Історія справи

Постанова КЦС ВП від 20.04.2023 року у справі №571/1700/20
Постанова КЦС ВП від 20.04.2023 року у справі №571/1700/20

Постанова

Іменем України

20 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 571/1700/20

провадження № 61-8868св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Луспеника Д. Д., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,

відповідач (позивач за зустрічним позовом) - Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Рівнегаз»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 20 грудня 2021 року

у складі судді Тимощука О. Я. та постанову Рівненського апеляційного суду

від 21 липня 2022 року у складі колегії суддів: Боймиструка С. В.,

Гордійчук С. О., Шимківа С. С.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом

до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Рівнегаз» (далі - АТ «Рівнегаз») про захист прав споживача.

Позовну заяву мотивував тим, що у травні 2016 року він звертався

до відповідача із проханням здійснити підключення його як споживача до газорозподільної мережі. Після цього представниками відповідача було здійснено підключення житлового будинку до газорозподільної мережі шляхом встановлення йому лічильника. Проте лічильника не було опломбовано та не надано йому жодних документів встановлення лічильника.

За період з моменту підключення до газорозподільної системи і до моменту відключення його від газопостачання, яке мало місце 05 лютого 2020 року,

тоді ж було складено акт про порушення № 1/2020, відповідач не надсилав йому жодних квитанцій про оплату за спожитий газ, не проводив зняття показників лічильника та не здійснював повірки лічильника.

Вважав себе належним споживачем послуг, які надаються відповідачем, оскільки, на його переконання, ним були дотримані вимоги Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРС) щодо укладення договору розподілу природного газу.

Зазначав, що фактично споживав природний газ у період з моменту підключення до газорозподільної системи і до моменту відключення від газопостачання, яке мало місце 05 лютого 2020 року, та просив провести перерахунок нарахованої суми за несанкціоноване споживання природного газу за період не більше ніж за останні 6 місяців, що передували моменту виявлення порушення.

Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просив суд:

- визнати дії АТ «Рівнегаз» з припинення постачання природного газу та нарахування суми збитків за несанкціоноване та необліковане використання ним природного газу на підставі акта-розрахунку вартості необлікованого об`єму природного газу протиправними та такими,

що порушують його права як споживача;

- зобов`язати АТ «Рівнегаз» здійснити підключення житлового будинку

до газопостачання за власний рахунок та провести перерахунок суми за несанкціоноване ним споживання природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , за період не більше ніж останніх

6 місяців, що передували моменту виявлення порушення.

У березні 2021 року АТ «Рівнегаз» пред`явило зустрічний позов до

ОСОБА_1 про стягнення завданих збитків.

Зустрічний позов мотивувало тим, що 05 лютого 2020 року працівниками

АТ «Рівнегаз» в присутності власника житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , складено акт про порушення вимог Кодексу ГРС, яке полягає

у несанкціонованому відборі природного газу через неопломбований лічильник газу, що надає змогу демонтувати лічильник та безобліково споживати природний газ, також використання газу за відсутності договору розподілу природного газу. Акт про порушення від 05 лютого 2020 року

№ 1/2020 складено в двох примірниках, один з яких одержав

ОСОБА_1 , що підтверджується підписом в акті про ознайомлення

з його змістом.

10 березня 2020 року комісією АТ «Рівнегаз» з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС було розглянуто акт про порушення від 05 лютого 2020 року № 1/2020.

Враховуючи сукупність обставин встановлених під час проведення засідання

з розгляду вказаного акта про порушення, комісія дійшла висновку,

що мало місце порушення вимог Кодексу ГРС, а сума збитків, що підлягає відшкодуванню ОСОБА_1 згідно з актом-розрахунком вартості необлікованого об`єму природного, газу становить 187 948,60 грн.

Посилаючись на зазначене, АТ «Рівнегаз» просило суд стягнути

з ОСОБА_1 вартість спожитого необлікованого об`єму природного газу

у розмірі 187 948,60 грн та сплачений судовий збір у розмірі 2 819,24 грн.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 25 травня

2021 року зустрічний позов АТ «Рівнегаз» прийнято до спільного розгляду

з первісним позовом ОСОБА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 20 грудня

2021 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 21 липня 2022 року,у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

до АТ «Рівнегаз» про захист прав споживача відмовлено.

Зустрічний позов АТ «Рівнегаз» до ОСОБА_1 про стягнення завданих збитків задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Рівнегаз» вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу в сумі 187 948,60 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду мотивовані тим, що факт несанкціонованого користування природним газом підтверджується дослідженими доказами. У свою чергу, ОСОБА_1

не надав доказів на спростування цього факту, а також не довів неправомірності дій працівників АТ «Рівнегаз» при складанні акта про порушення, припиненні газопостачання та безпідставності нарахування вартості необлікованого об`єму і обсягу природного газу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У вересні 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Судукасаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити первісний позов та відмовити у задоволенні вимог зустрічного позову про стягнення збитків.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 24 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано із суду першої інстанції.

04 листопада 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Як на підставу касаційного оскарження постанови апеляційного суду заявник посилається на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Заявник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень пункту 1 та пункту 2 глави 3 розділу XI Кодексу ГРС, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30 вересня 2015 року № 2494, за виявлені та зафіксовані в акті (затверджені комісією) порушення. Неправильно застосовується зазначена норма при визначенні об`єму необлікованого (донарахованого) природного газу, оскільки фактично виявляється, фіксується в акті про порушення

і затверджується комісією - одне порушення, а акт-розрахунок складається за зовсім інше порушення. Неправильно застосовується ця норма при розрахунку об`єму необлікованого природного газу за граничними об`ємами споживання природного газу населенням (додаток 15 цього Кодексу)

з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи). Розрахунки необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу здійснюються з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за весь період (6 місяців, 12 місяців, 2 роки) за виявлене відповідно порушення, однак при розрахунку не враховується те,

що споживач придбав та встановив такі прилади нещодавно

та користується такими приладами лише 1-2 місяці.

Відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування положень додатку 15 «Граничні об`єми споживання природного газу населенням у разі порушення вимог Кодексу газорозподільних систем» (в редакції, чинній на момент виявлення порушення) до Кодексу ГРС, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2494, щодо застосування граничних об`ємів споживання газу за типом та комбінацією обладнання при виявленні порушення. Неправильно застосовується зазначена норма щодо граничних об`ємів споживання газу за типом та комбінацією обладнання при виявленні порушення, оскільки не враховується, що в житловому будинку можуть бути наявні грубки та печі для приготування їжі, які опалюються дровами.

Відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування положень примітки 2 додатку 15 «Граничні об`єми споживання природного газу населенням

у разі порушення вимог Кодексу газорозподільних систем» (в редакції, чинній на момент виявлення порушення) до Кодексу ГРС, затвердженого Постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2494, щодо застосування граничних об`ємів споживання газу в неопалювальннй період, зокрема щодо застосування граничних об`ємів споживання газу в неопалюваяьний період, оскільки факт використання споживачем опалювальних

природним газом приладів у неопалювальний період жодним чином

не встановлюється.

Суди неоднозначно застосовують цю норму, зокрема, при застосуванні граничних об`ємів споживання газу в неопалювальний період - одним судом при прийнятті рішення враховується встановлення факту використання споживачем у неопалювальний період опалювальних природним газом приладів (рішення Іллічівського районного суду

м. Маріуполь від 12 лютого 2021 року у справі № 264/5861/20), а іншим судом такий факт не береться до уваги та при визначенні об`єму необлікованого (донарахованого) природного газу застосовується 30 % граничного обсягу як для опалювального періоду (рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 20 грудня 2021 року у справі

№ 571/1700/20).

Також як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема на те, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази.

Так, не досліджено правомірність складання АТ «Рівнегаз» акта-розрахунку від 10 березня 2021 року № 10 та не перевірено правильність проведеного

АТ «Рівнегаз» розрахунку вартості необлікованого природного газу (суми збитків). Не досліджено та не встановлено, що акт-розрахунок вартості необлікованого об`єму природного газу від 10 березня 2021 року № 10 фактично складався не після задоволення акта про порушення,

а до засідання вже був складений та підписаний, про що зазначається

в протоколі засідання комісії АТ «Рівнегаз» з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС від 10 березня 2020 року № 1/2020, тобто, на дату розгляду комісією акта про порушення рішення комісії вже було фактично прийняте та зроблено розрахунок вартості необлікованого природного газу і складено акт-розрахунок.

Крім того, житловий будинок зданий та прийнятий в експлуатацію,

що підтверджується техніко-виконавчою документацією, зокрема, актом про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта системи газопостачання, який не було судами досліджено та надано належної оцінки як доказу. Судами першої та апеляційної інстанції не досліджувався технічний паспорт на житловий будинок, не взято до уваги пояснення позивача за первісним позовом щодо того, що в його будинку наявні плита та грубки.

Комісією АТ «Рівнегаз» та судами попередніх інстанцій факт використання позивачем за первісним позовом у неопалювальний період опалювальних газових приладів для опалення взагалі не досліджувався та не встановлювався, проте в акті-розрахунку за неопалювальний період визначено норматив на опалення 30 % від граничного обсягу в опалювальний період, тобто 293,70 куб. м від нормативу, розрахованого відповідачем за первісним позовом. Проте оскільки споживач

не використовував у неопалювальний період газові прилади для

опалення, то в акті-розрахунку повинно бути застосовано норматив

за неопалювальний період - 0,00 куб. м.

Комісією взагалі не встановлювалися наступні факти, які були взяті

за основу при складенні акта-розрахунку: кількість фактично зареєстрованих осіб у житловому будинку позивача за первісним позовом; фактична площа житлового будинку споживача; наявність в житловому будинку Позивача за первісним позовом іншого газоспоживаючого обладнання; наявність у житловому будинку грубок для опалення

та печі для приготування їжі і підігріву води, що є також грубим порушенням, яке вплинуло на визначення розміру вартості необлікованого об`єму природного газу.

Жодного доказу про те, що позивач за первісним позовом використовував

у неопалювальний період газові прилади для опалення житлового будинку відповідачем за первісним позовом у судах першої та апеляційної інстанції не надано та такого факту не доведено, а отже, відсутня законна підстава для проведення нарахування необлікованого об`єму природного газу

в неопалювальний період (для опалювального приладу) із застосуванням 30 % граничного обсягу як для опалювального періоду.

Відповідачем за первісним позовом не було виявлено несанкціонованого газопроводу, а будівельно-монтажні роботи та врізка від будинку до газопроводу, що йде уздовж АДРЕСА_1 , із встановленням біля будинку стояка наземного вводу та газового лічильника на зовнішній стіни будинку, проводилися працівниками Рокитнівської дільниці Сарненського відділення АТ «Рівнегаз», що підтверджується техніко-виконавчою документацією.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У листопаді 2022 року АТ «Рівнегаз» подало до Верховного Суду відзив,

у якому заперечувало проти доводів касаційної скарги ОСОБА_1

та просило залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення -

без змін, посилаючись на їх законність і обґрунтованість.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 є власником будинку АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 12 травня 2016 року та проживає за вказаною адресою.

05 лютого 2020 року представниками АТ «Рівнегаз», за адресою:

АДРЕСА_1 , була проведена перевірка системи газопостачання об`єкта (житлового будинку) на підставі пункту 7 глави 8 розділу X Кодексу ГРС (у редакції, чинній на час перевірки), яким передбачено, що під час проведення обстеження системи газопостачання Оператор ГРМ має право проводити контрольний огляд вузла обліку.

Під час виконання вказаних робіт, при зовнішньому огляді лічильника газу було виявлено наявність ознак несанкціонованого відбору природного газу через неопломбований лічильник газу ВК-G4Т Еlster, зав. № 7665344,

2013 року випуску, що надає змогу демонтувати лічильник та безобліково споживати природний газ. Також встановлено використання газу

за відсутності договору розподілу природного газу.

У зв`язку з цим представниками оператора ГРМ в присутності

ОСОБА_1 05 лютого 2020 року складено акт № 1/2020 про порушення вимог Кодексу ГРС, зокрема підпункту 6 пункту 1 глави 2 розділу XI

Кодексу ГРС, яке полягає у несанкціонованому відборі природного газу через неопломбований лічильник газу, що надає змогу демонтувати лічильник та безобліково споживати природний газ, а також використання газу за відсутності договору розподілу природного газу. Зазначений акт був підписаний, у тому числі і ОСОБА_1 , без зауважень.

19 лютого 2020 року комісією Сарненського відділення АТ «Рівнегаз»

з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС було розглянуто акт від 05 лютого 2020 року № 1/2020 про порушення вимог Кодексу ГРС та вирішено передати матеріали, пов`язані

з виявленим фактом порушення вимог Кодексу ГРС, до комісії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС головного підприємства АТ «Рівнегаз».

10 березня 2020 року на засіданні комісії АТ «Рівнегаз» з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС, прийнято рішення про задоволення акта про порушення від 05 лютого 2020 року

№ 1/2020, а саме підпункт 6 пункту 1 глави 2 розділу XI Кодексу ГРС.

Коміся дійшла висновку, що мало місце порушення вимог Кодексу ГРС,

а сума збитків, яка підлягає відшкодуванню несанкціонованим споживачем ОСОБА_1 згідно з актом-розрахунком вартості необлікованого об`єму природного газу від 10 березня 2020 року № 10, становить 187 948,60 грн. Відповідно до абзацу другого пункту 1 глави 3 розділу XI Кодексу ГРС нарахування проведено за період з лютого 2018 року до січня 2020 року включно.

Акт-розрахунок необлікованого об`єму природного газу від 10 березня

2020 року № 10 та рахунок на оплату від 10 березня 2020 року було направлено ОСОБА_1 рекомендованим листом від 17 березня

2020 року за вих. № 330-Сл-1899-0320.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Між сторонами існує спір щодо здійснення ОСОБА_1 несанкціонованого відбору природного газу, що зафіксовано актом про порушення від 05 лютого 2020 року № 1/2020, та наявності підстав для сплати несанкціонованим споживачем ОСОБА_1 донарахованих

АТ «Оператор газорозподільної системи «Рівнегаз», об`ємів природного газу внаслідок порушення норм Кодексу ГРС.

Правовідносини, які виникли між споживачем та газорозподільною організацією, врегульовано Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2494 (далі - Кодекс ГРС), постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2498 «Про затвердження Типового договору розподілу природного газу».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» суб`єктами ринку природного газу є: оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.

Статтею 40 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено,

що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 3 глави 1 розділу І Кодексу ГРС визначено, що його дія поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об`єкти яких підключені до газорозподільних систем.

Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС договір розподілу природного газу - це правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу. Оператор газорозподільної системи - це суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління (оператор ГРС);

Доступ до газорозподільної системи - це право користування потужністю складової (об`єкта) газорозподільної системи в обсязі та на умовах, встановлених у договорі (технічній угоді) про надання відповідних послуг

з оператором газорозподільної системи.

Споживачем природного газу є фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, об`єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРС оператора ГРС, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема як сировини, а не для перепродажу.

Згідно з пунктом 5 глави 2 розділу І Кодексу ГРС взаємовідносини, пов`язані з розподілом природного газу споживачам, у тому числі побутовим споживачам, підключеним до/через ГРС, включаючи забезпечення оператором ГРС цілодобового їх доступу до ГРС для споживання (розподілу) належного їм (їх постачальникам) природного газу, регулюються договором розподілу природного газу, укладеним між оператором ГРС та споживачем відповідно до вимог глави 3 розділу VІ цього Кодексу.

Відповідно до пункту 3 глави 3 розділу І Кодексу ГРС для забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи та можливості розподілу (переміщення) належного споживачу (суміжному суб`єкту ринку природного газу) природного газу обов`язковою умовою є наявність фізичного підключення об`єкта споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) до ГРС.

Споживачі, у тому числі побутові, та суміжні суб`єкти ринку природного газу, які фізично підключені до ГРС, забезпечуються цілодобовим доступом до ГРС та можливістю розподілу (переміщення) природного газу ГРС у порядку, визначеному в розділі VI цього Кодексу.

Доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРС для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРС (до ГРС якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання

у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2498 (далі - Типовий договір розподілу природного газу).

Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу VI Кодексу ГРС договір розподілу природного газу має бути укладений оператором ГРС з усіма споживачами,

у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРС, що на законних підставах перебуває

у власності чи користуванні оператора ГРС.

Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРС та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з оператором ГРС, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт.

Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.

Відповідно до пункту 3 глави 3 розділу VI Кодексу ГРС договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633 634 641 642 ЦК України за формою Типового договору.

У разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору розподілу природного газу споживач не має права використовувати природний газ із ГРС та має подати до оператора ГРС письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт.

За визначенням термінів, які містяться у Кодексі ГРС, несанкціонований газопровід - самовільно під`єднаний газопровід (газовий відвід, штуцер, патрубок), у тому числі без наявного підключеного газового обладнання, фізично з`єднаний, зокрема вварений, врізаний, з газорозподільною системою або газовою мережею внутрішнього газопостачання, витрата (споживання) природного газу через який не обліковується комерційним вузлом обліку (лічильником газу).

Несанкціонований споживач - фізична, юридична особа або фізична

особа - підприємець, яка без укладання договору розподілу природного газу з оператором газорозподільної системи або на об`єкті, який

не підключений до ГРМ в установленому порядку, здійснює несанкціонований відбір природного газу. Несанкціонований відбір природного газу - відбір (споживання) природного газу з газорозподільної системи з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема цього Кодексу.

Самовільне під`єднання - це під`єднання несанкціонованого газопроводу та/або газових приладів чи пристроїв до газорозподільної системи, внутрішньобудинкової системи газопостачання або газових мереж внутрішнього газопостачання об`єкта споживача з порушенням встановленої законодавством процедури.

Пунктом 1 глави 2 розділу ІХ Кодексу ГРС встановлено, що до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються

як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу)

та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих

об`ємів (обсягів) природного газу, належать: наявність несанкціонованого газопроводу; несанкціоноване відновлення газоспоживання; несанкціоноване втручання в роботу засобу вимірювальної техніки (ЗВТ) (комерційного вузла обліку газу (ВОГ), зокрема лічильника газу; несанкціоноване підключення газових приладів на об`єкті споживача, який обліковується за нормами споживання; несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку); використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу.

Оператор газорозподільної системи при проведенні контрольного огляду вузла обліку має право оглядати комерційний вузол обліку газу та його складові на предмет відсутності ознак пошкодження ЗВТ, пошкодження пломб, несанкціонованого втручання в ЗВТ, несанкціонованого газопроводу та/або несанкціонованого підключення газових приладів, внаслідок чого може перевищуватися діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильником газу).

Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу ХІ Кодексу ГРС у разі виявлення оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об`єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об`ємами споживання природного газу населенням (додаток Х цього Кодексу) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.

Якщо несанкціонований газопровід проведений шляхом прихованих заходів або фізичною особою, яка є несанкціонованим споживачем, початок періоду, за який визначається об`єм необлікованого природного газу, визначається з дня набуття споживачем (фізичною особою) права власності/користування на житлові (підсобні) приміщення, але не більше двох років, що передували дню виявлення порушення.

У справі, яка переглядається, належними і допустимими доказами підтверджується факт несанкціонованого відбору природного газу

через неопломбований лічильник газу, що надає можливість його демонтувати та безобліково споживати природний газ, а також,

що таке споживання здійснюється ОСОБА_1 за відсутності договору розподілу природного газу

Установивши, що ОСОБА_1 порушив вимоги підпункту 6 пункту 1 глави 12 розділу ХІ Кодексу ГРС, що полягає у несанкціонованому

та необлікованому використанні природного газу споживачем за відсутності договору розподілу природного газу через несанкціонований газопровід,

і таке порушення встановлено і зафіксовано у встановленому законом порядку і спосіб, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з ОСОБА_1 вартості необлікованого об`єму природного газу у розмірі 187 948,60 грн, нарахованої оператором ГРМвідповідно до вимог Кодексу ГРС.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 щодо відсутності в його діях факту самовільного підключення до ГРМ є аналогічними аргументам його апеляційної скарги, які належним чином перевірив апеляційний суд,

та, спростовуючи їх, виходив з того, що сама по собі наявність технічно-проектної документації, навіть за умови її погодження з оператором ГРС,

не свідчить, що ОСОБА_1 споживав природний газ як санкціонований споживач, а також, що саме оператором ГРС здійснено підключення

до газорозподільної системи без дотримання положень Кодексу ГРС.

Доказів, що підтверджують укладення будь-яких договорів з АТ «Рівнегаз» або з іншими суб`єктами господарювання, наділеними правами

на будівництво газопостачальних мереж, під час розгляду справи позивачем не надано. Також відсутні докази звернення ОСОБА_1

з метою укладення договору розподілу, запуску в експлуатацію, пуску газу.

Попри пряму заборону споживання газу без укладення договору розподілу, факт споживання газу ОСОБА_1 під час розгляду справи не заперечувався.

Посилання ОСОБА_1 у касаційній скарзі на те, що він не погоджується із розміром донарахованого об`єму природного газу за період з лютого

2018 року до січня 2020 року включно, не узгоджується з встановленими судами фактичними обставинами справи, оскільки донарахування об`єму природнього газу за період з лютого 2018 року до січня 2020 року проведено оператором ГРМ відповідно до пункту 1 глави З розділу ХІ Кодексу ГРС.

Правильність розрахунку вартості необлікованого об`єму природного газу, сформованого в акті-розрахунку від 10 березня 2020 року № 10,

ОСОБА_1 не спростовано. Оператор ГРМ здійснив відповідні розрахунки з урахуванням визначених об`ємів природного газу та відповідно зміни граничних обсягів в опалювальний та неопалювальний період. Розмір донарахованого об`єму природнього газу, встановленого за період з лютого 2018 року до січня 2020 року, тобто не більше двох років, що передували дню виявлення порушення.

За своїм змістом доводи касаційної скарги ОСОБА_1 зводяться

до незгоди з наданою судами оцінкою доказів і встановлених на їх підставі обставин, спрямовані на доведення необхідності доказів і обставин, у тому контексті, якій, на думку заявника, свідчить про відсутність підстав для покладення на нього відповідальності за несанкціоноване та необліковане використання природного газу, або зменшення розміру необлікованого об`єму газу, виставленого оператором ГРМ йому до сплати, та визначення цієї вартості у межах наведених ним розрахунків. Зазначені доводи були предметом перевірки судами попередніх інстанцій, які їх спростували

з викладенням відповідних мотивів.

Колегія суддів, проаналізувавши зміст судових рішень з точки зору застосування норми права, яка стала підставою для розгляду позову

та вирішення справи по суті, дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції ухвалив судове рішення відповідно до встановлених у справі обставин на підставі поданих сторонами доказів та правильно застосував норми матеріального права у спірних правовідносинах.

Суд касаційної інстанції не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України. Якщо порушень порядку

надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним

судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої,

так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Оскільки ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2023 року було зупинено виконання рішення Рівненського міського суду Рівненської області

від 20 грудня 2021 року та постанови Рівненського апеляційного суду

від 21 липня 2022 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку,

то виконання цих судових рішень підлягає поновленню.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 20 грудня

2021 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 21 липня

2022 року залишити без змін.

Поновити виконання рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 20 грудня 2021 року та постанови Рівненського апеляційного суду від 21 липня 2022 року, зупиненого ухвалою Верховного Суду

від 20 січня 2023 року.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. А. Воробйова

Р. А. Лідовець

Д. Д. Луспеник