Історія справи

Постанова

Іменем України

20 червня 2018 року

м. Київ

справа № 431/2749/17

провадження № 61-768св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М., Курило В. П. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_3, на ухвалу апеляційного суду Луганської області від 12 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Орлова І. В., Авалян Н. М., Кострицького В. В.,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом доОСОБА_2 про стягнення коштів в розмірі 70 000,00 доларів США у гривневому еквіваленті за курсом Національного банку України на день ухвалення рішення, які були отримані відповідачем 28 грудня 2012 року без достатньої правової підстави.

Рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 27 листопада 2017 року позов задоволено. З ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто кошти, отримані відповідачем без достатньої правової підстави, у розмірі 1 883 955,22 грн (еквівалент 70 000,00 доларів США станом на 27 листопада 2017 року) та судові витрати у розмірі 8 000,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність заявлених ОСОБА_1 вимог, застосувавши до правовідносин сторін приписи статей 570, 571, 533, 1212 ЦК України.

Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 12 грудня 2017 року рішення Старобільського районного суду Луганської області від 27 листопада 2017 року скасовано, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, отриманих без достатньої правової підстави, залишено без розгляду.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що 03 липня 2017 року суд першої інстанції відкрив провадження у справі № 431/2749/2017, яка є тотожною з раніше заведеною та не розглянутою справою № 431/4698/15-ц.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу апеляційного суду Луганської області від 12 грудня 2017 року та залишити в силі рішення Старобільського районного суду Луганської області від 27 листопада 2017 року, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що 22 червня 2016 року суд першої інстанції ухвалив рішення по справі № 431/4698/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, отриманих без достатньої правової підстави. Вказаним рішенням позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення боргу задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 кошти, отримані без достатньої правової підстави, у розмірі 1 742 472,20 грн та судовий збір у розмірі 6 090,00 грн. Тобто суд першої інстанції ухвалив рішення у справі № 431/4698/15-ц на користь представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4, який не заявляв позовних вимог. При цьому суд не ухвалив рішення стосовно позовних вимог ОСОБА_1

Але суд апеляційної інстанції, скасувавши рішення суду першої інстанції, не вирішив спір по суті позовних вимог ОСОБА_1, позов у справі № 431/4698/15-ц не розглянутий.

Станом на 12 грудня 2017 року цивільна справа № 431/4698/15-ц не розглядається, знаходиться в архіві як розглянута та рішення по якій набуло чинності.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

25 січня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Встановлено, що рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 27 листопада 2017 року у справі № 431/2749/17 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, отриманих без достатньої правової підстави, задоволено. З ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто 1 883 955,22 грн (еквівалент 70 000,00 доларів США станом на 27 листопада 2017 року) та судові витрати у розмірі 8 000,00 грн.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи зазначене рішення та позовні вимоги залишаючи без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 207 ЦПК України, виходив з того, що судом помилково відкрито провадження у справі № 431/2749/17, яка є тотожною з раніше заведеною справою № 431/4698/15-ц та Старобільським районним судом Луганської області не розглянуто. Тому спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, залишається невирішеним, оскільки судовий розгляд справи № 431/4698/15-ц не закінчено (а. с. 47-52).

Але з таким висновком погодитись не можна.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав розглядається в іншому суді.

Встановлено, що рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 22 червня 2016 року у справі № 431/4698/15-ц стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 кошти, отримані без достатньої підстави, у розмірі 1 742 472,20 грн та судові витрати в розмірі 6 090,00 грн.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області від 14 вересня 2016 року апеляційні скарги ОСОБА_2 і представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 задоволені частково. Рішення Старобільського районного суду Луганської області від 22 червня 2016 року скасовано.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 травня 2017 року касаційна скарга ОСОБА_3 - представника ОСОБА_1 відхилена, рішення апеляційного суду Луганської області від 14 серпня 2016 року залишено без змін.

У матеріалах цивільної справи, по якій переглядається ухвала апеляційного суду Луганської області від 12 грудня 2017 року, відсутні відомості про розгляд Старобільським районним судом Луганської області цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, отриманих без достатньої правової підстави, в розмірі 1 783 955,22 грн.

Суд апеляційної інстанції у справі дійшов передчасного висновку про залишення без розгляду позовної заяви, не перевіривши, чи перебувала на розгляді у суді першої інстанції цивільна справа № 431/4698/15.

Оскільки оскаржувану ухвалу постановлено із порушенням норм процесуального права, вона відповідно до статті 400 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 402, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_3, задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Луганської області від 12 грудня 2017 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: Н. О. Антоненко В. І. Журавель В. М. Коротун В. П. Курило