Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 01.11.2018 року у справі №2-86/11

Постанова

Іменем України

19 червня 2019 року

м. Київ

справа № 2-86/11

провадження № 61-46486св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Сімоненко В. М. (суддя-доповідач),

суддів: Калараша А. А., Лесько А. О., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3,

третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову, на стороні позивачів - ОСОБА_5 ,

відповідачі: Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову, на стороні відповідачів - військова частина А2238,

розглянув у порядку спрощеного провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 22 серпня 2018 року у складі судді: Заїкіна А.П.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2016 року до суду звернулись ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 червня 2013 року по цивільній справі №2-86/11 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_5 до Приморської районної адміністрації, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, про визнання недійсним ордеру та записів в ньому, виселення, зобов`язання вчинити певні дії, визнати недійсними записи в документах реєстраційного обліку, зобов`язання привести квартиру в належний стан, вселення та стягнення судових витрат.

Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції

Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси 02 березня 2018 року заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 червня 2013 року було залишено без розгляду, оскільки на розгляді у суду знаходилась справа за аналогічною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 від 01 вересня 2016 року про перегляд за нововиявленими обставинами того самого рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 червня 2013 року з тих самих підстав, у задоволенні якої було відмовлено ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси Домусчі Л.В. від 10 липня 2017 року та яка не набрала законної сили у зв`язку з поданням заявником апеляційної скарги на зазначену ухвалу. Апеляційна скарга, апеляційним судом Одеської області не розглянута.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 08 червня 2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 10 липня 2017 року, якою у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 червня 2013 року відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 18 червня 2018 року призначено вищезазначену справу до судового розгляду.

Постановою Апеляційного суду Одеської області від 27 вересня 2018 року, апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково, ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 10 липня 2017 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 , діючого в особистих інтересах та в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 червня 2013 року (т. 14, а.с.148-152).

Не погоджуючись з ухвалою районного суду від 02 березня 2018 року, якою його заяву залишено без розгляду ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 04 квітня 2018 року вищевказана апеляційна скарга була залишена без руху з наданням строку для усунення недоліків: до апеляційної скарги не будо додано копії апеляційної скарги та письмові матеріали відповідно до кількості учасників справи; апеляційна скарга не містила клопотання ОСОБА_5 щодо його апеляційної скарги та не була оплачена судовим збором.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 22 серпня 2018 року, апеляційну скаргу ОСОБА_5 визнано неподаною та повернуто апелянту, оскільки скаржник не усунув недоліки а саме - не сплатив судовий збір.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

25 жовтня 2018 року ОСОБА_5 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 22 серпня 2018 року, яку просить скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 26 листопада 2018 року відкрито провадження у справі та витребувано справу з Приморського районного суду м. Одеса № 2-86/11.

У січні 2019 року на адресу Верховного Суду надійшла вищезазначена справа.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07 червня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 третя особа: яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову, на стороні позивачів - ОСОБА_5 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову, на стороні відповідачів - військова частина А2238 про визнання недійсним ордеру та записів в ньому, виселення, зобов`язання вчинити певні дії, визнати недійсними записи в документах реєстраційного обліку, зобов`язання привести квартиру в належний стан, вселення призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у складі колегії з п`яти суддів.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд безпідставно визнав апеляційну скаргу неподаною і повернув. Зазначає, що в усунув недоліки апеляційної скарги, направивши до апеляційного суду платіжне доручення про сплату судового збору. Проте при отримані вищезазначеного листа головними спеціалістами відділу діловодства та обліку звернень громадян Апеляційного суду Одеської області був складений акт про те, що 17 серпня 2018 року, при реєстрації заяви ОСОБА_5 було виявлено, відсутність вказаного додатку до заяви, а саме оригіналу квитанції про сплату судового збору. Скаржник вважає, що даний акт не є офіційним документом діловодства та не відповідає вимогам закону. Вважає, що усунув недоліки апеляційної скарги - сплатив судовий збір.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

Відзив не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У вересні 2016 року до суду звернулись ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 червня 2013 року по цивільній справі №2-86/11 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_5 до Приморської районної адміністрації, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, про визнання недійсним ордеру та записів в ньому, виселення, зобов`язання вчинити певні дії, визнати недійсними записи в документах реєстраційного обліку, зобов`язання привести квартиру в належний стан, вселення та стягнення судових витрат.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси 02 березня 2018 року вищевказану заяву було залишено без розгляду, відповідно до п. 4 ч. 1ст. 257 ЦПК України, оскільки на розгляді у суду знаходиться справа за аналогічною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 червня 2013 року з тих самих підстав, у задоволенні якої було відмовлено ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси Домусчі Л.В. від 10 липня 2017 року та яка не набрала законної сили у зв`язку з поданням заявником апеляційної скарги на зазначену ухвалу, оскільки апеляційним судом Одеської області ще не розглядалася.

Апеляційна скарга на дату постановлення ухвали Приморського районного суду м. Одеси 02 березня 2018 року не була розглянута.

Не погоджуючись з ухвалою районного суду від 02 березня 2018 року ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 04 квітня 2018 року, апеляційну скаргу було залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Зокрема, відповідно до ст. 356 ЦПК України (у редакції, яка набрала чинності з 15 грудня 2017 року), до апеляційної скарги ОСОБА_5 не було додано копії апеляційної скарги та не було додано письмові матеріали відповідно до кількості учасників справи та було відсутнє клопотання особи, яка подала апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга не була сплачена судовим збором в розмірі 352,60 грн.

Листом апеляційного суду Одеської області від 04 квітня 2018 року ОСОБА_5 направлено копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху (т. 14, а.с. 77).

16 липня 2018 року до Апеляційного суду Одеської області повернулося рекомендоване повідомлення про вручення ОСОБА_5 копії ухвали від 04 квітня 2018 року про залишення апеляційної скарги без руху.

17 серпня 2018 року до Апеляційного суду Одеської області надійшов лист від ОСОБА_5 щодо виконання ухвали Апеляційного суду Одеської області від 04 квітня 2018 року про залишення апеляційної скарги без руху (т. 14. а.с. 109-113).

В своїх додатках ОСОБА_5 зазначив, що додає квитанцію про сплату судового збору.

22 серпня 2018 року, при отримані вищезазначеного листа головними спеціалістами відділу діловодства та обліку звернень громадян Апеляційного суду Одеської області був складений акт про те, що 17 серпня 2018 року, при реєстрації заяви ОСОБА_5 було виявлено, відсутність вказаного додатку до заяви, а саме оригіналу квитанції про сплату судового збору (т.14 а.с. 124).

В той же день - 22 серпня 2018 року ухвалою апеляційного суду Одеської області, апеляційну скаргу ОСОБА_5 визнано неподаною та повернуто апелянту, у зв`язку з не виконанням ухвали апеляційного суду Одеської області від 04 квітня 2018 року.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги, обговоривши питання застосування за встановлених фактичних обставин норм матеріального права та тлумачення цих норм у судовій практиці, Верховний суд у складі колегії суддів Третьої судової палати касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із частиною першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенції) таке право повинно бути забезпечено судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Для того, щоб доступ до суду був ефективним особа повинна мати чітку практичну можливість подання скарги, а тлумачення законодавства не повинно бути надто суворим, не порушувати саму сутність права.

Конституцією України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частини перша та друга статті 55 Конституції України). Відмова суду в прийнятті позовних заяв, скарг, оформлених відповідно до процесуального закону, є порушенням права на судовий захист, яке за статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів особи. За правовим висновком, сформульованим Конституційним Судом України, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003). Отже, право на апеляційне оскарження судових рішень у контексті положень частин першої, другої статті 55, пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України є складовою права кожної особи на звернення до суду.

Європейський суд з прав людини вказує, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 53, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).

Саме на суд покладається зобов`язання щодо забезпечення особі доступу до правосуддя через відкриті та зрозумілі процедури з дотриманням рівності учасників спорів та права на доведення своєї позиції.

Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Згідно із частиною третьою статті 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, апеляційну скаргу ОСОБА_5 , було залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, зокрема, відповідно до ст. 356 ЦПК України, до апеляційної скарги ОСОБА_5 не було додано копії скарги, письмові матеріали відповідно до кількості учасників справи та було відсутнє клопотання особи, яка подала апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга не була сплачена судовим збором в розмірі 352,60 грн.

17 серпня 2018 року до Апеляційного суду Одеської області надійшов лист від ОСОБА_5 щодо виконання ухвали Апеляційного суду Одеської області від 04 квітня 2018 року про залишення апеляційної скарги без руху (т. 14. а.с. 109-113).

В своїх додатках ОСОБА_5 зазначив, що додає квитанцію про сплату судового збору.

22 серпня 2018 року головними спеціалістами відділу діловодства та обліку звернень громадян Апеляційного суду Одеської області був складений акт про те, що 17 серпня 2018 року, при реєстрації заяви ОСОБА_5 було виявлено, відсутність вказаного додатку до заяви, а саме оригіналу квитанції про сплату судового збору (т.14 а.с. 124).

22 серпня 2018 року апеляційний суд виніс ухвалу, якою апеляційну скаргу ОСОБА_5 визнав неподаною та повернув апелянту, у зв`язку з не виконанням ухвали апеляційного суду Одеської області від 04 квітня 2018 року, в частині оплати судового збору.

Проте, повернення апеляційної скарги ОСОБА_5 у зв`язку з несплатою судового збору є неправильними та такими, що не відповідають вимогам закону, а доводи касаційної скарги в цій частині - обґрунтовані.

Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги, апеляційний суд не звернув увагу на те, що заявник добросовісно вважав, що до апеляційної скарги додано квитанцію про сплату судового збору, а не направивши заявнику акт про відсутність оригіналу квитанції про сплату судового збору та не продовживши йому процесуальний строк для усунення недоліків, тим самим позбавив ОСОБА_5 можливості усунути недоліки.

Враховуючи наведене, апеляційний суд, визнаючи апеляційну скаргу неподаною та повертаючи її заявнику без продовження за таких обставин процесуального строку на виправлення недоліків, дійшов до передчасного висновку про те, що ОСОБА_5 не сплатив судовий збір.

Крім того, поза увагою апеляційного суду залишилась та обставина, що в матеріалах справи є копія посвідчення ОСОБА_5 про те, що він є учасником бойових дій (№ 277971 від 03 червня 2015 року), а тому відповідно до закону звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до положень частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Частиною четвертої статті 411 ЦПК України передбачено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.

Враховуючи викладене, апеляційний суд порушив норми процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали суду, а тому касаційну скаргу ОСОБА_5 слід задовольнити, ухвалу апеляційного суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до апеляційного суду.

Керуючись статтями 406, 411, 416-419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Одеської області від 22 серпня 2018 рокускасувати, справу передати на розгляд суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. М. Сімоненко

Судді: А. О. Лесько

С. Ю. Мартєв

Є. В. Петрова

А. А. Калараш