Історія справи

Постанова КЦС ВП від 10.01.2024 року у справі №462/6440/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2024 року

м. Київ

справа № 462/6440/20

провадження № 61-9598св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , правонаступниками якого є ОСОБА_3 та малолітні ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в особі їхнього законного представника ОСОБА_3 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_6 , приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Ростова Людмила Олександрівна, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Баірова Наталія Михайлівна, Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський банк розвитку» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Міхно Сергія Семеновича,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката Дяківа Володимира Богдановича на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 26 грудня

2022 року у складі судді Палюх Н. М. та постанову Львівського апеляційного суду від 23 травня 2023 рокуу складі колегії суддів: Ніткевича А. В., Бойко С. М.,

Копняк С. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

1. У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до

ОСОБА_2 , правонаступниками якого є ОСОБА_3 та малолітні ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в особі їх законного представника ОСОБА_3 , треті особи:

ОСОБА_6 , приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Ростова Л. О., приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Баірова Н. М., Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський банк розвитку» (далі - ПАТ «ВБР») в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Міхно С. С., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

2. Позовна заява мотивована тим, що приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Ростова Л. О., вчиняючи виконавчий напис про звернення стягнення на квартиру за адресою:

АДРЕСА_1 , не перевірила, що відповідно до договору про внесення змін до договору іпотеки від 04 червня 2013 року №№ZXR019521.51924.002 майном, яке запропоновано до стягнення для задоволення грошових вимог кредитора в якості предмета іпотеки, є квартира за адресою: АДРЕСА_2 .

3. Крім того оскаржуваний виконавчий напис вчинений за відсутності безспірної заборгованості та перевірки дійсного розміру заборгованості, оскільки рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 23 листопада 2015 року, яке набрало законної сили 03 грудня 2015 року у справі № 464/2502/15-ц, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_6 на користь ПАТ «ВБР» заборгованість за кредитним договором №IKIPG3.51924.001 від 23 серпня 2012 року у розмірі 267 173,22 грн, яка виникла станом на 03 березня 2015 року.

4. Разом з тим загальна сума боргу у розмірі 836 598,91 грн, яка вказана в виконавчому написі, станом на 03 листопада 2019 року складається із процентів за користування кредитом, штрафів та пені, які нараховані після припинення дії кредитного договору, що не відповідає приписам статті 1050 ЦК України.

5. Зважаючи на викладене просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Ростовою Л. О. 04 вересня 2018 року, зареєстрований в реєстрі за № 836.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

6. Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 26 грудня 2022 року позов задоволено.

Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Ростовою Л. О. 04 вересня 2018 року, зареєстрований в реєстрі за № 836.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

7. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що кредитний договір

№ IKIPG3.51924.001 від 23 серпня 2012 року, в забезпечення виконання якого був укладений договір іпотеки квартири №ZXR019521.51924.002, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально. Вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, який нотаріально не посвідчений, є порушенням вимог статті 87 Закону України «Про нотаріат», Постанови КМУ № 1172 від 29 червня 1999 року, а тому такий виконавчий напис виконанню не підлягає.

8. Також судом враховано, що у виконавчому написі суттєво іншою є сума заборгованості за кредитним договором № IKIPG3.51924.001 від 23 серпня

2012 року ніж розмір, вказаний у рішенні Сихівського районного суду м. Львова від 23 листопада 2015 року.

9. Враховуючи, що збільшення розміру заборгованості відбулося у зв`язку з нарахуванням процентів та пені за користування кредитними коштами після ухвалення рішення Сихівського районного суду м. Львова від 23 листопада

2015 року, нарахована відповідачем заборгованість станом на 03 листопада

2017 року не є безспірною, так як нарахована в порушення статті 1050 ЦК України, а тому є такою, що виключає можливість вчинення виконавчого напису нотаріусом.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

10. Постановою Львівського апеляційного суду від 23 травня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката Дяківа В. Б. задоволено частково. Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 26 грудня 2022 року змінено, виклавши мотивувальну частину рішення у редакції цієї постанови.

В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

11. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що звернення стягнення проведено на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 50,7 кв. м, житловою площею 37,1 кв. м, проте

04 червня 2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ «ВБР» було укладено договір про внесення змін до договору іпотеки квартири №ZXR019521.51924.002, згідно із яким фактично змінено предмет іпотеки на квартиру загальною площею - 50,7 кв. м, житловою площею - 37.1 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 .

12. Таким чином, суд дійшов висновку, що нотаріусом звернуто стягнення на майно за відсутності правових підстав іпотекодержателя на таке майно, що вказує на вчинення нотаріальної дії з порушенням вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат».

13. Також апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції, що виконавчий напис було вчинено щодо стягнення заборгованості, яку не можна вважати безспірною, оскільки з виконавчого напису слідує, що заборгованість за відсотками, комісії та пені стягнута за період, за який право кредитора нараховувати відсотки за користування кредитом та неустойку припинилося.

14. Проте апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції безпідставно застосував до спірних правовідносин пункт 1 Постанови № 1172 з огляду на те, що виконавчий напис вчинявся не на кредитному договорі, а на іпотечному.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

15. У червні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_3 - адвоката Дяківа В. Б. на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 26 грудня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 23 травня 2023 року.

16. Ухвалою Верховного Суду від 10 липня 2023 рокувідкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

17. Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2023 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

18. У касаційній скарзі представник ОСОБА_3 - адвокат Дяків В. Б., посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

19. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 26 травня 2023 року у справі № 905/77/21,

від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 05 квітня 2023 року у справі

№ 910/4518/16, від 29 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц, від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

20. Крім того, підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права, оскільки суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, суд необґрунтовано відхилив клопотання про встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

21. Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд безпідставно не задовольнив його клопотання про оголошення перерви у судовому засідання з метою з`ясування обставин, чому в договорі про внесення змін до договору іпотеки зазначено інше нерухоме майно. Вважає що має місце описка нотаріуса, оскільки не можуть збігатися площі (загальна і житлова) цих квартир. Також зазначав, що боржнику не могла належати квартира за адресою:

АДРЕСА_2 , а тому вона не могла передати її в іпотеку.

22. Також вважає, що єдиним допустимим доказом, на підставі якого суд міг встановити обставину наявності чи відсутності правових підстав іпотекодержателя на квартиру, на яку зверталося стягнення на підставі спірного виконавчого напису нотаріуса, могла бути інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (витяг, інформаційна довідка тощо).

23. З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що чинним власником квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , є ОСОБА_7 і апеляційний суд встановив, що саме ця квартира передана відповідачу в іпотеку.

24. За таких обставин вважає, що суд апеляційної інстанції прийняв рішення про права, інтереси та обов`язки ОСОБА_7 , яка не була залученою до участі у справі.

25. Крім того зазначає, що подання позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, який вже давно виконаний, не є ефективним способом захисту, адже не здатний реально захистити порушені права та інтереси позивачки.

26. Також вважає, що відсутні підстави для визнання оспорюваного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, оскільки правильність суми боргу в спірному написі позивачем не спростована власними контррозрахунками.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

27. У серпні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому представник ОСОБА_1 - адвокат Кремінець М. М. просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів - без змін, посилаючись на те, що доводи касаційної скарги є безпідставними й необґрунтованими, а рішення судів попередніх інстанцій прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з врахуванням висновків Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

28. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 23 серпня 2012 року між ПАТ «ВБР» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № IKIPG3.51924.001, за умовами якого банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 200 000,00 грн, терміном користування кредитом - до 22 серпня 2027 року.

29. В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 23 серпня 2012 року між ПАТ «ВБР» та ОСОБА_1 укладений договір іпотеки квартири №ZXR019521.51924.002, за яким в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором іпотекодавець надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею - 50,7 кв. м, житловою площею - 37.1 кв. м. Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Муха М. Т. 23 серпня 2012 року за реєстровим №1726. Предмет іпотеки знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

30. В подальшому, 04 червня 2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ «ВБР» укладено договір про внесення змін до договору іпотеки квартири №ZXR019521.51924.002, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Муха М. Т. 23 серпня 2012 року, за реєстровим №1732. Згідно із даним договором іпотекодавець надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею - 50,7 кв. м, житловою площею - 37.1 кв. м. Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Муха М. Т. 23 серпня 2012 року за реєстровим №1726. Предмет іпотеки знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

31. У зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за кредитним договором у позичальника виникла заборгованість, за стягненням якої у примусовому порядку ПАТ «ВБР» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 .

32. Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 23 листопада 2015 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВБР» заборгованість станом на 13 березня 2015 року за кредитним договором № IСKGMCUI.51924.004 від 23 серпня 2012 року у розмірі 9554,72 грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_6 на користь ПАТ «ВБР» заборгованість станом на 03 березня 2015 року за кредитним договором № IKIPG3.51924.001 від 23 серпня 2012 у розмірі 267 173,22 грн.

33. На виконання рішення Сихівського районного суду м. Львова

від 23 листопада 2015 року судом виданий виконавчий лист №464/2502/15

від 22 грудня 2015 року про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_6 на користь ПАТ «ВБР» заборгованості станом на 03 березня 2015 року за кредитним договором №IKIPG3.51924.001 від 23 серпня 2012 року у розмірі 267 173,22 грн.

34. 25 серпня 2016 року старшим державним виконавцем Сихівського відділу державної виконавчої служби м. Львів Грень У. П. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа №464/2502/15, виданого 22 грудня 2015 року Сихівським районним судом

м. Львова, про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_6 на користь ПАТ «ВБР» заборгованість станом на 03 березня 2015 року за кредитним договором №IKIPG3.51924.001 від 23 серпня 2012 року у розмірі 267 173,22 грн. Боржником у даному виконавчому провадженні зазначена ОСОБА_1 .

35. В подальшому між ПАТ «ВБР» та ОСОБА_2 укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 62 від 03 листопада 2017 року, за яким банк відступив шляхом продажу новому кредитору належні банку, а новий кредитор набув у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги банку до позичальників та поручителів, зазначених у додатку №1 до цього договору, зокрема й за кредитними договорами боржника ОСОБА_1 , а саме: за кредитним договором №IKIPG3.51924.001 на суму боргу 828 298,91 грн; за кредитним договором №ICKGMCUI.51924.004 на суму боргу 53 242,74 грн; за договором іпотеки квартири (в т.ч. договір про внесення змін від 04 червня

2013 року, зареєстрований в реєстрі №956) №ZXR019521.51924.002, зареєстрований в реєстрі №1732 на 2-х кімнатну квартиру, загальною площею - 50,7 кв. м, житловою площею 37,1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; за договором поруки (в т.ч. згода) №PX029031.51941.001, що підтверджується договором про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №62 від 03 листопада 2017 року, додатком № 1 до даного договору, актом прийому-передачі від 03 листопада 2017 року та договором про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 03 листопада 2017 року.

36. Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 13 грудня 2017 року замінено стягувача у виконавчому провадженні НОМЕР_1 ПАТ «ВБР» на його правонаступника ОСОБА_2 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_6 на користь ПАТ «ВБР» заборгованості за кредитним договором №IKIPG3.51924.001 від 23 серпня 2012 року у розмірі 267 173,22 грн відповідно до договору №62 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 03 листопада 2017 року.

37. 21 червня 2018 року заступником начальника Залізничного ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області Гнатишиним І. С. винесено постанову у ВП НОМЕР_1 про заміну сторони виконавчого провадження. Замінено стягувача ПАТ «ВБР» на його правонаступника ОСОБА_2 .

38. 04 липня 2018 року заступником начальника Залізничного ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області Гнатишиним І. С. винесено постанову у ВП НОМЕР_1 про повернення виконавчого документа стягувачу. Згідно постанови виконавчий документ повернуто на підставі заяви стягувача від 02 липня 2018 року.

39. Постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Баірової Н. М. від 06 липня 2018 року ВП № 56720414 відкрито виконавче провадження про примусове виконання виконавчого листа № 464/2502/15-ц, виданого Сихівським районним судом м. Львова 22 грудня 2015 року, про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_6 на користь ПАТ «ВБР» заборгованість станом на 03 березня 2015 року за кредитним договором №IKIPG3.51924.001

від 23 серпня 2012 року у розмірі 267 173,22 грн.

40. 04 вересня 2018 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Ростовою Л. О. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі №836, яким звернено стягнення на предмет іпотеки: квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 50,7 кв. м, житловою площею 37,1 кв. м. Вищевказана квартира належить іпотекодавцю

ОСОБА_1 , яку вона передала в іпотеку ПАТ «ВБР» на підставі договору іпотеки квартири посвідченого приватним нотаріусом ЛМНО Мухою М. Т. 23 серпня

2012 року за реєстровим №1732, зі змінами, відповідно до договору про внесення змін до договору іпотеки, посвідченому 04 червня 2013 року приватним нотаріусом ЛМНО Мухою М. Т. за реєстровим №956, в забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором №IKIPG3.51924.001 із додатками №1, 2 перед ПАТ «ВБР». За рахунок коштів, отриманих від реалізації вказаної квартири, пропонується задовольнити вимоги ОСОБА_2 , який є новим кредитором та іпотекодержателем, в розмірі 836 598,91 грн, з яких станом на 03 листопада

2017 року: 177 705,79 грн - поточна заборгованість за кредитом; 2935,06 грн - поточна заборгованість по процентам за користування кредитом; 202,00 грн - заборгованість за комісією; 484 333,37 грн - штрафи, пеня; 17 758,54 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 136 476,15 грн - прострочена заборгованість по процентам за користування кредитом; 8 888,00 грн - прострочена заборгованість за комісією; 8 300,00 грн - плата за вчинення виконавчого напису.

41. 22 листопада 2018 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Баіровою Н. М. закінчено виконавче провадження

№ 57646330. У вказаній постанові встановлено, що відповідно до протоколу про проведені електронні торги від 08 листопада 2018 року № 368186, виданого ДП «Сетам», було реалізовано квартиру

АДРЕСА_3 , загальною площею 50,7 кв. м, житловою площею 37,1 кв. м. Ціна продажу предмета іпотеки 605 021,90 грн. Сума коштів за придбаний предмет іпотеки перерахована переможцем на депозитний рахунок приватного виконавця у відповідності до протоколу №368186 у розмірі 574 770,80 грн, дата перерахування 14 листопада 2018 року. Встановлено, що коштів, які надійшли від реалізації майна, предмета іпотеки, недостатньо для задоволення вимог стягувача - іпотекодержателя ОСОБА_2 .

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

42. Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.

43. Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

44. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

45. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

46. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

47. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

48. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

49. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

50. Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду відповідає.

51. Нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 18 ЦК України).

52. Для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (стаття 87 Закону України «Про нотаріат»).

53. У частині першій статті 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

54. Відповідно до абзацу 7 частини першої статті 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника.

55. У постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року в справі № 6-887цс17 зроблено висновок, що «вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності».

56. У пунктах 20, 22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19) зазначено, що «вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на і підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності».

57. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19) зазначено, що «для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису».

58. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц (провадження № 14-706цс19) зазначено, що «вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Водночас порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню».

59. Апеляційним судом з виконавчого напису, який оспорює позивач, встановлено, що стягнення заборгованості проводилось станом на 03 листопада 2017 року в розмірі 836 598,91 грн, з яких: 177 705,79 грн - поточна заборгованість за кредитом; 2935,06 грн - поточна заборгованість за процентами за користування кредитом; 202,00 грн - заборгованість за комісією; 484 333,37 грн - штрафи, пеня; 17 758,54 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 136 476,15 грн - прострочена заборгованість за процентами за користування кредитом;

8 888,00 грн - прострочена заборгованість за комісією.

60. Натомість, з матеріалів справи встановлено, що рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 23 листопада 2015 року стягнуто солідарно з

ОСОБА_1 та ОСОБА_6 на користь ПАТ «ВБР» заборгованість станом

на 03 березня 2015 року за кредитним договором № IKIPG3.51924.001

від 23 серпня 2012 року у розмірі 267 173,22 грн, з яких поточна заборгованість по тілу кредиту - 191 717,62 грн, прострочена заборгованість по тілу кредиту - 3 746,71 грн, поточна заборгованість за процентами - 1 055,86 грн, прострочена заборгованість за процентами - 36 024,01 грн, сума комісії - 2 424 00 грн, сума пені - 32 205,02 грн.

61. З огляду на вказане колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що виконавчий напис вчинено на погашення заборгованості, яка не є безспірною, оскільки кредитор продовжував нараховувати відсотки та штрафні санкції за користування кредитом після реалізації свого права на дострокове стягнення цього кредиту.

62. Відсутність права нараховувати відсотки та штрафні санкції за період після реалізації кредитором свого права на дострокове стягнення кредиту підтверджена постановою Великої Палатою Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі

№ 444/9519/12.

63. Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом із порушенням вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат»та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, що є підставою для задоволення позову.

64. Суд касаційної інстанції не приймає доводи касаційної скарги про те, що боржнику не могла належати квартира за адресою: АДРЕСА_2 , а тому вона не могла передати її в іпотеку, оскільки з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що чинним власником вказаної квартири є ОСОБА_7 .

65. Заявник не подавав до судів першої та апеляційної інстанцій вказаних інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, хоча у позові позивачка посилалася на те, що звернено стягнення на майно, яке не було предметом іпотеки, вони не були предметом оцінки цих судів, а тому не можуть оцінюватися й судом касаційної інстанції.

66. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі

№ 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Cуд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

67. Крім того є безпідставними й доводи касаційної скарги в частині того, що суд апеляційної інстанції прийняв рішення про права, інтереси та обов`язки

ОСОБА_7 , яка не була залученою до участі у справі, оскільки предметом спору в даній справі є визнання виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартири АДРЕСА_3 , таким, що не підлягає виконанню, тобто в даній справи рішення про права, інтереси та обов`язки ОСОБА_7 не вирішувалися.

68. Висновки апеляційного суду не суперечать висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 26 травня 2023 року у справі № 905/77/21,

від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 05 квітня 2023 року у справі

№ 910/4518/16, від 29 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц, від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц.

69. В даному випадку звернення ОСОБА_1 до суду з позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, є належним способом захисту порушеного права, а доводи касаційної скарги в цій частині є безпідставними.

70. Іншідоводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а у значній мірі зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

71. Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального прав.

72. Колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому її відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката Дяківа Володимира Богдановича залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного суду від 23 травня 2023 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович