Історія справи
Ухвала КЦС ВП від 20.09.2018 року у справі №718/2693/17
Постанова
Іменем України
13 травня 2020 року
м. Київ
справа № 718/2693/17
провадження № 61-43868св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А.,
Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа -служба у справах дітей Кіцманської районної державної адміністрації Чернівецької області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Чернівецької області від 15 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Лисака І. Н.,
Яремка В. В., Владичана А. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа - служба у справах дітей Кіцманської районної державної адміністрації Чернівецької області (далі - служба у справах дітей Кіцманської РДА), про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 30 листопада 2017 року шлюб між ним
та ОСОБА_2 розірвано. Під час перебування у шлюбі у них народилось двоє дітей: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зазначав, що після фактичного припинення шлюбних відносин діти залишилися проживати із матір`ю, а тому зустрічі із дітьми можливі тільки
з дозволу відповідача та її родини.
У зв`язку із тим, що відповідач часто змінювала думку щодо дозволу йому бачитися із дітьми, 03 жовтня 2017 року він звернувся до служби
у справах дітей Кіцманської РДА із заявою про усунення перешкод
у вихованні та спілкуванні з дітьми.
07 листопада 2017 року за результатом розгляду вказаної заяви Кіцманською РДА видано розпорядження № 384 про визначення порядку побачення з його малолітніми дітьми.
Незважаючи на чітке врегулювання зазначеним розпорядженням участі батька у вихованні та спілкуванні з дітьми, відповідач чинить йому перешкоди у побаченні з дітьми, до чого залучає своїх родичів. Один з таких фактів був задокументований матеріалами перевірки дільничного інспектора поліції, коли мати відповідача ОСОБА_5 під час його прибуття до будинку, де проживають діти, пошкодила належний йому автомобіль, чим спричинила йому матеріальні збитки.
Вказував, що виявляє бажання виконувати свій батьківський обов`язок
в повній мірі, брати участь у вихованні дітей, бажає спілкуватись з дітьми та виховувати їх, проте не має такої можливості, зважаючи на ставлення та небажання ОСОБА_2 .
Ураховуючи зазначене, ОСОБА_1 просив суд зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у спілкуванні його як батька з малолітніми дітьми: дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сином ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 ;визначити такий порядок участі його як батька у вихованні дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 :
- особисті побачення кожний 1, 3 тиждень місяця з 17 год п`ятниці до 19 год суботи з ночівлею за місцем проживання батька;
- особисті побачення в половину канікул, державних та релігійних свят за домовленістю з матір`ю;
- особисті побачення у будь-який день тижня в навчальному та дошкільному закладах без відриву від навчального і виховного процесу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області у складі судді Мінів О. І. від 07 червня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Зобов`язано ОСОБА_2 усунути перешкоди у спілкуванні батька ОСОБА_1
з малолітніми дітьми: дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визначено такий порядок участі батька ОСОБА_1 у вихованні малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 :
- особисті побачення кожний 1, 3 тиждень місяця з 17 год п`ятниці до 19 год суботи з ночівлею за місцем проживання батька;
- особисті побачення в половину канікул, державних та релігійних свят за домовленістю з матір`ю;
- особисті побачення у будь-який день тижня в навчальному та дошкільному закладах без відриву від навчального і виховного процесу.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позовні вимоги
ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню, оскільки позивач має право щодо виховання та розвитку дітей, з урахуванням висновку органу опіки та піклування, інтересів дітей, їхнього малолітнього віку, психічного та фізичного стану, їхньої особистої прихильності до кожного з батьків, думку матері ОСОБА_2 з приводу того, що графік побачень із батьком, визначений в розпорядженні Кіцманської районної державної адміністрації
від 07 листопада 2017 року є комфортним для дітей, розпорядку дня малолітніх дітей та необхідність підтримки родинних відносин, дійшов висновку про те, що спосіб участі батька у вихованні дочки та сина, який запропонований службою в справах дітей, є достатнім способом захисту прав позивача на участь у вихованні сина та дочки, особисте спілкування
з ними.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Чернівецької областівід 15 серпня
2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 07 червня
2018 року скасовано та ухвалено нове.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - служба у справах дітей Кіцманської районної державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та участі в їх вихованні відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження порушення його прав, а конфлікт, який виник між ним та матір`ю колишньої дружини ОСОБА_5
25 листопада 2017 року з приводу дітей, не можна розцінювати як факт перешкод з боку ОСОБА_2 у спілкуванні та участі у вихованні дітей.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2018 року до Верховного Суду,
ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судове рішення апеляційного суду скасувати та залишити
в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Верховного Суду від 08 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
У квітні 2020 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 квітня 2020 року вказану справу призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що постанова апеляційного суду
є незаконною та необґрунтованою.
Вважає, що висновок апеляційного суду про відмову у позові є помилковим та суперечить приписам статтей 153, 159 СК України та статті 12 Закону України «Про охорону дитинства».
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками двох малолітніх дітей: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження дітей (а.с. 11, 12).
Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області
від 30 листопада 2017 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задоволено. Розірвано шлюб, зареєстрований 29 липня 2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану Чернівецького міського управління юстиції, актовий запис № 1167, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Рішення набрало законної сили 11 грудня 2017 року (а.с. 28).
Після розірвання шлюбу сторони проживають окремо: ОСОБА_2 з дітьми мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , а ОСОБА_1 - за адресою: АДРЕСА_2 .
03 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до служби у справах дітей Кіцманської районної державної адміністрації із заявою про перешкоди з боку матері для участі у спілкуванні та вихованні дітей, посилаючись на те, що ОСОБА_2 чинить йому перешкоди у спілкуванні з ними (а.с. 16).
Розпорядженням Кіцманської РДА Чернівецької області від 07 листопада 2017 року № 384 визначено порядок побачення ОСОБА_1 з малолітніми дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , таким чином: особисті побачення кожний 1, 3 тиждень місяця з 17 год п`ятниці до 19 год суботи; половину канікул, державних та релігійних свят за домовленістю з матір`ю; у будь-який день тижня в навчальному та дошкільному закладах без відриву від навчального і виховного процесу. Вказаним розпорядженням ОСОБА_2 зобов`язано
не перешкоджати ОСОБА_1 у спілкуванні з малолітніми дітьми (а.с. 31).
У висновку органу опіки та піклування Кіцманської РДА Чернівецької області від 17 квітня 2018 року зазначено, що 13 квітня 2018 року проводилась бесіда із малолітніми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , під час якої діти зазначили, що мають бажання спілкуватись із батьком згідно з визначеним графіком. Враховуючи інтереси дітей, служба у справах дітей дійшла висновку, що спілкування дітей із батьком є необхідне, буде в їх інтересах та пропонує залишити порядок побачень ОСОБА_1 з малолітніми дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , визначений розпорядженням Кіцманської РДА
від 07 листопада 2017 року № 384, без змін (а.с. 80-81).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частинами першою та другою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам закону оскаржуване судове рішення апеляційного суду не відповідає.
Частиною третьою статті 51 Конституції Українипередбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав
і не звільняє від обов`язків щодо дитини (стаття 141 СК України).
Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК України).
Згідно з частинами другою та третьою статті 157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні
і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому
з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків
у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування (частини перша, друга статті 159 СК України).
Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року, (далі - Конвенція) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Статтею 9 Конвенції держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина
не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне
в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним
у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться
з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (справа «Хант проти України»,
№ 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року). При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (справа «Мамчур проти України»
№ 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що відповідач за допомогою її родини створила штучні перешкоди у його спілкуванні
з дітьми та ухиляється від виконання рішення служби у справах дітей.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , апеляційний суд помилково посилався на те, що конфлікт, який виник між ним та матір`ю колишньої дружини - ОСОБА_5 25 листопада 2017 року з приводу дітей, не можна розцінювати як факт перешкод з боку ОСОБА_2
у спілкуванні та участі у вихованні дітей, та на те, що розпорядженням Кіцманської РДА Чернівецької області від 07 листопада 2017 року № 384 визначено порядок побачення ОСОБА_1 з його малолітніми дітьми.
Проте апеляційним судом не враховано того, що наявність розпорядження районної державної адміністрації про визначення порядку спілкування
з дітьми, яке не виконується належним чином, не позбавляє особу права врегулювати спір у судовому порядку.
Отже, апеляційний суд указаних вимог закону не врахував та скасував
по суті правильне рішення суду першої інстанції.
Натомість суд першої інстанції, враховуючи, що позивач має право щодо виховання та розвитку дітей, з урахуванням висновку органу опіки
та піклування, інтересів дітей, їхнього малолітнього віку, психічного
та фізичного стану малолітніх дітей, їхньої особистої прихильності до кожного з батьків, думку матері ОСОБА_2 з приводу того, що графік побачень із батьком, визначений у розпорядженні Кіцманської РДА
від 07 листопада 2017 року, є комфортним для дітей, розпорядку дня малолітніх дітей та необхідність підтримки родинних відносин, дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Згідно зі статтею 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Щодо розподілу судових витрат
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).
При поданні касаційної скарги ОСОБА_1 сплачено 1 409,60 грн судового збору, що підтверджується квитанцією від 04 вересня 2018 року № 28, тому вказана сума коштів підлягає стягненню з ОСОБА_2 на його користь, оскільки колегія суддів скасовує оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанцій та задовольняє касаційну скаргу ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 400, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Апеляційного суду Чернівецької області від 15 серпня 2018 року скасувати.
Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 07 червня 2018 року залишити в силі.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги
у розмірі 1 409,60 (одна тисяча чотириста дев`ять гривень 60 копійок).
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. А. Воробйова
Б. І. Гулько
Р. А. Лідовець
Ю. В. Черняк