Історія справи

Постанова

Іменем України

19 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 2-1931/10

провадження № 61-45316св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М., Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 , подану адвокатом Гайдардим Андрієм Валерійовичем, на ухвалу апеляційного суду Херсонської області в складі колегії суддів: Орловської Н. В., Кутурланової О. В., Майданіка В. В. від 04 вересня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що з 06 червня 1996 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Оскільки спільне життя з відповідачем не склалось, шлюбні відносини припинені, збереження сім`ї неможливо, від шлюбу неповнолітніх дітей не мають, просив розірвати шлюб, укладений між ним та ОСОБА_2 , зареєстрований 06 червня 1996 року Дніпровським відділом РАГС м. Херсона, про що складено запис № 168.

Короткий зміст судових рішень, ухвалених по справі.

Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 19 липня 2005 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , актовий запис № 168 - розірвано.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Херсона від 11 травня 2010 року заяву ОСОБА_2 задоволено. Заочне рішення від 19 липня 2005 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу скасовано і призначено справу до розгляду в загальному порядку.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Херсона від 14 травня 2010 року закрито провадження у вказаній справі у зв`язку зі смертю позивача.

Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 10 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Ухвалу Дніпровського районного суду м. Херсона від 14 травня 2010 року та ухвалу цього ж суду від 11 травня 2010 року скасовано. Заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 19 липня 2005 року передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 17 квітня 2018 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення від 19 липня 2005 року залишено без задоволення.

Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 04 вересня апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Скасовано заочне рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 19 липня 2005 року. Провадження у вказаній справі закрито.

Узагальнені доводи касаційної скарги

У жовтні 2018 року ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу апеляційного суду від 04 вересня 2018 року, у якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначену ухвалу та залишити в силі заочне рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що відповідач не може ставити питання про скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції на підставі пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України, оскільки це є формальним приводом для захисту її спадкових прав, а не шлюбно-сімейних. Відповідач звернулася з заявою про перегляд заочного рішення після смерті позивача і у момент оформлення своїх спадкових прав. Це вказує на те, що метою перегляду заочного рішення було вплинути на обсяг спадщини, яка мала належати третій особі. Вважає, що подання відповідачем скарги на заочне рішення у даній справі носить характер зловживання процесуальними правами сторони у справі.

Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі витребувано цивільну справу № 2-1931/10 з Херсонського міського суду Херсонської області.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 грудня 2019 року вказану справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі з 06 червня 1996 року.

18 липня 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в обгрунтування позову пославшись на те, що шлюб носить формальний характер, відносини між подружжям припинені через втрату почуттів та взаємної поваги.

Суд розглянув справу за відсутності відповідача та 19 липня 2005 року ухвалив заочне рішення про розірвання шлюбу. Доказів про належне повідомлення ОСОБА_2 про час і місце судового розгляду матеріали справи не містять, як не містять і інформації про направлення судом на її адресу копії рішення суду.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд вважав встановленим той факт, що на даний час між сторонами внаслідок різних поглядів на життя виникають постійні сварки, що призвело до фактичного розпаду сім`ї. Майнового спору між сторонами немає, тому суд дійшов висновку, що подальше збереження сім`ї неможливе, шлюб носить формальний характер і підлягає розірванню.

26 січня 2010 року ОСОБА_1 , позивач у даному спорі, помер.

20 квітня 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_3 на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 04 вересня 2018 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 232 ЦПК України 2004 року заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже, для скасування заочного рішення суду першої інстанції належить встановити як поважність причин неявки в судове засідання відповідача, так і те, що наявні докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Однак висновки апеляційного суду щодо наявності підстав для скасування заочного рішення ґрунтуються лише на тому, що судова повістка відповідачу за належною адресою не була вручена.

При цьому апеляційним судом не враховано ту обставину, що питання про скасування заочного рішення порушено ОСОБА_2 майже через п`ять років після його ухвалення та після смерті позивача, також судом не обґрунтовано з посиланням на фактичні обставини справи чи будь-які докази висновків щодо необхідності скасування рішення про розірвання між сторонами шлюбу, оскільки суду було відомо, що позивач у справі помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а звідси - про неможливість ухвалення іншого рішення по суті спору, зважаючи, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Спір між сторонами виник з приводу особистих немайнових відносин, і відновлення реєстрації шлюбу без наміру й можливості відновлення сімейних відносин не ґрунтується на нормах СК України.

Апеляційний суд не врахував, що скасування рішення суду через значний проміжок часу (через п`ять років) й після смерті сторони у спорі, де неможливе правонаступництво, без наміру відновлення сімейних відносин в силу смерті однієї із сторін, дестабілізує приватні відносини.

Апеляційним судом не перевірено дійсних підстав та обставин подання ОСОБА_2 заяви про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 19 липня 2005 року та того, чи буде у такому разі її задоволення виправданим і відповідатиме вимогам пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, при наявності рішення суду про розірвання шлюбу, навіть і ухваленого з певними процесуальними порушеннями, але яке було чинним протягом п`яти років і до смерті позивача, апеляційний суд надав перевагу зазначеним процесуальним порушенням, не врахувавши, що в такому випадку порушається принцип правової визначеності.

Тобто апеляційним судом не було забезпечено повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи в порядку, встановленому процесуальним законом.

Крім того, апеляційним судом не враховано, що, не зважаючи на те, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва, постановлена ним ухвала впливає на майнові права і обов`язки певних осіб, зокрема на залученого до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_3 , якій є спадкоємцем ОСОБА_1 .

Ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам щодо законності й обґрунтованості, що в силу вимог статті 411 ЦПК України є підставою для її скасування з передачею справи в на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 411, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 , подану адвокатом Гайдардим Андрієм Валерійовичем, задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 04 вересня 2018 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. ЧервинськаСудді:С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев В. М. Коротун В. П. Курило