Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 12.01.2021 року у справі №335/13167/18
Постанова КЦС ВП від 07.09.2022 року у справі №335/13167/18

Постанова

Іменем України

07 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 335/13167/18

провадження № 61-18416св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідачі: Запорізька міська рада, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Павловська Ганна Олегівна,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ленд Дівелопмент»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на постанову Запорізького апеляційного суду від 10 листопада 2020 року у складі колегії суддів: Крилової В. Б., Бєлки В. Ю., Полякова С. О.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Запорізької міської ради, приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Павловської Г. О., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Товариства з обмеженою відповідальністю «Ленд Дівелопмент» (далі - ТОВ «Ленд Дівелопмент»), про визнання протиправним та скасування рішення Запорізької міської ради від 29 серпня 2018 року № 59/121 «Про надання у користування на умовах оренди Товариству з обмеженою відповідальністю «Ленд Дівелопмент» земельної ділянки по АДРЕСА_1 для розташування кафе».

Позовну заяву мотивовано тим, що їм на праві спільної часткової власності належала будівля кафе-бару, площею 513,9 кв. м, літ. «А-2», топочна, площею 6,4 кв. м, літ. «Б», шашлична, площею 9,6 кв. м, літ. «В» на АДРЕСА_1 .

Рішенням Запорізької міської ради від 30 червня 2016 року № 68/8 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надано у користування на умовах оренди земельну ділянку на АДРЕСА_1 для розташування кафе. На підставі цього рішення 29 грудня 2016 року між Запорізькою міською радою та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 укладено договір оренди землі № 201605000100696.

Рішенням Запорізької міської ради від 29 серпня 2018 року № 59/121 ТОВ «Ленд Дівелопмент» надано у користування на умовах оренди земельну ділянку на АДРЕСА_1 для розташування кафе.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вважають, що під час прийняття 29 серпня 2018 року оскаржуваного рішення Запорізькою міською радою було порушено вимоги статті 4 Регламенту Запорізької міської ради, Закону України «Про доступ до публічної інформації», пунктів 5, 6 статті 2 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Проект рішення «Про надання у користування на умовах оренди Товариству з обмеженою відповідальністю «Ленд Дівелопмент» земельної ділянки по АДРЕСА_1 для розташування кафе» не оприлюднювався, чим порушені їхні законні права та інтереси щодо користування земельною ділянкою, на якій розташований належний їм об`єкт нерухомого майна. Також у рішенні відсутнє нормативне обґрунтування та правова підстава розірвання договору оренди землі від 29 грудня 2016 року; надання земельної ділянки в оренду ТОВ «Ленд Дівелопмент»; посилання щодо суб`єкта подання матеріалів для розірвання договору оренди землі від 29 грудня 2016 року та надання в оренду ТОВ «Ленд Дівелопмент», а також щодо розгляду питання розпорядження земельною ділянкою.

Таким чином, Запорізькою міською радою порушено умови договору оренди землі від 29 грудня 2016 року та безпідставно його розірвано.

При вчиненні нотаріальної дії приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г. О. порушено вимоги статті 43 Закону України «Про нотаріат», оскільки нотаріальні дії вчинено без їх відома та за їх відсутності.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили суд визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької міської ради від 29 серпня 2018 року № 59/121 «Про надання у користування на умовах оренди Товариству з обмеженою відповідальністю «Ленд Дівелопмент» земельної ділянки по АДРЕСА_1 для розташування кафе».

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05 серпня 2020 року позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Запорізької міської ради від 29 серпня 2018 року № 59/121 «Про надання у користування на умовах оренди Товариству з обмеженою відповідальністю «Ленд Дівелопмент» земельної ділянки по АДРЕСА_1 для розташування кафе».

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Суд першої інстанції виходив із того, що особа, яка набула права власності на майно, фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього їх користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно, а отже, договір не підлягає розірванню.

Крім того, відчуження об`єкта нерухомості, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, не є підставою для розірвання договору оренди з попереднім власником, оскільки такий договір припиняється щодо останнього, однак діє на тих самих умовах щодо особи, яка, набувши право власності на нерухоме майно, розміщене на орендованій земельній ділянці, з моменту набуття такого права набуває також права оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже, й відповідні права та обов`язки, зокрема, зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою.

Таким чином, Запорізька міська рада, розриваючи договір оренди землі від 29 грудня 2016 року, діяла з порушенням вимог частини третьої статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування», Закону України «Про оренду землі» та Земельного кодексу України (далі - ЗК України).

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Запорізького апеляційного суду від 10 листопада 2020 року апеляційні скарги ТОВ «Ленд Дівелопмент» та Запорізької міської ради задоволено, рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05 серпня 2020 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено.

Суд апеляційної інстанції постановив, що Запорізька міська рада, ухвалюючи оскаржуване рішення від 29 серпня 2018 року № 59/121, виходила з упорядкування відносин землекористування, зважаючи на те, що відбулася зміна власника об`єкта, який розташований на орендованій земельній ділянці. Позивачі, посилаючись на порушення порядку ухвалення оскаржуваного рішення, не надали суду належних та допустимих доказів про те, яким чином рішення Запорізької міської ради та договір оренди земельної ділянки з новим власником об`єкта нерухомості порушує їхні права. Також позивачі не заперечували того, що вони не користуються спірною земельною ділянкою, оскільки об`єкт нерухомості, що розташований на цій земельній ділянці, не належить їм на праві власності. Та обставина, що позивачами оскаржується перехід від них права власності на об`єкт нерухомості, не може бути підставою для відмови новому власнику в укладанні договору оренди землі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2020 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального й процесуального права, просили скасувати постанову Запорізького апеляційного суду від 10 листопада 2020 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження постанови Запорізького апеляційного суду від 10 листопада 2020 року заявники зазначають неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16 (провадження № 12-143гс18) та постановах Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 127/10011/18 (провадження № 61-13977св19), від 28 березня 2018 року у справі № 910/24189/16.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що відповідно до договору оренди землі від 29 грудня 2016 року за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право оренди землі згідно із записом від 01 березня 2017 року за № 19349895 та не скасоване до теперішнього часу, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 15 жовтня 2020 року № 228207064.

Також ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не відчужували Товариству з обмеженою відповідальністю «Агофог» (далі - ТОВ «Агофог») належний їм об`єкт нерухомого майна, оскільки договір відчуження майна між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ «Агофог» не укладався.

Крім того, суд апеляційної інстанції не застосував вимоги статей 31, 32 Закону України «Про оренду землі» до спірних правовідносин, відповідно до яких договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу Запорізька міська рада зазначила, що касаційна скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не підлягає задоволенню, оскільки не містить обґрунтування неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального й процесуального права.

Відзиви на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходили.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 11 січня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Запорізького апеляційного суду від 10 листопада 2020 року і витребувано із Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя цивільну справу № 335/13167/18.

Ухвалою Верховного Суду від 12 листопада 2021 року справу призначено до судового розгляду.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи

Згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 05 серпня 2009 року ОСОБА_1 належить 9/20 частини будівлі кафе-бару літ. «А-2», топочної літ. «Б», шашличної літ. «В» на АДРЕСА_1 на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 24 грудня 2008 року.

Відповідно до договору дарування від 15 червня 2010 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енігма» та ОСОБА_2 , 16 червня 2010 року за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на 1/20 частини будівлі кафе-бару літ. «А-2», топочної літ. «Б», шашличної літ. «В» на АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 16 червня 2010 року № 26434321.

На підставі договору купівлі-продажу від 24 вересня 2014 року за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на 1/2 частини об`єкта нерухомого майна, зокрема будівлю кафе-бару літ. «А-2», топочної літ. «Б», шашличної літ. «В», розташованих на АДРЕСА_1 .

Отже, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності належала будівля кафе-бару, площею 513,9 кв. м, літ. «А-2», топочна, площею 6,4 кв. м, літ. «Б», шашлична, площею 9,6 кв. м, літ. «В» на АДРЕСА_1 .

Рішенням Запорізької міської ради від 30 червня 2016 року № 68/8 «Про надання у користування на умовах оренди ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельної ділянки по АДРЕСА_1 для розміщення кафе» надано у користування на умовах оренди строком на 19 років ОСОБА_1 , ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 0,1853 га, кадастровий номер 2310100000:05:009:0155 (землі житлової та громадської забудови; для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування), на АДРЕСА_1 для розташування кафе в межах, раніше затверджених рішенням виконавчого комітету міської ради від 04 вересня 2003 року № 292/9, за рахунок земель Запорізької міської ради.

29 грудня 2016 року між Запорізькою міською радою та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 укладено договір оренди землі № 201605000100696, строком до 30 червня 2035 року.

Відповідно до пунктів 37, 38 цього договору сторони передбачили умови його припинення, якими є: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарями земельної ділянки у власність; розірвання договору оренди землі згідно з пунктами 38, 39; ліквідації юридичної особи - орендаря, смерті фізичних осіб - орендарів; інші підстави ,визначені законодавством.

Відповідно до договору купівлі-продажу нерухомості від 23 серпня 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Хамулою Н. Г., ТОВ «Агофог» продало, а ТОВ «Ленд Дівелопмент» придбало у власність будівлю кафе-бару, загальною площею 513,9 кв. м, літ. «А-2», розташовану на земельній ділянці, площею 0,1853 га, на АДРЕСА_1 .

28 серпня 2018 року ТОВ «Ленд Дівелопмент» звернулося до Запорізької міської ради із листом № 73/23-18 про оформлення земельної ділянки, кадастровий номер 2310100000:05:009:0155, в оренду як власнику нерухомості, яка знаходиться на зазначеній земельній ділянці.

У цьому листі зазначено, що ТОВ «Ленд Дівелопмент» є власником нерухомого майна будівлі кафе-бару літ. «А-2», топочної літ. «Б», шашличної літ. «В», розташованих на АДРЕСА_1 , зазначена нерухомість розташована на земельній ділянці, площею 0,1853 га, кадастровий номер 2310100000:05:009:0155, та придбана ТОВ «Ленд Дівелопмент» на підставі договору купівлі-продажу нерухомості від 23 серпня 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Хамулою Н. Г.

28 серпня 2018 року зазначений лист зареєстровано в Управлінні з питань земельних відносин Запорізької міської ради за № 3166 та в Запорізькій міській раді за № 13351/03-32/03. До цього листа додані копії документів, зокрема, витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -- підприємців та громадських формувань, Єдиного державного реєстру підприємств і організацій; свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи; протокол загальних зборів учасників ТОВ «Ленд Дівелопмент» від 02 лютого 2016 року; Статут ТОВ «Ленд Дівелопмент»; договір купівлі-продажу нерухомості від 23 серпня 2018 року; технічний паспорт на об`єкт нерухомості.

Рішенням Запорізької міської ради від 29 серпня 2018 року № 59/121 «Про надання у користування на умовах оренди Товариству з обмеженою відповідальністю «Ленд Дівелопмент» земельної ділянки по АДРЕСА_1 для розташування кафе» припинено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 право оренди земельною ділянкою, площею 0,1853 га, кадастровий номер 2310100000:05:009:0155 (землі житлової та громадської забудови; для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування), на АДРЕСА_1 , раніше наданої рішенням міської ради від 30 червня 2016 року № 68/8 «Про надання у користування на умовах оренди ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельної ділянки по АДРЕСА_1 для розташування кафе», та передано її до земель Запорізької міської ради; договір оренди землі від 29 грудня 2016 року № 201605000100696 розірвано; надано у користування на умовах оренди строком на 19 років ТОВ «Ленд Дівелопмент» земельну ділянку, площею 0,1853 га, кадастровий номер 2310100000:05:009:0155 (землі житлової та громадської забудови; для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування), на АДРЕСА_1 для розташування кафе в межах раніше затверджених рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 04 вересня 2003 року № 292/9 «Про продовження ТОВ «Енігма» права оренди земельної ділянки на АДРЕСА_1 для розташування кафе з комплексним благоустроєм» за рахунок земель Запорізької міської ради.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 20 січня 2021 року, у справі № 335/10446/18 позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , державного реєстратора Виконавчого комітету Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області Куляка Руслана Юрійовича, ТОВ «Агофог», ТОВ «Ленд Дівелопмент», Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, треті особи: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Хамула Наталя Григорівна, Головне територіальне управління юстиції у Запорізькій області, державний реєстратор Христенко Євген Васильович Виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області, ОСОБА_4 , Виконавчий комітет Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області, про витребування майна, визнання протиправними дій державного реєстратора, скасування записів про право власності, зобов`язання поновити державну реєстрацію права власності, задоволено.

Витребувано у ТОВ «Ленд Дівелопмент» на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_1 нерухоме майно - будівлю кафе-бару літ. А-2, площею 513,9 кв. м, топочну літ. Б, площею 6,4 кв. м, шашличну літ. В, площею 9,6 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнано протиправними дії державного реєстратора Куляка Р. Ю., що полягають у прийнятті рішення та внесенні запису до Реєстру про державну реєстрацію припинення обтяжень від 18 серпня 2018 року № 42607456 та про державну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на спірне майно від 18 серпня 2018 року № 42607483.

Скасовано записи про право власності на спірне нерухоме майно № 27550606, № 27577134, № 27631451 за ОСОБА_3 , ТОВ «Агофог» та ТОВ «Ленд Дівелопмент», відповідно.

Зобов`язано Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради поновити державну реєстрацію права спільної часткової власності на зазначений об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_2 на 11/20 частки та ОСОБА_1 - на 9/20 частки.

Здійснено розподіл судових витрат.

Постановою Верховного Суду від 18 травня 2022 року касаційну скаргу ТОВ «Ленд Дівелопмент» задоволено частково.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23 вересня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 20 січня 2021 року змінено, виключено з їх мотивувальних частин висновок про вибуття майна на підставі підроблених судових рішень та зазначено, що вибуття майна відбулося на підставі неіснуючих судових рішень.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23 вересня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 20 січня 2021 року в частині скасування записів про державну реєстрацію права власності та зобов`язання поновити державну реєстрацію права спільної часткової власності за позивачами скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні зазначених позовних вимог.

В іншій частині рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23 вересня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 20 січня 2021 року залишено без змін (провадження № 61-3291св21).

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не відповідає зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.

За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Згідно із статтею 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до частини третьої статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Згідно з пунктом 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, питання регулювання земельних відносин.

Рішенням Запорізької міської ради від 19 лютого 2016 року № 122 затверджено Регламент Запорізької міської ради.

Частиною четвертою статті 2 Регламенту Запорізької міської ради передбачено, що регламент встановлює порядок діяльності ради, скликання сесій ради, підготовки і розгляду нею питань, прийняття рішень ради та з інших процедурних питань, порядок роботи сесій ради, порядок проведення пленарних засідань ради, порядок затвердження структури виконавчих та інших органів ради, порядок їх формування, обрання та затвердження посадових осіб місцевого самоврядування, порядок формування та організації роботи постійних комісій, тимчасових комісій та інших органів ради, порядок участі депутатських фракцій і груп у роботі та інші процедури, які випливають з повноважень ради, встановлених Конституцією і законами України.

Регламент має вищу юридичну силу щодо усіх інших рішень ради з цих питань.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посилалися на порушення Запорізькою міською радою свого Регламенту при прийнятті оскаржуваного рішення, зокрема того, що проект оскаржуваного рішення Запорізької міської ради на розгляд постійної комісії з питань комунальної власності, ресурсів, приватизації, архітектури та земельних відносин не направлявся та, відповідно, комісією після подання заяви ТОВ «Ленд Дівелопмент» про оформлення земельної ділянки № 73/23-18, зареєстрованої в Управлінні з питань земельних відносин Запорізької міської ради 28 серпня 2018 року за № 3166, не розглядався, наданий відповідачем протокол № 95 засідання постійної комісії з питань комунальної власності, ресурсів, приватизації, архітектури та земельних відносин від 27 серпня 2018 року, та відповідно 27 серпня 2018 року (до подання заяви) на розгляд постійної комісії не могло бути надано проекту рішення із зазначеного питання.

Судом першої інстанції встановлено та не спростовано матеріалами справи те, що 28 серпня 2018 року ТОВ «Ленд Дівелопмент» звернулося до Запорізької міської ради із листом № 73/23-18 про оформлення земельної ділянки, кадастровий номер 2310100000:05:009:0155, в оренду як власнику нерухомості, яка знаходиться на зазначеній земельній ділянці.

28 серпня 2018 року зазначений лист зареєстровано в Управлінні з питань земельних відносин Запорізької міської ради за № 3166 та в Запорізькій міській раді за № 13351/03-32/03.

Рішенням Запорізької міської ради від 29 серпня 2018 року № 59/121 «Про надання у користування на умовах оренди Товариству з обмеженою відповідальністю «Ленд Дівелопмент» земельної ділянки по АДРЕСА_1 для розташування кафе» припинено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 право оренди земельною ділянкою, площею 0,1853 га, кадастровий номер 2310100000:05:009:0155 (землі житлової та громадської забудови; для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування), на АДРЕСА_1 , раніше наданої рішенням міської ради від 30 червня 2016 року № 68/8 «Про надання у користування на умовах оренди ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельної ділянки по АДРЕСА_1 для розташування кафе» та передано її до земель Запорізької міської ради; договір оренди землі від 29 грудня 2016 року № 201605000100696 розірвано; надано у користування на умовах оренди строком на 19 років ТОВ «Ленд Дівелопмент» земельну ділянку, площею 0,1853 га, кадастровий номер 2310100000:05:009:0155 (землі житлової та громадської забудови; для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування), на АДРЕСА_1 , для розташування кафе в межах, раніше затверджених рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 04 вересня 2003 року № 292/9 «Про продовження ТОВ «Енігма» права оренди земельної ділянки на АДРЕСА_1 для розташування кафе з комплексним благоустроєм» за рахунок земель Запорізької міської ради.

Відповідно до частини третьої статті 13 Регламенту Запорізької міської ради попереднє ознайомлення депутатами та іншими особами з проектами рішень, які виносяться на розгляд сесії, проводиться через офіційний портал Запорізької міської влади та також через управління про забезпечення роботи ради.

Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що Запорізькою міською радою не було надано суду доказів оприлюднення проекту оскаржуваного рішення відповідно до вимог частини третьої статті 13 Регламенту Запорізької міської ради, Закону України «Про доступ до публічної інформації», Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Згідно з пунктом 3 статті 4, пунктом 9 статті 42 Регламенту Запорізької міської ради всі рішення ради розміщуються на офіційному порталі Запорізької міської ради не пізніше 5 (п`яти) робочих днів з дня їх прийняття разом з результатами поіменного голосування.

У порушення вимог статей 4, 42 Регламенту Запорізької міської ради лише 17 вересня 2018 року було оприлюднено на офіційному порталі Запорізької міської ради рішення Запорізької міської ради від 29 серпня 2018 року № 59/121 «Про надання у користування на умовах оренди Товариству з обмеженою відповідальністю «Ленд Дівелопмент» земельної ділянки по АДРЕСА_1 для розташування кафе».

Також посилання ТОВ «Ленд Дівелопмент» в листі від 28 серпня 2018 року до Запорізької міської ради на «згоду землекористувачів» за підписом начальника управління з питань земельних відносин, адресованому першому заступнику міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, спростовується висновком судового експерта від 05 квітня 2019 року № 4-24 за результатами почеркознавчої експертизи, проведеної у кримінальному провадженні № 420180000000321, згідно з яким підпис від імені ОСОБА_2 у заяві щодо надання згоди ОСОБА_2 на припинення права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 2310100000:05:009:0155, на АДРЕСА_1 та розірвання договору оренди, виконаний на бланку ННК 868084, посвідчений 28 серпня 2018 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г. О. та зареєстрований в реєстрі за № 722, у графі «Підпис:» виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_2 , а також короткий рукописний запис у заяві щодо надання згоди ОСОБА_1 на припинення права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 2310100000:05:009:0155, на АДРЕСА_1 , та розірвання договору оренди, виконаний на бланку ННК 868085, посвідчений 28 серпня 2018 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г. О. та зареєстрований в реєстрі за № 723, у графі «Підпис:» виконаний, ймовірно, не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Ураховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що проект рішення Запорізької міської ради щодо надання у користування на умовах оренди ТОВ «Ленд Дівелопмент» земельної ділянки на АДРЕСА_1 для розташування кафе не розглядався постійною комісією з питань комунальної власності, ресурсів, приватизації, архітектури та земельних відносин, включення в порядок денний пленарного засідання ради зазначеного питання здійснено з порушенням вимог статей 16, 17 Регламенту Запорізької міської ради.

Таким чином, рішення Запорізької міської ради від 29 серпня 2018 року № 59/121 «Про надання у користування на умовах оренди Товариству з обмеженою відповідальністю «Ленд Дівелопмент» земельної ділянки по АДРЕСА_1 для розташування кафе» прийнято у порушення вимог Регламенту Запорізької міської ради.

Однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці (пункт «е» частини першої статті 141 ЗК України).

До особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда (частина третя статті 7 Закону України «Про оренду землі»).

Договір оренди землі припиняється, зокрема у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці (абзац восьмий частини першої статті 31 Закону України «Про оренду землі»).

Після відчуження об`єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, договір оренди землі у відповідній частині припиняється щодо відчужувача, однак діє на тих самих умовах стосовно нового власника нерухомості, який з моменту набуття такого права набуває також права оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене (постанови Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 19 червня 2018 року у справі № 922/3655/17 та від 07 листопада 2018 року у справі № 910/20774/17).

Іншими словами, з моменту переходу права власності на розташоване на земельній ділянці нерухоме майно до нового власника у правовідносинах користування земельною ділянкою, на якій знаходиться це майно, відбувається заміна землекористувача: права й обов`язки землекористувача переходять до нового власника відповідного нерухомого майна.

Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05 вересня 2018 року у справі № 904/9027/17, від 29 листопада 2018 у справі № 915/1416/17, від 06 грудня 2018 року у справі № 902/1592/15, від 27 лютого 2019 року у справі № 913/661/17, від 06 березня 2019 року у справі № 914/2687/17, від 04 квітня 2019 року у справі № 910/7197/18, від 18 квітня 2019 року у справі № 913/210/18, від 04 червня 2019 року у справі № 914/1925/18 та від 13 червня 2019 року у справі № 922/2427/18.

Згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди (зміст якого розкривається, зокрема, у статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України) особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття (пункт 61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 713/1817/16-ц).

Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 757/2524/16-ц (провадження № 61-6725св19), від 03 березня 2021 року у справі № 707/477/20 (провадження № 61-10084св20), від 29 вересня 2021 року у справі № 128/2949/17 (провадження № 61-4427св20).

Ураховуючи вищевикладені правові висновки щодо застосування статті 120 ЗК України і статті 377 ЦК України, а також те, що відповідно до постанови Верховного Суду 18 травня 2022 року у справі № 335/10446/18 витребувано у ТОВ «Ленд Дівелопмент» на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_1 нерухоме майно - будівлю кафе-бару літ. А-2, площею 513,9 кв. м, топочну літ. Б, площею 6,4 кв. м, шашличну літ. В, площею 9,6 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , висновок суду першої інстанції у цій справі про необхідність задоволення позову відповідає обставинам справи та узгоджується з нормами матеріального права.

Верховний Суд вважає, що суд першої інстанції під час ухвалення рішення про задоволення позову належним чином оцінив надані сторонами докази, точно встановив обставини справи та правильно застосував норми матеріального права, а апеляційний суд помилково скасував законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.

Висновок за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

За викладених обставин постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції залишенню в силі.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до статті 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У зв`язку з цим із Запорізької міської ради на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 1 409,60 грн.

Щодо вирішення клопотання Запорізької міської ради про закриття касаційного провадження

За змістом пунктів 4, 5 частини першої статті 396 ЦПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо: після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові вже викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку). Якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом; після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

Оскільки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в касаційній скарзі посилаються, зокрема, на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16 (провадження № 12-143гс18), та постановах Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 127/10011/18 (провадження № 61-13977св19), від 28 березня 2018 року у справі № 910/24189/16, які прийняті у правовідносинах, що є частково подібними правовідносинам у справі, яка переглядається, зокрема щодо застосування вимог статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України, відсутні підстави для закриття касаційного провадження на підставі пункту 5 частини першої статті 396 ЦПК України.

Керуючись статтями 141 400 409 413 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Запорізького апеляційного суду від 10 листопада 2020 року скасувати, а рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05 серпня 2020 року залишити в силі.

Стягнути із Запорізької міської ради на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 судові витрати, що складаються із судового збору за подання касаційної скарги, у розмірі 1 409 (одна тисяча чотириста дев`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк