Історія справи

Постанова

Іменем України

07 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 712/2519/21

провадження № 61-14426св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач), суддів: Дундар І. О., Коротуна В. М., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: публічне акціонерне товариство комерційний банк «Правекс-Банк», товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Андрейків Інна Володимирівна,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 30 серпня 2023 року в складі колегії суддів: Гончар Н. І., Новікова О. М., Фетісової Т. Л.,

Історія справи

Короткий зміст позову

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до АТ КБ «Правекс-Банк», ТОВ «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Андрейків І. В. про захист прав споживачів шляхом визнання частково недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами.

Позов мотивовано тим, що 30 січня 2007 року між нею та АКБ «Правекс-Банк» , правонаступником якого є АТ КБ «Правекс-Банк» було укладено кредитний договір згідно з умовами якого банк зобов`язався надати кредит для купівлі позивачем з автосалону автомобіля. Цього ж дня було укладено договір застави транспортного засобу № 839- 001/07Р, зареєстровано в реєстрі за № 681.

11 листопада 2019 року з матеріалів завершених виконавчих проваджень позивачці стало відомо про наявність в них витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 60732524 від 11 липня 2019 року, який містив інформацію про внесення 30 червня 2017 року приватним нотаріусом як державним реєстратором Київського міського нотаріального округу Андрейків І. В. запису без номеру у реєстр обтяження рухомого майна відносно транспортного засобу марки Dacia, модель Logan 1,4. реєстраційний № НОМЕР_1 , який належить їй на праві приватної власності та перебував з 2007 року по 2017 рік в заставі у ПАТ КБ «Правекс-Банк». Підставою внесення вказаного запису для нотаріуса зазначено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, серія та номер: 492,493, виданий 31 травня 2017 року, та вказано про зміну обтяжувача з АКБ « Правекс-Банк» на ТОВ «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія». Банком їй не надсилалися документи із повідомленням про наміри продати третім особам право вимоги за указаним вище споживчим договором та договором застави. Більш того, Банк на той час не був стягувачем, оскільки остаточних рішень судів на користь Банку не було. ТОВ «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» не мало і не має жодного юридичного права на укладання із банком Договору купівлі-продажу прав вимоги за споживчими кредитними договорами.

ОСОБА_1 просила:

визнати частково недійсним Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами б/н, серія та номер: 492,493, виданий 31 травня 2017 року, укладений між АТ КБ «Правекс-Банк» і ТОВ «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» в частині купівлі-продажу права вимоги за кредитним договором № 839-001/07Р від 30 січня 2007 року, наданим з метою своєчасної оплати вартості автомобіля, що купувався за Договором № СДЧ-04/07 купівлі-продажу автомобіля від 25 січня 2007 року та за договором застави транспортного засобу № 839-001 /07Р від 30 січня 2007 року, зареєстровано в реєстрі за № 681, що були укладені між ОСОБА_1 та АКБ «Правекс-Банк»;

скасувати запис державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Андрейків І. В. б/н від 30 червня 2017 року про зміну обтяжувача з АКБ «Правекс-Банк» на ТОВ «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія».

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 вересня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду обґрунтоване тим, що:

позивач в судове засідання не з`явилася, до початку розгляду справи скерувала до суду заяву про розгляд справи без її участі. Заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі;

позивачем не доведено, що оспорюваним договором було порушено її права. Натомість, як вбачається, оспорюваний договір передбачає лише заміну кредитора у зобов`язанні, не припиняє самого зобов`язання, а тільки приводить до вибуття однієї зі його сторін;

позовні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки такий укладено в порядку на умовах, визначених чинним законодавством: первісний кредитор у зобов`язанні замінений внаслідок передання ним своїх прав особі за правочином (відступлення права вимоги) відповідно до вимог ЦК України, сторонами дотримано письмової форми правочину; при укладенні правочину сторонами не порушено інтереси третіх осіб; в момент вчинення правочину сторонами дотримано вимог, які встановлені в ЦК України, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Короткий зміст постанов суду апеляційної інстанції

Постановою Черкаського апеляційного суду від 30 серпня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 вересня 2022 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:

матеріали справи не містять та позивачем не надано належних доказів укладення договору факторингу, а не договору відступлення прав вимоги. Оскільки між сторонами укладено договір відступлення права вимоги (цесії), а не договір факторингу, відсутні підстави для визнання недійсним такого договору через відсутність у ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» генеральної чи індивідуальної ліцензії для кредитування;

посилання ОСОБА_1 у апеляційній скарзі на те, що судом допущено процесуальні порушення під час розгляду справи, а саме: ОСОБА_1 не надходило жодних судових повісток за період з 22 травня 2021 року, що унеможливило доступ до правосуддя, спростовуються матеріалами справи, згідно із якими ОСОБА_1 особисто отримувала процесуальні документи у справі, подавала заяви, клопотання та отримувала судові повідомлення, тобто, приймала активну участь у розгляді справи.

Аргументи учасників справи

05 жовтня 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Черкаського апеляційного суду від 30 серпня 2023 року, в якій просила постанову апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

позивачем на електронну адресу суду було надіслано електронного листа з повідомленням адміністрації суду для усунення порушень, допущених ним, а саме попереджено про неможливість використання її особистої електронної пошти для надсилання електронних листів від будь-якого суду, оскільки така пошта була створена не для цього;

повний текст оскаржуваного рішення не внесено у ЄДРСР під унікальним номером справи, на адресу позивача судом не надсилалось та відповідно не отримувалось позивачем;

жодних судових повісток-повідомлень про судовий розгляд по цивільної справи № 712/2519/21 ОСОБА_1 як позивачу за період з 22 травня 2021 року не надходило, чим унеможливлено доступ до правосуддя.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 23 листопада 2023 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Черкаського апеляційного суду від 30 серпня 2023 року та відкрито касаційне провадження у справі.

05 грудня 2023 року справу передано судді-доповідачу Крату В. І.

Ухвалою Верховного Суду від 05 грудня 2023 рокусправу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом (частина перша статті 8 ЦПК України).

Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (частина друга статті 211 ЦПК України).

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку (частини шоста, сьома статті 128 ЦПК України).

Відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи (частина одинадцята статті 128 ЦПК України).

Подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності не виключає необхідності повідомляти його про дату, час і місце судового засідання (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 квітня 2020 року в справі № 360/375/18 (провадження № 61-1018св19).

Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою (пункт 3 частини третьої статті 376 ЦПК України).

Обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства.

Розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов`язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Правильним по суті рішення є в тому випадку, коли воно відповідає вимогам законності й обґрунтованості, оскільки порушення останніх має наслідком зміну або скасування оскарженого судового рішення. Оскаржене судове рішення належить залишати без змін за наявності незначних порушень закону, які вже були усунені при розгляді справи, або ж таких, які можуть бути виправлені судом апеляційної інстанції. Правило про те, що «не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань стосується випадків, коли такі недоліки не призводять до порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

В постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року по справі № 522/18010/18 (провадження № 61-13667сво21) зазначено, що:

«обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства. Розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов`язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Правильним по суті рішення є в тому випадку, коли воно відповідає вимогам законності й обґрунтованості, оскільки порушення останніх має наслідком зміну або скасування оскарженого судового рішення. Оскаржене судове рішення належить залишати без змін за наявності незначних порушень закону, які вже були усунені при розгляді справи, або ж таких, які можуть бути виправлені судом апеляційної інстанції. Правило про те, що «не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань» стосується випадків, коли такі недоліки не призводять до порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства».

Європейський суд з прав людини вказує, що «принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником» (MALA v. UKRAINE, № 4436/07, § 48, ЄСПЛ, від 03 липня 2014 року).

У справі, що переглядається:

в ухвалі Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 березня 2021 року: призначено справу до розгляду з повідомленням сторін;

в клопотанні позивачка просила здійснювати розгляд справи 22 червня 2021 без її участі (а. с. 101);

22 лютого 2022 року позивачка подала заяву, в якій просила повідомити про дату наступного судового засідання (а. с. а. 112 - 117)

в апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції позивачзазначала, що вона не була належним чином повідомлена про розгляд справи (а. с. 174 - 184);

в постанові апеляційного суду цей аргумент апеляційної скарги не спростовано;

аналіз матеріалів справи свідчить, що повістку про виклик в судове засідання суду першої інстанції 20 вересня 2022 року позивачу не направлялося (а. с. 103-167).

при залишенні без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не звернув увагу, що пунктом 3 частини третьої статті 376 ЦПК України передбачено обов`язкову підставу для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 411 ЦПК України).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що постанова апеляційного суду ухвалена без додержання процесуального права. У зв`язку з наведеним, касаційний суд вважає, що: касаційну скаргу належить задовольнити; постанову апеляційного суду скасувати та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Черкаського апеляційного суду від 30 серпня 2023 року скасувати і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Черкаського апеляційного суду від 30 серпня 2023 року втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: І. О. Дундар

В. М. Коротун

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук