Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 01.05.2018 року у справі №300/253/17

Постанова

Іменем України

08 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 300/253/17

провадження № 61-17467св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: районна станція юних натуралістів Міжгірського району Закарпатської області, відділ освіти Міжгірської районної державної адміністрації, Міжгірська районна рада,

розглянув у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Воловецького районного суду Закарпатської області від 16 серпня 2017 року у складі судді: Конепуда В. І., та постанову апеляційного суду Закарпатської області від 01 березня 2018 року у складі суддів: Бисага Т. Ю., Фазикош Г. В., Собослой Г. Г.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до районної станції юних натуралістів Міжгірського району Закарпатської області, відділу освіти Міжгірської районної державної адміністрації, Міжгірської районної ради про поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовна заява обґрунтована тим, що у 2009 році позивач був прийнятий на 0,5 ставки сторожа та на 0,5 ставки робітника Міжгірської районної станції юних натуралістів.

26 січня 2017 року позивачу надійшов лист з наказами районної станції юних натуралістів Міжгірського району про його звільнення з займаних посад. Підставою його звільнення є рішення Міжгірської районної ради № 118 від 10 листопада 2016 року «Про ліквідацію установ позашкільної освіти району» та наказ начальника відділу освіти від 11 листопада 2016 року № 178 «Про заходи щодо ліквідації установ позашкільної освіти району» та повідомлення №01-18/1047 від 18 листопада 2016 року.

Позивач вважає своє звільнення незаконним, оскільки звільнення відбулось без законної на те підстави, без погодження профспілки, йому не було видано належно оформлено трудову книжку та не повідомлено про те, де і коли він може її забрати, а тому відповідно до вимог статті 235 КЗпП України його необхідно поновити на попередній роботі з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

ОСОБА_1 просив:

визнати незаконним та скасувати рішення Міжгірської районної ради № 118 від 10 листопада 2016 року «Про ліквідацію установ позашкільної освіти району»;

визнати незаконним та скасувати наказ відділу освіти Міжгірської районної державної адміністрації від 11 листопада 2016 року № 178 «Про заходи щодо ліквідації установ позашкільної освіти району»;

визнати незаконним та скасувати накази районної станції юних натуралістів Міжгірського району Закарпатської області від 16 січня 2017 року за № 44-к та № 45-к «Про звільнення ОСОБА_1 »;

поновити його на посаді 0,5 ставки сторожа районної станції юних натуралістів Міжгірського району Закарпатської області;

поновити його на посаді 0,5 ставки робітника районної станції юних натуралістів Міжгірського району Закарпатської області;

стягнути з відділу освіти Міжгірської районної державної адміністрації на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 25 січня 2017 року;

стягнути з районної станції юних натуралістів Міжгірського району Закарпатської області витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Воловецького районного суду Закарпатської області від 16 серпня 2017 року в задоволені позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що звільнення позивача відбулося відповідно до чинного законодавства, оскільки районну станцію юних натуралістів Міжгірського району Закарпатської області, де працював позивач ліквідовано, до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців 09 лютого 2017 року внесено запис № 13141110009000386 про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою апеляційного суду Закарпатської області від 01 березня 2018 року, з урахуванням ухвали апеляційного суду Закарпатської області від 15 лютого 2019 року суду про виправлення описки, рішення Воловецького районного суду Закарпатської області від 16 серпня 2017 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рішення про ліквідацію районної станції юних натуралістів прийнято одноголосно депутатами районної ради в межах їх компетенції на шостому пленарному засіданні Міжгірської районної ради відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та набрало чинності. При проведенні звільнення позивача з займаних посад, були дотримані норми законодавства, що регулюють вивільнення працівника у зв`язку з ліквідацією районної станції юних натуралістів Міжгірського району Закарпатської області. ОСОБА_1 попереджався про наступне звільнення у встановлений законом строк, що стверджується повідомленням № 01-18/1047 від 18 листопада 2017 року, яке позивач отримав поштовим зв'язком. Рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Стосовно доводів про неотримання трудової книжки позивачем, апеляційний суд зазначив, що указане питання розглядалося під час судового розгляду та у матеріалах справи міститься повідомлення слідчого про те, що відкрито кримінальне провадження № 12016070110000509 від 29 жовтня 2016 року по факту незаконного утримання колишнім директором станції юних натуралістів Міжгірського району ОСОБА_2 трудових книжок працівників даної установи і триває досудове розслідування.

Аргументи учасників справи

У березні 2018 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Воловецького районного суду Закарпатської області від 16 серпня 2017 року та постанову апеляційного суду Закарпатської області від 01 березня 2018 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди порушили принцип змагальності сторін, оскільки розглядати справу такої категорії та важливості неможливо без участі сторін, зокрема відповідачів у даній справі. Заперечення представників відповідачів не були за відображені у оскаржених судових рішеннях.

Суди не звернули увагу на те, що первинна профспілкова організація районної станції юних натуралістів Міжгірського району Закарпатської області досі не ліквідована, збори її членів не проводилися, голова районного комітету ОСОБА_3 одноосібно своїм власним рішенням без будь-якого зібрання та правової підстави ліквідувала первинну профспілкову організацію. Суд не надав оцінки інформації щодо наявного кримінального провадження щодо начальника відділу освіти Міжгірської районної державної адміністрації ОСОБА_4 Засновником районної станції юних натуралістів є відділ освіти Міжгірської районної державної адміністрації, а відповідно до пункту 5.2 її Статуту до виключної компетенції засновника належить прийняття рішень про ліквідацію та реорганізацію (злиття, приєднання, перетворення, поділ).

Жодних претензій щодо невидачі трудової книжки до попереднього директора районної станції юних натуралістів Міжгірського району Закарпатської області ОСОБА_2 , яка звільнена з посади наказом начальника відділу освіти з 01 вересня 2016 року не може бути, оскільки з 02 вересня 20016 року призначено іншого директора який ніс повну відповідальність за діяльність указаної установи. Тому посилання судів на кримінальне провадження, яке зареєстровано через два місяці після звільнення ОСОБА_2 не може бути належним доказом на підтвердження поважності неможливості видати трудову книжку.

У справі відсутній наказ про створення чи призначення ліквідаційної комісії районної станції юних натуралістів Міжгірського району, її повноваження та порядок прийняття нею рішень. ОСОБА_1 зазначає, що незрозуміло куди поділися штамп, печатка трудові книжки та особові справи працівників, які знаходилися за юридичною адресою установи в сейфі, до якого безперешкодно мали доступ ще дві особи.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.

У пункті 2 розділу II «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Ухвалою Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року призначено справу до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.

Суди встановили, що відповідно наказу голови ліквідаційної комісії Міжгірської районної станції юних натуралістів ОСОБА_5 № 44-к від 16 січня 2017 року відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП ОСОБА_1 звільнено з посади сторожа Міжгірської районної станції юних натуралістів 25 січня 2017 року, у зв`язку з ліквідацією даної установи, на підставі рішення районної ради № 118 від 10 листопада 2016 року «Про ліквідацію установ позашкільної освіти району», наказу начальника відділу освіти Міжгірської РДА від 11 листопада 2016 року № 178 «Про заходи щодо ліквідації установ позашкільної освіти району», повідомлення № 01-18/1047 від 18 листопада 2016 року. Бухгалтерію відділу освіти зобов`язано виплатити вихідну допомогу в розмірі середнього місячного заробітку і провести повний розрахунок.

Згідно наказу № 45-к від 16 січня 2017 року голови ліквідаційної комісії Міжгірської районної станції юних натуралістів ОСОБА_5 , ОСОБА_1 звільнено з посади робітника Міжгірської районної станції юних натуралістів у зв`язку з ліквідацією даної установи (пункт 1 частини першої статті 40 КЗпП України) днем 24 січня 2017 року, бухгалтерію зобов`язано відділу освіти виплатити вихідну допомогу в розмірі середнього місячного заробітку і провести повний розрахунок.

Накази про звільнення позивачем отримано 26 січня 2017 року.

Відповідно до пункту 1.2. статуту Міжгірської районної станції юних натуралістів її засновником є відділ освіти Міжгірської районної державної адміністрації.

Згідно пункту 5.2. статуту до виключної компетенції засновника належить прийняття рішень про ліквідацію, реорганізацію ( злиття, приєднання, перетворення, поділ), тому на виконання даної норми винесено наказ начальника відділу освіти Міжгірської РДА від 11 листопада 2016 року № 178 «Про заходи щодо ліквідації установ позашкільної освіти району».

У пункті 9.2. статуту зазначено, що припинення діяльності станції юних натуралістів здійснюється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу) або ліквідації за рішенням сесії місцевої ради.

Рішенням Міжгірської районної ради сьомого скликання ІІІ сесії шостого пленарного засідання № 118 від 10 листопада 2016 року вирішено ліквідувати районну станцію юних натуралістів Міжгірського району Закарпатської області з припиненням юридичної особи і на виконання даного рішення наказом № 178 відділу освіти Міжгірської районної державної адміністрації від 11 листопада 2016 року наказано ліквідувати районну станцію юних натуралістів Міжгірського району Закарпатської області.

Повідомленням про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи встановлено, що відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 09 лютого 2017 року внесено запис № 13141110009000386 про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи районна станція юних натуралістів Міжгірського району Закарпатської області, 26464547.

У пункті першому частини першої статті 40 КЗпП передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Суди встановили, що постановою президії Міжгірського райкому профспілки працівників від 24 листопада 2016 року первинну профспілкову організацію районної спілки юних натуралістів ліквідовано у зв`язку з ліквідацією даної установи.

ОСОБА_1 попереджався про наступне звільнення у встановлений законом строк, що стверджується повідомленням №01-18/1047 від 18 листопада 2017 року, яке позивач отримав поштовим зв`язком.

Встановивши, що при проведенні звільнення позивача з займаних посад, були дотримані норми законодавства, що регулюють вивільнення працівника у зв`язку з ліквідацією районної станції юних натуралістів Міжгірського району Закарпатської області, ОСОБА_1 попереджався про наступне звільнення у встановлений законом строк, суди зробили обґрунтований висновок про відсутність підстав для визнання незаконними оспорюваних рішень та наказів і поновлення позивача на роботі.

Разом із тим колегія суддів не погоджується із висновком апеляційного суду про відсутність підстав для стягнення середнього заробітку.

При зверненні із позовом ОСОБА_1 вказував, що йому не було видано належно оформлено трудову книжку та не повідомлено про те, де і коли він може її забрати.

Згідно частини першої статті 47 КЗпП власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

У частині п`ятій статті 235 КЗпП закріплено, що у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Суди встановили, що позивач не отримав трудову книжку.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 листопада 2019 року у справі № 193/706/15-ц (провадження № 61-25456св18), в якій зазначено: «позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовувались невидачею їй трудової книжки серія НОМЕР_3 із належними та повними записами про її трудову діяльність. Судом першої інстанції встановлено, що вказана трудова книжка була вилучена на підставі протоколу огляду у липні 2015 року, а отже, на момент звернення до суду перебувала у відповідача. Тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову. Водночас, вдавшись до переоцінки доказів, апеляційний суд по суті не спростував висновку суду першої інстанції щодо обставин невидачі вказаної трудової книжки з вини відповідач. Відповідно апеляційний суд безпідставно не погодився по суті з правильним застосування судом першої інстанції норм статей 47, 235 КЗпП, Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників».

Посилання апеляційного суду про те, що відкрито кримінальне провадження № 12016070110000509 від 29 жовтня 2016 року по факту незаконного утримання колишнім директором станції юних натуралістів Міжгірського району ОСОБА_2 трудових книжок працівників даної установи і триває досудове розслідування, не свідчить про відсутність порушення трудових прав позивача та про відсутність вини власника або уповноваженого ним органу.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України (в редакції, чинній на момент ухвалення оскарженого рішення суду апеляційної інстанції) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Тому при залишенні рішення суду першої інстанції без змін апеляційний суд зробив передчасний висновок про відсутність підстав для стягнення середнього заробітку на підставі частини п`ятої статті 235 КЗпП.

Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Таким чином, доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена постанова у частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку та витрат на правову допомогу прийнята без додержання норм матеріального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, оскаржену постанову апеляційного суду у частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку та витрат на правову допомогу скасувати і передати справу у цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В іншій частині оскаржені рішення залишити без змін.

Керуючись статтями 400 та 410, 411 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 141, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову апеляційного суду Закарпатської області від 01 березня 2018 року у частині позовних вимог ОСОБА_1 до районної станції юних натуралістів Міжгірського району Закарпатської області, відділу освіти Міжгірської районної державної адміністрації, Міжгірська районна рада про стягнення середнього заробітку та витрат на правову допомогу скасувати.

Передати справу № 300/253/17 у частині позовних вимог ОСОБА_1 до районної станції юних натуралістів Міжгірського району Закарпатської області, відділу освіти Міжгірської районної державної адміністрації, Міжгірська районна рада про стягнення середнього заробітку та витрат на правову допомогу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В іншій частині рішення Воловецького районного суду Закарпатської області від 16 серпня 2017 року та постанову апеляційного суду Закарпатської області від 01 березня 2018 року залишити без змін.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова апеляційного суду Закарпатської області від 01 березня 2018 року у скасованій частині втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук