Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткова)

09 липня 2025 року

м. Київ

справа № 759/15644/23

провадження № 61-14549св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І.,

учасники справи:

заявник (стягувач) - ОСОБА_1 ,

заінтересована особа (боржник) - Комунальне підприємство «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Святошинського району» м. Києва,

особа, дії якої оскаржуються, - старший державний виконавець Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ткачук Руслан Володимирович,

розглянув у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 , яка подана представником Шульгою Надією Анатоліївною, про ухвалення додаткового рішення у справі № 759/15644/23, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана представником Шульгою Надією Анатоліївною , на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 12 червня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся зі скаргою про визнання неправомірною та скасування постанови старшого державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Святошинського ВДВС) Ткачука Р. В. про закінчення виконавчого провадження та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 12 червня 2024 року, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року, скаргу ОСОБА_1 , боржник: Комунальне підприємство «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Святошинського району» м. Києва (далі - КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Святошинського району») на дії старшого державного виконавця Святошинського ВДВС Ткачука Р. В. залишено без задоволення.

У жовтні 2024 року ОСОБА_1 через представника Шульгу Н. А. подав касаційну скаргу, в якій просив ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 12 червня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким скаргу задовольнити.

Постановою Верховного Суду від 15 травня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником Шульгою Н. А. , задоволено частково.

Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 12 червня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року скасовано.

Скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Святошинського ВДВС Ткачука Р. В.задоволено частково.

Визнано неправомірною та скасовано постанову старшого державного виконавця Святошинського ВДВС Ткачука Р. В.ВП № НОМЕР_1 від 23 квітня 2024 року про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом № 759/15644/23, виданого Святошинським районним судом м. Києва від 15 січня 2024 року, про стягнення із КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Святошинського району» на користь ОСОБА_1 невиплаченої суми за невикористані дні відпустки у розмірі 89 394,26 грн, середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільнення у розмірі 351 714,12 грн, судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору у розмірі 4 411,02 грн, судових витрат, пов`язаних з оплатою професійної правової допомоги у розмірі 7 000,00 грн.

Зобов`язано старшого державного виконавця Святошинського ВДВС Ткачука Р. В. здійснити примусове виконання виконавчого листа № 759/15644/23, виданого Святошинським районним судом м. Києва 15 січня 2024 року.

В іншій частині в задоволенні вимог скарги ОСОБА_1 відмовлено.

27 травня 2025 року ОСОБА_1 через представника Шульгу Н. А. подав через підсистему «Електронний суд» заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій вказав, що касаційний суд, ухваливши постанову про часткове задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 , не ухвалив рішення щодо стягнення на користь заявника, сплачений ним судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 605,60 грн, за подання касаційної скарги в розмірі 1 211,20 грн, а також не вирішено питання про стягнення на користь заявника витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн на підставі заяви ОСОБА_1 , поданої до суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що заява про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню з огляду а таке.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу (частина перша статті 270 ЦПК України).

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається, зокрема з резолютивної частини із зазначенням у ній розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Щодо судового збору

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша статті 133 ЦПК України).

Підстави повернення судового збору передбачені статтею 7 Закону України «Про судовий збір».

Аналіз матеріалів справи свідчить, що:

ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 12 червня 2024 року, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року, скаргу ОСОБА_1 , боржник - КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Святошинського району», на дії старшого державного виконавця Святошинського ВДВС Ткачука Р. В. залишено без задоволення;

ОСОБА_1 за подання апеляційної скарги на ухвалу суду сплачено судовий збір у розмірі 605,60 грн (04 липня 2024 року), за подання касаційної скарги на ухвалу суду та постанову апеляційної інстанції, ухваленою за результатами її перегляду - 1 211,20 грн (31 жовтня 2024 року);

рішенням Конституційного Суду України від 13 травня 2024 року №6-р(II)/2024, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), частину другу статті 3, підпункт 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VІ зі змінами в тім, що вони уможливлюють справляння судового збору під час подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Цивільного процесуального кодексу України;

з огляду на викладене, судовий збір у загальному розмірі 1816,8 грн підлягає поверненню ОСОБА_1 .

Щодо витрат на правничу допомогу

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать,зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частина третя статті 133 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частини третя-п`ята статті 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що: «із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства … Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони … Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності».

Судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника (стаття 452 ЦПК України).

У справі, що переглядається:

у травні 2024 року ОСОБА_1 через представника Шульгу Н. А. подав до суду першої інстанції заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, в якій вказав, що між ним та його представником Шульгою Н. А. узгоджені витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн, які просив стягнути з КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Святошинського району» та Святошинського ВДВС (а. с. 121-123);

на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу надав додаткову угоду № 4 від 09 травня 2024 року до договору про надання правничої (правової) допомоги № 1-06/2022 від 10 червня 2022 року, відповідно до пункту 4.1 якої сторони за взаємною угодою визначили, що розмір гонорару адвоката під час підготовки скарги на дії державного виконавця та подання скарги до суду, а також участь у судовому засіданні становитиме 5 000 грн (а. с. 124);

ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 12 червня 2024 року, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року, скарга ОСОБА_1 на дії державного виконавця залишена без задоволення;

постановою Верховного Суду від 15 травня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1., яка подана представником Шульгою Н. А., задоволено частково. Скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Святошинського ВДВС Ткачука Р. В.задоволено частково. Визнано неправомірною та скасовано постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження та зобов`язано державного виконавця здійснити примусове виконання виконавчого листа;

у травні 2025 року до суду касаційної інстанції надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Шульги Н. А. про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на правничу допомогу. До заяви ОСОБА_1 були надані докази її направлення до електронного кабінету ЄСІТС Святошинського ВДВС;

заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення відділом державної виконавчої служби не подані;

враховуючи відсутність заперечень Святошинського ВДВС щодо розміру правничої допомоги (гонорару у розмірі 5 000 грн), беручи до уваги те, що фактично скарга стягувача на дії державного виконавця була задоволена, касаційний суд вважає, що заява представника ОСОБА_1 - адвоката Шульги Н. А. про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з органу державної виконавчої служби підлягає задоволенню та зі Святошинського ВДВС підлягають стягненню витрат на правничу допомогу у загальній сумі 5 000 грн.

Заява ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу з КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Святошинського району» задоволенню не підлягає з урахуванням приписів статті 452 ЦПК України.

Керуючись статтями 141 270 416 ЦПК України, статтею 7 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , яка подана представником Шульгою Надією Анатоліївною, про ухвалення додаткового рішення у справі № 759/15644/23 задовольнити частково.

Стягнути зі Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 гривень.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу з Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Святошинського району» м. Києва відмовити.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві повернути ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок, що внесений згідно квитанції № 6950-1244-6704-8912 від 31 жовтня 2024 року на розрахунковий рахунок № UA288999980313151207000026007, отримувач - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДР: 37993783.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві повернути ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок, що внесений згідно квитанції № 7891-7496-2723-4265 від 04 липня 2024 року на розрахунковий рахунок № UA548999980313101206080026010, отримувач - ГУК у м. Києві/Соломян. р-н/22030101, код ЄДР: 37993783.

Додаткова постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Д. А. Гудима

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

П. І. Пархоменко