Історія справи

Постанова

Іменем України

20 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 127/14030/21

провадження № 61-8763св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

особа, яка звернулася до суду з апеляційною скаргою, - керівник Вінницької обласної прокуратури Вінницької області, який діє в інтересах держави в особі Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області та Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справикасаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 11 серпня 2022 року в складі колегії суддів: Копаничук С. Г., Сопруна В. В., Оніщука В. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , у якому просила визнати дійсним договір купівлі-продажу групи нежитлових приміщень АДРЕСА_1 , укладений 21 серпня 2020 року між нею та відповідачами; визнати за нею право власності на нежитлові приміщення: коридор ІХ площею 16,6 кв. м, комору Х площею 1, 8 кв. м, комору ХІ площею 1, 8 кв. м, комору ХІІ площею 4, 9 кв. м, комору ХІІІ площею 1, 6 кв. м, комору ХІV площею 1, 6 кв. м, комору ХV площею 3, 5 кв. м, загальною площею 31, 8 кв. м, розташовані на АДРЕСА_1 .

На обґрунтування позову зазначала, що 21 серпня 2022 року вона уклала з відповідачами договір купівлі-продажу групи нежитлових приміщень АДРЕСА_1 .

Умовами вказаного договору було передбачено, що він підлягає нотаріальному посвідченню 21 серпня 2020 року та державній реєстрації. Оскільки відповідачі не з`являються до нотаріуса для посвідчення договору купівлі-продажу, ОСОБА_1 просила позов задовольнити.

Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 04 серпня 2021 року позов задоволено.

Визнано дійсним договір купівлі-продажу групи нежитлових приміщень АДРЕСА_1 , укладений 21 серпня 2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .

Визнано за ОСОБА_1 право власності на нежитлові приміщення: коридор ІХ площею 16, 6 кв. м, комору Х площею 1, 8 кв. м, комору ХІ площею 1, 8 кв. м, комору ХІІ площею 4, 9 кв. м, комору ХІІІ площею 1, 6 кв. м, комору ХІV площею 1, 6 кв. м, комору ХV площею 3, 5 кв. м, загальною площею 31, 8 кв. м, розташовані на АДРЕСА_1 .

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відбулося повне виконання укладеного між сторонами договору купівлі-продажу, однак відповідачі не з`являються до нотаріуса, що унеможливлює його посвідчення в установленому законом порядку. У зв'язку з наведеним позивач позбавлена можливості зареєструвати своє право власності на придбані приміщення. Обраний ОСОБА_1 спосіб захисту не порушує права інших осіб.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, керівник Вінницької обласної прокуратури Вінницької області, діючи в інтересах держави в особі Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області та Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, які не брали участь в справі, оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 11 серпня 2022 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 04 серпня 2021 року скасовано.

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції належним чином не перевірив належність відповідачам на праві власності спірного нерухомого майна, яке є предметом договору купівлі-продажу, однак не зареєстроване як самостійні об`єкти нерухомості.

Ухилення відповідачів від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу за умови відсутності у них документів про право власності на нерухоме майно не є підставою для застосування частини другої статті 220 ЦК України.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У вересні 2022 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_12 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просила скасувати постанову Вінницького апеляційного суду від 11 серпня 2022 року та залишити в силі рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 04 серпня 2021 року.

На обґрунтування касаційної скарги зазначала про застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 06 березня 2018 року в справі № 910/24431/16, від 16 жовтня 2018 року в справі № 916/1538/16, від 07 серпня 2019 року в справі № 625/2924/18-ц, від 07 квітня 2020 року в справі № 916/2791/13 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Прокурор не був учасником справи в суді першої інстанції, тому не мав права подавати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційний суд не перевірив наявність підстав для представництва прокурором інтересів Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області та Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та безпідставно відкрив апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою керівника Вінницької обласної прокуратури Вінницької області.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 30 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Вінницького міського суду Вінницької області.

22 листопада 2022 року справа № 127/14030/21 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 11 вересня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Керівник Вінницької окружної прокуратури Вінницької області Комаровський Є. В. направив відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 21 серпня 2020 року ОСОБА_1 уклала з відповідачами письмовий договір купівлі-продажу групи нежитлових приміщень, за умовами якого ОСОБА_1 , від імені якої на підставі довіреності діяв ОСОБА_12 , купила, а ОСОБА_2 продав сарай АДРЕСА_1 вартістю 25 000 грн, ОСОБА_3 продала сарай № ХІ на АДРЕСА_1 вартістю 25 000 грн, ОСОБА_4 продала сараї № ХІІ та № ХІІІ на АДРЕСА_1 вартістю 25 000 грн кожний, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 продали сарай № ХІV, розташований на вул. Князів Коріатовичів, 28 в м. Вінниці за 25 000 грн, ОСОБА_11 продала сарай АДРЕСА_1 за ціною 25 000 грн, а також вказані особи продали ОСОБА_1 спільний коридор № ІХ.

Умовами договору купівлі-продажу передбачено, що він підлягає нотаріальному посвідченню 21 серпня 2020 року та державній реєстрації, однак відповідачі не з`явилися до нотаріуса для його посвідчення.

Згідно відповіді приватного нотаріуса Євстратової О. О. № 38/01-16 від 05 жовтня 2020 року вона позбавлена можливості зареєструвати право власності ОСОБА_1 на спірну нерухомість, оскільки сараї АДРЕСА_1 зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в одному розділі з квартирами відповідачів, розташованими на АДРЕСА_2 .

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Оскаржуючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, керівник Вінницької окружної прокуратури Вінницької області, діючи в інтересах держави в особі Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області та Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, зазначав, що вказаним рішенням фактично узаконено перехід до позивача права власності на нерухоме майно без сплати відповідних обов`язкових платежів до бюджету, чим заподіяно шкоду інтересам держави.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (стаття 17 ЦПК України).

Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси (стаття 18 ЦПК України).

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково (частина перша статті 352 ЦК України).

Суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося (пункт 3 частини першої статті 362 ЦПК України).

Тобто у разі якщо апеляційний суд встановить, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті.

У справі, яка переглядається, суд апеляційної інстанції повною мірою не дослідив питання, чи стосується прав, інтересів та (або) обов`язків Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області та Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області оскаржуване керівником Вінницької обласної прокуратури Вінницької області рішення про визнання права власності на спірну нерухомість за ОСОБА_1 , не мотивував свого рішення про порушення прав та інтересів вказаних осіб, тому висновки про скасування рішення суду першої інстанції є передчасними.

Окрім того колегія суддів враховує, що закон не пов`язує можливість визнання дійсним договору із залученням податкового чи іншого органу, який контролює сплату фізичною особою податків, зборів чи інших обов`язкових платежів. Для контролю сплати фізичною особою податків, зборів чи інших обов`язкових платежів в публічному праві існують відповідні механізми, які не пов`язані з оскарженням в апеляційному порядку та скасуванням судового рішення про визнання дійсним договору.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною четвертою статті 411 ЦПК України встановлено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, постанову апеляційного суду скасувати та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Вінницького апеляційного суду від 11 серпня 2022 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська СуддіА. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов