ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2018 року

м. Київ

Справа № 902/1592/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.

За участю секретаря судового засідання Суворкіної Ю.І.

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Енергогруп" на рішення Господарського суду Вінницької області від 24.07.2017 (суддя Банасько О.О.) та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.06.2018 (головуючий суддя: Миханюк М.В., судді: Огороднік К.М., Коломис В.В.)

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Енергогруп"

до Вінницької міської ради,

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за первісним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фактор Капітал",

про визнання незаконним, недійсним та скасування п. 6.1.6. додатку № 3 до рішення від 31.11.2012 № 1042 та визнання договору оренди земельної ділянки укладеним,

та за зустрічним позовом Вінницької міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Енергогруп"

про визнання договору оренди земельної ділянки укладеним 28.01.2013,

За участю представників:

позивача за первісним позовом - Яценко Н.О. - представник

третьої особи на стороні позивача за первісним позовом - не з'явився

відповідача за первісним позовом - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

09.12.2015 до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Енергогруп" до Вінницької міської ради, в якій, з урахуванням уточнення позовних вимог, позивач просить скасувати пункт 6.1.6 додатку № 3 до рішення 26-ої сесії 6-го скликання Вінницької міської ради від 31.11.2012р. № 1042 та визнати укладеним між позивачем та відповідачем договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,5622 га, кадастровий номер 0510100000:03:034:0084, цільове призначення для комерційного використання, на якій розміщено належну позивачу на праві власності автомобільну газонаповнювальну компресорну станцію, яка розташована за адресою: м.Вінниця, провулок Костя Широцького, 14д, з дати набрання рішенням суду законної сили, у редакції, запропонованій позивачем.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний пункт додатку до рішення Вінницької міської ради суперечить приписам чинного законодавства, оскільки розмір орендної плати за земельну ділянку, передану позивачу згідно вказаного рішення Вінницької міської ради, не повинен перевищувати 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, у зв'язку з чим спірний пункт додатку до рішення відповідача підлягає скасуванню, так як є незаконним та порушує права позивача. При цьому позивач вказує на те, що відповідач безпідставно ухиляється від укладення з позивачем договору оренди землі через незгоду встановлення орендної плати на рівні 3 % від нормативної грошової оцінки.

30.12.2015 до суду надійшла зустрічна позовна заява Вінницької міської ради, в якій, з урахуванням уточнення позовних вимог, Вінницька міська рада просить визнати укладеним між ним та позивачем, з дня набрання рішенням суду законної сили, договір оренди цієї земельної ділянки, у редакції запропонованій відповідачем.

В обґрунтування зустрічного позову відповідач посилався на те, що позивач не підписав запропонований відповідачем проект договору оренди землі внаслідок незгоди встановлення орендної плати на рівні 12 % від нормативної грошової оцінки, у зв'язку з чим договір підлягає укладенню в судовому порядку.

Суди розглядали справу неодноразово.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 24.07.2017 року у справі № 902/1592/15 первісний позов задоволено частково, визнано незаконним пункт 6.1.6 додатку № 3 до рішення 26 сесії 6 скликання Вінницької міської ради від 31.11.2012 р. № 1042 щодо встановлення орендної плати в розмірі 12 (дванадцять) % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, загальною площею 0,5622 га (нуль цілих п'ять тисяч шістсот двадцять дві десятитисячних) гектара, кадастровий номером земельної ділянки 0510100000:03:034:0084, переданої Товариству з обмеженою відповідальністю "Фактор Енергогруп" в оренду, на якій розміщено належну ТОВ "Фактор Енергогруп" на праві власності автомобільну газонаповнювальну компресорну станцію та яка розташована за адресою: місто Вінниця, провулок Костя Широцького, 14 д. У задоволенні первісного позову в частині визнання укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фактор Енергогруп" та Вінницькою міською радою договору оренди земельної ділянки загальною площею 0,5622 га (нуль цілих п'ять тисяч шістсот двадцять дві десятитисячних) гектара, кадастровий номером земельної ділянки - 0510100000:03:034:0084, цільове призначення - для комерційного використання в редакції Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Енергогруп" відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову про визнання укладеним між Вінницькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фактор Енергогруп" з дня набрання рішення суду законної сили договору оренди земельної ділянки, цільове призначення для комерційного використання (реконструкції автозаправного пункту та експлуатації автомобільної газонаповнювальної компресорної станції) площею 0,5622 га, кадастровий номер -0510100000:03:034:0084 за адресою м. Вінниця, пров. Костя Широцького, 14-д (колишній пров.Щорса) в редакції Вінницької міської ради, відмовлено повністю.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.06.2018 рішення Господарського суду Вінницької області від 24 липня 2017 року у справі №902/1592/15 скасовано частково в частині відмови Вінницькій міській раді у визнанні укладеним договору оренди. В цій частині прийнято рішення про задоволення позову.

10.07.2018 (згідно з реєстраційним штампом) Товариством з обмеженою відповідальністю "Фактор Енергогруп" подано касаційну скаргу на рішення Господарського суду Вінницької області від 24.07.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.06.2018 у справі № 902/1592/15 до Касаційного господарського суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.07.2018 року у справі №902/1592/15 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Краснов Є.В.

Ухвалою Верховного Суду від 30.07.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Енергогруп" на рішення Господарського суду Вінницької області від 24.07.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.06.2018 у справі № 902/1592/15 та зупинено до вирішення палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у іншій справі № 920/739/17.

10.09.2018 палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду винесено постанову у справі № 920/739/17 (оприлюднено в Єдиному Державному реєстрі судових рішень 12.11.2018).

Ухвалою Верховного Суду від 19.11.2018 поновлено провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Енергогруп" на рішення Господарського суду Вінницької області від 24.07.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.06.2018 у справі № 902/1592/15 та призначено її до розгляду на 06.12.2018, визначено строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 29.11.2018.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Фактор Енергогруп" (скаржник, позивач за первісним позовом) вказує, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції не враховано, що природний паливний компримований газ, відпуск якого, у якості товарної продукції, здійснюється АГНКС, не є пальним у розумінні дефініції, використаної у пункті 2.4 рішення Вінницької міської ради від 27.12.2011 №612.

Крім того ТОВ "Фактор Енергогруп" вказує, що будучи власником АГНКС, передає її в оренду суб'єкту господарювання, який і здійснює діяльність з реалізації стисненого природного газу, на підтвердження вказаних аргументів судом першої інстанції були залучені до матеріалів справи підтверджуючі документи - договори оренди з додатками.

Скаржник зазначає, що ТОВ "Фактор Енергогруп", укладаючи 15.03.2012 договір купівлі-продажу АГНКС, було впевнено, що земельна ділянка, на якій розташовано комплекс, буде використовуватися на умовах договору оренди колишнього власника від 24.11.2005, що відповідає ст. 120 ЗК України, відповідно орендна плата буде складати 3% від грошової оцінки землі.

Позивач за первісним позовом зазначає, що ТОВ "Фактор Енергогруп" не здійснював роздрібну торгівлю ситенним природним газом метаном через АГНКС, проте в запропонованому Вінницької міською радою договорі оренди плата за оренду землі обчислюється як для земель комерційного використання.

Також скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що доказів звернення до міської ради щодо продовження дії договору чи укладення додаткової угоди, визначених ст.33 Закону України "Про оренду землі" матеріали справи не містять, а тому правові відносини між сторонами у справі щодо оренди земельної ділянки підлягають врегулюванню в частині їх оформлення.

На думку ТОВ "Фактор Енергогруп", на правовідносини щодо оренди земельної ділянки у випадку існування розбіжностей між сторонами щодо окремих умов відповідного договору поширюються норми ч.7 статті 181 ГК України.

Крім того, позивач за первісним позовом вказує, що запропонований проект договору, який був наданий міською радою для підписання ТОВ "Фактор Енергогруп" і текст якого відображений у резолютивній частині оскаржуваної постанови, не відповідає нормам чинного законодавства в частині норм Податкового Кодексу України (в т.ч., що договірна відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язань щодо сплати земельного податку, встановлена судами, перевищує розмір відповідальності, визначений нормами податкового законодавства) та постанови КМУ від 03.03.04 №220 "Про затвердження Типового договору оренди землі"

З урахуванням зазначеного у касаційній скарзі позивач за первісним позовом просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.06.2018 у справі № 902/1592/15, скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 24.07.2017 в частині відмови у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Енергогруп", в решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідач за первісним позовом надав відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.06.2018 у справі № 902/1592/15 - без змін.

У судове засідання з'явився представник позивача за первісним позовом, який підтримав касаційну скаргу.

Представники третьої особи на стороні позивача за первісним позовом та відповідача за первісним у судове засідання не з'явилися, хоча вказані учасники справи про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

До початку судового засідання від відповідача за первісним позовом 29.11.2018 електронною поштою надійшла заява, у якій зазначено, що Вінницька міська рада підтримує вимоги касаційної скарги в повному обсязі та просить розглянути скаргу без участі представника відповідача за первісним позовом.

Колегія суддів касаційного суду не прийняла зазначену заяву до розгляду, оскільки вона оформлена з порушенням Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та п.5.7. Тимчасової Інструкції з діловодства Верховного Суду, а саме, заяву не скріплено електронним цифровим підписом.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача за первісним позовом, який з'явився у судове засідання, перевіривши наведені обставини, Верховний Суд в межах перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України:

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов'язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/ недоведеними або встановленням по новому обставин справи.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 24.11.2005 між Вінницькою міською радою (Орендодавець, Відповідач за первісним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фактор Капітал" (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (Договір), відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в користування земельну ділянку по вул. Щорса,14-А в м. Вінниці площею 0,5622 га для комерційного використання (реконструкції автозаправного пункту та експлуатації автомобільної газонаповнювальної компресорної станції) терміном на 10 років зі сплатою орендної плати в розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки. Договір зареєстровано у Вінницькій філії ДЗК 28.02.2006 р. за № 040600300035 (а.с. 31-34, т. 1).

15.03.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фактор Капітал" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фактор Енергогруп" укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого останнє придбало належне продавцю на праві власності майно, яке складається з нерухомого майна - комплексу, розташованого за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, провулок Щорса, будинок 14д, загальною площею 41,1 кв. м, який складається з оперативна (літ.А) пл. 41,1 кв.м, навіс (№1), блок технічного обладнання (№2); огорожа (№3), а також рухоме майно в кількості 57 позицій згідно переліку. Комплекс, що відчужується, розташований на земельній ділянці площею 0,5622га, що знаходиться в оренді згідно договору оренди землі від 24.11.2005 р., який зареєстровано 28.02.2006 р. в Вінницькій регіональній філії Центру ДЗК за реєстраційним номером 040600300035, кадастровий номер земельної ділянки 0510100000:03:034:084. Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. 15.03.2012 р. за реєстраційним номером 965 (а.с.27 - 28, т. 1).

03.04.2012 Комунальним підприємством "ВМБТІ" за ТОВ "Фактор Енергогруп" зареєстровано право власності на комплекс, за адресою Вінницька область, м. Вінниця, провулок Щорса, буд.14 д, на підставі договору купівлі-продажу № 965 від 15.03.2012 р. ( а.с. 29, т. 1).

Згідно із п. 5. додатку № 3 до рішення 26 сесії 6 скликання Вінницької міської ради № 1042 від 30.11.2012 вирішено, у зв'язку з відчуженням нерухомого майна (договір купівлі-продажу від 15.03.2012 р.) розірвати договір оренди земельної ділянки від 28.02.2006 р. № 040600300035 укладеного з ТОВ "Фактор Капітал" на земельну ділянку площею 0,5622 га для комерційного використання (реконструкції автозаправного пункту та експлуатації автомобільної газонаповнювальної компресорної станції) на вул. Щорса, 14-А у м. Вінниці, шляхом укладання додаткової угоди (а.с. 75, т. 1).

Пунктом 5.1. зазначеного рішення 26 сесії 6 скликання Вінницької міської ради № 1042 від 30.11.2012 р. зобов'язано Товариством з обмеженою відповідальністю "Фактор Капітал" здійснювати орендну плату у відповідності до п. 31 договору оренди, до моменту укладання договору оренди з ТОВ "Фактор Енергогруп".

Пунктом 6 додатку № 3 до рішення 26 сесії 6 скликання Вінницької міської ради №1042 від 30.11.2012 року передано в орендну земельну ділянку ТОВ "Фактор Енергогруп" площею 0.5622 га для комерційного використання (реконструкція автозаправного пункту та експлуатації автомобільної газонаповнювальної компресорної станції) на вул. Щорса, 14-А у м. Вінниці, строком на 10 років.

Пунктом 6.1.6 додатку № 3 даного рішення встановлено орендну плату в розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с. 76, т. 1)

27.12.2012 р. між Вінницькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фактор Капітал" укладено угоду про розірвання договору оренди земельної ділянки від 28.02.2006 р. № 040600300035 (а.с. 64, т. 1).

Додатком № 4 до рішення Вінницької міської ради № 1103 від 26.12.2012 р. у зв'язку з присвоєнням поштової адреси (рішення виконавчого комітету Вінницької місткої ради від 12.11.2009 р. № 2534) внесено зміни в п.6 додатку 3 рішення Вінницької міської ради від 30.11.2012 р. № 1042 відповідно до якого ТОВ "Фактор Енергогруп" передано в оренду земельну ділянку площею 0,5622га для комерційного використання на вул. Щорса, 14-А, у м. Вінниці, змінивши адресу земельної ділянки з вул. "Щорса-14-А" на "провулок Щорса, 14-д" (а.с. 92, т. 1)

Рішенням Вінницької міської ради № 71 від 25.12.2015 р. "Про перейменування площ, вулиць, провулків, проїздів, тупиків в місті Вінниці" провулок Щорса в м.Вінниці перейменовано на провулок Костя Широцького в м. Вінниці.

28.12.2012 до Вінницької міської ради від ТОВ "Фактор Енергогруп" надійшло звернення вих. №446-Ф від 24.12.2012, в якому було повідомлено, що ставку орендної плати в розмірі 12%, встановлену рішенням Вінницької міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фактор Енергогруп" вважає несправедливою, та посилаючись на ст. 120 Земельного кодексу України, звертається з проханням розглянути можливість зменшення розміру орендної плати (а.с. 70 - 71, т. 1).

На дане звернення Департаментом архітектури, містобудування та кадастру Вінницької міської ради надано відповідь від 02.01.2013 вих. № 05-00-010-53, у якій повідомлено, що відповідно до ч. 5 ст. 158 Земельного кодексу України у разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом. В додаток до листа додано проект договору оренди від 28.01.2013 (а.с. 72, т. 1).

Листом вих. № 112/4 від 12.03.2013 Товариством з обмеженою відповідальністю "Фактор Енергогруп" повідомлено Вінницьку міську раду про отримання проекту договору оренди земельної ділянки та наголошено на невірному визначенні відсоткової ставки посилаючись на ст. 120 Земельного кодексу України. В додаток до даного листа додано протокол розбіжностей від 11.03.2013 до Договору оренди земельної ділянки від 28.01.2013 р. (а.с. 37, т. 1).

У відповідь на вказаний лист Департаментом архітектури, містобудування та кадастру Вінницької міської ради Товариству з обмеженою відповідальністю "Фактор Енергогруп" у листом вих. № 05-00-010-16387 від 15.04.2013 р. повідомлено про те, що умови та розмір орендної плати встановлюється відповідно до норм Податкового кодексу (розділ XIII) та договору оренди земельної ділянки у відповідності до норм чинного законодавства, тому застосування норм ст. 120 Земельного кодексу України при вирішенні даного питання є безпідставним, тому що даною статтею передбачено перехід права на земельну ділянку, у разі набуття права на будівлю і споруду, в даному випадку, право користування земельною ділянкою на умовах оренди (а.с. 38, т. 1).

Наявність розбіжностей сторін у ставці орендної плати стало причиною виникнення спору.

Розглядаючи доводи касаційної скарги та заперечення на неї колегія суддів касаційного суду відмічає наступне.

В постанові Верховного Суду від 03.03.2018 по справі № 904/6296/17 був викладений наступний правовий висновок:

"Положеннями ч.2 статті 120 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення договору купівлі-продажу 17.08.2011) встановлено, що якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до ч.3 ст.7 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент укладення договору купівлі-продажу 17.08.2011 і на даний момент) до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Отже, наведені норми слід розуміти таким чином, що при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право попереднього власника або користувача припиняється автоматично, в силу закону, без оформлення припинення права будь-якими актами та документами. Варто наголосити, що ця норма є імперативною, відступ від неї на підставі договору не допускається. Договір оренди при цьому не припиняється в цілому, має місце заміна сторони в зобов'язанні. Судами попередніх інстанцій не встановлений факт саме добровільного розірвання договору оренди земельної ділянки №11767 від 30.03.2011р. Кам'янською (Дніпродзержинською) міською радою та ТОВ "Транспортна компанія "Техно-Трейд" до 17.08.2011.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що 17.08.2011 (день купівлі-продажу нерухомості) у Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Техно-Трейд" автоматично припинилося, а у Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод елементів трубопроводів" автоматично виникло право користування (оренди) спірною земельною ділянкою площею 0,5117 га за адресою м. Кам'янське (м. Дніпродзержинськ), вул. Січеславський шлях (вул. Дніпропетровська), 167.

При цьому, Договір оренди землі №11767, укладений 30 березня 2011 року між Кам'янською (Дніпродзержинською) міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Техно-Трейд", не припинив 17.08.2011 дію в цілому, а в цей день 17.08.2011 відбулася заміна сторони в зобов'язанні, а саме Орендаря, з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Техно-Трейд" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод елементів трубопроводів".

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку щодо відсутності факту використання відповідачем земельної ділянки без правовстановлюючих документів."

Суд першої інстанції зазначив, що як слідує з матеріалів справи та встановлено судом, право власності на придбаний згідно договору купівлі-продажу від 15.03.2012 комплекс зареєстровано Комунальним підприємством "ВМБТІ" за ТОВ "Фактор Енергогруп" 03.04.2012.

Таким чином, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку, що саме з 03.04.2012 відбулась заміна сторони (орендаря) в зобов'язанні (орендних правовідносинах) згідно договору оренди земельної ділянки від 24.11.2005, а відтак і виникнення у ТОВ "Фактор Енергогруп", як нового власника нерухомості, прав та обов'язків орендаря за даним договором оренди, в тому числі щодо плати за оренду земельної ділянки в розмірі 3 % від грошової оцінки землі.

Разом з тим, 30.11.2012 26 сесією 6 скликання Вінницької міської ради прийнято рішення № 1042, пунктом 6.1.6 додатку № 3 якого встановлено орендну плату в розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Отже, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що вказаний пункт рішення Вінницької міської ради порушує законні права та інтереси позивача за первісним позовом, як нового власника нерухомості, до якого згідно із ст. 120 ЗК України, 377 ЦК України, ст. 7 ЗУ "Про оренду землі" перейшли права та обов'язки орендаря за даним договором оренди від 24.11.2005, зокрема щодо плати за оренду земельної ділянки в розмірі 3 % від грошової оцінки землі, з огляду на що позовні вимоги ТОВ "Фактор Енергогруп" в цій частині підлягають задоволенню судом, а вказаний пункт рішення міської ради підлягає визнанню судом незаконним та скасуванню.

При цьому, судом першої інстанції вірно критично оцінена угода про розірвання договору оренди земельної ділянки від 28.02.2006 р. № 040600300035, укладена 27.12.2012 між попереднім орендарем (ТОВ "Фактор Капітал") та Вінницькою міською радою, оскільки остання укладена з особою, яка є не є стороною договору, позаяк з моменту переходу права власності на нерухоме майно сторонами орендних правовідносин є Вінницька міська рада та новий власник майна - ТОВ ""Фактор Енергогруп". Крім того у вказаній угоді вказано дату та номер договору який підлягає розірванню відмінний даті та номер договору, що укладався між Вінницькою міською радою та ТОВ "Фактор Капітал" (24.11.2005 р.).

До того ж, відповідно до частини другої статті 4 ГПК України в редакції станом на момент розгляду справи в суді першої інстанції господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України. Наведене стосується й актів органів місцевого самоврядування як нормативних, так і ненормативного характеру (індивідуальної дії). Сама по собі чинність відповідного акта на час вирішення спору господарським судом не зобов'язувала останній керуватися цим актом, якщо він не відповідає законодавству України.

Відтак, з огляду на вказане, угода про розірвання договору оренди земельної ділянки від 28.02.2006 № 040600300035, укладена 27.12.2012 між попереднім орендарем (ТОВ "Фактор Капітал") та Вінницькою міською радою, є такою, що не породжує зміну цивільних прав та обов'язків для сторін договору оренди від 24.11.2005.

Стосовного вимоги позивача за первісним позовом про визнання укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фактор Енергогруп" та Вінницькою міською радою договору оренди земельної ділянки загальною площею 0,5622 га в редакції ТОВ "Фактор Енергогруп" суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що з огляду на те, що договір оренди землі від 24.11.2015 виходячи зі змісту пояснень сторін та змісту п. 10 Договору в будь-якому випадку діяв до 29.09.2015, заявлена позивачем вимога про визнання укладеним договору оренди землі, яка ґрунтується на подіях, які відбувалися в кінці 2012 року на початку 2013 року (продаж об'єкта нерухомого майна, реєстрація права власності за новим власником, розірвання договору оренди з попереднім орендарем, прийняття рішення Вінницькою міською радою, листування з приводу розміру орендної плати тощо), що передували зверненню з даним позовом до суду, є необґрунтованою та задоволенню судом не підлягає.

З аналогічних наведеним вище підставам не підлягає задоволенню судом і зустрічний позов про визнання укладеним між Вінницькою міською радою та ТОВ "Фактор Енергогруп" з дня набрання рішенням суду законної сили договору оренди земельної ділянки площею 0,5622 га в редакції Вінницької міської ради.

Окрім того, відмовляючи у зустрічному позові суд першої інстанції вірно звернув увагу, що Вінницька міська рада у даному випадку не була позбавлена права при зміні нормативної грошової оцінки земельної ділянки або з інших підстав ініціювати внесення змін в уже існуючий договір оренди від 24.11.2005 р., який був чинним для сторін, а при відсутності згоди іншої сторони на внесення змін передати виниклий спір на вирішення суду, обравши відповідний даному предмету позову спосіб захисту (про внесення змін до договору), в рамках якого доводити правомірність своїх вимог в цій частині, а не звертатись із позовом про укладення договору в новій редакції.

Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції вказав щодо позовних вимог позивача (за первісним позовом) та позивача (за зустрічним позовом) про укладення договору оренди землі, зокрема, таке.

З матеріалів справи вбачається, що згідно договору оренди від 24.11.2005 року, а саме п.10 "Договір укладається терміном на 10 років з моменту прийняття рішення Вінницькою міською радою, договір набуває чинності з дня його державної реєстрації та діє до 29.09.2015року", термін дії даного договору закінчується 24.11.2015 року.

В силу частини першої статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відтак, станом на день звернення позивача до суду договір оренди земельної ділянки від 24.11.2005 року припинив свою дію.

Колегія суддів апеляційного суду прийняла до уваги, що у постанові ВГСУ від 23.05.2017 року вказано, при виникненні у іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право попереднього власника або користувача припиняється автоматично, в силу закону, без "оформлення" припинення права будь-якими актами та документами. Вказана норма є імперативною і відступ від неї на підставі договору не допускається. Договір оренди при цьому не припиняється в цілому, оскільки має місце заміна сторони у зобов'язанні.

Аналізуючи обставини у даній справі колегією апеляційного суду встановлено, що у відповідності до глави 47 ЦК України правочин щодо заміни сторони у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що й правочин, на підставі якого виникло зобов'язання. Враховуючи, що для договорів оренди землі передбачена письмова форма з обов'язковою державною реєстрацією відповідного права, заміни сторони у зобов'язані, яке виникло за договором оренди від 24.11.2005р. між міською радою та ТОВ "Фактор Капітал" не відбулося, оскільки відсутній правочин на підтвердження даного.

Разом з тим, такі висновки апеляційного суду не відповідають вищевказаним висновкам Верховного Суду, а тому відхиляються судом касаційної інстанції.

Крім того, апеляційний суд зазначив, що, оскільки, станом на день звернення до суду договір оренди з ТОВ "Фактор Капітал" припинився, доказів звернення до міської ради щодо продовження дії договору чи укладення додаткової угоди, визначених ст. 33 Закону України "Про оренду землі", матеріали справи не містять, а тому правові відносини між сторонами у справі щодо оренди земельної ділянки підлягають врегулюванню в частині їх оформлення, що і було зроблено сторонами при зверненні як із первісним так і зустрічним позовом.

Разом з тим, вищевказані апеляційним судом обставини не покладалися в основу позовних вимог ні первісним, ні зустрічним позивачами.

Згідно з ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України в редакції станом на момент розгляду справи в суді першої інстанції:

"Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви."

Відповідно до ч.3 ст.46 Господарського процесуального кодексу України в редакції станом на момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції:

"До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі."

Згідно зі ст.14 "Диспозитивність господарського судочинства" ГПК у вказаній редакції:

"1. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

2. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності."

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Таким чином, незважаючи на обов'язок та щире бажання суду вирішити наявний між сторонами спір з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів відповідних юридичних осіб, предмет та підстави позову визначаються та можуть в установленому порядку змінюватися саме позивачем, а не судом.

Згідно з п.4 ч.1 ч ст.308 Господарського процесуального кодексу України:

"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині."

Згідно зі ст.312 Господарського процесуального кодексу України:

"Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано рішення, яке відповідає закону".

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про необхідність касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Енергогруп" задовольнити частково, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.06.2018 у справі №902/1592/15 скасувати повністю, рішення Господарського суду Вінницької області від 24.07.2017 у справі № 902/1592/15 залишити в силі.

Відповідно до ч.1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України:

"1. Судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог."

Щодо розподілу судового збору суд касаційної інстанції доходить наступних висновків.

Рішення Господарського суду Вінницької області від 24.07.2017 оскаржувалося Товариством з обмеженою відповідальністю "Фактор Енергогруп" у суді апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні первісного позову.

У касаційних скаргах на постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 01.11.2017 та від 19.06.2018 ТОВ "Фактор Енергогруп" просило скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 24.07.2017 в частині відмови у задоволенні первісного позову та постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 01.11.2017 та від 19.06.2018.

Оскільки суд касаційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги ТОВ "Фактор Енергогруп" та залишення в силі рішення Господарського суду Вінницької області від 24.07.2017 у справі № 902/1592/15, суд покладає на Вінницьку міську раду витрати зі сплати судового збору у розмірі 4628 грн. 50 коп. за подання касаційних скарг пропорційно їх задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.327 Господарського процесуального кодексу України:

"Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції."

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Енергогруп" на рішення Господарського суду Вінницької області від 24.07.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.06.2018 у справі № 902/1592/15 задовольнити частково.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.06.2018 у справі № 902/1592/15 скасувати повністю, рішення Господарського суду Вінницької області від 24.07.2017 у справі № 902/1592/15 залишити в силі.

3. Стягнути з Вінницької міської ради (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050, ідентифікаційний код 25512617) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Енергогруп" (вул. Боричів Тік, 35-в, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код 37333655) судовий збір у розмірі 4628 грн. 50 коп. за подання касаційних скарг.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кушнір

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський