Постанова

Іменем України

20 січня 2021 року

м. Київ

справа № 127/14089/18

провадження № 61-15073св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі; ОСОБА_2, Центральний відділ державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області,

третя особа - ОСОБА_3,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 25 червня 2019 року у складі колегії суддів: Сала Т. Б., Ковальчука О. В., Якименко М. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, Центрального відділу державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (далі - Центральний ВДВС м. Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області) та просила визнати недійсними та скасувати прилюдні торги та протокол їх проведення № 02-0100/11-3 від 05 квітня 2012 року з продажу нерухомого майна (предмета іпотеки) - квартири АДРЕСА_1.

В обґрунтування позову зазначала, що 15 березня 2018 року вона отримала рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08 лютого 2018 року, яким задоволено її позов до Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" (далі - ПАТ "Фідобанк") про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

За оскарженим виконавчим написом, що був вчинений 07 грудня 2010 року та зареєстрований в реєстрі під номером 1331,13 січня 2011 року Вишенським відділом ДВС Вінницького МУЮ було відкрито виконавче провадження ВП №~organization0~ та звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру АДРЕСА_1, що належить їй на праві власності.

05 квітня 2012 року відповідно до протоколу № 02-0100/11-3 були проведені прилюдні торги з реалізації вищевказаного предмета іпотеки.

Оскільки виконавчий напис нотаріуса, на підставі якого було відкрите виконавче провадження та в подальшому проведено прилюдні торги, визнано таким, що не підлягає виконанню, ОСОБА_1 просила позов задовольнити.

Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 18 березня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що прилюдні торги були проведені 05 квітня 2012 року, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом лише 08 червня 2018 року, відтак пропустила строк на звернення до суду, передбачений статтею 48 Закону України "Про іпотеку".

Також позивач не довела неправомірність проведення публічних торгів і набуття права власності на іпотечне майно.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 25 червня 2019 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 18 березня 2019 року скасовано і ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосовувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності.

Суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права і відмовив у задоволенні позову як з підстав пропуску позовної давності, так і з підстав недоведеності позовних вимог.

Оскільки виконавчий напис нотаріуса, на підставі якого була проведена процедура продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах, визнаний в судовому порядку таким, що не підлягає виконанню, позовні вимоги ОСОБА_1 є доведеними.

Разом з тим, позивач пропустила позовну давність, оскільки 05 квітня 2012 року були проведені прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, з позовом до суду ОСОБА_1 звернулася 08 червня 2018 року, а відповідно до статті 48 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель, іпотекодавець, боржник та будь-який учасник прилюдних торгів вправі протягом трьох місяців з дня проведення торгів оскаржити їх результати в суді за місцезнаходженням нерухомого майна.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову Вінницького апеляційного суду від 25 червня 2019 року та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування касаційної скарги зазначала, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, було захищено її права, а отже з цього моменту у неї виникло право на звернення до суду за захистом своїх прав, порушених вчиненим виконавчим написом.

В рішеннях суду касаційної інстанції, на які в оскаржуваному рішенні послався Вінницький апеляційний суд, мова йшла про процедуру проведення торгів та їх оскарження, а у її випадку мова йде про скасування підстави їх організації.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з Вінницького міського суду Вінницької області.

18 вересня 2019 року справа № 127/14089/18 надійшла до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IXустановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року.

Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.

Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина 2 статті 389 ЦПК України).

Відповідно до частини 1 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною 3 статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 17 червня 2008 року Відкрите акціонерне товариство "Ерсте Банк" (далі - ВАТ "Ерсте Банк "), правонаступником якого є ПАТ "Фідобанк", уклало з ОСОБА_1 генеральну кредитну угоду № 010/3951/0007.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 17 червня 2008 року ВАТ "Ерсте Банк ", правонаступником якого є ПАТ "Фідобанк", та ОСОБА_1 уклали договір іпотеки № 014/3951/2/17877/1, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Плахотнюк О. В. та зареєстрований в реєстрі за № 3517.

Відповідно до умов зазначеного договору іпотеки, предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 17 червня 2008 року.

07 грудня 2010 року приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Процепко А. О. вчинила виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 1331, яким запропонувала звернути стягнення на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1, належить ОСОБА_1 та є предметом іпотеки. За рахунок коштів, отриманих від реалізації квартири, запропонувала задовольнити вимоги ПАТ "Ерсте Банк", правонаступником якого є ПАТ "Фідобанк", у розмірі: за кредитним договором № 014/3951/2/17877 від 17 червня 2008 року: 70 445,78 доларів США - сума основного боргу за кредитним договором; 7 613,87 доларів США - сума відсотків за користування кредитом; 14 291,43 грн - пеня за прострочення оплати відсотків; 3
272,24 грн - пеня за прострочення оплати тіла кредиту; за кредитним договором № 014/3951/2/17879 від 17 червня 2008 року: 6 348,41 доларів США - сума основного боргу за кредитним договором; 743,20 доларів США - сума відсотків за користування кредитом; 1066,29 грн - пеня за прострочення оплати відсотків; 1040,11 грн - пеня за прострочення оплати тіла кредиту. Всього сума стягнення становить 695 575,22 грн.

05 квітня 2012 року було проведено прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1. Відповідно до протоколу проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна (предмета іпотеки) від 05 квітня 2012 року їх переможцем став ОСОБА_2, якому було видане свідоцтво про право власності на квартиру.

18 квітня 2012 року заступником начальника Вишенського ВДВ Вінницького МУЮ складено акт про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, відповідно до якого переможцем торгів став ОСОБА_2.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 08 лютого 2018 року, яке набрало законної сили, визнано виконавчий напис від 07 грудня 2010 року, зареєстрований в реєстрі за № 1331, вчинений у місті Вінниці приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Проценко А. О., таким, що не підлягає виконанню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною 1 статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частиною 1 статті 215 ЦК України, зокрема у зв'язку з невідповідністю змісту правочину частиною 1 статті 215 ЦК України та іншим актам цивільного законодавства.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця учасника прилюдних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.

Наведене узгоджується з частиною 4 статті 656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.

Підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна тощо); правил, які регулюють сам порядок проведення торгів; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів.

Згідно з правовими висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15, головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів. Отже, не лише недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, є способом захисту та підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Для визнання судом електронних торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Торги можуть бути визнані недійсними у разі встановлення порушень процедури їх проведення, що впливають на результати торгів, і порушуватимуть права та законні інтереси особи, яка оскаржує ці торги.

Встановлено, що рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 08 лютого 2018 року, яке набрало законної сили, визнано виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Проценко А. О. 07 грудня 2010 року, таким, що не підлягає виконанню.

Отже, прилюдні торги проведені на підставі виконавчого документа, який не підлягав виконанню з моменту його вчинення, тому процедуру реалізації належного ОСОБА_1 іпотечного майна у примусовому порядку не можна вважати такою, що відповідає вимогам закону, оскільки зі скасуванням виконавчого напису втрачаються ті правові наслідки, які з нього випливають.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

У законі для окремих видів вимог може встановлюватися спеціальна позовна давність.

До вимог про оскарження прилюдних торгів з реалізації іпотечного майна застосовується спеціальна позовна давність.

Згідно зі статтею 48 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель, іпотекодавець, боржник та будь-який учасник прилюдних торгів вправі протягом трьох місяців з дня проведення торгів оскаржити їх результати в суді за місцезнаходженням нерухомого майна.

Отже, у справах про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, що перебуває в іпотеці, підлягає застосуванню спеціальна позовна давність, передбачена статтею 48 Закону України "Про іпотеку".

Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 05 квітня 2017 року у справі № 6-1375цс16.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (частини 4 , 5 статті 267 ЦК України).

Встановивши, що прилюдні торги з реалізації квартири АДРЕСА_1 були проведені 05 квітня 2012 року, а ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання недійсними та скасування прилюдних торгів і протоколу їх проведення 08 червня 2018 року, тобто з пропуском спеціальної позовної давності, передбаченої статтею 48 Закону України "Про іпотеку", про застосування якої заявив представник відповідача, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову з цих підстав.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, апеляційний суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону й підстави для його скасування відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Вінницького апеляційного суду від 25 червня 2019 року залишити без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини 1 статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Вінницького апеляційного суду від 25 червня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат СуддіН. О. Антоненко І. О. Дундар Є. В. Краснощоков М. Ю.

Тітов