Історія справи

Постанова КЦС ВП від 03.10.2025 року у справі №756/9572/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2025 року

м. Київ

справа № 756/9572/21

провадження № 61-16661св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Коломієць Г. В.,

учасники справи:

позивач -Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оазис 4»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

треті особи:Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравець Олена Олександрівна,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану її представником - адвокатом Святецьким Дмитром Вікторовичем, на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 15 листопада 2023 року у складі судді Шевчука А. В. та постанову Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2024 року у складі колегії суддів: Музичко С. Г., Болотова Є. В., Олійника В. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2021 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оазис 4» (далі - ОСББ «Оазис 4») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - КМР (КМДА)), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравець О. О., про зобов`язання усунення перешкод

у користуванні спільним майном та скасування запису реєстру речових прав.

Позовна заява мотивована тим, що власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 для забезпечення і захисту прав співвласників, сприяння використання їхнього майна, управління та утримання майна в багатоквартирному будинку з 08 червня 2016 року зареєстровано ОСББ «Оазис 4».

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 загальною площею 288,5 кв. м та житловою площею 149,3 кв. м.

На початку грудня 2019 року об`єднанням виявлено проведення несанкціонованих будівельних робіт на даху будинку, а саме над квартирою ОСОБА_1 . Разом з тим, рішення про надання згоди на надбудову на даху, або іншого його використання, співвласниками будинку не приймалось.

Таким чином, 03 грудня 2019 року керівництвом Об`єднання власнику квартири АДРЕСА_2 видано припис «Про усунення порушень вимог законодавства в сфері державних стандартів і правил». Проте, вимоги вищезазначеного припису проігноровані відповідачкою у повному обсязі.

04 грудня 2019 року під час проведення позапланового обстеження покрівлі корпусу 4 будинку АДРЕСА_1 були виявлені порушення законодавства щодо проведення ремонтних робіт без відповідного рішення загальних зборів співвласників, також, серед іншого, було виявлено перекриття вентиляційних каналів витяжної системи квартир будинку.

При цьому, за результатами перевірки Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю з`ясовано, що посадові особи департаменту неодноразово виїжджали на місце проведення будівництва, проте у зв`язку з обмеженим доступом до квартири, та відсутністю уповноважених суб`єктів містобудування, провести належно перевірку не вбачалося можливим. За таких обставин Наказом Департаменту від 14 січня 2020 року №9 право на виконання будівельних робіт, набуте на підставі даних, зазначених у поданому відповідачкою повідомлені від 19 вересня 2019 року №КВ 061192310089 та декларацію про готовність до експлуатації об`єкта 09 грудня 2019 року №КВ 141193430099 на об`єкт будівництва «Реконструкція житлової квартири АДРЕСА_3 скасовано.

Згідно з інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно 05 серпня 2019 року приватним нотаріусом Кравець О. О. здійснено реєстрацію змін до відомостей реєстру, а саме: загальну площу 288,5 кв. м, та житлову площу 149,3 кв. м квартири № 102 , змінено на загальну площу 435,7 кв. м, та житлову площу 145,8 кв. м.

Позивач стверджував, що збільшення площі квартири відповідача відбулось неправомірно внаслідок будівництва надбудови на даху будинку без згоди інших співвласників. Більше того, внесення приватним нотаріусом Кравець О. О. змін до державного реєстру речових прав на нерухоме майно відбулось 05 серпня 2019 року, а саме, до реєстрації департаментом з питань державного архітектурно- будівельного контролю м, Києва декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 09 грудня 2019 року № КВ 141193430099, та до подання ОСОБА_1 повідомлення від 19 серпня 2019 року № КВ 061192310089 про початок виконання будівельних робіт.

Самовільне облаштування відповідачем надбудови за рахунок даху, що є місцем загального користування, без згоди балансоутримувача та інших співвласників, спричинило незаконне набуття відповідачем права власності на майно, що перебуває у спільній власності

Ураховуючи наведене, ОСББ «Оазис 4» просило суд:

- зобов`язати ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні спільним майном будинку (дахом), розташованого в АДРЕСА_5 , шляхом демонтажу надбудови з приведенням даху будинку у стан, який передував початку будівництва надбудови;

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про внесення 05 серпня 2019 року 16:02:02, приватним нотаріусом Кравець О. О. змін до реєстру відносно площі об`єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_6 (опис змін: загальна площа 288,5 кв. м, житлова площа 149,3 кв. м, змінено на загальна площа 432,7 кв. м, житлова площа 145,8 кв. м.);

- стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Оазис 4» витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 540 грн та витрати сплачені на проведення будівельно-технічного дослідження в розмірі 10 000 грн.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 15 листопада 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 16 жовтня

2024 року, позовну заяву ОСББ «Оазис 4» до ОСОБА_1 , треті особи: Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу КМР (КМДА), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравець О. О., про зобов`язання усунення перешкод в користуванні спільним майном та скасування запису реєстру речових прав задоволено.

Зобов`язано ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні спільним майном будинку (дахом), розташованим за адресою: АДРЕСА_5 , шляхом демонтажу надбудови, з приведенням даху будинку у стан, який передував початку будівництва надбудови.

Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про внесення 05 серпня 2019 року о 16:02:02 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравець О. О. змін до реєстру (індексний номер рішення 48097653) щодо площі об`єкту нерухомого майна (реєстраційний номер 1589691680000), розташованого за адресою: АДРЕСА_7 , (опис змін: загальна площа: 288,5 кв. м, житлова площа 149,3 кв. м., змінено на загальна площа 435,7 кв. м, житлова площа 145,8 кв. м).

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Судові рішення мотивовано тим, що ОСОБА_1 не надала доказів отримання згоди співвласників та (або) балансоутримувача на проведення реконструкції та зайняття місця загального користування частини даху будинку. Нею проведено реконструкцію без отримання необхідних дозволів на проведення та подальше введення в експлуатацію.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

ОСОБА_1 у касаційній скарзі, поданій у грудні 2024 року до Верховного Суду, її представником - адвокатом Святецьким Д. В., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення Оболонського районного суду м. Києва від 15 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2024 року скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не забезпечили повного та всебічного розгляду справи, не врахували, що ОСОБА_1 при реконструкції власної квартири не використовувала загальні приміщення, які є спільним сумісним майном всіх власників будинку. Вказує, що двосхила конструкція даху є дахом, який обслуговує виключно одну її квартиру. Зазначає, що у результаті реконструкції квартири не змінилася конструкція двосхилого даху, лише частково змінилася форма.

Суди не надали належної правової оцінки тому, що ОСОБА_1 зверталася до ОСББ «Оазис 4» із заявою, в якій повідомила про намір проведення капітального ремонту своєї квартири, на що отримала усне погодження, тому була впевнена в правомірності своїх дій.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У січні 2025 року ОСББ «Оазис 4», подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що викладені у ній доводи, є безпідставні, не спростовують законних та обґрунтованих правових висновків судів у цій справі, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.

07 січня 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанцій норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові постановах Верховного Суду від 19 квітня 2018 року у справі № 916/1711/17, від 15 лютого 2018 року у справі № 911/2774/16, від 20 лютого 2018 року у справі № 921/14/17-г/11, від 15 березня 2018 року у справі № 300/690/16-ц, від 28 березня 2018 року у справі № 372/918/16-ц, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Також підставою касаційного оскарження судових рішень зазначає неправильне застосування норм права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга ОСОБА_1 , подана її представником - адвокатом Святецьким Д. В., задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

За змістом частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

За вимогами частин першої, другої статті 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.

На підставі частини другої статті 382 ЦК України власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У статті 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» наведено визначення термінів за яким об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Також у цій статті наведено визначення таких термінів: житловий комплекс - єдиний комплекс нерухомого майна, що утворений земельною ділянкою в установлених межах, розміщеним на ній жилим багатоквартирним будинком або його частиною разом із спорудами та інженерними мережами, які утворюють цілісний майновий комплекс; загальне майно - частина допоміжних приміщень житлового комплексу, що можуть використовуватися згідно з їх призначенням на умовах, визначених у статуті об`єднання (кладові, гаражі, в тому числі підземні, майстерні тощо); конструктивні елементи багатоквартирного будинку - частини споруди, які забезпечують її цілісність та необхідні технічні умови функціонування (фундамент, несучі стіни, міжповерхові перекриття, сходові марші, конструкції даху, покрівля, в`їзна група тощо); нежиле приміщення - приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин.

Частинами першою та другою статті 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.

Співвласники мають право вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників. Реалізація співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників (пункт 1 частини першої та частина друга статті 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).

Відповідно до частини другої статті 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 травня 2021 року у справі № 461/9578/15-ц викладено висновок, що будь-які переобладнання або перепланування допоміжних приміщень у жилих багатоквартирних будинках можуть проводитися тільки за згодою співвласників і за умови, що такі зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку. Отже, щоб не порушувався принцип спільності здійснення права спільної сумісної власності, будь-яка дія стосовно переобладнання чи реконструкції допоміжних приміщень вимагає погодження всіх співвласників.

Для проведення власником приватного житлового фонду переобладнання і перепланування житлових приміщень, зокрема тих, які передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, необхідний дозвіл власника будинку (квартири). На підставі дозволу співвласників на проведення переобладнання і перепланування житлових приміщень власник звертається до виконавчого комітету місцевої ради.

Згідно із частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Задовольняючи позов ОСББ «Оазис 4», суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, правильно виходив з того, що на приміщення надбудови, яке влаштоване відповідачем за рахунок частини даху, поширюється правовий режим права спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку, а відтак, будь-які переобладнання або перепланування, могли здійснюватися відповідачем тільки за згодою співвласників, балансоутримувача і за умови, що такі зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку, у той час, як встановлено, ОСОБА_1 не отримала відповідної згоди співвласників будинку, а здійснені нею переобладнання впливають на належну експлуатацію житлового будинку в цілому.

Доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_1 при реконструкції власної квартири не використовувала загальні приміщення, які є спільним сумісним майном всіх власників будинку, двосхила конструкція даху є дахом, який обслуговує виключно одну її квартиру, а у результаті реконструкції квартири не змінилася конструкція двосхилого даху, лише частково змінилася форма, не впливають на правильність висновків судів попередніх інстанцій, оскільки не спростовують того факту, що для проведення власником приватного житлового фонду переобладнання і перепланування житлових приміщень, зокрема тих, які передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, необхідний дозвіл власника будинку (квартири), що не було нею отримано.

Крім того, судами було встановлено, що у висновку від 28 грудня 2020 року № 71/20 за результатами проведення будівельно-технічного дослідження на замовлення позивача, судовим експертом Малим О. В. зазначено наступне: фактично проведені будівельні роботи спорудження надбудови на даху житлового будинку за адресою: АДРЕСА_5 , класифікуються як вид будівництва - реконструкція; розміщення надбудови перешкоджає нормальній експлуатації житлового будинку за адресою: АДРЕСА_5 .

Доказів які б спростовували той факт, що проведена відповідачем реконструкція квартири перешкоджає нормальній експлуатації житлового будинку в цілому, нею надано не було, що було її процесуальним обов`язком відповідно до статей 12 81 ЦПК України.

Посилання заявник на отримання від ОСББ «Оазис 4» усного погодження на проведення реконструкції не спростовує правових висновків, викладених судами попередніх інстанцій, необхідності отримання згоди усіх співвласників будинку, а також перешкоджання нормальній експлуатації житлового будинку після проведеної реконструкції.

Не заслуговують на увагу й посилання заявника про безпідставне не призначення районним судом судової будівельної експертизи за її клопотанням, оскільки таке клопотання було подано стороною відповідача поза встановленими нормами ЦПК України строками та не наведено поважних причин, які б унеможливили подання відповідного клопотання вчасно.

Посилання заявника на правові висновки Верховного Суду не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки правові висновки судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі наведеним висновкам Верховного Суду не суперечать.

Отже, доводи касаційної скарги не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони не відповідають матеріалам справи та встановленим судом обставинам, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявниками норм матеріального та процесуального права й зводяться до необхідності переоцінки судом доказів, що відповідно до вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Наведені у касаційній скарзі заявників доводи були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах закону, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскільки доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість їх судових рішень не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення районного суду та постанову апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 400 401 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану її представником - адвокатом Святецьким Дмитром Вікторовичем, залишити без задоволення.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 15 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Р. А. Лідовець

І. Ю. Гулейков

Г. В. Коломієць