Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 04.08.2019 року у справі №686/11866/18

Постанова

Іменем України

12 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 686/11866/18

провадження № 61-13751св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Кривцової Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області у складі судді Чевилюк З. А. від 12 листопада 2018 року та постанову Хмельницького апеляційного суду у складі колегії суддів: Грох Л. М., Костенка А. М., Спірідонової Т. В., від 13 червня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст заяви

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю.

Позовна заява мотивована тим, що вона з лютого 2008 року по 02 серпня 2009 року проживала з відповідачем однією сім'єю без реєстрації шлюбуу квартирі АДРЕСА_1, та у квартирі АДРЕСА_2, вела з ним спільне господарство, а 02 серпня 2009 року був зареєструваний шлюб.

Посилалась на те, що факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу підтверджується фотоматеріалами та показами свідків.

Вказувала, що в провадженні Хмельницького міськрайонного суду перебуває справа за її позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, встановлення цього факту необхідно для розгляду вказаної справи.

З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просила встановити факт її спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 у період з лютого 2008 року по 02 серпня 2009 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 листопада 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із недоведеності факту спільного проживання сторін у період з лютого 2008 року по 02 серпня 2009 року, ведення ними спільного господарства, наявності у них спільного бюджету, проведення спільних витрат.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 13 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, оскільки позивач не довела вказаних позовних вимог.

Також апеляційний суд зазначив, що договір оренди житлового приміщення НОМЕР_3 від 15 лютого 2008 року не може бути підтвердженням спільного проживання сторін, оскільки цей договір не був поданий до суду першої інстанції, факт його підписання заперечує сторона відповідача, при цьому предметом цього договору є інша квартира, аніж та, що вказана позивачем як місце спільного проживання з відповідачем.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення її позову.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відмову задоволенні її позову, не врахували, що факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу підтверджується фотоматеріалами та показами свідків. Крім того, відповідно до договору оренди житлового приміщення НОМЕР_3 від 15 лютого 2008 року відповідач найняв в оренду житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_3, для проживання однією сім'єю з нею та її сином.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 02 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

02 серпня 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрований шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1.

Після одруження позивач змінила прізвище з ОСОБА_4 на ОСОБА_4.

Відповідно до свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 змінила прізвище та ім'я на ОСОБА_1.

У період з лютого 2008 року по 02 серпня 2009 року позивач та відповідач не перебували у зареєстрованому шлюбі.

Також установлено, що у провадженні Хмельницького міськрайонного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_3 посилалась на те, що з лютого 2008 року по 02 серпня 2009 року вона проживала з відповідачем однією сім'єю без реєстрації шлюбу,

Стаття 3 СК України визначає, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Обов'язковою умовою для визнання осіб членами однієї сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, наявність інших обставин, які підтверджують реальність сімейних відносин (рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99).

Проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов'язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно.

Відповідно до частини 1 статті 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Згідно зі статтями 12 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій правильно виходили із того, що наявні у матеріалах справи докази не підтверджують доводи позивача щодо спільного проживання сторін однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, тобто наявність між сторонами відносин, що притаманні подружжю, у зв'язку із чим правильно відмовили у задоволенні позовних вимог.

Доводи касаційної скарги є ідентичними доводам апеляційної скарги заявника, яким судом апеляційної інстанції надана належна оцінка, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність необхідності повторно відповідати на ті самі аргументи заявника.

При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразова відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанції просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 листопада 2018 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 13 червня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. В. Кривцова Б. І. Гулько Д. Д. Луспеник