Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 18.08.2021 року у справі №607/15555/20
Постанова КЦС ВП від 16.02.2022 року у справі №607/15555/20

Постанова

Іменем України

16 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 607/15555/20

провадження № 61-13546св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - Тернопільська міська рада ,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського апеляційного суду від 04 березня 2021 року у складі колегії суддів: Бершадська Г. В., Гірський Б. О., Ходоровський М. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2020 року Тернопільська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним, скасування державної реєстрації права власності.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна державним реєстратором - приватним нотаріусом Кондратенко О. О. 08 квітня 2019 року внесено до Державного реєстру прав запис номер 31078792 про державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1793704261101 - торгове приміщення, загальною площею 4.9 кв.м. Підставою виникнення права приватної власності відповідача зазначено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу від 08 квітня 2019 року.

Згідно договору купівлі-продажу від 08 квітня 2019 року ОСОБА_1 купив у Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгпреса» (далі - ТОВ «Торгпреса») торгове приміщення в АДРЕСА_1 , загальною площею 4.9 кв.м. Відчужуване приміщення належало ТОВ «Торгпреса» на підставі договору купівлі-продажу державного майна за некомерційним конкурсом, посвідченого Першою Тернопільською державною нотаріальною конторою 07 лютого 1996 року за №3-864; свідоцтва про право власності на майно, виданого регіональним відділенням Фонду державного майна України по Тернопільській області 11 квітня 1996 року за № 97, та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, виданого Управлінням агропромислового, економічного розвитку та з питань державної реєстрації Підгаєцької районної державної адміністрації 18 березня 2019 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1793704261101.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 12 грудня 2019 року у справі №921/507/19, ухваленим за позовом Тернопільської міської ради, скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна запис номер 30844249 від 19 березня 2019 року про державну реєстрацію права власності ТОВ «Торгпреса» на торгове приміщення площею 4.9 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1793704261101 з тих підстав, що у державного реєстратора не було законних підстав для внесення до Державного реєстру запису про державну реєстрацію права власності на вказане торгове приміщення та що торгове приміщення є тимчасовою спорудою.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 24 червня 2020 року рішення господарського суду Тернопільської області від 12 грудня 2019 року залишено без змін.

Посилаючись на те, що придбане ОСОБА_1 у ТОВ «Торгпреса» торгове приміщення є тимчасовою спорудою, внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності на нього порушує права Тернопільської міської територіальної громади в особі Тернопільської міської ради, позивач просив суд: визнати недійсним договір купівлі-продажу, серія та номер: 239, виданий 08 квітня 2019 року приватним нотаріусом Тернопільського МНО Кондратенко О. О., із застосуванням правових наслідків недійсності правочину; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер: 1793704261101 - торгове приміщення, загальною площею 4.9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , проведену відповідно до запису номер 31078792, внесеного 08 квітня 2019 року приватним нотаріусом Кондратенко О.О.; припинити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право приватної власності ОСОБА_1 на вказаний об`єкт нерухомого майна та закрити розділ Державного реєстру прав на нерухоме майно на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер: 1793704261101 - торгове приміщення, загальною площею 4.9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 грудня 2020 року у задоволенні позову Тернопільської міської ради відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що обраний позивачем спосіб захисту є неефективним, оскільки не зумовить бажаних для нього результатів.

Не погодившись із вказаним рішенням, Тернопільська міська рада подала апеляційну скаргу.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 04 березня 2021 року апеляційну скаргу Тернопільської міської ради задоволено частково.

Заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 грудня 2020 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким позов Тернопільської міської ради задоволено частково.

Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер: 1793704261101 - торгове приміщення, загальною площею 4.9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , проведену відповідно до запису номер 31078792, внесеного 08 квітня 2019 року приватним нотаріусом Кондратенко О. О.

Припинено в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право приватної власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер: 1793704261101 - торгове приміщення, загальною площею 4.9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

Закрито розділ Державного реєстру прав на нерухоме майно на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер: 1793704261 101 - торгове приміщення, загальною площею 4.9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Частково задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що придбане ОСОБА_1 у ТОВ «Торгпреса» торгове приміщення є тимчасовою спорудою, внесення до Державного реєстру прав запису про реєстрацію права власності на торгове приміщення, як об`єкт нерухомого майна, порушує право позивача.

Додатковою постановою Тернопільського апеляційного суду від 28 квітня 2021 року вирішено питання про розподіл судових витрат.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

09 серпня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Тернопільського апеляційного суду від 04 березня 2021 року у вищевказаній справі.

В касаційній скарзі заявник просить суд оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувана постанова ухвалена судом апеляційної інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.

Доводи інших учасників справи

05 жовтня 2021 року на адресу Верховного Суду від Тернопільської міської ради засобами поштового зв`язку надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому позивач просить суд вказану касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 16 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.

27 вересня 2021 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи

Згідно договору купівлі-продажу від 08 квітня 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Кондратенко О. О., ТОВ «Торгпреса» (продавець) передало у власність (продало), а ОСОБА_1 (покупець) прийняв у власність (купив) торгове приміщення в АДРЕСА_1 , загальною площею 4.9 кв.м. Відчужуване приміщення належало ТОВ «Торгпреса» на підставі договору купівлі-продажу державного майна за некомерційним конкурсом, посвідченого Першою Тернопільською державною нотаріальною конторою 07 лютого 1996 року за № 3-864; свідоцтва про право власності на майно, виданого регіональним відділенням Фонду державного майна України по Тернопільській області 11 квітня 1996 року за № 97 та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, виданого Управлінням агропромислового, економічного розвитку та з питань державної реєстрації Підгаєцької районної державної адміністрації 18 березня 2019 року. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1793704261101.

За домовленістю сторін продаж торгового приміщення вчинено за 52 981,00 грн, які продавець одержав в повному обсязі від покупця до моменту підписання даного договору.

Того ж дня приватним нотаріусом, як державним реєстратором, на підставі вказаного договору купівлі-продажу було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державною реєстру Іпотек, Єдиною реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис номер 31078792 про державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1793704261101 - торгове приміщення, загальною площею 4.9 кв.м.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 12 грудня 2019 року у справі № 921/507/19, ухваленим за позовом Тернопільської міської ради, скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна запис номер 30844249 від 19 березня 2019 року про державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгпреса» на торгове приміщення, площею 4.9 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1793704261101.

Вищенаведеним рішенням встановлено відсутність у державного реєстратора законних підстав для внесення до Державного реєстру прав запису про державну реєстрацію права власності на торгове приміщення, загальною площею 4.95 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , яке є тимчасовою спорудою.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 24 червня 2020 року рішення господарського суду Тернопільської області від 12 грудня 2019 року у справі № 921/507/19 залишено без змін.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Рішення судів першої та касаційної інстанцій в частині вирішення позовних вимог про зобов`язання провести реєстрацію спадкового майна та видати свідоцтво на спадкове майно в касаційному порядку не оскаржуються, а тому у вказаній частині вимог не є предметом касаційного перегляду.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Суд, встановлений законом (законний суд), є необхідним інституційним елементом справедливого правосуддя в тому розумінні, яке цьому поняттю надає стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Лише такий суд, керуючись правовими засадами та за встановленою законом процедурою, є компетентним здійснювати правосуддя.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно з частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється у порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Критеріями належності справи до господарського судочинства за загальними правилами є одночасно суб`єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (стаття 42 Конституції України). Це право закріплено й у статті 50 ЦК України, у якій передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Відповідно до частини другої статті 50 ЦК України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур не позбавляється статусу фізичної особи, а набуває до свого статусу фізичної особи нової ознаки - суб`єкта господарювання. Вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа - сторона у відповідних правовідносинах - як суб`єкт господарювання, та від визначення цих правовідносин як господарських.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 916/1261/18 (провадження № 12-37гс19).

Для встановлення факту придбання та користування відповідачем майном з метою здійснення господарської, зокрема підприємницької, діяльності потрібно встановити факт ведення діяльності нею як фізичною особою-підприємцем, спрямованої на виготовлення та реалізацію, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру.

Схожого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 травня 2019 року у справі № 686/19389/17 (провадження № 14-42цс19).

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець з видом діяльності: «Роздрібна торгівля; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна».

Підприємницька діяльність ОСОБА_1 станом на дату звернення з позовом до суду та на час ухвалення судами судових рішень припинена не була.

Тернопільська міська рада є юридичною особою.

Згідно нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 08 квітня 2019 року ОСОБА_1 купив у ТОВ «Торгпреса» торгове приміщення в АДРЕСА_1 , загальною площею 4.9 кв.м.

Відтак, учасниками цієї справи є юридична особа, а також фізична особа, яка в установленому порядку набула статус суб`єкта підприємницької діяльності та виступає у спірних правовідносинах як суб`єкт господарювання.

З урахуванням встановлених обставин, колегія суддів вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами, є господарсько-правовими, оскільки спір виник між Тернопільською міською радоюта ОСОБА_1 , як суб`єктом господарювання, і цей спір пов`язаний із здійснення останнім підприємницької діяльності з використанням спірного об`єкту майна, а тому такий спір належить до спорів, які підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Частинами першою та другою статті 414 ЦПК України передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

Оскільки апеляційний суд не встановив правову природу спірних правовідносин, що виникли між сторонами, у зв`язку з чим порушив норми цивільного процесуального законодавства щодо визначення предметної юрисдикції справи та розглянув у порядку цивільного судочинства справу, яка підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, ухвалена ним постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

На виконання вимог частини першої статті 256 ЦПК України Верховний Суд роз`яснює позивачу, що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду. Протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови він може звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Керуючись статтями 255 400 409 414 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Тернопільського апеляційного суду від 04 березня 2021 року, додаткову постанову Тернопільського апеляційного суду від 28 квітня 2021 року скасувати.

Провадження у справі за позовом Тернопільської міської ради до ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним, скасування державної реєстрації права власності закрити.

Повідомити Тернопільську міську раду, що розгляд справи за її позовом віднесено до юрисдикції господарськихсудів.

Попередити Тернопільську міську раду про те, що в разі неподання нею протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови заяви про направлення справи за встановленою юрисдикцією справу буде повернено до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

М. Ю. Тітов