Історія справи

Постанова КЦС ВП від 02.09.2019 року у справі №525/177/17

Постанова

Іменем України

29 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 525/177/17

провадження № 61-33399св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Лесько А. О. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Штелик С. П.,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 20 квітня

2017 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 07 червня

2017 року,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго",

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (далі - ПАТ "Полтаваобленерго") про визнання незаконним акта про порушення споживачем правил користування електричною енергією від 09 грудня 2016 року № 00004827, визнання незаконним та скасування розрахунку обсягу та вартості електричної енергії від 01 лютого 2017 року.

Позовна заява мотивована тим, що позивач проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, як споживач отримує послуги по електропостачанню відповідно до договору № 12537, особовий рахунок № НОМЕР_1.09 грудня 2016 року працівниками Красногорівської філії ПАТ "Полтаваобленерго" було складено акт про порушення № 00004827 відносно неї. Позивач зазначала, що в оскаржуваному нею акті було вказано, що вона як споживач електричної енергії порушила Правила користування електричною енергією за адресою свого проживання. На підставі оспорюваного нею акта 01 лютого 2017 року комісії з розгляду Актів про порушення Правил користування електричною енергією для населення Красногорівської філії ПАТ "Полтаваобленерго" було винесено рішення про нарахування їй як споживачу розміру вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення (далі - ПКЕЕН) на суму 7
932,75 грн. Рахунок обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕН від 01 лютого 2017 року на суму 7 923,75
грн було надано їй для відповідної оплати в добровільному порядку. Позивач вказувала під час складання оспорюваного акта №00004827 відносно неї було працівниками Красногорівської філії ПАТ "Полтаваобленерго" були здійснені численні порушення. Також звертала увагу суду на ту обставину, що на засідання комісії з розгляду Актів про порушення ПКЕЕН Красногорівської філії ПАТ "Полтаваобленерго" її не запрошували, чим грубо порушили її права. Фінансову санкцію, нараховану на неї, за порушення нею, як споживачем ПКЕЕН в розмірі 7
923,75 грн, вважає незаконною.

У зв'язку з викладеним та з урахуванням уточнених позовних вимог позивач просила визнати незаконним акт про порушення від 09 грудня 2016 року №00004827; визнати незаконним розрахунок обсягу та вартості електроенергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення від 01 лютого 2017 року на суму 7 932,75 грн, складений відносно неї; скасувати складений 01 лютого 2017 року розрахунок обсягу та вартості електроенергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення, на суму 7 932,75 грн.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВИХ РІШЕНЬ

Рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від

20 квітня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 07 червня 2017 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 ПАТ "Полтаваобленерго" про визнання незаконним акта про порушення споживачем правил користування електричною енергією від 09 грудня

2016 року № 00004827, визнання незаконним та скасування розрахунку обсягу та вартості електричної енергії від 01 лютого 2017 року відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що оспорювані позивачем акт про порушення та розрахунок обсягу і вартості електричної енергії не встановлюють для неї обов'язків, а мають рекомендаційний характер щодо сплати нарахованих збитків, тобто є претензією, у випадку незадоволення якої відповідач матиме право на загальних підставах звернутися до суду з позовом про стягнення завданих збитків, тому підстав для задоволення позову не має.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

У червні 2017 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову або направити справу на новий розгляд.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій належним чином не з'ясували обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Зазначає про те, що її позовні вимоги про допущення працівниками відповідачів численних порушень при складанні оспорюваного акта є доведеними. Звертає увагу на те, що акт було складено не у присутності її як власника домоволодіння, а в присутності її сина ОСОБА_2, який не є власником, в самому акті не було вказано свідків, які б в даному випадку мали бути. Також вказує, що фотофіксація порушення на телефон працівника відповідача не вказує на об'єкт та предмет, де було скоєно правопорушення. Вказує, що висновки судів обох інстанцій не містять під собою належних та об'єктивних обґрунтувань, оскільки оспорюваний нею акт засвідчує факт порушення, який вона вважає відсутнім.

АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшли заперечення відповідача, у яких вказано, що висновок суду першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, є правильним, оскільки позивач обрала неналежний спосіб захисту своїх прав. Зазначаю, що оскаржуваний нею акт та розрахунок заборгованості є фіксацією порушення, не встановлюють для неї ніяких обов'язків, а носять рекомендаційний характер, тому просять відхилити касаційну скаргу, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно частини 1 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Перевіривши доводи касаційної скарги та дослідивши матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Суди встановили, що ОСОБА_1 отримує послуги енергопостачальника ПАТ "Полтаваобленерго" на підставі договору від 16 грудня 2007 року № НОМЕР_1 про користування електричною енергією (а. с. 34-35).

Згідно з пунктом 6.2 вказаного договору споживач електричної енергії несе відповідальність за порушення правил користування електричною енергією

(а. с. 35).

Також судами встановлено, що під час проведення технічної перевірки 09 грудня 2016 року, за адресою: АДРЕСА_1, працівниками Красногорівської філії ПАТ "Полтаваобленерго" виявлено порушення ПКЕЕН - самовільне підключення електричної проводки до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, прихованою електропроводкою поза електролічильником, про що було складено відповідний акт про порушення правил користування від 09 грудня 2016 року №
00004827.

Акт було складено в присутності сина позивача, підписано трьома працівниками Красногорівської філії ПАТ "Полтаваобленерго" та сином позивача -

ОСОБА_2 без зауважень.

Також встановлено, що 01 лютого 2017 року комісією Красногорівської філії ПАТ "Полтаваобленерго" з розгляду актів про порушення ПКЕЕН було прийнято рішення про нарахування та стягнення з ОСОБА_1 збитків за актом про порушення від 09 грудня 2016 року № 00004827, що зафіксовано у протоколі від 01 лютого 2017 року № 5 (а. с. 36).

Розрахунком обсягу та вартості електроенергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕН від 01 лютого 2017 року, ОСОБА_1 було нараховано суму до сплати у розмірі 7 932,75 грн. Нарахування розміру обсягів та вартості необлікованої електричної енергії виконано на підставі Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії (а. с. 5-6).

Копію протоколу та розрахунку направлено на адресу позивача листом

03 лютого 2017 року (а. с. 4,39).

Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до змісту статей 11, 15 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів міститься в статті 16 ЦК України.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Складений працівниками електропостачальної організації акт про порушення ПКЕЕН та рішення засідання комісії з розгляду цього акта, оформлене протоколом від 01 лютого 2017 року № 5, є лише фіксацією такого порушення, що було виявлено під час проведення перевірки дотримання цих Правил, тому оскарження лише факту складення такого акта, який не встановлює для споживача будь-яких обов'язків і є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав.

Протоколом засідання комісії від 01 лютого 2017 року визначено розмір збитків за порушення, які виявлені та зафіксовані у зазначеному акті. Розмір збитків розраховано відповідно до долученого до протоколу розрахунку обсягу та вартості електроенергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, відповідно до якого позивачу нараховано суму в розмірі 7
932,75 грн.

Визначена відповідачем сума вказує на вартість необлікованої електричної енергії, що є збитками, а не штрафними санкціями.

Отже вказані акт, протокол, розрахунок не встановлюють для позивача у справі обов'язків, а носять рекомендаційний характерщодо сплати нарахованих збитків, тобто є претензією, у випадку незадоволення якої відповідач матиме право на загальних підставах звернутися до суду з позовом про стягнення завданих збитків.

Тобто оспорювані позивачем акт, протокол та розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії можуть бути визнані як докази (із наданням їм відповідної оцінки судом під час вирішення іншого спору), зокрема щодо відшкодування матеріальних збитків, при вирішенні якого суд зобов'язаний дати їм оцінку.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій правильно визначилися із характером спірних правовідносин, нормами матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідили наявні у справі докази і надали їм належну оцінку, правильно встановили обставини справи, внаслідок чого дійшли правильного висновку щодо відмови у задоволенні позову.

Доводи, наведені на обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування постановлених у справі судових рішень, оскільки не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на власному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Згідно з частиною 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 20 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 07 червня

2017 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: А. О. Лесько

А. А. Калараш

С. П. Штелик