Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 13.05.2018 року у справі №761/26280/17

Постанова

Іменем України

10 січня 2019 року

м. Київ

справа № 761/26280/17

провадження № 61-21283св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду:

Черняк Ю.В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідачі: Публічне акціонерне товариство «Холдингова компанія «Київміськбуд», Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс»,

треті особи: Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Міністерство культури України,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29 січня 2018 року у складі судді Макаренко І. О. та постанову Апеляційного суду м. Києва від 05 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Кирилюк Г. М., Рейнарт І. М., Музичко С. Г., у справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд», Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс», треті особи: Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Міністерство культури України, про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» (далі - ПАТ «ХК «Київміськбуд»), Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» (далі - КП «Житло-Сервіс»), треті особи: Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Міністерство культури України, про зобов'язання вчинити дії.

Позовну заяву мотивовано тим, що ОСОБА_4 є власником двоповерхового будинку АДРЕСА_1. Вказаний будинок з 2011 року є щойно виявленим об'єктом культурної спадщини, що підтверджується охоронним договором від 26 березня 2015 року № 3135, та підлягає захисту державою відповідно до частини четвертої статті 54 Конституції України.

Поруч з двоповерховим будинком АДРЕСА_1, на замовлення ПАТ «ХК «Київміськбуд» та ПАТ «Київметробуд», здійснене незаконне будівництво багатоповерхового будинку з порушенням вимог чинного законодавства України, в тому числі державних будівельних норм. Реальна відстань між будинками складає 4,5 м. При цьому замовник будівництва влаштував консольну металеву конструкцію (ферму), яка нависає над будинком, що належить йому на праві власності.

Роботи з будівництва багатоповерхового будинку, в тому числі з облаштування консольної конструкції (ферми), яка нависає над об'єктом культурної спадщини, проводились без його дозволу та дозволу органу охорони культурної спадщини.

Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції України за результатами перевірки виявлено порушення відповідачем вимог містобудівного законодавства, а саме: не виконано вимоги містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, виданих Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06 грудня 2012 року за № 16312/0/18-1/0099-12 у частині погодження та отримання позитивних висновків органів охорони культурної спадщини; відстань між секцією № 3 запроектованого будинку та торцевою глухою частиною існуючого двоповерхового житлового будинку на АДРЕСА_1 становить менше 8 м, що є порушенням вимог Державних будівельних норм (далі - ДБН) 360-92 (Містобудування, Планування та забудова сільських та міських поселень (таблиця 1 додатку 3.1); не в повному обсязі проводиться науково-технічний супровід об'єкта будівництва, передбачений вимогами ДБН В.1.2-5-2007 «Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів. Науково-технічний супровід будівельних об'єктів».

За результатами проведеної перевірки замовнику будівництва - ПАТ «ХК «Київміськбуд», видано відповідний припис щодо усунення допущених правопорушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, посадову особу ПАТ «ХК «Київміськбуд» притягнуто до адміністративної відповідальності.

Внаслідок незаконного будівництва новобудови будинок по АДРЕСА_1 руйнується. На стінах та біля фундаменту будинку наявні локальні тріщини, пошкодження цинкування, контрольні маяки на стінах мають пошкодження цілісності, що свідчить про наявність динаміки змін дефектів несучих конструкцій будинку. Влаштована забудовником металева консольна ферма створює загрозу пошкодження або знищення об'єкта культурної спадщини та загрожує життю мешканців міста.

Враховуючи вище викладене, ОСОБА_4 просив суд зобов'язати ПАТ «ХК «Київміськбуд» та КП «Житло-Сервіс» за власний рахунок демонтувати консольну металеву конструкцію (ферму), яка нависає над двоповерховим будинком АДРЕСА_1 та земельною ділянкою, на якій розташований зазначений будинок.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 29 січня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду м. Києва від 05 квітня 2018 року, позов ОСОБА_4 задоволено.

Зобов'язано ПАТ «ХК «Київміськбуд» та КП «Житло-Сервіс» за власний рахунок демонтувати консольну металеву конструкцію (ферму), яка нависає на двоповерховим будинком АДРЕСА_1 та земельною ділянкою, на якій розташований зазначений будинок.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Суд першої інстанції задовольняючи позов, та апеляційний суд залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходили із того, що влаштування ПАТ «ХК «Київміськбуд» консольної металевої конструкції (ферми) над дахом будинку по АДРЕСА_1 у м. Києві та земельною ділянкою, проведене без дотримання вимог законодавства України, порушуєправа ОСОБА_4, який є власником цього будинку, та створює небезпеку знищення щойно виявленого об'єкта культурної спадщини.

У касаційній скарзі, поданій у квітні 2018 року, ПАТ «ХК «Київміськбуд», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення і направити справу на новий розгляд.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що судами попередніх інстанцій під час розгляду справи не було належним чином досліджено всіх доказів, наявних в матеріалах справи, а саме: проектної документації, відповідно до якої на схемі генерального плану житлового будинку по вул. Коперника, зображена консольна ферма, яка передбачена на третій секції житлового будинку, також на зазначеній схемі міститься підпис ОСОБА_4 Тобто, позивачу було відомо про улаштування зазначеної конструкції і він, як власник сусіднього житлового будинку, ніяким чином не заперечував проти її побудови.

У оскаржуваних судових рішеннях вказано про відсутність доказів вогнестійкості консольної металевої ферми. Проте питання вогнестійкості зазначеної конструкції не було предметом позову. Також матеріали цивільної справи не містять жодних доказів, якими спростовується цільове призначення вище згадуваного об'єкта. Крім того, ця конструкція є засобом забезпечення протипожежної безпеки та змонтована відповідно до рекомендації Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що внаслідок улаштування металевої консольної споруди відсутній проїзд для пожежних машин. Проте, в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази на підтвердження зазначеного. Крім того, металева конструкція розташована на другому поверсі багатоквартирного будинку і не може перешкоджати проїзду. Зазначена консольна ферма, окрім захисту від пожежі, також захищає дах позивача від потрапляння можливих сторонніх предметів, які можуть пошкодити покрівлю даху.

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_4 зазначив, що при розгляді цієї цивільної справи судами попередніх інстанцій повно та всебічно досліджені всі докази, які подавалися сторонами, та надано було відповідну оцінку цим доказам й аргументам, якими оперували сторони в обґрунтування своєї правової позиції.

Відповідно до частин першої та другої статті 37 Закону України «Про охорону культурної спадщини» будівельні, меліоративні, шляхові та інші роботи які можуть призвести до руйнування, знищення чи пошкодження об'єктів культурної спадщини, проводяться тільки після повного дослідження цих об'єктів за рахунок коштів замовників зазначених робіт.

Таким чином, роботи на щойно виявлені об'єкти культурної спадщини здійснюються за наявності письмового дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини на підставі погодженої з ним науково-проектної документації.

Судами першої та апеляційної інстанцій вірно встановлено, що матеріали справи не містять доказів узгодження проектних робіт з улаштування консольної металевої конструкції (ферми) з відповідними органами охорони культурної спадщини.

У відзиві на касаційну скаргу Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зазначає, що оскільки будівництво багатоквартирного об'єкта проводилося з порушенням нормативно встановленої відстані між будинками та в безпосередній близькості до щойно виявленого об'єкта культурної спадщини по АДРЕСА_1 у м. Києві, зона охорони об'єкта культурної спадщини була порушена. Це призвело до часткового руйнування щойно виявленого об'єкта культурної спадщини. Забудовником не доведено правомірність розміщення металевої консольної конструкції, яка нависає над об'єктом культурної спадщини та створює перешкоди в доступі пожежної техніки безпосередньо до нього. Вказане свідчить про порушення забудовником стандартів в сфері будівництва та норми законодавства в сфері охорони культурної спадщини. Судами попередніх інстанцій належним чином досліджено докази, наявні в матеріалах справи, а оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими.

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України, провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час виникнення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 23 січня 1976 року ОСОБА_4 є власником 5/8 частин житлового будинку АДРЕСА_1.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16 січня 2017 року у справі № 761/16982/16-ц за ОСОБА_4 визнано право власності на 1/4 та 1/8 частини житлового будинку АДРЕСА_1.

Відповідно до наказу Головного управління охорони культурної спадщини від 10 червня 2014 року № 10/34-11 будинок АДРЕСА_1 включений до переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини.

Згідно із листом Управління охорони культурної спадщини від 06 березня 2013 року № 066/01-356 зазначений будинок взятий на облік як щойно виявлений об'єкт культурної спадщини в Центральному історичному ареалі м. Києва.

Над дахом будинка АДРЕСА_1 забудовником ПАТ «ХК «Київміськбуд» влаштовано металеву консольну конструкцію (ферму), яка створює загрозу щойно виявленому об'єкту культурної спадщини.

Обґрунтовуючи свої заперечення проти позову, ПАТ «ХК «Київміськбуд» посилалося на ту обставину, що при проектуванні житлового будинку по АДРЕСА_1 у м. Києві виникла необхідність у вимушених відхиленнях від окремих вимог державних будівельних норм, а саме: вимог таблиці 1 додатку 3.1 ДБН 360-92 «Містобудування. Планування та забудова сільських та міських поселень», якою встановлено, що протипожежні відстані між житловими будинками ІІІ ступеню вогнестійкості складає не менше 8 м. Відповідно до прийнятих проектних рішень відстань між секцією № 3 запроектованого будинку та торцевою глухою частиною існуючого двоповерхового житлового будинку становить від 5,8 м до 6,8 м.

В якості компенсуючих протипожежних заходів проектувальником передбачено: над проїздом між секцією № 3 та глухою торцевою частиною існуючого двоповерхового житлового будинку улаштувати суцільне покриття консольного типу (козирок) з межею вогнестійкості RЕІ 120.

Судами попередніх інстанцій правильно встановлено, що під час розгляду 21 жовтня 2016 року на засіданні секції Житлового будівництва, промисловості та інженерно-транспортної забудови, будівельних матеріалів і виробів Науково-технічної ради Мінрегіону встановлено невиконання замовником будівництва компенсаційних заходів, передбачених рішенням секції «Містобудування та архітектури, будівництва об'єктів цивільного та промислового призначення, будівельних матеріалів і виробів» від 17 вересня 2014 року № 11, що є підставою для його скасування. В першу чергу, це стосується улаштування залізобетонного суцільного покриття консольного типу (козирок) над проїздом між секцією № 3 та глухою торцевою частиною існуючого двоповерхового житлового будинку, відповідної автоматичної спринклерної системи пожежогасіння, яка повинна бути передбачена під зазначеним вище покриттям, безпосередньо відсутності самого проїзду для пожежних машин, виконання ділянки зовнішньої стіни секції № 3 першого поверху, яка орієнтована в бік існуючого будинку, глухою.

Департаментом культури 27 січня 2016 року складено припис № 284/П про надання ПАТ «ХК «Київміськбуд» письмових пояснень щодо влаштування та призначення зазначених конструкцій, демонтувати вищевказані конструкції.

Відповідно до змісту вказаного припису спеціалістами відділу інспекції державного контролю об'єктів культурної спадщини та археологічного нагляду Департаменту культури проведено огляд житлового будинку по вул. Коперника,7 у м. Києві, за результатами якого встановлено, що будівля перебуває у незадовільному стані. На фасаді наявні вертикальні та горизонтальні тріщини, частково пошкоджено архітектурні елементи. На стінах та стелі внутрішніх приміщень будинку наявні вертикальні та горизонтальні тріщини, пошкодження тинькування. На тріщинах встановлено «маяки», які мають пошкодження цілісності, що свідчить про наявність динаміки змін дефектів несучих конструкцій будинку. Біля об'єкту культурної спадщини за вказаною адресою проводяться роботи з будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом. На фасаді новобудови, з боку об'єкта культурної спадщини на рівні 2-3 поверху встановлено металева консольна ферма, яка нависає над дахом будинку та створює небезпеку зазначеному об'єкту культурної спадщини.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року, у задоволенні позову ПАТ «ХК «Київміськбуд» до Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа - ОСОБА_4, про визнання протиправними дій та скасування вказаного припису відмовлено.

Відповідно до частини другої статті 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно зі статтею 391 ЦК Українивласник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до частини третьої статті 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом.

Згідно із частинами першою та другою статті 37 Закону України «Про охорону культурної спадщини» будівельні, меліоративні, шляхові та інші роботи, що можуть призвести до руйнування, знищення чи пошкодження об'єктів культурної спадщини, проводяться тільки після повного дослідження цих об'єктів за рахунок коштів замовників зазначених робіт.

Роботи на щойно виявлених об'єктах культурної спадщини здійснюються за наявності письмового дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини на підставі погодженої з ним науково-проектної документації.

Матеріали справи не містять доказів узгодження проектних робіт з улаштування консольної металевої конструкції (ферми) по АДРЕСА_1 у м. Києві з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Суди попередніх інстанцій правильно визначили характер спірних правовідносин і норми права, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, дослідили наявні в матеріалах справи докази, а тому правомірно виходили із того, що ПАТ «ХК «Київміськбуд» здійснив улаштування консольної металевої конструкції (ферми), яка нависає над двоповерховим будинком АДРЕСА_1 та земельною ділянкою, на якій розташований вказаний будинок - щойно виявлений об'єкт культурної спадщини, без дотримання встановленого законом порядку, порушивши права та інтереси ОСОБА_4, якому створено перешкоди у користуванні своєю власністю.

Доводи касаційної скарги висновки судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність судових рішень не впливають, афактично зводяться до переоцінки доказів, що на стадії перегляду справи у касаційному порядку нормами чинного ЦПК України не передбачено.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду м. Києва від 05 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Ю. В. Черняк

Б. І. Гулько

Д. Д. Луспеник