ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2019 року

м. Київ

Справа № 914/1925/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пількова К. М. - головуючого, Дроботової Т.Б., Чумака Ю. Я.,

за участю секретаря судового засідання Жураховської Т.О.

за касаційною скаргою Ходорівської міської ради

на рішення Господарського суду Львівської області (суддя І.Б. Козак) від 29.11.2018

та постанову Західного апеляційного господарського суду (головуючий - Т.Б. Бонк, судді О.Л. Мирутенко, Г.Г. Якімець) від 30.01.2019

за позовом Ходорівської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агро Буд Торг"

про стягнення 1 828 804 грн 18 коп. та зобов`язання укласти договір оренди земельної ділянки

Учасники справи:

представник позивача - Закорчемний І.Б.

представники відповідача- Вахненко М.В. адвокат

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1 11.10.2018 Ходорівська міська рада (далі - Позивач) подала позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агро Буд Торг" (далі - Відповідач) на користь Позивача 1 828 804 грн 18 коп. збитків за несплату Відповідачем Позивачу орендної плати за використання з 07.11.2017 по 20.08.2018 земельної ділянки площею 27,7211 га (кадастровий номер 4621510500:01:014:0009), яка розташована за адресою: Львівська область Жидачівський район, місто Ходорів, вул. Чорновола, 10 (далі - Земельна ділянка), без оформлення документів, що посвідчують право її оренди, та без сплати орендної плати; та зобов`язання Відповідача укласти з Позивачем договір оренди Земельної ділянки, на якій розташований об`єкт нерухомого майна Відповідача.

1.2 Позовна заява мотивована невиконанням Відповідачем вимог закону щодо відшкодування Позивачу завданих збитків за користування Земельною ділянкою без оформлення Відповідачем права на неї та неукладенням договору оренди Земельної ділянки, незважаючи на існування таких підстав:

- набуття Відповідачем права власності на цілісний майновий комплекс, що розташований на Земельній ділянці, за укладеним Відповідачем з Товариством з обмеженою відповідальністю "Ходорівський цукровий завод" договором купівлі-продажу від 07.11.2017 (далі - Договір купівлі-продажу ЦМК);

- припинення дії договору оренди Земельної ділянки, укладеного 01.11.2008 між Позивачем та ТОВ "Ходорівський цукровий завод" (далі - Договір оренди) за результатами розгляду листа ТОВ "Ходорівський цукровий завод" від 08.11.2017 № 08/11/17 шляхом винесення рішення ХХ (позачергової) сесії VІІІ скликання Позивача від 30.11.2017 № 1491 "Про припинення дії договору оренди землі від 01.11.2008, укладеного між Ходорівською міською радою та ТзОВ "Ходорівський цукровий завод" та укладенням 11.12.2017 між Позивачем та попереднім землекористувачем додаткової угоди про дострокове припинення Договору оренди;

- Відповідач не надавав відповіді на неодноразові звернення Позивача до Відповідача щодо розроблення ним правовстановлюючих документів для укладення договору оренди Земельної ділянки під придбаними Відповідачем об`єктами нерухомого майна. У зв`язку із цим Позивач 26.04.2018 прийняв рішення ХХІІІ сесії VІІІ скликання № 1892 "Про зобов`язання укладення договору оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення комунальної власності Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід Агро Буд Торг", яким Позивач зобов`язав Відповідача розробити документацію із землеустрою на право оренди Земельної ділянки з подальшим укладенням договору оренди та відшкодувати позивачу збитки за користування Земельною ділянкою;

- листування з Відповідачем з приводу визначення розміру та відшкодування збитків власнику Земельної ділянки;

- рішенням виконавчого комітету Позивача від 28.08.2018 № 195 (з урахуванням внесених виправлень технічної описки) затверджено акт № 1 від 21.08.2018 з визначення та відшкодування збитків, завданих Відповідачем Позивачу при використанні Земельної ділянки без оформлення документів, що було направлено Відповідачу, однак відомості про результати розгляду цього рішення Відповідачем відсутні.

2. Короткий зміст рішень судів першої і апеляційної інстанцій

2.1 29.11.2018 Господарський суд Львівської області прийняв рішення (залишене без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 30.01.2019): в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

2.2 Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у Відповідача не виник обов`язок укласти договір оренди Земельної ділянки, оскільки, набувши право власності на об`єкт нерухомості, розташований на Земельній ділянці, Відповідач хоча і не оформив правовідносини щодо користування Земельною ділянкою, однак Позивач не надав доказів припинення права оренди попереднього орендаря (ТОВ "Ходорівський цукровий завод") на Земельну ділянку, а саме докази державної реєстрації Додаткової угоди від 11.12.2017 про припинення дії договору оренди землі від 01.11.2008. Відмова у задоволенні вимог щодо стягнення спірної суми збитків мотивована відсутністю у Відповідача обов`язку сплачувати орендну плату, так само як і нараховану Позивачем суму збитків з огляду на відсутність доказів припинення права оренди Земельної ділянки попереднього орендаря (ТОВ "Ходорівський цукровий завод").

2.3 Погоджуючись з рішенням місцевого суду, апеляційний суд дійшов висновку про передчасність позовних вимог у цій справі, оскільки у Відповідача хоча і виник обов`язок укласти договір оренди Земельної ділянки під об`єктами нерухомості, що придбані Відповідачем у власність, однак у справі відсутні докази припинення права оренди Земельної ділянки попереднього орендаря на момент набуття Відповідачем права власності на нерухоме майно на Земельній ділянці, а саме докази державної реєстрації Додаткової угоди від 11.12.2017 про припинення дії Договору оренди.

Також апеляційний суд здійснив перекваліфікацію спірних правовідносин в частині стягнення збитків вказавши, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

3. Встановлені судами обставини

3.1 07.11.2017 між ТОВ "Ходорівський цукровий завод" та Відповідачем укладено Договір купівлі-продажу ЦМК, який знаходиться за адресою: Львівська обл., Жидачівський р-н, м. Ходорів, вул.Чорновола, буд.10.

Згідно з Договором купівлі продажу ЦМК комплекс розташований на земельній ділянці площею 27.7211 га, кадастровий номер 4621510500:01: 014 : 009, яка є власністю Позивача.

Право власності Відповідача на зазначений вище цілісний майновий комплекс будівель зареєстровано 07.11.2017, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер запису 23237596.

3.2 Листом вих.№08/11/17 від 08.11.2017 ТОВ "Ходорівський цукровий завод" повідомило Позивача про відчуження об`єктів нерухомості та просило припинити дію Договору оренди шляхом розірвання з 08.11.2017.

3.3 Рішенням Позивача №1491 від 30.11.2017 вирішено припинити дію Договору оренди з дати державної реєстрації припинення права користування (оренди) на земельну ділянку.

У пункту 2.2. рішення вирішено ТОВ "Ходорівський цукровий завод": провести державну реєстрацію припинення права оренди (реєстрацію додаткової угоди про дострокове припинення договору оренди землі).

3.4 11.12.2017 між Позивачем та ТОВ "Ходорівський цукровий завод" укладено Додаткову угоду про дострокове припинення дії Договору оренди (далі - Додаткова угода).

3.5 Листами №1973 від 21.11.2017 та №158 від 29.01.2018 Позивач звернувся до Відповідача з проханням терміново розробити документи для укладення договору оренди землі з міською радою.

3.6 Рішенням Позивача №58 від 06.03.2018 створено комісію для визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, а також рішенням № 60 від 06.03.2018 затверджено Положення про цю комісію.

3.7 Листом №545 від 02.04.2018 Позивач звертався до Відповідача з проханням прибути до міської ради для вирішення питання землекористування.

3.8 Рішенням Позивача №1892 від 26.04.2018 зобов`язано Відповідача розробити документацію із землеустрою на право оренди земельної ділянки з подальшим укладенням договору оренди; відшкодувати збитки за користування Земельною ділянкою. Супровідним листом від 04.05.2018 №677 це рішення міської ради надіслане Відповідачу.

3.9 Листом № 920 від 25.06.2018 Позивач запросив представника Відповідача на засідання комісії з визначення та відшкодування збитків за користування земельною ділянкою. 10.07.2018 відбулося засідання комісії, оформлене Протоколом №1.

3.10 Листом №1071 від 25.07.2018 Позивач запросив представника Відповідача на засідання комісії з визначення та відшкодування збитків за користування земельною ділянкою.

3.11 31.07.2018 обстежено Земельну ділянку та визначено її межі площі і конфігурації, про що складено Акт №1. Розрахунок сум втрат бюджету Позивача від недоотримання коштів за фактичне землекористування Відповідачем складає 1 828 804 грн. 18 коп.

3.12 03.08.2018 відбулося засідання комісії, оформлене протоколом №2. Листом №2089 від 06.08.2018 Позивач запросив представника Відповідача на засідання комісії з визначення та відшкодування збитків за користування Земельною ділянкою.

3.13 21.08.2018 відбулося засідання комісії, оформлене протоколом № 3.

Рішенням Позивача № 195 від 28.08.2018 затверджено акт №1 від 21.08.2018 з визначення та відшкодування збитків, завданих Відповідачем Позивачу при використанні Земельної ділянки без оформлення документів, що посвідчують право оренди та несплати орендної плати за неї в сумі 1 828 804 грн. 18 коп. Рішенням №213 від 14.09.2018 Позивач виправив технічну описку в рішенні №195 від 28.08.2018.

3.14 Листом №18 від 29.08.2018 Відповідач звернувся до Позивача із заявою про надання дозволу на виготовлення детального плану території Земельної ділянки.

Рішенням Позивача № 2043 від 30.08.2018 надано дозвіл Відповідачу на виготовлення детального плану території Земельної ділянки.

3.15 Листом №2173 від 30.08.2018 Позивач надіслав Відповідачу повідомлення про добровільну сплату збитків, яке залишено без реагування.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги

4.1 20.02.2019 Позивач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.01.2019 та рішення Господарського суду Львівської області від 29.11.2018 повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

5.1 Позивач не мав можливості в повному обсязі використати свої процесуальні права, а саме надати докази припинення з 04.01.2018 дії договору оренди землі від 01.11.2008, укладеного між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ходорівський цукровий завод" - витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, питання про що Позивачу було поставлено судом лише в судовому засіданні 29.11.2018, що свідчить про відсутність у справі повноцінного підготовчого засідання, оскільки суддя під час розгляду справи в судді першої інстанції з порушенням норм процесуального права не виконав основних завдань підготовчого провадження, а саме: не визначив характер спірних правовідносин, обставин справи, які підлягають встановленню на підставі зібраних доказів, не вчинив інших дій з метою забезпечення правильного своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, не з`ясував у представника Позивача, чи надано ним докази, на які він посилається у позові, а також не витребував докази, на які Позивач посилається у позові, не витребував жодні інші докази та не встановлював причин їх неподання, не вирішив питання про витребування додаткових доказів, які б на думку суду необхідні для розгляду справи по суті, а також, зважаючи на відсутність у судових засіданнях представника Відповідача, суд не використав можливості продовжити підготовче засідання в межах строків, передбачених частиною 3 статті 177 ГПК України.

5.2 Про допущені судом першої інстанції процесуальні порушення Позивач зазначив в апеляційній скарзі, однак апеляційний суд не виявив ці порушення та не дослідив причини неподання відповідних доказів Позивачем в суді першої інстанції, через що безпідставно відмовив Позивачу у прийнятті та розгляді копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 01.01.2018, хоча Позивач подавав цей витяг, який датований 04.01.2018.

5.3 Встановивши обставини набуття Відповідачем права власності на об`єкти нерухомого майна на Земельній ділянці та вказавши на обов`язок у зв`язку із цим укласти договір оренди Земельної ділянки, суди між тим з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме статей 152, 157 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), дійшли хибного висновку про відсутність у Відповідача обов`язку укласти договір оренди Земельної ділянки та відсутність підстав для стягнення спірної суми збитків за користування Земельною ділянкою без оформлення права на неї.

5.4 Суди не взяли до уваги доводи Позивача про визначення дати 07.11.2017 як дати початку нарахування збитків Відповідачу з посиланням на рішення Господарського суду Львівської області від 07.06.2018 у справі № 914/415/18 за позовом Позивача до ТОВ "Ходорівський цукровий завод" про стягнення заборгованості з орендної плати, у якому суд вказав що з 07.11.2017 припинився обов`язок відповідача у тій справі сплачувати орендну плату за Договором оренди.

5.5 Суди попередніх інстанцій не врахували правову позицію Верховного Суду, що викладена в постановах, ухвалених за результатами перегляду судових рішень у справах з розгляду подібних спорів, яка збігається з позицією в позовній заяві.

5.6 Апеляційний суд відмовив у задоволенні позову, пославшись на норми глав 82, 83 та статті 1212 Цивільного кодексу України, а підставою для відмови у задоволенні позову судом першої інстанції стали інші нормативно-правові акти, ніж ті, на які послався апеляційний суд у цій справі.

5.7 У разі користування земельною ділянкою без оформлення права на неї власнику земельної ділянки відшкодовуються збитки, завдані внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки, правові позиції про що наведені також в постановах Верховного Суду.

6 Позиція Відповідача, викладена у відзиві на касаційну скаргу

6.1 Позивач не скористався своїм процесуальним правом на подання доказів в суді першої інстанції, а при касаційному розгляді справи зловживає процесуальними правами і, порушуючи принцип змагальності сторін, намагається надати суду нові докази на дослідження.

6.2 В матеріалах справи відсутні докази державної реєстрації Додаткової угоди, а рішення Господарського суду Львівської області від 07.06.2018, на яке посилається Позивач, не стосується цієї справи.

6.3 Відповідач з дня укладення Договору купівлі-продажу ЦМК не здійснює виробничу діяльність та не використовує в повному обсязі Земельну ділянку, на якій розташований придбане нерухоме майно.

6.4 Згідно з приписами статті 123 ЗК України Відповідач позбавлений можливості відведення йому Земельної ділянки з огляду на необхідність зменшення її розміру та зміни цільового призначення, а реалізувати таке відведення можливо лише через Детальний план території.

6.5 Позивач неправильно розрахував суму стягнення у розмірі 1 828 804,18 грн на основі нормативно грошової оцінки земельної ділянки за 2018 рік, в той час як збитки заявлені до стягнення також за 55 днів 2017 року.

7 Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

7.1 Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

7.2 За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

7.3 Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (такий висновок сформульовано Верховним Судом України у постанові від 2 березня 2016 року у справі № 6-3090цс15).

7.4 Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна. Наведена правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

7.5 Зі змісту глави 15, статей 120, 125 ЗК України та положень статті 1212 ЦК України, випливає, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 922/207/15 і № 922/5468/14.

7.6 Позивач, звертаючись з позовом у цій справі, обґрунтував його з посиланням на норми матеріального права, якими врегульовано зобов`язання з відшкодування збитків.

7.7 Разом з тим Суд звертає увагу на те, що відповідно до статей 4, 86, 162 ГПК України господарські суди розглядають справи за позовами юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, фізичних осіб, які не є підприємцями, державних органів та органів місцевого самоврядування, які визначають предмет (матеріально-правову вимогу) та підстави (обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а не самі лише посилання позивача на певну норму закону) позову.

При цьому господарський суд, з`ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію відносин та застосовує для прийняття рішення саме ті норми, предметом регулювання яких є відповідні відносини.

Отже, саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Суд звертається до власної правової позиції, викладеної в пунктах 32-34 постанови Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 908/2552/17 та в пункті 7.2. постанови Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №924/552/18.

7.8 З огляду на викладене у пункті 7.5 цієї постанови та беручи до уваги, що позов у цій справі подано з підстав фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку, Суд не погоджується з тим, як суд першої інстанції кваліфікував спірні правовідносини, і погоджується в цій частині з висновками апеляційного суду, щодо кваліфікації відносин з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку та недоотримання її власником доходів як кондикційних.

7.9 Водночас Суд доходить висновку, що суди під час розгляду справи допустили порушення норм процесуального права та неправильно застосували інші норми матеріального права, що потягло прийняття незаконного рішення.

7.10 Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач, набувши право власності на будівлі, розташовані на Земельній ділянці, не оформив речові права на цю земельну ділянку відповідно до вимог чинного законодавства, що призвело до використання її без правовстановлюючих документів, у зв`язку з чим Позивач позбавлений права одержати дохід у вигляді орендної плати, який міг би одержати в разі своєчасного оформлення договору оренди землі.

7.11 Однак відповідно до частини першої статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Відповідно до частини першої статті 377 ЦК України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Разом з цим за частиною третьою статті 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Аналіз положень наведених норм дає підстави для висновку про те, що у разі переходу права власності на майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходить право оренди земельної ділянки, на якій вказане майно розміщене у тому самому обсязі та умовах, які були у попереднього власника. Отже з моменту набуття права власності на нерухоме майно особа, яка стала новим власником такого майна, одночасно набуває права оренди земельної ділянки, на якій розміщене це майно у зв`язку з припиненням права власності на нього та, відповідно, припиненням права користування попереднього власника земельною ділянкою, на якій це майно розміщене, згідно з частиною другою статті 120 ЗК України.

Тобто особа, яка набула права власності на це майно фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно, отже договір не підлягає розірванню.

Ця правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 915/672/17, від 17.04.2018 у справі № 922/2883/17, від 30.05.2018 у справі № 908/1990/17, від 05.06.2018 у справі № 920/717/17, від 20.06.2018 у справі № 913/661/17, від 27.06.2018 у справі № 921/613/17-г/17, від 05.09.2018 у справі № 904/9027/17, від 04.10.2018 у справі № 904/326/18.

7.12 Аналогічна правова позиція, що у розумінні наведених положень законодавства при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього власника або користувача припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки, відповідно, новий власник об`єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, тобто має місце заміна сторони у зобов`язанні, і що після відчуження об`єктів нерухомості позивачі не повинні сплачувати орендну плату за земельну ділянку, користувачем якої вони вже не є, а зобов`язання з такої сплати автоматично виникає у нового власника нерухомості, викладена у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №922/3655/17, від 05.09.2018 у справі № 904/9027/17, від 07.11.2018 у справі №910/20774/17, від 29.11.2018 у справі № 915/1416/17, від 06.12.2018 у справі № 902/1592/15, від 27.02.2019 у справі №913/661/17 від 06.03.2019 у справі №914/2687/17.

7.13 У разі переходу права власності на нерухоме майно, розміщене на земельній ділянці, яка знаходилась в користуванні відчужувача цього майна, новий власник майна набуває відповідне право користування цією ділянкою у тому ж обсязі та умовах, які були у попереднього власника, що, відповідно, передбачає припинення права користування цією ділянкою у попереднього землекористувача. При цьому, враховуючи, що відповідний договір, укладений з попереднім власником, розірванню не підлягає, а продовжує діяти на тих самих умовах і в тому самому обсязі для нового власника майна, тобто фактично відбувається заміна сторони у зобов`язанні, відповідні обставини виключають застосування до таких правовідносин статті 1212 ЦК України, оскільки в такому разі не йдеться про набуття або збереження майна за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала, що є однією з обов`язкових ознак кондикційних зобов`язань. Аналогічний правовий висновок викладено постанові Верховного Суду від 05.02.2019 року у справі № 914/1131/18.

7.14 При цьому якщо внаслідок відчуження нерухомого майна, розташованого на орендованій земельній ділянці, відчужувач повністю вибуває з орендних правовідносин за відповідним договором оренди, його подальші дії як їх учасника, спрямовані на припинення цих правовідносин, зокрема підписання правочину про припинення відповідного договору оренди, не тягнуть настання правових наслідків для нового власника майна як орендаря земельної ділянки. Відповідно до частини першої статті 604 ЦК України зобов`язання припиняється за домовленістю сторін. Отже правочин з припинення договору оренди, вчинений відчужувачем нерухомого майна, який на час його вчинення не є орендарем земельної ділянки за цим договором, тобто не є стороною у відповідному зобов`язанні, не припиняє зобов`язання за договором оренди для нового власника нерухомого майна, не припиняє його права та обов`язки як орендаря.

7.15 Встановивши обставини набуття Відповідачем права власності на нерухоме майно розташоване на Земельній ділянці (пункт 3.1 цієї постанови), суди наведених у пунктах 7.14 та 7.15 цієї постанови висновків не врахували, тому відповідні відносини не досліджували. Суди не надали оцінку твердженням Позивача про момент переходу до Відповідача обов`язку з внесення плати за користування Земельною ділянкою, викладеним у письмовій відповіді на відзив (т.1, а.с. 158) з посиланням на зміст рішення Господарського суду Львівської області від 07.06.2018 у справі №914/415/18.

Посилаючись на відсутність у матеріалах справи доказів державної реєстрації Додаткової угоди, суди дійшли висновку про відсутність доказів припинення права оренди Земельної ділянки у попереднього орендаря.

У зв`язку з цим Суд частково погоджується з доводами Скаржника (пункт 5.4 цієї постанови) та доходить висновку про те, що суди не дослідили наведені докази під час розгляду справи.

7.16 Виходячи з викладеного, Суд дійшов висновку, що допущені судами процесуальні порушення, що полягають у недослідженні зібраних у справі доказів, унеможливили встановлення фактичних обставин, необхідних для кваліфікації відносин з користування Земельною ділянкою, які склались між Позивачем та Відповідачем. З`ясування цих обставин є істотним для прийняття правильного рішення у цій справі.

7.17 Відповідно до частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

7.18 З огляду на викладене прийняті у справі судові рішення визнати обґрунтованими не можна, тому вони підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

7.19 Під час нового розгляду судам необхідно врахувати наведене, з`ясувати усі істотні обставини справи, дослідивши надані учасниками справи докази, надати їм належну оцінку та прийняти рішення відповідно до вимог закону.

8. Судові витрати

8.1 З огляду на те, що розгляд справи не завершено розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Ходорівської міської ради задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 29.11.2018 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.01.2019 у справі №914/1925/18 скасувати. Справу направити до Господарського суду Львівської області на новий розгляд.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак