Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 28.05.2019 року у справі №756/6595/18

Постанова

Іменем України

09 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 756/6595/18

провадження № 61-9396св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

треті особи: служба у справах дітей Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_3,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 13 грудня 2018 року у складі судді Луценка О. М. та на постанову Київського апеляційного суду від 03 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Гаращенка Д. Р., Невідомої Т. О., Пікуль А. А.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2, треті особи: служба у справах дітей Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_3, про усунення перешкод у вихованні онука та визначення порядку участі у його вихованні.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що є бабусею ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Посилаючись на те, що вона позбавлена можливості спілкуватися з онуком, оскільки відповідач чинить у цьому перешкоди, просила:

- зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди у спілкуванні та участі у вихованні онука ОСОБА_4;

- визначити порядок участі бабусі у вихованні онука: у першу та третю неділю з 11 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв. та один місяць для спільного відпочинку бабусі з онуком влітку за погодженням із ОСОБА_2.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 13 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 03 квітня 2019 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Зобов'язано ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні та участі у вихованні онука ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визначено способи участі ОСОБА_1. часу спілкування та вихованні зі своїм малолітнім онуком таким чином: перша та третя неділя кожного місяця з 12 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. у присутності матері дитини; місцем зустрічі бабусі та онука є місце проживання/перебування дитини з можливістю відвідування інших місць відпочинку та розвитку за погодженням із матір'ю дитини та самою дитиною.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 704,80 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, взяв до уваги висновок органу опіки та піклування, вік дитини, особливості його розвитку, навчання та виховання, необхідність дотримання розпорядку дня та відпочинку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погодившись з таким вирішенням спору, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове рішення, яким визначити порядок участі бабусі у вихованні онука у першу та третю неділю місяця з 11 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв. та один місяць для спільного відпочинку бабусі з онуком влітку за погодженням з ОСОБА_2 без присутності матері. Стягнути з відповідача судові витрати та витрати на правову допомогу. В іншій частині судові рішення залишити без змін.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 аргументована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій, вирішуючи спір, неповно з'ясували обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.

Регламент побачень бабусі з онуком, встановлений судами, в присутності матері є незаконним та упередженим.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що спілкування онука з бабусею без присутності матері буде мати негативний вплив на його нервову систему і психіку чи зашкодить інтересам дитини.

Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2019 року відкрито касаційне провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: служба у справах дітей Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_3, про усунення перешкод у вихованні онука та визначення порядку участі у його вихованні та витребувано з Оболонського районного суду м. Києва зазначену справу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ОСОБА_1 є бабусею ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьками якого єОСОБА_2 та ОСОБА_3

Між сторонами існують неприязні стосунки, виник спір щодо участі у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_4

Орган опіки та піклування Печерської районної в місті Києві державної адміністрації у висновку від 21 вересня 2018 року вважав за доцільне визначити ОСОБА_1 час спілкування та вихованні зі своїм малолітнім онуком ОСОБА_4 таким чином: перша та третя неділя кожного місяця з 12 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. у присутності матері дитини; місцем зустрічі бабусі та онука - є місце проживання/ перебування дитини з можливістю відвідування інших місць відпочинку та розвитку за погодженням із матір'ю дитини та самою дитиною.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень.

Суд перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Згідно з положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої статті 3 Конвенції ООН про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Статтею 1 Закону України "Про охорону дитинства" контакт з дитиною- це реалізація матір'ю, батьком, іншими членами сім'ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.

Відповідно до статті 257 Сімейного Кодексу України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні.

Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків.

Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, на підставі належних та допустимих доказів, поданих сторонами, надав відповідну оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, та з урахуванням висновку органу піки та піклування та інтересів неповнолітньої дитини правомірно визначив можливість побачень бабусі з онуком у присутності матері з можливістю відвідування інших місць відпочинку та розвитку за її погодженням та погодженням самої дитини.

Доводи касаційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновків судів першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині судових рішень, а зводяться до оцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів щодо їх оцінки, а також містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів згідно з положеннями статті 400 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Оскаржувані судові рішеннявідповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За правилами статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про залишення без задоволення касаційної скарги та залишення без змін рішення Оболонського районного суду м.

Києва від 13 грудня 2018 року та постанови Київського апеляційного суду від 03 квітня 2019 року, оскільки судові рішення є законними та обґрунтованими.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 13 грудня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Журавель

Н. О. Антоненко

М. М. Русинчук