Історія справи

Постанова КЦС ВП від 09.10.2025 року у справі №4823/224/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2025 року

м. Київ

справа № 4823/224/25

провадження № 61-7911ав25

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в складі:

Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» правонаступником якого є акціонерне товариство «Сенс Банк», товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Верховного Суду (м. Київ, проспект Повітряних Сил, 28) апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 10 червня 2025 року за заявою ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 30 вересня 2014 року в справі № 2565-1/903/14 за позовом публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором від 16 квітня 2014 року № 500935210

Короткий зміст скарги

1. Рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 30 вересня 2014 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором № № 500935210 від 16 квітня 2014 року в розмірі 108 440,15 грн з яких: заборгованість за кредитом - 101 540,64 грн; за відсотками - 4 069,31 грн; за комісією - 2 248,44 грн, за штрафами - 581,76 грн, судові витрати по сплаті третейського збору в сумі 400 грн.

2. Заявник вважав, що третейським судом рішення винесено з порушенням норм чинного законодавства, а саме: пункту 14 частини першої статті 6 Закону України «Про третейські суди», оскільки справа не підвідомча третейському суду.

3. ОСОБА_1 вказував, що про існування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 30 вересня 2014 року йому стало відомо в судовому засіданні 17 березня 2025 року, в якій вирішувалось питання про заміну стягувача у виконавчому провадженні. Жодного процесуального документу від третейського суду він не отримував.

4. Враховуючи викладене та не погоджуючись з рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 30 вересня 2014 року, ОСОБА_1 02 квітня 2025 року подав заяву до Чернігівського апеляційного суду про скасування зазначеного рішення третейського суду. Одночасно в заяві просив поновити пропущений процесуальний строк на оскарження рішення третейського суду

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

5. Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 10 червня 2025 року закрито провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 30 вересня 2014 року, ухваленого у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

6. Відкриваючи провадження у справі, апеляційний суд як суд першої інстанції, врахуваши презумпцію добросовісної поведінки ОСОБА_1 , дійшов висновку, що наведені ним обставини, а саме: необізнаність про розгляд справи третейським судом та ухваленим у справі рішенням, звернення до суду першої інстанції з метою отримання вищезазначеного рішення третейського суду, свідчать про те, що він демонструє намагання отримати належні докази на підтвердження розглянутої відносно нього справи про стягнення заборгованості за кредитним договором, тобто діє добросовісно, відповідно, що ОСОБА_1 дізнався про наявність оскаржуваного рішення третейського суду 17 березня 2025 року та наявні підстави для поновлення строку на подання заяви про скасування рішення третейського суду.

7. Водночас, після надходження до суду апеляційної інстанції цивільної справи № 751/11770/14 з Новозаводського районного суду м. Чернігова встановлено, що в ухвалі Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 грудня 2014 року зазначено, що учасник третейського розгляду в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Поштою надіслав письмові заперечення на заяву, в яких в її задоволенні просив відмовити. ОСОБА_1 зазначену ухвалу не оскаржував, отже погодився з встановленими судом обставинами.

8. Також, звертаючись до суду з заявою про заміну стягувача, ТОВ «Вердикт Капітал», в тому числі, надавало суду реєстр згуртованих поштових відправлень від 18 червня 2021 року, де за № 0505011768460 маються відомості про направлення повідомлення на адресу АДРЕСА_1 , одержувач ОСОБА_1 , рекомендованим листом про укладення договору факторингу, за яким ТОВ « Вердикт Капітал» набуло права вимоги за кредитним договором № 500935210 від 16 квітня 2014 року. Зазначена адреса є адресою проживання ОСОБА_1 , яку він зазначає в заяві про оскарження рішення третейського суду.

9. Врахувавши обставини щодо обізнаності ОСОБА_1 про розгляд справи № 751/11770/14 про видачу виконавчого листа, суд апеляційної інстанції виснував, що заявник мав поцікавитись результатами розгляду зазначеної справи, а також добросовісно відноситись до виконання взятих на себе зобов`язань за кредитним договором.

10. Таким чином, місцевий суд виснував, що поновлення строку, пропущеного у зв`язку зі спливом тривалого періоду, та за підстав, які не можуть бути визнані переконливими, свідчитиме про порушення судом принципу правової визначеності.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

11. Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України встановлено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

12. Не погодившись з ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 10 червня 2025 року, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала до Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду як суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу апеляційного суду як суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

13. Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 липня 2025 року відкрите апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою.

14. Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2025 року справу призначено до судового розгляду.

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

15. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не враховано, що право ОСОБА_1 було порушено неотриманням судового рішення протягом 11 років.

16. Після направлення запиту до Третейського суду вона отримала відповідне рішення 16 квітня 2025 року, тому строки на оскарження судового рішення, ухваленого без участі учасника справи, обраховуються з моменту отримання судового рішення.

17. Наведене, на думку заявниці, свідчить про те, що строк пропущено з поважних причин, а саме неотримання відповідачем судового рішення.

18. Також апеляційна скарга містить посилання на те, що про існування судового рішення вона як представник дізналась, отримавши повідомлення про розгляд справи про заміну стягувача у виконавчому провадженні за виконавчим листом, виданим Новозаводським районним судом м. Чернігова у справі № 751/11770/14.

Відзив на апеляційну скаргу не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

19. Рішення у справі за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ухвалено Постійно діючим третейським судом при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» 30 вересня 2014 року.

20. Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 грудня 2014 року заяву ПАТ «Альфа-Банк» про видачу виконавчого документу задоволено, видано ПАТ «Альфа-Банк» виконавчий лист на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 30 вересня 2014 року по цивільній справі № 2565-1/903/14 Третейського суду.

21. Перевірити, чи повідомлявся належним чином ОСОБА_1 про розгляд справи третейським судом, Новозаводським судом м. Чернігова та чи отримував він відповідні рішення судів, не виявилось можливим, оскільки третейський суд на запити апеляційного суду третейську справу не надав, а матеріали цивільної справи № 751/11770/14 року знищені за терміном зберігання.

Позиція Верховного Суду

22. Учасники справи в судове засідання, призначене на 09 жовтня 2025 року об 11:00 год, не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили. Розгляд справи відбувся без участі учасників справи.

23. Відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

24. Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

25. Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

26. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

27. Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

28. Згідно з положеннями частини першої статті 454 ЦПК України і частини другої статті 51 Закону України «Про третейські суди» рішення третейського суду може бути оскаржене шляхом звернення до суду із заявою про його скасування сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов`язки.

29. Заява про скасування рішення третейського суду подається протягом дев`яноста днів: 1) стороною, третьою особою в справі, розглянутій третейським судом, - з дня прийняття рішення третейським судом; 2) особами, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов`язки, - з дня, коли вони дізналися або могли дізнатися про прийняття рішення третейським судом (частина п`ята статті 454 ЦПК України).

30. Частина сьома статті 454 ЦПК України містить правило про те, що заява, подана після закінчення строку, встановленого частиною п`ятою статті 454 ЦПК України, повертається.

31. Звертаючись до апеляційного суду як суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 вказувала, що рішення третейського суду від 30 вересня 2014 року не було отримано заявником, про його існування стало відомо 17 березня 2025 року.

32. Суд першої інстанції в ухвалі від 13 травня 2025 року, мотивуючи підстави для поновлення пропущеного строку, виходив із того, що ОСОБА_1 дізнався про оскаржуване рішення третейського суду 17 березня 2025 року й, відповідно, пропустив строк на оскарження рішення третейського суду з поважної причини, що свідчить про наявність підстав для його поновлення та відкриття провадження у справі.

33. Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

34. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) виходить з того, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).

35. В ході розгляду справи в місцевому суді встановлено, що ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 грудня 2014 року у справі № 751/11770/14 задоволено заяву ПАТ «Альфа-Банк» про видачу виконавчого листа на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 30 вересня 2014 року (справа № 2565-1/903/14).

В указаній ухвалі зазначено, що учасник третейського розгляду в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду повідомлений належним чином. Поштою надіслав письмові заперечення на заяву, в яких в її задоволенні просив відмовити.

Вказана ухвала ОСОБА_1 не оскаржувалась.

36. Встановивши вказані обставини, врахувавши час, що минув з моменту ухвалення рішення третейського суду та видачі виконавчого документа на його виконання, суд апеляційної інстанції правомірно виснував, що оскільки ОСОБА_1 був обізнаний про розгляд справи, у якій вирішувалось питання щодо видачі виконавчого листа на підставі оскаржуваного рішення третейського суду, а тому останній знав про розгляд справи, де він виступав відповідачем у третейському суді, й мав цікавитися результатами його розгляду, та з метою оскарження вказаного рішення у найкоротший період часу отримати його самостійно.

37. При цьому в суді апеляційної інстанції представниця заявника наявність кредитного договору, отримання коштів та невиконання зобов`язань за кредитним договором не заперечувала.

38. Доводи заявниці про те, що про рішення третейського суду стало відомо лише 16 квітня 2025 року відхиляються колегією суддів, оскільки спростовуються обставинами, встановленими в ухвалі Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 грудня 2014 року у справі № 751/11770/14.

39. Суд апеляційної інстанції, встановивши вказані обставини щодо обізнаності позивача про рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, та врахувавши принцип юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду, дійшов висновку про закриття провадження у справі.

40. Колегія суддів погоджуючись з висновком апеляційного суду щодо обізнаності ОСОБА_1 з ухваленням рішення третейським судом, порушення ним строків для його оскарження й, відповідно, відсутності підстав для їх поновлення, вважає за необхідне зазначити наступне.

41. Пунктом 5 частини другої та частиною четвертою статті 43 ЦПК України визначено, що учасники справи зобов`язані надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.

42. Статтею 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

43. За змістом частини другої статті 44 ЦПК України перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства не є вичерпним.

44. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц зроблено висновок, що змістом частини другої статті 44 ЦПК України перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.

45. ЄСПЛ виходить із того, що заява характеризується як зловживання правом на подання, якщо вона свідомо ґрунтується на неправдивих фактах з метою ввести Суд в оману («Варбанов проти Болгарії» (Varbanov v. Bulgaria), 2000, § 36; «Гогітідзе та інші проти Грузії» (Gogitidze and Others v. Georgia), 2015, § 76). Найбільш серйозними та кричущими прикладами такого зловживання є, по-перше, подання заяви під фальшивими даними особи («Дрійфхаут проти Нідерландів» (Drijfhout v. the Netherlands) (ухв.), 2011, §§ 27-29), і, по-друге, фальсифікація документів, надісланих до Суду («Джіан проти Румунії» (Jian v. Romania) (ухв.), 2004; «Багері та Малікі проти Нідерландів» (Bagheri and Maliki v. the Netherlands) (ухв.), 2007.

46. У справі («Джіан проти Румунії» (Jian v. Romania) ЄСПЛ також зазначив, що заявник, по-перше, приховав частину одного документа, щоб приховати той факт, що він вирішив не роботи заяви про злочин і відмовився від медичного обстеження, а по-друге, подав Європейському Суду підроблене медичне свідоцтво на підтвердження його тверджень про жорстке поводження з ним. Суд підкреслив, що заявник таким чином навмисно прагнув ввести Суд в оману, надавши викривлену картину подій, які складають найбільш суттєву частину його скарги. Це - грубе та тяжке зловживання правом на подачу скарги до Європейського Суду.

47. Колегія суддів враховує, що ОСОБА_1 , подавши заяву про скасування рішення третейського суду 02 квітня 2025 року, тобто після спливу більше 10 років з дня ухвалення рішення третейського суду (30 вересня 2014 року), приховав, що він не був обізнаний про наявність рішення третейського суду, а отже такі дії заявника слід розцінити як зловживання правом, яке полягає у спробі ввести суд в оману щодо дійсних обставин справи, а саме обізнаності про наявність рішення третейського суду, з метою переглянути судове рішення, строк на оскарження якого сплив.

48. На переконання колегії суддів, у випадку, коли після відкриття провадження у справі за заявою про скасування рішення третейського суду та поновлення строку на подання такої заяви, суд установить, що процесуальний строк був поновлений на підставі наданих заявником недостовірних (неправдивих) відомостей (зокрема про дату отримання копії оскаржуваного рішення) і такі дії спрямовані на неправомірне отримання процесуального права на звернення із заявою про скасування рішення третейського суду поза межами встановлених законом строків, слід враховувати таке.

Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України).

Подання заяви про скасування рішення третейського суду з пропуском строку та із зазначенням у клопотанні про поновлення строку неправдивих відомостей про дату отримання рішення третейського суду спрямоване на неправомірне отримання процесуального права на оскарження поза межами встановлених законом строків і є обставинами, що аналогічні до обставин, які у частині другій статті 44 ЦПК України можуть визначатися як дії, що суперечать завданню цивільного судочинства.

У випадку, коли після відкриття провадження у справі за заявою про скасування рішення третейського суду установлено, що строк на оскарження рішення третейського суду поновленню не підлягав, зокрема, у зв`язку з тим, що причини, на які посилався заявник і які стали підставою для поновлення строку, є неповажними, а отримання заявником вперше копії оскаржуваного рішення у день, зазначений ним, не підтвердилося і спростовано матеріалами, які надійшли до суду після відкриття провадження, суд може визнати це зловживанням процесуальними правами на підставі частини другої статті 44 ЦПК України.

49. Зі змісту частини третьої статті 44 ЦПК України вбачається, що визнавши, що подання заяви є зловживанням, суд після відкриття відповідного провадження має право залишити таку заяву без розгляду, а не закривати провадження.

50. Таким чином, суд апеляційної інстанції, з огляду на встановлення обставин щодо обізнаності ОСОБА_1 про наявність рішення третейського суду до квітня 2025 року, що підтверджується ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 грудня 2014 року, мав постановити ухвалу про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про скасування рішення третейського суду.

51. Разом із тим, частиною другою статті 376 ЦПК України визначено, що порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

52. У зв`язку з наведеним, за обставин даної справи суд апеляційної інстанції як суд першої інстанції хоча й помилково закрив провадження у справі, однак зробив правильний висновок щодо неможливості розгляду заяви про скасування рішення третейського суду, оскільки остання подана після закінчення строку, встановленого частиною п`ятою статті 454 ЦПК України, й обставини, на які заявник посилається як на підстави для його поновлення, не відповідають дійсності й є спробою ввести суд в оману, що свідчить про відсутність підстав для поновлення пропущеного строку та розгляду вказаної заяви. Разом з тим, скасування ухвали апеляційного суду як суду першої інстанції з формальних міркувань не змінить суті вирішеного питання щодо неможливості розгляду заяви про скасування рішення третейського суду після закінчення строку на її подання за відсутності підстав для поновлення процесуального строку.

53. Апеляційна скарга не містить доводів щодо неправильного застосування апеляційним судом як судом першої інстанції повноважень за результатами розгляду заяви про скасування рішення третейського суду.

54. Відповідно до положень статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Керуючись статтями 24, 351, 368, 375, 381-384 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 10 червня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення складено 22 жовтня 2025 року.

Судді: Н. Ю. Сакара

О. В. Білоконь

О. М. Осіян