Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 22.12.2019 року у справі №761/15542/18

Постанова

Іменем України

(додаткова)

11 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 761/15542/18

провадження № 61-10533св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1, правонаступником якої є ОСОБА_2,

представник ОСОБА_2 - адвокат Назаренко Мар'яна Володимирівна,

відповідач - ОСОБА_3,

представник відповідача - адвокат Шевченко Тетяна Олександрівна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву представника ОСОБА_3 - адвоката Шевченко Тетяни Олександрівни про ухвалення додаткового рішення.

Історія справи

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування іпотекодавцю перевищення вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодавця.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь відшкодування перевищення вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя у розмірі 7 471 268 грн, а також судові витрати, пов'язані із розглядом справи.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 18 березня

2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду

від 11 вересня 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року касаційну скаргу

представника ОСОБА_2 - Назаренко М. В. залишено без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18 березня

2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 вересня

2019 року залишено без змін.

Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення

До Верховного Суду 02 листопада 2020 року від представника ОСОБА_3 - Шевченко Т.

О. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить вирішити питання про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій у загальній сумі 49 800 грн.

Позиція Верховного Суду

Частиною 1 статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених Частиною 1 статті 270 ЦПК України.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина 3 статті 270 ЦПК України).

Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи заяви представника ОСОБА_3 - Шевченко Т. О. про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви з наступних підстав.

Головне значення додаткового рішення полягає в забезпеченні повного та всебічного розгляду справи шляхом процесуального виправлення недоліків, допущених судом унаслідок неналежного виконання вимог частини 1 статті 264 ЦПК України.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).

Враховуючи те, що судові рішення у частині вирішення питання про розподіл судових витрат відповідачем не оскаржувались, а також те, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду справи у касаційному порядку залишив судові рішення судів попередніх інстанцій без змін, заява представника ОСОБА_3 - Шевченко Т. О. про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій, не підлягає задоволенню. За загальним правилом заявник не позбавлений можливості звернутися до судів попередніх інстанційіз заявою про ухвалення додаткового рішення в порядку статті 270 ЦПК України.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини 1 , 3 статті 133 ЦПК України).

Згідно з положенням пункту 2 частини 2 статті 141 ЦПК України у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування витрат на правову допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої

статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 137 ЦПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату певного гонорару успіху, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Відповідно до частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З огляду на зазначене, положеннями ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи і наданих послуг та фінансового стану учасників справи.

Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19.

Правничу допомогу на стадії касаційного розгляду справи № 761/15542/18 ОСОБА_3 надавла адвокат Шевченко Т. О., яка діяла на підставі договору про надання правової допомоги від 10 травня 2018 року № 19 та додаткової угоди до нього від 28 травня 2019 року (т. 1, а. с. 184-185).

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в суді касаційної інстанції представник ОСОБА_3 - адвокат Шевченко Т. О. подала до Верховного Суду додаткову угоду від 28 травня 2019 року до договору про надання правничої допомоги від 10 травня 2018 року № 19, акт виконаних робіт від 29 жовтня 2020 року з описом наданих послуг та їх вартості, підписаний адвокатом Шевченко Т. О. та ОСОБА_3 на загальну суму 19 100 грн, копію квитанції до прибуткового касового ордеру № 29.10 від 29 жовтня 2020 року про оплату ОСОБА_3 наданих послуг на суму 19 100 грн.

Відповідно до пункту 4.1 договору про надання правової допомоги вартість послуг виконавця за цим договором складається з вартості усіх послуг, наданих клієнту за цим договором, та зазначається у попередньому (орієнтованому) розрахунку витрат виконавця, рахунках-фактурах, додатках до цього договору.

В матеріалах справи наявний попередній (орієнтований) розрахунок витрат від 13 вересня 2018 року відповідно до умов договору про надання правової допомоги від 19 травня 2018 року № 19 на суму 14 тис. грн (т. 1, а. с. 186).

Згідно детального опису наданих адвокатом Шевченко Т. О. послуг вартість послуг за ознайомлення з ухвалами Верховного Суду, касаційними скаргами (попередня та уточнена редакція) та іншими процесуальними документами визначена сторонами у розмірі 5 800 грн. Вартість послуг зі складання відзиву на касаційну скаргу складає 6 000 грн (при цьому відзив на касаційну скаргу за своїм змістом є аналогічним відзиву на апеляційну скаргу), вартість послуг за складання та подання заяви про ухвалення додаткового рішення визначена у сумі 2 300 грн. За надсилання та отримання процесуальних документів клієнтом було сплачено адвокату 2 600 грн. Також окремо було сплачено кошти в сумі 2 000 грн за ознайомлення з процесуальними ухвалами Верховного Суду.

Колегія суддів, вирішуючи питання про розподіл витрат, понесених ОСОБА_3 на професійну правничу допомогу на стадії касаційного розгляду, взявши до уваги умови договору про надання правової допомоги від 10 травня 2018 року № 19, попередній (орієнтований) розрахунок витрат від 13 вересня 2018 року відповідно до умов договору про надання правової допомоги від 19 травня 2018 року № 19, згідно якого вартість складання процесуального документу (заперечення на позов) та його подання до суду визначена у розмірі 2 500 грн, а вартість консультацій - у розмірі 500 грн, акт виконаних робіт від 29 жовтня 2020 року, дійшла висновку про те, що визначений відповідачем розмір витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді касаційної інстанції (19 100 грн) є завищеним, витрати у зазначеній сумі не можна визнати належним чином обґрунтованими та дійсно понесеними у зв'язку із наданням необхідної за обставин цієї справи правової допомоги.

Враховуючи складність справи, необхідність надання адвокатом відповідача послуг під час розгляду справи в суді касаційної інстанції за касаційною скаргою позивача та їх характер, необхідність дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, пов'язаність цих витрат із розглядом справи, взявши до уваги попередній (орієнтований) розрахунок витрат від 13 вересня 2018 року відповідно до умов договору про надання правової допомоги від 19 травня 2018 року № 19, відповідно до якого вартість складання заперечень на позов та подання їх до суду погоджена сторонами у сумі 2 500 тис. грн, а вартість юридичних консультацій - у розмірі 500 грн, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат та стягнення з відповідача на користь позивача

3 тис. грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 141, 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника ОСОБА_3 - адвоката Шевченко Тетяни Олександрівни задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн.

В іншій частині у задоволенні заяви представника ОСОБА_3 - адвоката Шевченко Тетяни Олександрівни відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович