Історія справи

Постанова КЦС ВП від 07.05.2025 року у справі №273/870/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2025 року

м. Київ

справа № 273/870/22

провадження № 61-9970св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач -ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , Державне підприємство «СЕТАМ», Баранівський районний відділ державної виконавчої служби Центрального-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

третя особа -Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 30 травня 2024 року у складі колегії суддів: Трояновської Г. С., Павицької Т. М., Борисюка Р. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Державного підприємства «СЕТАМ» (далі - ДП «СЕТАМ»), Баранівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк»), про визнання недійсними електронних торгів, скасування протоколу електронних торгів, акту реалізації предмета іпотеки та свідоцтва про придбання нерухомого майна.

Позовна заява мотивована тим, що 08 листопада 2007 року між ним та Закритим акціонерним товариством комерційним банком (далі - ЗАТ КБ) «ПриватБанк» (на даний час АТ КБ «ПриватБанк») був укладений договір про іпотечний кредит № ZRZ0GI0000001416, відповідно до якого він отримав кредит у розмірі 300 000 грн на строк до 08 листопада 2020 року зі сплатою 15 процентів річних. Того самого дня, між ними було укладено іпотечний договір № ZRZ0GI0000001416, згідно з яким в іпотеку передано належний йому житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1000 га за цією самою адресою.

Рішенням Баранівського районного суду Житомирської області від 23 лютого 2012 року у справі № 2-645/11, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 16 травня 2012 року, з нього на користь АТ КБ «ПриватБанк» було стягнуто заборгованість станом на 13 вересня 2011 року за вказаним кредитним договором на загальну суму 360 187,25 грн.

26 листопада 2018 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І. М. було винесено виконавчий напис про звернення стягнення на нерухоме майно - житловий будинок та земельну ділянку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що належали йому на праві власності, на підставі вказаного вище іпотечного договору на загальну суму боргу 2 195 993,12 грн, а саме: борг по тілу кредиту - 280 149,89 грн, борг за процентами - 483 487,40 грн, пеня у сумі 1 229 811 грн, штраф у сумі 199 044,83 грн та витрати за вчинення виконавчого напису 3 500 грн.

На підставі вищезазначеного виконавчого напису нотаріуса державним виконавцем Баранівського районного відділу ДВС у Новоград - Волинському районі Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Савчук С. М. 19 вересня 2020 року було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1., у межах примусового виконання якого відбулися торги з продажу зазначеного іпотечного майна, яке придбала ОСОБА_2 за 654 800 грн згідно з протоколом проведення електронних торгів № 546740.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 20 лютого 2023 року у справі № 273/1856/21 скасовано рішення суду першої інстанції та визнано виконавчий напис від 26 листопада 2018 року № 2045 таким, що не підлягає виконанню.

Оскільки виконавчий напис, на підставі якого було відкрито виконавче провадження та проведено електронні торги, скасовано, позивач вважав, що такі торги є недійсними.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд:

- визнати недійсними електронні торги (реєстраційний номер лота 483264), що відбулися 16 липня 2021 року з продажу житлового будинку, загальною площею 230,4 кв. м та земельної ділянки, загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 18206000000:01:001:0223, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- скасувати акт про реалізацію предмета іпотеки від 22 липня 2021 року, затверджений начальником Баранівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Харчук Н. Г. при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_2;

- скасувати протокол проведення електронних торгів № 546740 по лоту № 483264 від 16 липня 2021 року;

- скасувати свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 16 липня 2021 року.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 30 січня 2024 року у складі судді Горбатюк І. О. позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано недійсними електронні торги (реєстраційний номер лота 483264), що відбулися 16 липня 2021 року з продажу житлового будинку, загальною площею 230,4 кв. м та земельної ділянки, загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 18206000000:01:001:0223, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Скасовано акт про реалізацію предмета іпотеки від 22 липня 2021 року, затверджений начальником Баранівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Харчук Н. Г. при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_2.

Скасовано свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 16 липня 2021 року, видане на підставі акту про реалізацію предмета іпотеки від 22 липня 2021 року, затвердженого начальником Баранівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Харчук Н. Г., яке складається з житлового будинку загальною площею 230,4 кв. м та земельної ділянки, загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 18206000000:01:001:0223, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про скасування протоколу проведення електронних торгів від 16 липня 2021 року № 546740 по лоту № 483264 відмовлено.

Рішення міського суду мотивовано тим, що прилюдні торги проведені на підставі виконавчого документа, який було отримано з порушенням строків, у зв`язку із чим він не підлягав виконанню з моменту його вчинення, тому процедуру реалізації належного ОСОБА_1 іпотечного майна у примусовому порядку не можна вважати такою, що відповідає вимогам закону.

Щодо позовної вимоги про скасування протоколу проведення електронних торгів, суд вказав, що вона задоволенню не підлягає, у зв`язку з тим, що скасування протоколу проведення електронних торгів є неефективним способом захисту порушеного права, оскільки відновлення прав особи, яка оспорює правочин купівлі-продажу, продаж майна з електронних торгів, охоплюється вимогою про визнання торгів недійсними, тобто є неналежним способом захисту.

Суд послався на постанову Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 127/14089/18 (провадження № 61-15073св19) і, крім того, зазначив, що позовна давність позивачем не пропущена.

Додатковим рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 27 лютого 2024 року стягнуто з ОСОБА_2 , ДП «СЕТАМ», Баранівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі по 330,66 грн з кожного та витрати на правову допомогу у розмірі по 6 666,66 грн з кожного.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Житомирського апеляційного суду від 30 травня 2024 року апеляційні скарги АТ КБ «ПриватБанк», ДП «СЕТАМ» задоволено.

Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 30 січня 2024 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Додаткове рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 27 лютого 2024 року скасовано.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що судове рішення про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, ухвалено 20 лютого 2023 року, натомість оспорювані прилюдні торги з реалізації належного позивачу майна проведені 16 липня 2021 року, тобто на момент проведення електронних торгів виконавчий напис нотаріуса був чинний, тому обставина визнання його таким, що не підлягає виконанню, у цьому випадку, не є підставою для визнання прилюдних торгів недійсними й державний виконавець діяв відповідно до вимог закону. При цьому, у матеріалах справи відсутні відомості про те, що позивач повідомляв державного виконавця про своє звернення до суду з позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню чи подавав виконавцю відповідні заяви про відкладення чи зупинення виконавчих дій у зв`язку з його зверненням до суду.

Суд послався на відповідну судову практику Верховного Суду.

Решта вимог є похідними від вимоги про визнання прилюдних торгів недійсними, тому також не підлягають задоволенню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у липні 2024 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить постанову Житомирського апеляційного суду від 30 травня 2024 року скасувати та залишити в силі рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 30 січня 2024 року і додаткове рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 27 лютого 2024 року.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкових висновків, оскільки визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню означає, що він був таким з моменту його вчинення, а тому прилюдні торги, проведені на підставі такого виконавчого напису, є незаконними та підлягають визнання недійсними.

Посилається на судову практику Верховного Суду, яка була чинна на час ухвалення рішення районним судом, яку апеляційний суд, на його думку, помилково не врахував.

Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2024 року, після усунення недоліків касаційної скарги, відкрито касаційне провадження та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.

05 листопада 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 14 квітня 2025 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням Баранівського районного суду Житомирської області від 23 лютого 2012 року у справі № 2-645/2011, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 16 травня 2012 року, з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» стягнуто заборгованість станом на 13 вересня 2011 року за кредитним договором від 08 листопада 2007 року № ZRZ0GI0000001416 на загальну суму 360 187,25 грн, а саме борг по тілу кредиту - 280 149,89 грн, борг за процентами - 80 539,24 грн, пеня на підставі статті 551 ЦПК України у сумі 3 000 грн. Вказаний кредитний договір був розірваний 13 вересня 2011 року.

26 листопада 2018 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І. М. винесено виконавчий напис № 2045 про звернення стягнення на нерухоме майно - житловий будинок та земельну ділянку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що належать на праві власності ОСОБА_1 на підставі іпотечного договору від 08 листопада 2007 року № ZRZ0GI0000001416с на загальну суму боргу 2 195 993,12 грн, а саме: борг по тілу кредиту - 280 149,89 грн, борг за процентами - 483 487,40 грн, пеня у сумі 1 229 811,00 грн, штраф у сумі 199 044,83 грн та витрати за вчинення виконавчого напису 3 500 грн.

На підставі вищезазначеного виконавчого напису нотаріуса державним виконавцем Баранівського районного відділу ДВС у Новоград - Волинському районі Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Савчук С. М. 19 вересня 2020 року було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1.

Згідно з протоколом проведення електронних торгів № 546740 відбулися торги з продажу зазначеного іпотечного майна, яке придбала ОСОБА_2 за 654 800 грн, у зв`язку із чим 22 липня 2021 року державним виконавцем видано акт про реалізацію предмета іпотеки, а вже 30 липня 2021 року приватний нотаріус видав ОСОБА_2. свідоцтво, яким засвідчив її право власності на придбаний нею на електронних торгах житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1000 га за цією самою адресою.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 20 лютого 2023 року у справі № 273/1856/21 визнано виконавчий напис від 26 листопада 2018 року № 2045 таким, що не підлягає виконанню.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень заявник вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанцій норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 07 листопада

2018 року у справі № 712/1317/14-ц, від 07 лютого 2019 року у справі

№ 522/1516/15-ц, від 20 січня 2021 року у справі № 127/14089/18, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Також ОСОБА_1 зазначає про порушення апеляційним судом норм процесуального права, а саме постанова суду апеляційної інстанції оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційних скарг висновків суду не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, визначено, що електронні торги - це продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 465/650/16-ц (провадження № 14-356цс18) та від 23 січня 2019 року у справі № 522/10127/14-ц (провадження № 14-428цс18) викладено правові висновки про те, що правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів, зазначене свідчить про оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.

Відповідно до частини першої статті 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Згідно із частиною четвертою статті 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Такий правочин може визнаватися недійсним у судовому порядку з підстав недодержання в момент його вчинення вимог, встановлених частинами першою-третьою та частинами п`ятою, шостою статті 203 ЦК України, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (частина перша статті 215 цього Кодексу).

Частинами першою, третьою статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року у справі № 3-242гс16 зроблено висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Порядку проведення електронних торгів та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

Тобто для визнання судом торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання торгів недійсними (порушення правил проведення торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Як наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, так і порушення суб`єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину. Саме по собі скасування судового рішення згідно з положеннями ЦК України не є підставою для визнання правочину недійсним.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 205/2535/17 (провадження № 61-16534св21), від 16 серпня 2023 року у справі № 352/1824/16-ц (провадження № 61-3310св22).

Встановивши, що на час проведення оспорюваних прилюдних торгів (16 липня 2021 року) виконавчий напис нотаріуса від 26 листопада 2018 року № 2045 був чинним, а його визнано таким, що не підлягає виконанню тільки 20 лютого 2023 року, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними, а також задоволення інших, похідних позовних вимог.

Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги з посиланням на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах: від 07 листопада 2018 року у справі

№ 712/1317/14-ц (провадження № 61-22566св18) та від 07 лютого 2019 року у справі № 522/1516/15-ц (провадження № 61-25870св18), які зводяться до того, що визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконання означає, що він був таким з моменту його вчинення, а тому прилюдні торги, проведені на підставі такого виконавчого напису, є незаконними та підлягають визнання недійсними, оскільки від них було відступлено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові 03 червня 2024 року у справі № 587/2230/21 (провадження № 61-5981сво23), в якій вказано, що наявність підстав для визнання недійсними торгів має встановлюватися судом саме на момент їх проведення. Рішення суду про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не має зворотної дії в часі і не може породжувати правові наслідки, в тому числі й щодо недійсності торгів, або впливати на інші юридичні факти, що настали до набрання законної сили рішенням суду про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд ураховує те, що на час ухвалення як районним судом, так і апеляційним судом судових рішень у цій справі ще не існувало постанови Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 03 червня 2024 року у справі № 587/2230/21 (провадження № 61-5981сво23). Проте, суд виходить з того, що правова позиція Верховного Суду - це виклад тлумачення певної норми права (низки норм). Колегія суддів зазначає, що апеляційний суд правильно застосував норми права, що у подальшому підтверджено Верховним Судом.

При цьому, Верховний Суд звертає увагу, що звертаючись до суду із цим позовом, ОСОБА_1 , як на підставу, посилався виключно на визнання судом виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, не наводячи інших підстав для визнання електронних торгів недійсними, зокрема, чи мали місце при їх проведенні порушення вимог Порядку проведення електронних торгів та інших норм законодавства та чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів. У силу частини першої статті 400 ЦПК України , переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість його судового рішення не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін.

Верховний Суд не здійснює перерозподілу судових витрат, оскільки судове рішення апеляційного суду залишає без змін.

Керуючись статтями 400 402 409 410 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Житомирського апеляційного суду від 30 травня 2024 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. Ю. Гулейков Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець