Історія справи

Постанова

Іменем України

4 червня 2025 року

м. Київ

Справа № 752/20328/18

Провадження № 61-3391св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - головуючого судді Крата В. І., судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув у порядку письмового провадження справу,

учасниками якої є:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРС-Капітал» (далі - позивач),

відповідач - ОСОБА_1 (далі - відповідач), інтереси якого представляє адвокат Небилиця Артем Вікторович (далі - адвокат відповідача),

про стягнення пені за прострочення виконання договору позики та витрат на юридичні послуги

за касаційною скаргою відповідача на ухвалу Київського апеляційного суду від 9 лютого 2024 року про відмову у відкритті апеляційного провадження, постановлену колегією суддів у складі Борисової О. В., Левенця Б. Б., Ратнікової В. М.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

(1) Вступ

1. Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача пені за прострочення виконання договору позики та витрат на юридичні послуги. Суд першої інстанції ухвалив заочне рішення про задоволення позову. Відповідач подав заяву про перегляд заочного рішення, яку суд першої інстанції залишив без задоволення. Тоді відповідач подав апеляційну скаргу на заочне рішення разом із заявою про поновлення строку на подання апеляційної скарги. Поважність пропуску цього строку мотивував несвоєчасним врученням йому копії ухвали суду першої інстанції про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення. Проте апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження через пропуск строку на апеляційне оскарження без поважних причин.

2. У касаційній скарзі на цю ухвалу апеляційного суду відповідач стверджував, зокрема, про те, що його аргумент про подання апеляційної скарги впродовж 30 днів з моменту отримання копії ухвали суду першої інстанції про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення апеляційний суд безпідставно не врахував. Тому відповідач вважав, що були поважні причини для поновлення строку на апеляційне оскарження та просив скасувати ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження.

3. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду мав відповісти на питання про те, чи є підстави відмовити у відкритті апеляційного провадження про перегляд заочного рішення суду, якщо відповідач не був присутнім під час постановлення ухвали суду першої інстанції про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення, не знав про результати її розгляду, а цей суд вказану ухвалу у визначеному законом порядку відповідачеві не надіслав або надіслав несвоєчасно?

Вирішив, що за обставин цієї справи апеляційний суд не мав підстав відмовити у відкритті апеляційного провадження. Відповідач, який не був присутнім під час розгляду його заяви про перегляд заочного рішення та не знав про результати цього розгляду, а суд першої інстанції у визначеному законом порядку не надіслав чи надіслав несвоєчасно копію ухвали про залишення без задоволення такої заяви, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження заочного рішення, якщо він, дізнавшись про цю ухвалу, без зволікань подав відповідну апеляційну скаргу. Тому Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження та скерував справу до цього суду для вирішення питання про відкриття такого провадження.

(2) Зміст позовних вимог і провадження у судах першої й апеляційної інстанцій

4. У жовтні 2018 року позивач звернувся до суду із позовом, у якому просив стягнути з відповідача 326 759,34 грн пені за прострочення виконання умов договору позики від 16 червня 2017 року та 39 152,35 грн витрат на юридичні послуги.

5. 6 листопада 2019 року Голосіївський районний суд м. Києва ухвалив заочне рішення, згідно з яким задовольнив позов і вирішив питання про розподіл судових витрат.

6. 10 липня 2020 року відповідач подав заяву про перегляд заочного рішення.

7. 13 липня 2020 року відбувся первинний і повторний автоматизований розподіл справи між суддями суду першої інстанції.

8. 4 жовтня 2023 року Голосіївський районний суд м. Києва постановив ухвалу, згідно з якою залишив цю заяву без задоволення.

9. 7 грудня 2023 року відповідач подав апеляційну скаргу на заочне рішення. Зазначив, зокрема, про те, що ні відповідач отримав копію вказаної ухвали на електронну адресу адвоката 18 листопада 2023 року, а до того дня ні відповідач, ні його адвокат відповідну ухвалу не отримували; тому кінцевою датою подання апеляційної скарги є 8 грудня 2023 року.

10. 16 січня 2024 року Київський апеляційний суд постановив ухвалу, згідно з якою залишив без руху апеляційну скаргу відповідача та встановив строк для усунення її недоліків. Виснував про неповажність наведених відповідачем підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження. Зазначив, що ухвала суду першої інстанції про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 16 жовтня 2023 року. Тому апеляційний суд вважав, що відповідач мав надати заяву про поновлення пропущеного строку із зазначенням інших поважних причин його пропуску з 4 листопада до 6 грудня 2023 року та відповідними доказами.

11. 25 січня 2024 року адвокат відповідача надіслав поштою до апеляційного суду заяву щодо поновлення строку на апеляційне оскарження. Обґрунтував так: копію ухвали суду першої інстанції про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення відповідач отримав на електронну адресу його адвоката 18 листопада 2023 року, а до того дня вони це судове рішення не отримували; Єдиний державний реєстр судових рішень відповідач і його адвокат переглядали впродовж тижня після 4 жовтня 2023 року, а оскільки впродовж того часу жодне судове рішення не було оприлюднене, вони вважали, що суд відклав розгляд справи на іншу дату й очікували інформацію від суду.

12. 9 лютого 2024 року Київський апеляційний суд постановив ухвалу, згідно з якою відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою відповідача на заочне рішення на підставі пункту 4 частини першої статті 358 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Мотивував так:

12.1. Відповідач пропустив строк на апеляційне оскарження і не навів поважних причин його пропуску.

12.2. 4 жовтня 2023 року суд першої інстанції залишив без задоволення заяву відповідача про перегляд заочного рішення. Тому останнім днем для подання апеляційної скарги на заочне рішення було 3 листопада 2023 року, а відповідач подав таку скаргу 7 грудня 2023 року.

12.3. Помилковим є аргумент відповідача про те, що підставою для поновлення строку є отримання ним 18 листопада 2023 року копії ухвали суду першої інстанції про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення. Дата отримання відповідачем повного тексту вказаної ухвали не впливає на строк оскарження заочного рішення суду, бо його слід відраховувати з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

(3) Провадження у суді касаційної інстанції

13. 6 березня 2024 року адвокат відповідача подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу апеляційного суду та «зобов`язати суд апеляційної інстанції відкрити апеляційне провадження».

14. 30 квітня 2024 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою залишив касаційну скаргу без руху та надав відповідачеві строк для усунення її недоліків.

15. 22 травня 2024 року адвокат відповідача подав до Верховного Суду заяву, у якій зазначив дату ознайомлення із текстом ухвали апеляційного суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (13 лютого 2024 року), а також електронну адресу відповідача. До заяви додав: квитанцію від 22 травня 2024 року про сплату судового збору у розмірі 605,60 грн, відповідь № 827759 про наявність в адвоката зареєстрованого електронного кабінету з 6 листопада 2022 року, а також уточнену редакцію касаційної скарги з конкретизацією підстав касаційного оскарження та її копію для позивача.

16. 6 вересня 2024 рокуВерховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою відповідача на підставі, визначеній останнім абзацом частини другої статті 389 ЦПК України, та про витребування справи із суду першої інстанції.

17. 12 грудня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою призначив справу до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи осіб, які подали касаційні скарги

18. Відповідач мотивував касаційну скаргу так:

18.1. Апеляційний суд обмежив його у доступі до правосуддя, порушив норми процесуального права щодо поновлення строку на апеляційне оскарження заочного рішення суду першої інстанції.

18.2. Суд першої інстанції постановив ухвалу про відмову у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення 4 жовтня 2023 року, а копію цього судового рішення відповідач отримав на електронну скриньку адвоката лише 18 листопада 2023 року. До того дня вони таку копію не отримували. Після отримання відразу почали діяти, і 7 грудня 2023 року відповідач подав апеляційну скаргу на заочне рішення.

18.3. Єдиний державний реєстр судових рішень відповідач і його адвокат переглядали впродовж тижня після 4 жовтня 2023 року, а оскільки впродовж того часу жодне судове рішення не було оприлюднене, вони вважали, що суд відклав розгляд справи на іншу дату й очікували інформацію від суду. В апеляційній скарзі та заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження відповідач навів ці обставини для такого поновлення. Проте апеляційний суд безпідставно відхилив відповідні аргументи.

(2) Позиції інших учасників справи

19. 5 жовтня 2024 року позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив відмовити у її задоволенні. Обґрунтував так:

19.1. Останнім днем строку для апеляційного оскарження заочного рішення згідно з частиною четвертою статті 287 ЦПК України було 3 листопада 2023 року, тоді як відповідач подав апеляційну скаргу 7 грудня 2023 року.

19.2. Причини для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження заочного рішення не є достатніми для визнання їх поважними. Докази поважності пропуску такого строку не є належними, оскільки про результат судового розгляду відповідач та його адвокат могли дізнатися як у суді, так і в інтернеті на вебсайті «Судова влада України» та в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

19.3. Крім того, відповідач міг звернутися до суду із заявою для отримання відповідної інформації. Але не робив цього більш ніж місяць часу після «судового розгляду». Це засвідчує незацікавленість відповідача у результаті розгляду його справи та відповідно небажання оскаржити судове рішення.

19.4. Адвокат відповідача з 6 листопада 2022 року мав зареєстрований електронний кабінет. Тому він міг цим кабінетом скористатися «для оперативності інформування про стан розгляду справи та про винесене рішення».

19.5. Із дати відкриття провадження у справі 23 жовтня 2018 року «відповідач постійно вчиняв процесуальні дії, спрямовані на затягування судового розгляду».

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

(1) Межі розгляду справи у суді касаційної інстанції

20. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншим (частина перша статті 400 ЦПК України).

21. З огляду на цей припис Верховний Суд переглядає оскаржене судове рішення у межах тих доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставами для відкриття касаційного провадження.

22. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).

(2) Оцінка аргументів учасників справи та висновку апеляційного суду

(2.1) Чи є підстави відмовити у відкритті апеляційного провадження про перегляд заочного рішення суду, якщо відповідач не був присутнім під час постановлення ухвали суду першої інстанції про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення, не знав про результати її розгляду, а цей суд вказану ухвалу у визначеному законом порядку відповідачеві не надіслав або надіслав несвоєчасно?

23. Відповідач подав заяву про перегляд заочного рішення до суду першої інстанції. Цей суд залишив вказану заяву без задоволення. Тоді відповідач з пропуском строку на оскарження заочного рішення подав на останнє апеляційну скаргу. Обґрунтував поважність причин такого пропуску несвоєчасним врученням йому копії ухвали суду першої інстанції про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення. Апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження, оскільки виснував про неповажність причин пропуску строку на апеляційне провадження. Зауважив, що дата отримання відповідачем копії такої ухвали не впливає на перебіг цього строку.

24. Відповідач з ухвалою апеляційного суду не погодився. У касаційній скарзі стверджував, зокрема, що суд апеляційної інстанції безпідставно не врахував, що він подав апеляційну скаргу на заочне рішення суду впродовж 30 днів з моменту отримання копії ухвали про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення.

25. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що є підстави для задоволення касаційної скарги. Поновлення строку на апеляційне оскарження відповідачем заочного рішення може бути обґрунтованим, якщо пропуск цього строку зумовлений діями (бездіяльністю) суду. Зокрема, якщо останній у визначеному законом порядку не надіслав або несвоєчасно надіслав відповідачеві чи його представникові копію ухвали про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення, яку постановив за відсутності сторони відповідача, а останній, дізнавшись про цю ухвалу, без зволікань подав апеляційну скаргу на заочне рішення.

26. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (частина четверта статті 287 ЦПК України).

27. За змістом абзацу першого частини першої статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення.

28. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 127 ЦПК України).

29. Якщо у матеріалах справи немає доказів вручення відповідачу копії ухвали суду про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення, обґрунтованим є поновлення апеляційним судом строку на апеляційне оскарження заочного рішення, який був пропущений з поважних причин (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 січня 2025 року у справі № 757/31041/15-ц). За обставинами справи № 757/31041/15-ц 20 листопада 2023 року суд першої інстанції залишив без задоволення заяву про перегляд заочного рішення від 18 листопада 2019 року, оприлюднену у Єдиному державному реєстрі судових рішень 18 травня 2023 року; текст ухвали від 20 листопада 2023 року опублікований у Єдиному державному реєстрі судових рішень 21 грудня 2023 року; доказів вручення відповідачеві копії цього судового рішення у паперовій формі у матеріалах справи не було, однак один із відповідачів зазначив, що отримав цю копію 21 грудня 2023 року, а вже 18 січня 2024 року подав на заочне рішення апеляційну скаргу; апеляційний суд вважав, що строк на апеляційне оскарження цього рішення слід поновити, оскільки скаржник пропустив цей строк з поважних причин. Верховний Суд підтримав цей висновок.

30. Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 358 ЦПК України).

31. За наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси, та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина тринадцята статті 128 ЦПК України).

32. Надсилання учасникам судового процесу судових повісток, повідомлень і викликів в електронній формі (далі - судові виклики) здійснюється шляхом направлення в месенджері за допомогою програмного додатка або SMS-повідомлення за допомогою автоматизованої системи документообігу суду.

Судовий виклик надсилається учаснику судового процесу за наявності відповідної заяви та технічної можливості.

Форма заяви надається учаснику судового процесу в суді або самостійно завантажується ним з офіційної сторінки суду, розміщеної на офіційному веб-порталі судової влади України. Така заява підписується власноруч або кваліфікованим електронним підписом учасника судового процесу та подається до суду. Заява не задовольняється за умови встановлення факту наявності в учасника судового процесу зареєстрованої офіційної електронної адреси (пункти 2, 5 і 6 Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23 січня 2023 року № 28).

33. Обов`язок суду повідомити учасників справи про дату, час і місце судового засідання є реалізацією однієї з основних засад цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку зумовлює порушення не лише права учасника справи на таке повідомлення, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства (див. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 червня 2024 року у справі № 461/2716/20 і від 4 вересня 2024 року у справі № 761/319/22).

34. За матеріалами справи № 752/20328/18:

- 6 листопада 2019 року суд першої інстанції ухвалив заочне рішення про задоволення позову (а. с. 135-140);

- 3 липня 2020 року представник відповідача ознайомився із матеріалами справи та зробив із них фотокопії, зокрема, заочного рішення, яке відповідач не отримував (а. с. 147);

- 10 липня 2020 року відповідач подав заяву про перегляд заочного рішення (а. с. 149-154);

- 13 липня 2020 року відбувся первинний і повторний автоматизований розподіл справи між суддями (а. с. 163-165);

- до червня 2023 року жодні процесуальні дії суд першої інстанції не вчиняв;

- є копії судових повісток про виклик сторін на судові засідання 21 червня та 4 жовтня 2023 року (а. с. 166-167, 169-170);

- відсутні докази надсилання сторонам судових повісток (а. с. 166-167) про призначення на 21 червня 2023 року розгляду заяви відповідача про перегляд заочного рішення;

- 21 червня 2023 року суд першої інстанції склав довідку про неявку сторін на судове засідання та відсутність фіксування судового розгляду справи (а. с. 168);

- судову повістку про виклик відповідача на 4 жовтня 2023 року (а. с. 169) суд надіслав 26 вересня 2023 року SMS-повідомленням на номер телефону НОМЕР_1 (а. с. 171);

- 28 вересня 2023 року адвокат відповідача надіслав на електронну адресу суду першої інстанції заяву про підтримання вимог і розгляд справи за відсутності відповідача (а. с. 173-178);

- 4 жовтня 2023 року адвокат позивача подала заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача (а. с. 191);

- того ж дня суд першої інстанції склав довідку про відсутність фіксування судового процесу через неявку сторін (а. с. 192) і постановив ухвалу про залишення без задоволення заяви відповідача про перегляд заочного рішення (а. с. 193-194);

- є супровідний лист суду першої інстанції про надсилання копії ухвали від 4 жовтня 2023 року відповідачеві на поштову адресу (а. с. 195), однак немає доказів ні відправлення відповідної копії, ні її вручення відповідачеві;

- згідно з довідкою суду про доставку електронного документа копію ухвали від 4 жовтня 2023 року позивач отримав в електронному кабінеті 12 жовтня 2023 року (а. с. 196);

- згідно з довідкою суду про доставку електронного листа копію ухвали від 4 жовтня 2023 року надіслано «одержувачу» на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 18 листопада 2023 року(а. с. 197);

- 7 грудня 2023 року відповідач подав апеляційну скаргу на заочне рішення суду (а. с. 200-208) і заяву про поновлення строку на подання цієї скарги (а. с. 209-211);

- 12 грудня 2023 року відбувся автоматизований розподіл справи між суддями апеляційного суду (а. с. 218);

- 13 грудня 2023 року апеляційний суд листом витребував справу із суду першої інстанції (а. с. 198-199, 219);

- 8 січня 2024 року матеріали справи надійшли до апеляційного суду (а. с. 220);

- 16 січня 2024 року апеляційний суд залишив апеляційну скаргу відповідача без руху (а. с. 222-223);

- 25 січня 2024 року відповідач подав заяву на виконання ухвали від 16 січня 2024 року (а. с. 225-228);

- 9 лютого 2024 року апеляційний суд постановив оскаржену ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження (а. с. 231а-233).

35. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду звертає увагу на те, що у матеріалах справи немає даних про відправлення та вручення відповідачеві копії ухвали суду першої інстанції про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення. Супровідний лист про надсилання поштою такої копії не є доказом відправлення та вручення останньої. У паперовій формі ні відповідач, ні його адвокат згідно з матеріалами справи копію цієї ухвали не отримували. Суд першої інстанції доставив електронну копію зазначеної ухвали до електронного кабінету позивача 12 жовтня 2023 року, а іншій стороні надіслав на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 (без зазначення у довідці учасника справи, якому відправив відповідний електронний лист) лише 18 листопада 2023 року. Інформації про надсилання та доставлення ухвали суду першої інстанції про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення до електронного кабінету адвоката відповідача немає.

36. Відповідач подав апеляційну скаргу 7 грудня 2023 року та просив поновити строк на апеляційне оскарження заочного рішення. На виконання ухвали апеляційного суду від 16 січня 2024 року зазначив, зокрема, про отримання електронної копії зазначеної ухвали 18 листопада 2023 року, а також про те, що відповідач і його адвокат упродовж тижня після 4 жовтня 2023 року добросовісно переглядали Єдиний державний реєстр судових рішень, але у ньому не було інформації про результати розгляду у суді першої інстанції заяви про перегляд заочного рішення; тому вирішили, що розгляд справи суд 4 жовтня 2023 року відклав; і лише 16 жовтня 2023 року відповідна ухвала стала доступною в Єдиному державному реєстрі судових рішень, але відповідач і його адвокат про це вже не знали.

37. З огляду на викладене немає підстав вважати, що відповідач зволікав із поданням апеляційної скарги на заочне рішення. На цей висновок не впливає зауваження позивача про те, що відповідач і його адвокат могли швидше, ніж 18 листопада 2023 року дізнатися про ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення як у цьому суді, так і в інтернеті на вебсайті «Судова влада України» та в Єдиному державному реєстрі судових рішень. За змістом матеріалів справи відповідач не є незацікавленим у результаті розгляду справи і таким, який не бажав оскаржити заочне рішення.

38. Твердження позивача про те, що з дня відкриття провадження у справі «та по теперішній час відповідач постійно вчиняв процесуальні дії, спрямовані на затягування судового розгляду», не відповідає матеріалам справи. Позивач у відзиві на касаційну скаргу навів одне судове засідання у 2018 році та три у 2019 році, на які відповідач під час розгляду позовної заяви не з`явився. Проте у цьому касаційному провадженні Верховний Суд звертає увагу, зокрема, на поведінку відповідача та суду першої інстанції щодо подання і розгляду відповідно заяви про перегляд заочного рішення. Відповідач цю заяву подав 10 липня 2020 року, а суд першої інстанції розпочав її розгляд тільки влітку 2023 року. Тому звинувачення відповідача у тому, що він затягував розгляд справи весь час із дня відкриття провадження у справі, є безпідставним.

39. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду також враховує те, що у матеріалах справи немає заяви відповідача чи його адвоката на отримання судових повісток, повідомлень і викликів в електронній формі. Тому надсилання відповідачеві на телефонний номер SMS-повідомлення про виклик до суду на 4 жовтня 2023 року не є належним повідомленням про дату, час і місце судового засідання незалежно від того, чи довідався про це засідання відповідач.

40. Беручи до уваги викладене та наведені вище висновки Верховного Суду щодо застосування норм процесуального права, сформульовані у постановах після подання касаційної скарги, остання є обґрунтованою. Оскільки суд першої інстанції у визначеному законом порядку не надіслав відповідачеві, його представникові копію ухвали про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення, яку постановив за відсутності сторони відповідача, а останній, дізнавшись про цю ухвалу, без зволікань подав апеляційну скаргу на заочне рішення, касаційну скаргу відповідача слід задовольнити .

41. Колегія суддів звертає увагу на те, що у постанові від 9 серпня 2022 року у справі № 359/2283/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду виснував, що відсутність у заявника повного тексту ухвали про залишення без задоволення його заяви про перегляд заочного рішення суду не може бути перешкодою для подання апеляційної скарги на заочне рішення, бо предметом оскарження у такому разі є саме заочне рішення, а не ухвала про залишення без задоволення заяви про перегляд цього рішення. Однак у тій справі наведений висновок зумовлений тим, що заявник був присутнім під час розгляду його заяви про перегляд заочного рішення та знав про результати цього розгляду. Тоді як за обставинами справи №752/20328/18 відповідач і його адвокат були відсутніми на судовому засіданні 4 жовтня 2023 року. З огляду на це висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладений у постанові від 9 серпня 2022 року у справі № 359/2283/19, незастосовний у справі №752/20328/18.

(3) Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

(3.1) Щодо суті касаційної скарги

42. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду (пункт 2 частини першої статті 409 ЦПК України).

43. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом (речення перше частини четвертої статті 411 ЦПК України).

44. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції (частина четверта статті 406 ЦПК України).

45. З огляду на висновки цієї постанови щодо застосування норм процесуального права оскаржене судове рішення слід скасувати, а справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 400 406 409 411 416 418 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

у х в а л и в:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Ухвалу Київського апеляційного суду від 9 лютого 2024 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. КратСудді Д. А. Гудима І. О. Дундар Є. В. Краснощоков П. І. Пархоменко