Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 12.06.2019 року у справі №477/678/17
Ухвала КЦС ВП від 08.07.2018 року у справі №477/678/17

Постанова

Іменем України

додаткова

11 березня 2020 року

м. Київ

справа № 477/678/17

провадження № 61-27224св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - Управління соціального захисту населення Вітовської районної державної адміністрації Миколаївської областівідповідач - ОСОБА_1 ,розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Управління соціального захисту населення Вітовської районної державної адміністрації Миколаївської області до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

У квітні 2017 року Управління соціального захисту населення Вітовської районної державної адміністрації Миколаївської області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди.

Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області

від 30 листопада 2017 року позов Управління соціального захисту населення Вітовської районної державної адміністрації Миколаївської області задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Управління соціального захисту населення Вітовської районної державної адміністрації Миколаївської області відшкодування майнової шкоди у вигляді надмірно сплаченої державної допомоги в загальній сумі 46 019,72 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою апеляційного суду Миколаївської області від 22 березня

2018 року рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області

від 30 листопада 2017 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 19 червня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області

від 30 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 22 березня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

У задоволенні позову Управління соціального захисту населення Вітовської районної державної адміністрації Миколаївської області до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди відмовлено.

Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення

У лютому 2020 року на електронну адресу Верховного Суду від

ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій заявник просила вирішити питання щодо розподілу судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі.

Заява мотивована тим, що при задоволенні касаційної скарги судом касаційної інстанції не вирішено питання щодо розподілу судових витрат в повному обсязі, у зв`язку з чим заявник просила ухвалити додаткове рішення про стягнення з Управління соціального захисту населення Вітовської районної державної адміністрації Миколаївської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 400 грн, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заява про ухвалення додаткового рішення підлягає поверненню без розгляду з огляду на наступне.

Питання про ухвалення додаткового рішення підлягає вирішенню з ініціативи суду.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин другої, восьмої статті 14 ЦПК України позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів. Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Згідно з підпунктом 15.1 пункту 15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Днем опублікування Державною судовою адміністрацією у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади відповідного оголошення

є 01 грудня 2018 року, а тому Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система повинна була розпочати функціонування через 90 днів із зазначеної дати.

Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя «Про повернення на доопрацювання проекту Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему» від 28 лютого 2019 року було повернуто Державній судовій адміністрації України проект Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему на доопрацювання. Запропоновано Державній судовій адміністрації України відкликати оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Подання документів до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи здійснюється в паперовій формі у встановленому ЦПК України порядку.

Відповідно до частин другої, четвертої статті 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

З огляду на те, що заява про ухвалення додаткового рішення не підписана в належній формі відповідним учасником справи, письмова заява відповідно до вимог статті 183 ЦПК України від ОСОБА_1 не надійшла, Верховний Суд вважає, що заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення слід повернути без розгляду.

Проте, відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно зі статтею 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в цій справі, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку. До апеляційної скарги було додано квитанцію від 07 грудня

2017 року № 0.0.910367760.1 про сплату судового збору у розмірі 704 грн

(а. с. 66).

Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 16 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення виявлених недоліків. Запропоновано скаржнику надати документ про доплату судового збору у розмірі 1 696 грн.

У січні 2018 року на виконання вимог ухвали апеляційного суду від 16 січня 2018 року від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків, серед яких квитанція від 24 січня 2018 року № 0.0.948171539.1 про доплату судового збору у розмірі 1 696 грн (а. с. 74, 75).

Постановою Верховного Суду від 19 червня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 30 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 22 березня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. У задоволенні позову Управління соціального захисту населення Вітовської районної державної адміністрації Миколаївської області до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди відмовлено.

Висновки за результатами розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення

Враховуючи те, що у постанові Верховного Суду від 19 червня 2019 року суд касаційної інстанції не вирішив питання щодо розподілу судових витрат за подання апеляційної скарги ОСОБА_1 у повному обсязі, колегія суддів дійшла висновку з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення щодо судових витрат.

Вимоги ОСОБА_1 щодо компенсації витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору за подання апеляційної скарги, підлягають задоволенню в розмірі 2 400 грн (704 грн + 1 696 грн).

Частиною першою статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (частина перша статті 1 Закону України «Про судовий збір»).

Пунктом 19 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір»

(у редакції, чинній на час звернення з позовною заявою) передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим, структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчі органи міських рад, на які покладено завдання щодо вирішення питань соціального захисту населення.

Відповідно до Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набрав чинності

15 грудня 2017 року, виключено пункти 18-20 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Ураховуючи вказане, Управління соціального захисту населення Вітовської районної державної адміністрації Миколаївської області не є звільненим від сплати судового збору як на момент звернення з апеляційною скаргою

(18 грудня 2017 року), так і на момент ухвалення рішення апеляційним судом, а також Верховним Судом, витрати ОСОБА_1 ,пов`язані зі сплатою судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції (2 400 грн) необхідно покласти на позивача.

Керуючись статтями 141, 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення до постанови Верховного Суду від 19 червня 2019 року, прийнятої

за результатами розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 30 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 22 березня 2018 року у справі за позовом Управління соціального захисту населення Вітовської районної державної адміністрації Миколаївської області до ОСОБА_1 , повернути особі, яка її подала, без розгляду.

Ухвалити додаткове рішення до постанови Верховного Суду від 19 червня 2019 року, прийнятої за результатами розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 30 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 22 березня 2018 року у справі за позовом Управління соціального захисту населення Вітовської районної державної адміністрації Миколаївської області до ОСОБА_1 .

Стягнути з Управління соціального захисту населення Вітовської районної державної адміністрації Миколаївської області на користь ОСОБА_1 сплачений неюсудовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 2 400 (дві тисячі чотириста) гривень.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

В. В. Сердюк

І. М. Фаловська