Історія справи

Постанова КЦС ВП від 30.07.2025 року у справі №752/7425/21
Постанова КЦС ВП від 03.10.2025 року у справі №752/7425/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткова)

03 жовтня 2025 року

м. Київ

справа № 752/7425/21

провадження № 61-10340св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач -ОСОБА_1 ,

відповідачі: Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк», приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мілоцький Олег Леонідович,

розглянув заяву приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мілоцького Олега Леонідовича про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мілоцького Олега Леонідовича про визнання правочину недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Шипіловим Олександром Вікторовичем, на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 22 листопада 2023 року у складі судді Ольшевської І. О. та постанову Київського апеляційного суду від 04 червня 2024 року у складі колегії суддів: Варланова С. М., Невідомої Т. О., Нежури В. А.,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (далі - ПАТ «Універсал Банк»), приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мілоцького О. Л. про визнання правочину недійсним.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 22 листопада 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 04 червня

2024 року, позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Постановою Верховного Суду від 30 липня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Шипіловим Олександром Вікторовичем, залишено без задоволення.

Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 22 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 червня 2024 року залишено без змін.

06 серпня 2025 року до Верховного Суду надійшла заява приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мілоцького О. Л. про ухвалення додаткового судового рішення у справі щодо вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу під час касаційного провадження, в якій він, зокрема, вказував, що про прийняття вказаної постанови йому стало відомо 02 серпня 2025 року.

Заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3).

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з положеннями частин першої-шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мілоцький О. Л. у відзиві на касаційну скаргу заявляв, що докази понесення витрат на правничу допомогу будуть подані суду протягом 5 днів з моменту ухвалення судового рішення у справі.

При цьому, відповідна заява була подано у межах 5-денного строку з моменту ознайомлення з постановою Верховного Суду, а тому строк було пропущено з поважних причин та він підлягає поновленню.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мілоцький О. Л. подав суду копії: ордеру на надання правничої допомоги у Верховному Суді; акту від 01 серпня 2025 року № 3-1/2024 про надання правничої допомоги адвокатом на підставі договору від 26 лютого 2021 року № 26/02 з описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом; платіжної інструкції від 04 серпня 2025 року № 2696 про сплату 3 500 грн за надані послуги згідно акту від 01 серпня 2025 року № 3-1/2024, докази надіслання заяви позивачу.

ОСОБА_1 заперечень щодо заяви до суду не надіслала (частина п`ята, шоста статті 137 ЦПК України).

Враховуючи наведене, Верховний Суд вважає доводи заявника обґрунтованими, а тому є підстави для прийняття додаткової постанови, стягнення з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мілоцького О. Л. заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500 грн.

Керуючись статтями 133 137 141 270 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Поновити приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Мілоцькому Олегу Леонідовичу строк на звернення до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення.

Заяву приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мілоцького Олега Леонідовича про ухвалення додаткового судового рішення у справі задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мілоцького Олега Леонідовича (РНОКПП НОМЕР_2 ) 3 500 (три тисячі п`ятсот) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Р. А. Лідовець

І. Ю. Гулейков

Д. Д. Луспеник