Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 12.07.2021 року у справі №333/537/13
Постанова КЦС ВП від 14.04.2022 року у справі №333/537/13

Постанова

Іменем України

14 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 333/537/13

провадження № 61-10327св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

відповідач - ОСОБА_6 ,

особа, що подала апеляційну скаргу, -ОСОБА_7 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу Запорізького апеляційного суду, у складі колегії суддів: Полякова О. З., Кухаря С. В., Крилової О. В., від 13 травня 2021 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2013 року ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про встановлення факту прийняття спадщини, встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом.

Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_8 , батько і дід сторін у справі, після смерті якого залишився житловий будинок АДРЕСА_1 . Будинок ОСОБА_8 придбано у квітні 1946 року, у період перебування у шлюбі з ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У цьому шлюбі були народжені діти: дочка ОСОБА_3 , сини

ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 .

Із дня придбання спірного житлового будинку та до дня своєї смерті ОСОБА_9 мешкала в будинку разом зі своїми дітьми та чоловіком. Після смерті ОСОБА_9 , ОСОБА_8 у березні 1958 року одружився з ОСОБА_11 .

Спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_8 в рівних частках є дружина ОСОБА_11 , дочка ОСОБА_3 , сини ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_10 .

ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та спадкоємцями після його смерті є його діти ОСОБА_5 , ОСОБА_4 .

Діти спадкодавця ОСОБА_8 - ОСОБА_3 ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 - фактично прийняли спадщину, оскільки із 04 вересня 1998 року користувалися речами батька, предметами домашнього вжитку, меблями, успадкували належні йому ощадні книжки, з дня смерті батька і дотепер здійснюють поточні ремонти в будинку, доглядають за садом та городом, користуються врожаєм, тощо.

З метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_8 позивачі звернулися до Шостої запорізької державної нотаріальної контори, однак постановою державного нотаріуса від 06 жовтня 2010 року їм було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із пропуском строку для її прийняття та через відсутність документів, що підтверджують факт родинних відносин і через відсутність реєстрації права власності на спірний будинок.

Посилаючись на вказані обставини, просили суд:

1) встановити факти, що мають юридичне значення, а саме:

- що ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 є рідними дітьми ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , є спільним майном подружжя ОСОБА_8 , який помер

ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

- факт прийняття ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 спадщини в порядку спадкування за законом, що відкрилася після смерті батька ОСОБА_8 , який помер

ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

2) визнати за ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 право власності по 1/5 частці за кожним на житловий будинок, господарські будівлі та споруди, що розташовані на земельній ділянці, площею 632 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ;

3) визнати за ОСОБА_5 та ОСОБА_4 право власності по 1/10 частці за кожним на житловий будинок, господарські будівлі та споруди, що розташовані на земельній ділянці за адресою:

АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті

ОСОБА_8 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07 лютого

2013 року позов задоволено.

Встановлено факти, що мають юридичне значення, а саме: що

ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 є рідними дітьми ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ; житловий будинок за адресою:

АДРЕСА_1 , є спільним майном подружжя

ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ; ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 прийнято спадщину, що відкрилася після смерті батька ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнано за ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 право власності по 1/5 частці за кожним на житловий будинок, господарські будівлі та споруди, а саме: житловий будинок літ. А, прибудову літ. а, прибудову літ. А1, душ літ. О, намет літ. Л, гараж літ. Е, оглядову яму до

літ. Е, вбиральню літ. К, фундамент гаража літ. Д, сарай літ. в, літню кухню літ. В, сарай літ. б, ґанок до «б», козирок до «б», літню кухню літ. Б, погріб

літ. пг, водопровід № 2, паркан № 5, ворота № 6, що розташовані на земельній ділянці, площею 632 кв. м, за адресою:

АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті

ОСОБА_8 .

Визнано за ОСОБА_5 та ОСОБА_4 право власності по 1/10 частці за кожним на вказаний житловий будинок в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8 .

Суд першої інстанції дійшов висновку, що сторони є спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_8 , прийняли спадщину, оскільки вступили у фактичне управління спадковим майном, до складу якого входить житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами по

АДРЕСА_1 , частки кожного із спадкоємців є рівними, діти спадкодавця ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 успадкували по 1/5 частці кожний, онуки - ОСОБА_5 та ОСОБА_4 успадкували по 1/10 частці кожний, що належали їх батькові

ОСОБА_10 , який також прийняв спадщину після смерті

ОСОБА_8 , проте не встиг оформити свої спадкові права, оскільки помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рух справи в судах

У квітні 2019 року ОСОБА_7 , яка не брала участі у справі, вважаючи, що суд першої інстанції вирішив питання про її права та інтереси, подала апеляційну скаргу на рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07 лютого 2013 року .

Апеляційна скарга ОСОБА_7 обґрунтована тим, що вона є дочкою ОСОБА_11 , яка прийняла спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіка ОСОБА_8 , але не встигла оформити права на спадщину у зв`язку із тим, що померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . ОСОБА_7 вважала, що має право на спадкування спірного будинку та 11 квітня 2018 року рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя у справі

№ 333/6377/17 встановлено той факт, що вона є дочкою ОСОБА_11 .

Постановою Запорізького апеляційного суду від 27 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_7 задоволено частково, рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07 лютого 2013 року скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що спадкоємцем після смерті ОСОБА_8 була також його дружина ОСОБА_11 , яка перебувала у шлюбі із спадкодавцем із 09 березня 1958 року до дня його смерті, фактично вступила в управління спадковим майном після смерті свого чоловіка, проте не оформила своїх спадкових прав, оскільки померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . При цьому, суд першої інстанції не вжив заходів для вирішення питання про залучення до участі у справі спадкоємця ОСОБА_11 - ОСОБА_7 , про яку наявні відомості у спадковій справі, заведеної після смерті ОСОБА_8 .

Постановою Верховного Суду від 03 березня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково, постанову Запорізького апеляційного суду від 27 серпня 2019 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Верховний Суд виходив з того, що суд апеляційної інстанції не дослідив наявних у матеріалах справи доказів, якими ОСОБА_7 обґрунтовувала право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а також не перевірив чи порушено права ОСОБА_7 цим рішенням суду.

Також Верховний Суд вказав на передчасність висновків апеляційного суду щодо наявності підстав для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_7 .

Короткий зміст ухвали апеляційного суду

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 13 травня 2021 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_7 закрито.

Закриваючи апеляційне провадження, апеляційний суд вказав, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції права ОСОБА_7 не порушені, оскільки матеріалами справи не встановлено факт прийняття ОСОБА_11 спадщини після ОСОБА_8 . Питання про права та обов`язки апелянта судом не вирішувались.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_7 , посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу про закриття апеляційного провадження.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

16 червня 2021 року ОСОБА_7 подала касаційну скаргу на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07 лютого 2013 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 13 травня 2021 року.

Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 13 травня 2021 року. Відмовлено у відкритті касаційного провадження в частині оскарження рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07 лютого 2013 року. Витребувано матеріали справи із районного суду.

У вересні 2021 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2021 року продовжено ОСОБА_3 строк подання відзиву на касаційну скаргу.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

ОСОБА_7 підставою касаційного оскарження ухвали апеляційного суду зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вважає, що рішенням суду першої інстанції вирішено питання про її права та обов`язки, оскільки вона є дочкою ОСОБА_11 , яка прийняла спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіка ОСОБА_8 , але не встигла оформити право на спадщину у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Звертає увагу, що у рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя у справі № 333/6377/17 встановлено, що вона є рідною дочкою

ОСОБА_11 та факт її постійного проживання із померлою за адресою: АДРЕСА_2 , на час відкриття спадщини, тобто станом на 14 травня 2007 року.

Зазначає, що після смерті матері вона, зі своєю родиною, продовжує мешкати у спірному будинку, займається його ремонтом, сплачує комунальні послуги.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У жовтні 2021 року ОСОБА_3 подала відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскарженого судового рішення, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Запорізького апеляційного суду від 13 травня 2021 року залишити без змін.

Зазначає, що заявником не надано доказів прийняття ОСОБА_11 спадщини після смерті ОСОБА_12 , а судом апеляційної інстанції правильно враховано, що ОСОБА_7 проживала із ОСОБА_11 за адресою, яка є відміною від адреси будинку, в якому проживав спадкодавець.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_8 та після його смерті відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку із господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Із 11 лютого 1937 року ОСОБА_8 перебував у шлюбі з ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У цьому шлюбі народжені діти ОСОБА_3 , ОСОБА_1 ,

ОСОБА_6 , ОСОБА_10 .

Спірний житловий будинок ОСОБА_8 придбав під час перебування у шлюбі з ОСОБА_9 . Із дня придбання житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та до своєї смерті ОСОБА_9 мешкала в ньому разом зі своїми дітьми та чоловіком.

Після смерті ОСОБА_9 , ОСОБА_8 одружився на ОСОБА_11 , з якою перебував у шлюбі до дня своєї смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_8 в рівних частках є: дружина ОСОБА_11 , дочка ОСОБА_3 , син ОСОБА_1 , син ОСОБА_6 , син ОСОБА_10 .

Діти спадкодавця - ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 прийняли спадщину шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер син ОСОБА_8 - ОСОБА_10 , спадкоємцями першої черги за законом після смерті якого є його діти - ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , які прийняли спадщину шляхом подання заяви про прийняття спадщини.

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_11 .

Згідно відповіді Шостої запорізької державної нотаріальної контори

від 05 лютого 2013 року № 32/02-14 після смерті ОСОБА_11 , померлої

ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадкова справа не заводилась.

22 серпня 2006 року в інтересах дружини спадкодавця ОСОБА_11 - ОСОБА_7 звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_8 , померлого

ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постановою державного нотаріуса Шостої запорізької державної нотаріальної контори від 20 липня 2018 року відмовлено ОСОБА_7 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_11 .

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно із частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Спадщина після смерті ОСОБА_8 відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до статті 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця (стаття 525 ЦК УРСР).

Статтею 548 ЦК УРСР встановлено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до статті 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Отже, для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій у визначений законом строк.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В обґрунтування права на апеляційне оскарження ОСОБА_7 зазначала, що ухвалене у цій справі рішення суду першої інстанції стосується її прав та інтересів, оскільки вона є дочкою ОСОБА_11 , яка прийняла спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 свого чоловіка ОСОБА_8 , але не оформила права на спадщину у зв`язку зі смертю

ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Разом з тим, апеляційний суд встановив, що у матеріалах справи відсутні відомості щодо звернення ОСОБА_11 в межах шести місяців з дня відкриття спадщини із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 , та докази на підтвердження фактичного вступу

ОСОБА_13 в управління та володіння спадковим майном.

Натомість з довідки квартального комітету № 29 Комунарського району

м. Запоріжжя від 22 листопада 2010 року вбачається, що після смерті ОСОБА_8 вступили в управління і володіння спадковим майном його діти - ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_1 , а після смерті спадкодавця у спадковому будинку проживав ОСОБА_1 .

Крім того, за відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень постановою Запорізького апеляційного суду від 10 листопада 2021 року скасовано рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя

від 11 квітня 2018 року в справі № 333/6377/17, яким було встановлено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_11 , яка померла

ІНФОРМАЦІЯ_4 , є матір`ю ОСОБА_7 та факт постійного проживання ОСОБА_7 із спадкодавцем ОСОБА_11 на час відкриття спадщини, а заява ОСОБА_7 залишена без розгляду.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повність або частково. Особи, які не брали участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції лише в разі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси, обов`язки.

Судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, свобод, інтересів, обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено питання у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або містити судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Судове рішення слід вважати таким, що прийнято про права, свободи, інтереси, обов`язки осіб, яких не було залучено до участі у справі, якщо в описовій чи мотивувальній частині рішення містяться висновки або судження суду про права, свободи, інтереси, обов`язки цих осіб, або в резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, свободи, інтереси, обов`язки останніх.

Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами справи не є підставою для висновку про вирішення судом питань про права, свободи, інтереси, обов`язки цієї особи.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, оскільки після відкриття апеляційного провадження за апеляційної скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалось.

Висновки апеляційного суду про закриття апеляційного провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України, узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 04 квітня

2019 року у справ № 576/1910/17, від 25 січня 2021 року у справі

№ 618/410/15-ц, від 06 квітня 2021 року у справі № 125/67/19.

Крім того суд апеляційної інстанції під час нового розгляду справи врахував висновки Верховного Суду викладені у постанові від 03 березня 2021 року, у зв`язку з якими була скасована попередня постанова апеляційного суду в цій справі.

Аргументи ОСОБА_7 про те, що після смерті ОСОБА_11 вона продовжує мешкати у спірному будинку, займається його ремонтом, сплачує комунальні послуги, на правильність висновків апеляційного суду не впливають.

Доводи касаційної скарги, щодо незаконності, на думку заявника, рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07 лютого 2013 року не можуть бути взяті до уваги касаційним судом, оскільки вказане рішення суду не є предметом касаційного перегляду.

Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскарженої ухвали, оскільки апеляційний суд з огляду на надані учасниками справи докази, встановивши обставини справи, які мають значення для її вирішення, ухвалив судове рішення із правильним застосуванням норм матеріального права та без порушення норм процесуального права, що відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а ухвали апеляційного суду - без змін.

Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411

ЦПК України судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.

Керуючись статтями 400 401 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу Запорізького апеляційного суду від 13 травня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:В. В. Шипович Є. В. Синельников С. Ф. Хопта