

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону постанова суду апеляційної інстанції не відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 1 Закону України від 05 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку» (далі - Закон № 898-IV) іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (стаття 3 Закону № 898-IV).

За приписами частини першої статті 35 Закону № 898-IV у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Положеннями статті 37 Закону № 898-IV (в редакції, чинній на час укладення договору іпотеки) визначено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Із внесенням змін до цієї норми згідно із Законом України від 25 грудня 2008 року № 800-VI «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» (далі - Закон № 800-VI) норми статті 37 Закону № 898-IV передбачають, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Приписами статті 36 Закону № 898-IV (в редакції, яка діяла на час укладення договору іпотеки) передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Після внесення Законом № 800-VI змін до статті 36 Закону № 898-IV її нормами передбачено, зокрема, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Разом з тим, 07 червня 2014 року набрав чинності Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» (далі - Закон № 1304-VII), підпуктом 1 пункту 1 якого передбачено, що не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно зі статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно зі статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:

- таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;

- загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. м для квартири та 250 кв. м для житлового будинку.

Згідно з пунктом 23 статті 1 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (у редакції, що діяла на момент укладення кредитного договору та договору іпотеки) споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

Пунктом 4 Закону № 1304-VII передбачено, що протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.

Відповідно до частини третьої статті 33 Закону № 898-IV звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки (частина друга статті 36 Закону № 898-IV).

Отже, Закон № 898-IV прямо вказує, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, є одним із шляхів звернення стягнення на предмет іпотеки.

Підписавши іпотечне застереження, сторони визначили лише можливі шляхи звернення стягнення, які має право використати іпотекодержатель. Стягнення є примусовою дією іпотекодержателя, направленою до іпотекодавця з метою задоволення своїх вимог. При цьому до прийняття Закону № 1304-VII право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки (як у судовому, так і в позасудовому способі) не залежало від наявності згоди іпотекодавця, а залежало від наявності факту невиконання боржником умов кредитного договору.

Водночас Закон № 1304-VII ввів тимчасовий мораторій на право іпотекодержателя відчужувати майно іпотекодателя без згоди останнього на таке відчуження.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 802/1340/18-а (провадження № 11-474апп19).

До схожих висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 липня 2023 року у справі № 759/5454/19 (провадження № 14-81цс22).

Закон № 1304-VII був чинним на час прийняття приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Доценко А. М. рішення про проведення державної реєстрації права власності на спірну квартиру за ТОВ «ФК «Інтайм Фінанс», з відкриттям розділу індексний номер № 53416446 від 02 серпня 2020 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та заведенням реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна.

Судом першої інстанції встановлено, що іпотекодатель згоди на відчуження предмету іпотеки (спірної квартири) на користь іпотекодержателя не надавав, він постійно проживає у спірній квартирі, доказів належності позивачу на праві власності іншого житла матеріали справи не містять.

При таких обставинах колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що квартира АДРЕСА_2 , та використовується як місце постійного проживання позивачем, не може бути примусово стягнута (шляхом перереєстрації права власності на нерухоме майно) протягом дії Закону № 1304-VII, у тому числі шляхом реєстрації права власності за ТОВ «ФК «Інтайм Фінанс», як забезпечення виконання ОСОБА_1 умов укладеного 08 серпня 2007 року між ним та Філією «Придніпровське регіональне управління» банку «Фінанси та Кредит» споживчого кредиту № 4/PVN3-08-07 ураховуючи, що кредит надано кредитною установою - резидентом України в іноземній валюті.

Таким чином, у приватного нотаріуса були наявні підстави для відмови у проведенні державної реєстрації права власності на вказану квартиру за ТОВ «ФК «Інтайм Фінанс».

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції на вказане належної уваги не звернув та скасував законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції, ґрунтуючись на припущеннях, що є порушенням приписів частини шостої статті 81 ЦПК України.

При цьому доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що Полтавський апеляційний суд розглянув справу без виклику в судове засідання позивача є безпідставними з огляду на таке.

Відповідно до частини п`ятої статті 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

В матеріалах справи наявна розписка представника ОСОБА_1 - адвоката Матвієнко С. М. про явку в Полтавський апеляційний суд на 20 січня 2022 року. За таких обставин відсутні підстави вважати, що позивач не був повідомлений належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального права, із дотриманням норм процесуального права та на підставі повно, всебічно з`ясованих обставин справи, а тому це рішення, відповідно до статті 413 ЦПК України, необхідно залишити в силі, а постанову апеляційного суду - скасувати.

Керуючись статтями 400 409 413 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Полтавського апеляційного суду від 20 січня 2022 року скасувати.

Рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 15 вересня 2021 року залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

М. Ю. Тітов