Історія справи

Постанова КЦС ВП від 26.06.2018 року у справі №232/4790/2012

Постанова

Іменем України

20 червня 2018 року

м. Київ

справа № 232/4790/2012

провадження № 61-20468св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,

учасники справи:

заявник (стягувач) - кредитна спілка «Подільський експрес-кредит»,

суб'єкти оскарження: державний виконавець Замостянського відділу державної виконавчої служби м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Дембіцька Н.В.,

начальник Замостянського відділу державної виконавчої служби м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області

Совик Р. С.,

заінтересована особа (боржник) - ОСОБА_4,

особа, яка подала касаційну скаргу, - ОСОБА_5,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційного суду Вінницької області, у складі судді Луценка В. В., від 29 грудня 2016 року,

ВСТАНОВИВ:

25 липня 2016 року кредитна спілка «Подільський експрес-кредит» (далі - КС «Подільський експрес-кредит») звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця Замостянського відділу державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Дембіцької Н.В. та начальника Замостянського відділу державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Совика Р. С.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області, у складі судді Венгрин О. О., від 09 грудня 2016 року у задоволенні скарги КС «Подільський експрес-кредит» відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції,

ОСОБА_5 звернувся до суду із апеляційною скаргою.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 29 грудня 2016 року відмовлено у прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_5 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 09 грудня 2016 року.

Відмовляючи у прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_5, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ухвалою суду першої інстанції не вирішувалося питання про права та обов'язки фізичної особи

ОСОБА_5, а відтак відсутні підстави для відкриття апеляційного провадження.

У касаційній скарзі, яка надійшла до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 19 січня 2017 року,

ОСОБА_5просить скасувати ухвалу апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосуванням апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд не звернув увагу, що особа, яка подає апеляційну скаргу, є членом кредитної спілки, а тому ухвалою суду першої інстанції про відмову у задоволенні скарги КС «Подільський експрес-кредит» на дії державних виконавців порушені його права. На думку заявника, апеляційний суд не врахував, що заявник як фізична особа вже залучений до участі у справі, про що свідчить ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 жовтня 2016 року, якою було скасовано ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 05 травня 2016 року.

Відзиву до касаційної скарги не надходило.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 січня 2017 року відкрито касаційне провадження у зазначеній справі.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 квітня 2017 року справу за скаргою КС «Подільський експрес-кредит» на дії державного виконавця Замостянського відділу державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Дембіцької Н. В. та начальника Замостянського відділу державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Совика Р. С. призначено до судового розгляду.

Статтею 388 ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року

№ 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»

(далі - ЦПК України), який набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Пунктом 4 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

04 травня 2018 року вказану справу передано до Верховного Суду.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи у задоволенні скарги КС «Подільський експрес-кредит», суд першої інстанції виходив з того, що Законом України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що грошові кошти, стягнуті з боржника, перераховуються державним виконавцем на рахунки, належні саме стягувачу, що свідчить про правомірність дій начальника Замостянського відділу державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Совика Р. С. та державного виконавця Дембіцької Н. В. щодо відмови у задоволенні заяви стягувача про перерахунок стягнутих з боржника коштів на особовий рахунок іншої особи, яка не є стягувачем у виконавчому провадженні.

Відповідно до частини першої статті 292 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Обґрунтовуючи своє право на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, ОСОБА_5 посилався на те, що приймав участь у розгляді справи у суді першої інстанції як фізична особа, права якої порушено неправомірними та незаконними діями органів і посадових осіб державної виконавчої служби у Вінницькій області, а також представляв інтереси КС «Подільський експрес-кредит» як її представник.

Зокрема, ОСОБА_5 зазначав, що внаслідок неправомірних дій органів державної виконавчої служби у Вінницькій області він, як вкладник

КС «Подільський експрес-кредит», не отримав належних йому грошових коштів.

Частиною третьою статті 38 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) передбачено, що юридичних осіб представляють їхні органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом, статутом чи положенням або їх представники.

Виходячи із зазначених положень процесуального закону, а також ураховуючи положення статей 40-42 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги), фізична особа може брати участь у цивільному процесі самостійно або бути представником юридичної особи, якщо її повноваження посвідчуються відповідними документами.

Відповідно до статті 383 ЦПК України (у редакції, що діяла на момент подання скарги КС «Подільський експрес-кредит») сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вони вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до статті 8 Закону України &qu_b;Про виконавче провадження&q?ов; (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

За змістом скарги заявником у справі є КС «Подільський експрес-кредит» в особі голови спостережної ради ОСОБА_5, який діяв на підставі довіреності від голови правління КС «Подільський експрес-кредит».

КС «Подільський експрес-кредит» є стягувачем, а відтак стороною виконавчого провадження. У скарзі не йшлося про порушення прав ОСОБА_5 як фізичної особи, якій кредитною спілкою передані права вимоги щодо якихось боржників.

Посилання ОСОБА_5 про порушення оскарженим судовим рішенням його прав і обов'язків як члена кредитної спілки і її вкладника не можуть бути взяті до уваги з наступних підстав.

Організаційні, правові та економічні засади створення та діяльності кредитних спілок, їх об'єднань, права та обов'язки членів кредитних спілок та їх об'єднань визначає Закон України «Про кредитні спілки» (далі - Закон).

Відповідно до статті 1 Закону кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом.

Статтею 3 Закону встановлено, що кредитна спілка є юридичною особою, має самостійний баланс, банківські рахунки, які відкриває і використовує згідно із законодавством у самостійно обраних банківських установах, а також може мати печатки та бланки, власну символіку.

Кредитна спілка набуває статусу юридичної особи з дати її державної реєстрації в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Кредитна спілка може укладати від свого імені договори та інші угоди, які не суперечать цьому Закону, іншим нормативно-правовим актам та статуту кредитної спілки, набувати майнові та немайнові права, мати обов'язки, що випливають із законодавства України та укладених кредитною спілкою угод, бути позивачем і відповідачем у судах.

Кредитна спілка діє на основі самофінансування, несе відповідальність за наслідки своєї діяльності та виконання зобов'язань перед своїми членами, партнерами, державним та місцевими бюджетами. Кредитна спілка несе відповідальність за своїми зобов'язаннями у межах вартості майна, яке належить їй на праві власності.

Водночас члени кредитної спілки відповідно до статті 11 Закону мають право: брати участь в управлінні справами кредитної спілки, обирати та бути обраними до її органів управління; вносити пропозиції на розгляд органів управління кредитної спілки; одержувати від кредитної спілки кредити та користуватися іншими послугами, які надаються членам кредитної спілки відповідно до її статуту; одержувати інформацію про діяльність кредитної спілки, ознайомлюватися з річними балансами, фінансовими звітами, протоколами засідань органів управління кредитної спілки та іншими документами щодо діяльності кредитної спілки; одержувати дохід на свій пайовий внесок, якщо інше не передбачено статутом кредитної спілки; вийти з членів кредитної спілки в порядку, передбаченому цим Законом та статутом кредитної спілки. Члени кредитної спілки мають також інші права, передбачені законодавством України, статутом та іншими актами кредитної спілки. Порядок реалізації зазначених прав визначається цим Законом, іншими нормативно-правовими актами та статутом кредитної спілки.

Таким чином положеннями спеціального закону, а також статутом кредитної спілки встановлені організаційна самостійність і відокремленість її майна, а також прав і обов'язків кредитної спілки як юридичної особи з одного боку і її членів з іншого.

Рішення, прийняті щодо кредитної спілки, а також вчинені щодо неї дії або бездіяльність, не покладають обов'язків на членів спілки так само як не наділяють їх особливими правами із захисту прав та законних інтересів спілки шляхом подання апеляційної скарги в справах, в яких стороною є сама кредитна спілка.

Відмовляючи у прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_5, апеляційний суд обґрунтовано виходив із того, що ухвалою, постановленою за результатами розгляду скарги на рішення і дії посадових осіб державної виконавчої служби, місцевий суд не вирішував питання про права та обов'язки ОСОБА_5 як фізичної особи, а відтак у нього відсутнє право апеляційного оскарження ухвали місцевого суду відповідно до частини першої статті 292 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги).

Інші доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Відповідно до частини третьої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 402, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 29 грудня 2016 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: О. В. Білоконь

Б. І. Гулько

Є. В. Синельников

Ю. В. Черняк