Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 30.05.2021 року у справі №757/53905/18
Постанова КЦС ВП від 12.04.2022 року у справі №757/53905/18

Постанова

Іменем України

12 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 757/53905/18

провадження № 61-7784св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Цюпка Олександр Віталійович, на рішення Печерського районного суду міста Києва

від 19 червня 2020 року у складі судді Остапчук Т. В. та постанову Київського апеляційного суду від 09 березня 2021 року у складі колегії суддів: Білич І. М., Коцюрби О. П., Слюсар Т. А.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі -

АТ КБ «ПриватБанк», банк) про захист прав споживачів шляхом відшкодування збитків та стягнення коштів.

Позовну заяву мотивовано тим, що вона є споживачем банківських послуг,

а саме власником картки міжнародної платіжної системи MasterCard, емітентом якої є АТ КБ «ПриватБанк».

07 березня 2018 року позивачем було опротестовано 5 транзакцій на загальну суму 28 300 доларів США. Відповідач прийняв до виконання претензію, внаслідок чого відповідачем здійснено чарджбек лише однієї операції на суму 4000 доларів США, 500 доларів США з яких з невідомих позивачу причин не надійшли на її рахунок, по іншим транзакціям було незаконно відмовлено.

А тому позивач змушена була звернутись із даним позовом до суду та просила стягнути з відповідача на її користь 24 800 доларів США та безпідставно утриманих 500 доларів США.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 19 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду

від 09 березня 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту протиправної поведінки банку та її шкідливий результат. У зв`язку з відсутністю ознак протиправної поведінки у діях банку, суд вважав відсутнім і причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційну скаргу мотивовано тим, щоє доведеними обставини неналежного виконання відповідачем обов`язку в частині обробки претензій позивача щодо оскарження транзакцій, здійснених нею з 11 листопада до 26 грудня 2017 року на користь торгової точки trade12. Позиція відповідача про програш позивачем справи щодо чотирьох транзакцій не підтверджена належними та допустимими доказами.

Відзив на касаційну скаргу

У серпні 2021 року від АТ КБ «ПриватБанк» надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він посилається на необґрунтованість доводів скарги та законність ухвалених у справі судових рішень.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 09 липня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, а ухвалою від 01 лютого 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 є власником картки платіжної системи MasterCard за

№ НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , емітентом є

АТ КБ «ПриватБанк».

Відповідно до виписки по особовому рахунку позивача,

ОСОБА_1 здійснено транзакції на суму 28 300 доларів США на користь торгової точки «Trade12», а саме:

- 11 листопада 2017 року на суму 10000 доларів США та присвоєно код 28406z;

- 13 листопада 2017 року на суму 5 000 доларів США та присвоєно код 88707z;

- 24 листопада 2017 року на суму 5 300 доларів США та присвоєно код 81108z;

- 21 грудня 2017 року на суму 4 000 доларів США та присвоєно код 44708z;

- 26 грудня 2017 року на суму 4 000 доларів США та присвоєно код 70209z.

До початку проведення претензійної роботи ОСОБА_1 по кожній із транзакцій отримала часткове повернення коштів від торгової точки «Trade12», а саме:

- по переказу від 11 листопада 2017 року торговою точкою було частково повернуто кошти на загальну суму 2 200 доларів США;

- по переказу від 13 листопада 2017 року торговою точкою було частково повернуто кошти на загальну суму 1 000 доларів США;

- по переказу від 24 листопада 2017 року торговою точкою було частково повернуто кошти на загальну суму 942,82 доларів США;

- по переказу від 21 грудня 2017 року торговою точкою було частково повернуто кошти на загальну суму 500 доларів США;

- по переказу від 26 грудня 2017 року торговою точкою було частково повернуто кошти на загальну суму 500 доларів США.

07 березня 2018 року ОСОБА_1 опротестовано п`ять транзакцій на загальну суму 28 300 доларів США.

ОСОБА_1 оскаржувала ненадання послуг торговою точкою, внаслідок чого відповідачем було ініційовано претензійну роботу з приводу оскарження проведених операцій з платіжної карти клієнта та присвоєно номери заявок позивача: № 596416 на суму 10 000 доларів США; № 596420 на суму 5 000 доларів США; 596423 на суму 5 300 доларів США; № 596425 на суму 4 000 доларів США; № 596426 на суму 4 000 доларів США.

За результатами оскарження транзакцій заявка № 596416 закрита, справа програна. Позиція Mastercard щодо брокерських операцій є такою, що послуга була надана, якщо кошти клієнта були успішно зараховані на його торговий рахунок. При цьому по даному списанню торговою точкою було повернуто позивачу кошти у розмірі 2 200 доларів США.

Заявка № 596420 закрита, справа програна. Позиція Mastercard щодо брокерських операцій є такою, що послуга була надана, якщо кошти клієнта були успішно зараховані на його торговий рахунок.

При цьому по даному списанню торговою точкою було повернуто позивачу кошти у розмірі 1 000 доларів США.

Заявка № 596423 закрита, повернення проведене екваєром. Позиція Mastercardщодо брокерських операцій є такою, що послуга була надана, якщо кошти клієнта були успішно зараховані на його торговий рахунок.

При цьому по даному списанню торговою точкою було повернуто позивачу кошти у розмірі 942,82 доларів США.

Заявка № 596425 закрита, справа виграна, відповідач не пішов на спростування, тому справа виграна. Кошти у сумі 3 500 доларів США було повернуто.

При цьому по даному списанню торговою точкою було повернуто позивачу кошти у розмірі 500 доларів США.

Заявка № 596426 від 07 березня 2018 року закрита, справа програна.

При цьому по даному списанню торговою точкою було повернуто позивачу кошти у розмірі 500 доларів США. Залишок суми транзакції було програно. Позиція Mastercard щодо брокерських операцій є такою, що послуга була надана, якщо кошти клієнта були успішно зараховані на його торговий рахунок.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспоренні права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

У частинах першій, другій статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду.

При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Причинно-наслідковий зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без будь-яких додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння.

Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 посилалася на те, що унаслідок неправомірних дій відповідача, які проявилися у неналежному виконанні обробки її претензії як власника картки, їй не було повернуто кошти за опротестованими нею транзакціями у розмірі 24 300 доларів США, а тому просила у рахунок відшкодування збитків стягнути такі кошти з відповідача.

Загальний порядок проведення переказу коштів (зокрема з використанням електронних платіжних засобів) у межах України визначено Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі - Закон) та Положенням про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням (далі - Положення № 705). Закон та Положення № 705 не визначають порядок оскарження (опротестування) переказів (сhargeback), ініційованих з використанням електронних платіжних засобів.

Відповідно до абзацу 3 пункту 1.29) статті 1 Закону міжнародна платіжна система (МПС) - платіжна система, в якій платіжна організація може бути як резидентом, так і нерезидентом і яка здійснює свою діяльність на території двох і більше країн та забезпечує проведення переказу коштів у межах цієї платіжної системи, у тому числі з однієї країни в іншу;

Згідно з пунктом 9.2. статті 9 Закону платіжна система (крім внутрішньобанківської платіжної системи) діє відповідно до правил, установлених платіжною організацією відповідної платіжної системи.

Так, претензійна робота по операціях, здійснених з використанням платіжних карт міжнародної платіжної системи MasterCardведеться на підставі Правил MasterCardInternationalСhargebackGuide, що регламентують порядок вирішення спірних питань між банками-емітентами, з одного боку, і банками- еквайєрами, з іншого боку, з приводу транзакцій, учасниками яких вони є одночасно, а також внутрішніх нормативних документів банку з ведення претензійної роботи.

Відповідно до положень статті 14 Закону та пункту 9 розділу II Положення

№ 705 банк має право передати електронний платіжний засіб держателю в порядку, визначеному договором. У договорі банк зобов`язаний зазначити, зокрема, види платіжних операцій, які користувач має право здійснювати з використанням електронного платіжного засобу, порядок розгляду спорів, а також відповідальність емітента та користувача тощо.

Банк зобов`язаний розглядати заяви (повідомлення) користувача, що стосуються використання електронного платіжного засобу або незавершеного переказу, ініційованого з його допомогою, надати користувачу можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви (повідомлення) і повідомляти в письмовій формі про результати розгляду заяви (повідомлення) у строк, установлений договором, але не більше строку, передбаченого законом для розгляду звернень скарг громадян (пункт 14.17 статті 14 розділу III Закону).

Згідно із пунктом 10 розділу VII Положення № 705, якщо власник рахунку має заперечення щодо операцій за рахунком, перелік яких зазначений у виписці, то він має право звернутися до емітента із заявою про розгляд спірного питання або до суду.

Відкриваючи відповідні карткові рахунки ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ КБ «Приватбанк», які розміщені в мережі Інтернет на офіційному сайті відповідача https://privatbank.ua/terms (далі - Умови та Правила).

Відповідно до пункту 1.1.1.77. Умов та Правил Сhargeback -фінансова претензія банку-емітента банку-екваєру на повернення платежу за проведеною транзакцією в порядку визначеному міжнародними платіжними системами та внутрішньобанківською документацією.

2.1.4.10. Оскарження операцій із використанням Картки.

2.1.4.10.1. Клієнт має право оскаржити в Міжнародних платіжних системах (Visa, Masterсardта ін.) операцію з використанням Картки або реквізитів Картки. Для цього Клієнт звертається в Банк як до учасника арбітражного процесу з письмовою заявою ініціювати арбітражний процес і гарантіями відшкодування витрат Банку. При цьому Банк ініціює арбітражний процес за умови, що така заява подана Клієнтом не пізніше 35 днів для платіжної системи MasterCard та 25 днів - для Visa з дня отримання Банком second presentment (відповідь від еквайера відносно операції, яка оскаржується).

2.1.4.10.3.У разі програшу Банком арбітражного процесу при оскарженні транзакції в МПС, ініційованого Клієнтом, згідно пунктом 2.1.4.10.1. цього договору, Клієнт зобов`язується сплатити Банку штраф у гривні, в розмірі еквівалентному 500 доларів США за офіційним курсом НБУ на день оплати. А також відшкодовує Банку додаткові витрати, понесені Банком в процесі оскарження транзакції. Платежі Клієнта, передбачені цим пунктом, Клієнт доручає Банку списати з його поточного рахунку в дату виникнення у Банку таких вимог до Клієнта (здійснити договірне списання). В разі виграшу Арбітражу штраф повертається.

2.1.4.10.4.Суми коштів по операціях, які оскаржуються Клієнтом, повертаються на поточний рахунок Клієнта після повного врегулювання питання з протилежною стороною - банком, який представив операцію до оплати, відповідно до Правил Міжнародних платіжних систем.

Таким чином, законодавство України не визначає порядок оскарження (опротестування) переказів (сhargeback), ініційованих з використанням електронних платіжних засобів МПС Masterсard, який ведеться на підставі Правил СhargebackGuide MasterCardта відповідно до внутрішньобанківської документації щодо порядку ведення претензійної роботи (в АТ КБ «Приватбанк» це Умови та Правила надання банківських послуг).

СhargebackGuide MasterCardрегламентує порядок взаємодії між учасниками у разі повернення платежів. Власник карти не може безпосередньо звернутися до платіжної системи зробити Сhargeback, його справа надати докази. Рішення про повернення прийматимуть банки.

Загальний алгоритм проведення процедури Сhargeback такий:

- утримувач картки заявляє своєму банку - емітенту, що має намір оскаржити транзакцію;

- емітент перевіряє надані клієнтом дані: чи були платежі, чи велися переговори із продавцем, чи є свідчення, що умови договору не виконані;

- емітент передає запит на опротестування до банку - еквайєра; еквайєр приймає запит, Аналізує отримані свідоцтва, зіставляє їх із правилами МПС та досьє продавця, вирішує, чи достатньо даних, чи потрібні уточнення. Якщо даних достатньо, еквайєр самостійно повертає гроші з рахунку продавця. Або навпаки, самостійно відхиляє запит на сhargeback;

- якщо даних недостатньо, еквайєр запитує пояснення свого клієнта - продавця;

- у деяких випадках продавець приймає чарджбек і повідомляє еквайєру про це. Наприклад, якщо часу на розгляд замало, а сума порівняно невелика. Тоді еквайєр повертає гроші емітенту, а той власнику картки;

- якщо продавець не згоден, він відправляє representment (подання) еквайєру, з аргументами на свою користь;

- еквайєр пересилає відповідь продавця до банку - емітента;

- емітент може прийняти докази продавця, та повідомити свого клієнта (власника картки), що опротестування відхилено;

- або емітент може стати на бік свого клієнта, відкинути аргументи продавця, і зажадати від еквайєра ініціювати чарджбек і повернути гроші;

- якщо еквайєр після цього погодиться з емітентом, то спише гроші з рахунку продавця, переведе їх емітенту, а той, у свою чергу, зарахує їх на картковий рахунок покупця;

- еквайєр може й не погодиться. Тоді емітент має право звернутися до арбітражної комісії платіжної системи. Вона проводить власне розслідування та приймає остаточне рішення.

Слід зазначити, що інформація щодо вирішення спору щодо повернення платежу власника картки у разі ненадання товарів чи послуг або надання товарів чи послуг неналежної якості міститься в розділі Cardholder Dispute Chargeback Chapter 2: Message System Chargebacks (сторінки 55-87 СhargebackGuideMasterCard).

Даний розділ визначає випадки, коли може бути розпочата процедура чарджбек та випадки, коли вона неможлива. Істотним при даній процедурі є те, що правила процедури Chargeback дають можливість саме банку-емітенту (відповідачу) самостійно вирішувати, в якому випадку опротестування є правомірним і вимагає розгляду, а в якому ні. Тобто СhargebackGuideMasterCardпрямо не зазначає, що банк-емітент зобов`язаний її розпочати тим більше не визначає відповідальність банків-емітентів у випадках відмови.

З іншої сторони сама ідея запровадження міжнародними платіжними системами процедури Сhargeback була направлена на захист прав власників платіжних карток у разі їх порушення при здійсненні відповідних транзакцій. Тому відмова банку-емітента повинна бути чітко аргументована (пропущення визначеного строку, відсутність доказів тощо).

З наявних у справі матеріалів встановлено, що АТ КБ «ПриватБанк» прийняв до опрацювання 5 заявок ОСОБА_1 та не відмовив їй у процедурі Сhargeback, а розпочав претензійну роботу: було зібрано докази та документи та направлено претензійну справу до банка-екваєра, який в свою чергу залучивши до справи торгову точку, направив відповідь банку-емітенту про відмову у задоволенні 4 заявок, посилаючись на часткове повернення коштів компанією «Trade12», та про задоволення 1 заявки, оскільки продавець не вступив у диспут (тобто не скористався можливістю опротестувати претензію).

На даній стадії ведення претензійної роботи АТ КБ «ПриватБанк» виконав свій обов`язок щодо представлення інтересів позивача. Отримавши відмову від банка-єкваєра, АТ КБ «ПриватБанк» повідомив про це ОСОБА_1 .

Відповідно до правил визначених СhargebackGuideта 2.1.4.10.1. Умов та Правил, якщо клієнт не погодився з відповіддю банка-екваєра про відмову у задоволенні його претензії, він має право оскаржити її в арбітражі Міжнародної платіжної системи. Для цього Клієнт звертається в Банк як до учасника арбітражного процесу з письмовою заявою ініціювати арбітражний процес і гарантіями відшкодування витрат Банку.

У матеріалах справи не міститься доказів того, що отримавши від АТ КБ «ПриватБанк» інформацію про відмову банку-єкваєра/торгової точки у задоволенні 4 її заявок, ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «ПриватБанк» із письмовою (чи навіть усною) заявою ініціювати арбітражний процес в арбітражі МПС MasterCard. Таким чином, позивач не надала суду належних та допустимих доказів невиконання АТ КБ «ПриватБанк» своїх зобов`язань за договором про надання фінансових послуг.

Позивачка подала позов про захист прав споживачів фінансових послуг та про стягнення з банку збитків. Проте, нею не надано належних та допустимих доказів, що кошти у сумі 24 800,00 доларів США є збитками та не повернуті в зв`язку з неправомірними діями АТ КБ «Приватбанк».

Так, факт повернення позивачці коштів за однією з транзакцій не свідчить про те, що у разі вчинення банком всіх дій, які позивачка вимагала від нього, кошти були б повернуті і за іншими транзакціями. Кошти, були повернуті по одній із транзакцій, оскільки торгова точка її не оспорила. Банк-емітент ніяким чином не може впливати на відповідь банка-екваєра/торгової точки, бо є лише посередником.

В матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 зверталась до

АТ КБ «ПриватБанк» із письмовою (чи навіть усною) заявою ініціювати арбітражний процес в арбітражі Міжнародної платіжної системи MasterCardта отримала відмову. За таких умов вказана обставина теж не може вважатися належним доказом, який відповідним чином доводив би позицію позивача. Немає також жодного доказу того, що справи по цим 4 заявкам були б виграні в разі їх передачі до арбітражу МПС. Жодного іншого належного доказу фактичної можливості повернення коштів та нездійснення цього саме у зв`язку з діями АТ КБ «Приватбанк» позивачем надано не було.

Отже, жодного належного доказу фактичної можливості повернення коштів та нездійснення цього саме у зв`язку з діями АТ КБ «ПриватБанк» позивачем надано не було.

Установивши, що матеріали справи не містять належних та достатніх доказів щодо наявності збитків, протиправності дій відповідача та наявності причинного зв`язку між збитками та протиправними діями відповідача, суди попередніх інстанцій в цілому дійшли правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Щодо доводів касаційної скарги про те, що відповідно до вимог частини десятої статті 84 ЦПК України суд мав визнати обставину неналежного виконання відповідачем обов`язків банка-емітента в зв`язку з неподанням ним доказів, витребуваних судом слід звернути увагу на таке.

Відповідно до матеріалів справи представником АТ КБ «ПриватБанк» як в суді першої, апеляційної інстанцій, так і у відзиві на касаційну скаргу було зазначено, що інформація щодо розгляду заявок відносно проведення претензійної роботи зберігалася на сервері сайту МПС MasterCard120 днів з дня закриття заявки (з 05 січня 2021 року - 90 днів з дня закриття заявки), а тому у відповідача відсутня можливість надати відповідні документи.

Вважаємо таку причину поважною, з огляду на те, що відповідачем було надано інші докази проведення ним претензійної роботи (скріншоти з Приват24, виписки по рахунках, листи тощо), крім того інформацію щодо розгляду кожної із заявок можна відстежити на офіційному сайті https://privatbank.ua/refund.

Оскільки частина десята статті 84 ЦПК України передбачає можливість суду здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами колегія суддів вважає, що підстави для передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції відсутні. З огляду на те, що надати витребувані докази вже неможливо, передача справи на новий розгляд буде сприяти лише затягуванню судового розгляду, всупереч визначеним статтею 2 ЦПК України завданням та основним засадам цивільного судочинства.

З урахуванням того, що інші доводи касаційної скарги, є ідентичними доводам апеляційної скарги заявника, яким суд надав належну оцінку, висновки суду апеляційної інстанції є достатньо аргументованими, Верховний Суд доходить висновку про відсутність підстав повторно відповідати на ті самі аргументи заявника, при цьому Верховний Суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, з повним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, відповідністю висновків судів обставинам справи, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Цюпка Олександр Віталійович, залишити без задоволення, а рішення Печерського районного суду міста Києва від 19 червня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 березня 2021 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович