Ухвала

06 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 645/1979/15-ц

провадження № 61-29002 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи",

треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, Фрунзенський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова у складі судді Федорової О. В.

від 28 грудня 2016 року та рішення Апеляційного суду Харківської області

у складі колегії суддів: Кіся П. В., Кружиліної О. А., Хорошевського О. М.

від 23 серпня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 4 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України

у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У березні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (далі - ТОВ "Кредитні ініціативи"), треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В. А., Фрунзенський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позовна заява мотивована тим, що 19 жовтня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А. вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на предмет іпотеки,

а саме комплекс-нежитлову будівлю літ. "Б", загальною площею

26,6 кв. м та приміщення 1-го поверху № 4,9,10,12,13, І; 2-го поверху №16,16а, 18-21,21а, 23,24 II; 3-го поверху № 25,26,26а, 27,27а, 28-30,30а, 31-33,33а, 34-48, НІ; 4-го поверху № 49,50,52,54,54а, 55,55а, 56,56а, IV; в літ. "А-4" (гуртожиток), загальною площею 641,1 кв. м, житловою площею 272,8 кв. м,

що розташована за адресою: АДРЕСА_1, на користь

ТОВ "Кредитні ініціативи" у рахунок погашення заборгованості

за кредитним договором від 10 серпня 2011 року № 15-1173/2011.

При вчиненні цього виконавчого напису нотаріус не з'ясував факт безспірності заборгованості за зобов'язанням, у суді був спір щодо кредитної заборгованості, а також не надіслав йому вимогу про погашення боргу, не проінформував про розмір заборгованості, що вказує про порушення вимог законодавства України.

З урахуванням наведеного ОСОБА_1 просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В. А. від 19 жовтня 2014 року

про звернення стягнення на предмет іпотеки.

У березні 2015 року ТОВ "Кредитні ініціативи" звернулось до суду

із зустрічним позовом до ОСОБА_1, в якому просило суд звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме комплекс-нежитлову будівлю літ. "Б", загальною площею
26.6 кв. м та приміщення 1-го поверху № 4,9,10,12,13, І; 2-го поверху №16,16а, 18-21,21а, 23,24 II; 3-го поверху № 25,26,26а, 27,27а,

28-30,30а, 31-33,33а, 34-48, НІ; 4-го поверху № 49,50,52,54,54а, 55,55а, 56,56а, IV; в літ. "А-4" (гуртожиток), загальною площею 641,1 кв. м, житловою площею 272,8 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 а насвою користь у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 10 серпня 2011 року, яка станом на 21 березня 2015 року складала 1 ~money0~, у тому числі 1 ~money1~ боргу за кредитом, ~money2~ боргу за відсотками, шляхом проведення прилюдних торгів згідно із Законом України "Про виконавче провадження", встановивши початкову ціну предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна.

В обґрунтування зустрічного позову посилалось на ті самі фактичні обставини і зазначало, що ОСОБА_1 не виконувалися належним чином зобов'язання за кредитним договором від 10 серпня 2011 року, у зв'язку з чим ТОВ "Кредитні ініціативи" як новий кредитор за договором факторингу від 21 травня 2014 року, укладеного між публічним акціонерним товариством (далі - ПАТ) "Неос Банк" (правонаступник ПАТ "Банк Кіпру") та

ТОВ "Кредитні ініціативи", а також на підставі договору про передачу прав

за іпотечним договором від 21 липня 2014 року, вправі вимагати стягнення вищевказаної заборгованості з ОСОБА_1 за рахунок предмету іпотеки.

З урахуванням наведеного ТОВ "Кредитні ініціативи" просило суд зустрічний позов задовольнити.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27 квітня 2015 року зустрічний позов ТОВ "Кредитні ініціативи" прийнято для спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 28 грудня 2016 року

позов ОСОБА_1 залишено без задоволення. Зустрічний позов

ТОВ "Кредитні ініціативи" залишено без задоволення.

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Фрунзенського районного суду м.

Харкова від 09 квітня 2015 року, скасовано після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що безспірність кредитної заборгованості підтверджено документами, передбаченими Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172

(далі - Перелік).

Крім того, ОСОБА_1 було надіслано письмове повідомлення про порушення основного зобов'язання за кредитним договором, про що свідчить відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення.

Судом першої інстанції враховано преюдиційний характер рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 23 лютого 2016 року

у справі 644/10973/14-ц за позовом ТОВ "Кредитні ініціативи"

до ОСОБА_1, акціонерного товариства "Готельний комплекс "Славія" про стягнення заборгованості за кредитним договором від 10 серпня 2011 року № 15-1173/2011, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 21 липня 2016 року, яким стягнуто з відповідачів на користь ТОВ "Кредитні ініціативи" вказану заборгованість.

Підстави для задоволення зустрічного позову відсутні, так як ТОВ "Кредитні ініціативи" реалізувало право щодо задоволення вимог кредитора, забезпечене іпотекою, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки позасудовим способом, тобто на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 23 серпня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Фрунзенського районного суду м.

Харкова від 28 грудня 2016 року в частині відмови

у задоволені позову ОСОБА_1 скасовано та ухвалено нове.

Позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В. А. про звернення стягнення на предмет іпотеки

від 19 жовтня 2014 року за реєстровим номером 3965. В іншій частині рішення районного суду залишено без змін. Стягнуто з ТОВ "Кредитні ініціативи" на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі ~money3~

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що на час вчинення виконавчого напису в суді за позовом банку вже існував спір щодо розміру заборгованості за кредитним договором від 10 серпня 2011 року № 15-1173/2011, що спростовує висновки суду першої інстанції про безспірність заборгованості боржника. Суд апеляційної інстанції посилався на відповідну правову позицію, викладену Верховним Судом України в постанові від 04 березня 2015 року у справі № 6-27цс15.

Крім того, ТОВ "Кредитні ініціативи" не надало доказів отримання

ОСОБА_1 досудової вимоги про усунення порушення за кредитним зобов'язанням, а тому відповідачем за первісним позовом не доведено право розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

ТОВ "Кредитні ініціативи" в апеляційному порядку судове рішення не оскаржувало.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ТОВ "Кредитні ініціативи", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, а зустрічний позов

ТОВ "Кредитні ініціативи" задовольнити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ від 28 листопада 2017 року поновлено строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано цивільну справу № 645/1979/15-ц із Фрунзенського районного суду м. Харкова.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У січні 2018 року справа передана до Верховного Суду.

У червні 2019 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді-доповідачеві.

Ухвалою колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25 жовтня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що на час вчинення виконавчого напису нотаріусом спору щодо суми заборгованості між сторонами не було,

а сам судовий спір, який виник уже після вчинення такого напису, вирішено на користь ТОВ "Кредитні ініціативи".

Згідно із Законом України "Про нотаріат" та Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5, нотаріус при вчиненні виконавчих написів перевіряє наявність документів з урахуванням положень Переліку, але при цьому не перевіряє безспірність заборгованості та не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин.

Крім того, наданий банком розрахунок заборгованості може бути первинним документом, що посвідчує визначену суму заборгованості, оскільки факт прострочення виконання зобов'язання за кредитним договором

не оспорюється, а доказів, які б спростували заборгованість, ОСОБА_1 суду не надано.

Відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення ОСОБА_1 повідомлення-вимоги про усунення порушень за кредитним зобов'язанням,

є належним та достатнім доказом такого надсилання, а наявність раніше ухваленого рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором не є підставою для відмови у задоволенні зустрічного позову

ТОВ "Кредитні ініціативи", так як кредитний договір продовжує свою дію,

а заборгованість за ним не погашено.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У січні 2018 року до суду касаційної інстанції надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1, в якому вказується, що судове рішення суду апеляційної інстанції є законними та обґрунтованими, просить залишити його без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Звертає увагу, що у матеріалах справи міститься лист Національного банку України від 07 вересня 2014 року, з якого вбачається, що сума простроченої заборгованості, яку має ОСОБА_1 перед кредитором станом на 27 березня 2014 року, складає ~money4~, що також свідчить про наявність спору щодо суми заборгованості.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Верховного Суду вважає про необхідність передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з таких підстав.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з пунктом 7 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати (об'єднаної палати), передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія або палата (об'єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України.

Ухвалюючи судове рішення, апеляційний суд виходив із того, що на час вчинення виконавчого напису в суді вже існував судовий спір щодо розміру кредитної заборгованості за вищевказаним кредитним договором, що спростовує висновок суду першої інстанції про безспірність заборгованості боржника. У результаті цього сума відповідної заборгованості стягнута

з ОСОБА_1 двічі.

При цьому, апеляційний суд послався на правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 04 березня 2015 року у справі № 6-27цс15, в якому чітко зазначено, що наявність спору про розмір кредитної заборгованості у суді на час вчинення виконавчого напису спростовує висновок суду про безспірність заборгованості боржника.

Аналогічна правова позиція підтверджена Верховним Судом України

і у постанові від 11 березня 2015 року, провадження № 6-141 цс 14.

Разом з цим, Велика Палата Верховного Суду дійшла протилежних висновків у постанові від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17, провадження № 12-278гс18, в якій, з урахуванням принципу диспозитивності цивільного процесу та меж касаційного розгляду, не відступила від наведеного вище висновку Верховного Суду України.

Так, вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Інформація про наявність у суді іншого позову стягувача до боржника чи боржника до стягувача сама по собі не є доказом недотримання умови щодо безспірності заборгованості

Однак, з аналізу правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року в іншій справі № 137/1666/16-ц, провадження № 14-84цс19 вбачається, що наявність у суді іншого позову кредитора до боржника чи боржника до стягувача по суті є доказом недотримання умови щодо безспірності заборгованості. Тобто Велика Палата Верховного Суду у цьому випадку по суті підтримала наведені вище висновки Верховного Суду України, а не Великої Палати Верховного Суду у постанові від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17, провадження № 12-278гс18.

Отже, без відступлення від висновку щодо застосування норми права

у подібних правовідносинах, викладених у зазначених вище постановах Верховного Суду України, що належить до процесуальних повноважень лише Великої Палати Верховного Суду, з урахуванням іншого правового висновку Великої Палати Верховного Суду, вірно сформувати правову позицію у цій справі є неможливим.

При цьому однакове застосування закону забезпечує загальнообов'язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдине застосування законів поліпшує громадське прийняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.

Неодноразове ухвалення протилежних і суперечливих судових рішень, особливо судами вищих інстанцій, може спричинити порушення права на справедливий суд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Загальновизнаний принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання і виконуваність судових рішень.

Керуючись частиною четвертою статті 404, пунктом 7 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України, Верховний Суду складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 645/1979/15-ц за позовом ОСОБА_1 до товариства

з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, Фрунзенський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи"

до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова

від 28 грудня 2016 року та рішення Апеляційного суду Харківської області

від 23 серпня 2017 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. А. Воробйова Б. І. Гулько Р. А. Лідовець Ю.

В. Черняк