Історія справи

Постанова КЦС ВП від 02.03.2023 року у справі №371/1246/21
Постанова КЦС ВП від 02.03.2023 року у справі №371/1246/21

Постанова

Іменем України

02 березня 2023 року

м. Київ

справа № 371/1246/21

провадження № 61-12339св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Потік»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Потік» на рішення Миронівського районного суду Київської області у складі судді Капшук Л. О. від 10 серпня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів:

Кравець В. А., Желепи О. В., Мазурик О. Ф., від 01 листопада 2022 року і виходив з наступного.

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до

СТОВ «Потік» про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання надати інформацію та належним чином засвідчені копії документів у відповідь на адвокатський запит.

Свої вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що 16 червня 2021 року між ним та ОСОБА_2 укладено договір про надання правової допомоги

№ 1-02/06/2021-2. У зв`язку з наданням правової допомоги по вказаному договору, керуючись статтями 20, 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», 08 листопада 2021 року ним було надіслано на адресу СТОВ «Потік» цінним листом з описом вкладення адвокатський запит з проханням надати інформацію про те, кому та на підставі яких документів, починаючи з 2004 року, передано (виділено) майно зі складу пайового фонду КСП «Потік», утримувачем та користувачем якого є

СТОВ «Потік», із зазначенням ідентифікуючих даних відповідних фізичних та юридичних осіб, конкретного майна та його ідентифікуючих ознак. Також в запиті було викладене прохання надати документи, які підтверджують передачу (виділення) майна зі складу пайового фонду КСП «Потік», утримувачем та користувачем якого є СТОВ «Потік».

На адвокатський запит 18 листопада 2021 року відповідачем було надано відповідь, без номеру та дати, за підписом директора СТОВ «Потік» Гресенко О. В., в якій було зазначено, що з адвокатського запиту не вбачається у зв`язку із захистом яких саме інтересів ОСОБА_3 надається правова допомога і яким чином ці інтереси пов`язані із діяльністю СТОВ «Потік».

Позивач зазначав, що подання адвокатом адвокатського запиту є професійним правом адвоката у зв`язку з наданням правової допомоги на підставі договору про надання правової допомоги. Адвокатський запит ним було оформлено у відповідності до вимог чинного законодавства з долученням передбачених статтею 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документів на підтвердження повноважень представляти інтереси ОСОБА_3 , а саме ордеру та копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю. Чинним законодавством не передбачено зазначення в адвокатському запиті інформації про те, у зв`язку із захистом яких саме інтересів клієнта надається правова допомога і яким чином ці інтереси пов`язані з діяльністю отримувача адвокатського запиту. Інформація, що стосується надання правової допомоги, в тому числі про те, яка саме правова допомога надається і яким чином ці інтереси пов`язані із діяльністю СТОВ «Потік», відноситься до адвокатської таємниці і розголошенню не підлягає. Відмова у наданні інформації та документів, неповне надання інформації чи документів, є підставою для притягнення до відповідальності посадових осіб підприємства.

Із урахуванням зазначеного, позивач просив позов задовольнити, визнати протиправною бездіяльність СТОВ «Потік» щодо ненадання йому, як адвокату, у встановлений законом строк інформації та належним чином засвідчених документів на адвокатський запит від 08 листопада 2021 року і зобов`язати його надати запитувану в зазначеному адвокатському запиті інформацію та засвідчені належним чином копії документи.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 10 серпня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Зобов`язано СТОВ «Потік» надати адвокату ОСОБА_1 інформацію та належним чином засвідчені копії документів у відповідь на адвокатський запит від 08 листопада 2021 року, з дотриманням вимог законодавства про захист конфіденційної інформації та персональних даних осіб.

У задоволенні вимог про визнання протиправною бездіяльності

СТОВ «Потік» щодо ненадання позивачу у встановлений законом строк інформації та належним чином засвідчених копій документів у відповідь на адвокатський запит відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відмова відповідача в наданні відповіді на адвокатський запит з підстав ненадання інформації щодо захисту яких інтересів ОСОБА_2 надається правова допомога, є порушенням вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». В запиті ставилося питання про надання інформації із зазначенням прізвища, імені, по батькові, РНОКПП, місця реєстрації (проживання) фізичних осіб; найменування, місцезнаходження та ідентифікаційного коду юридичних осіб; конкретного майна з ідентифікуючими ознаками, яке передано (виділено) зі складу пайового фонду КСП «Потік», у зв`язку з чим суд дійшов висновку про зобов`язання відповідача надати запитувану адвокатом інформацію з дотриманням вимог законодавства про захист конфіденційної інформації та персональних даних осіб.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності СТОВ «Потік» щодо ненадання позивачу у встановлений законом строк інформації та належним чином засвідчених копій документів у відповідь на адвокатський запит суд першої інстанції виходив із того, що відповідач не належить до державних органів чи їхніх посадових і службових осіб, а тому вказаний спосіб захисту є неналежним, в тому числі з урахуванням того, що визнання протиправною бездіяльності СТОВ «Потік» не поновить порушеного права позивача.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 01 листопада 2022 року апеляційну скаргу СТОВ «Потік» залишено без задоволення, а рішення Миронівського районного суду Київської області від 10 серпня

2022 року - без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки відмова відповідача в наданні відповіді на адвокатський запит з підстав ненадання інформації щодо захисту яких інтересів ОСОБА_2 надається правова допомога, є порушенням вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Вимога позивача про зобов`язання відповідача надати інформацію та належним чином засвідчені копії документів у відповідь на адвокатський запит, зазначений у позові, не суперечить закону та є ефективним способом захисту права, оскільки його реалізація відновить порушене право на отримання відповідь на адвокатський запит.

Разом з тим, враховуючи, що в запиті поставлене питання про надання персональних даних осіб, які не є суб?єктами відносин, пов?язаних з персональними даними, та з урахуванням встановлених законодавством обмежень щодо надання конфіденційної інформації, місцевий суд дійшов правильного висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з зобов`язанням відповідача надати запитувану адвокатом інформацію з дотриманням вимог законодавства про захист конфіденційної інформації та персональних даних осіб.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка її подала

06 грудня 2022 року СТОВ «Потік» через засоби поштового зв'язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Миронівського районного суду Київської області від 10 серпня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 листопада 2022 року і ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначив відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та не дослідження судами належним чином зібраних у справі доказів(пункти 3, 4 частини другої

статті 389 ЦПК України).

У касаційній скарзі заявниквказує, що при вирішенні спору судами не було з`ясовано: чи було направлено адвокатський запит саме тій особі, яка є володільцем запитуваної інформації; з метою захисту якого саме інтересу клієнта звернувся позивач із адвокатським запитом до відповідача; чи дійсно запитувана позивачем у відповідача інформація (у тому числі конфіденційна) пов`язана із захистом прав та інтересів клієнта. Зі змісту адвокатського запиту не вбачається у зв`язку із забезпеченням реалізації та/або захисту яких саме прав (інтересів) ОСОБА_2 звертається адвокат до СТОВ «Потік». Відповідно до адвокатського запиту прямо вимагається надання персональних даних осіб, що суперечить частині другій статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» в частині заборони надавати інформацію з обмеженим доступом і копії документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

У визначений судом строк відзив на касаційну скаргу не надходив

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 19 квітня 2019 року набув право на зайняття адвокатською діяльністю та здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, виданого Радою адвокатів Рівненської області, серії НОМЕР_1 від 21 травня 2019 року.

16 червня 2021 року між адвокатом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір про надання правової допомоги № 1-02/06/2021-2.

Відповідно до пункту 1.1 укладеного договору про надання правової допомоги, адвокат зобов`язується за завданням клієнта надавати клієнту правову допомогу, а клієнт зобов`язується оплатити надання послуг та фактичні витрати адвоката, необхідні для виконання цього договору.

Адвокат надає правову допомогу у вигляді забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів клієнта; представництва клієнта в будь-яких судах, а також в інших державних органах та органах місцевого самоврядування, перед фізичними та юридичними особами, в органах державної виконавчої служби та перед приватними виконавцями; надання клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Пунктами 1.2.1, 1.2.3 договору про надання правової допомоги передбачені права адвоката. Зокрема адвокат наділений правом на представлення інтересів клієнта в судах всіх інстанцій та у всіх судочинствах у будь-яких провадженнях. Також адвокату надано право на представлення інтересів клієнта у його відносинах з усіма фізичними та юридичними особами незалежно від форм власності з правом подання, особистого підпису і отримання будь-яких документів, надання необхідних пояснень, отримання відповідей та інших документів про результати розгляду запитів, заяв, скарг та інших документів клієнта.

Відповідно до пункту 2.1 договору, адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законодавством України, Правилами адвокатської етики та цим договором, необхідні для належного виконання договору; звертатися з адвокатськими запитами, в тому числі, але не виключно щодо отримання інформації, копії документів, необхідних для надання адвокатом правової допомоги клієнту, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, будь-яких юридичних осіб, а також до фізичних осіб.

08 листопада 2021 року адвокатом ОСОБА_1 було надіслано на адресу СТОВ «Потік» адвокатський запит, в якому він просив, у зв`язку з наданням правової допомоги ОСОБА_2 , надати інформацію та належним чином засвідчені копії документів: кому та на підставі яких документів, починаючи з 2004 року, передано (виділено) майно зі складу пайового фонду КСП «Потік», утримувачем та користувачем якого є СТОВ «Потік», з зазначенням прізвища, імені та по батькові, РНОКПП, місце реєстрації (проживання) фізичних осіб; найменування, місцезнаходження юридичних осіб, ідентифікаційний код; конкретне найменування майна з ідентифікуючими ознаками, яке передано (виділено) зі складу пайового фонду КСП «Потік». Також адвокат просив надати документи, які підтверджують передачу (виділення) майна зі складу пайового фонду

КСП «Потік», утримувачем та користувачем якого є СТОВ «Потік»: в тому числі, але не виключно, заяви про виділення майнового паю, акти приймання-передачі, висновки суб`єктів оціночної діяльності про оцінку майна, інвентаризаційні описи, інвентарні картки, копії свідоцтв про право власності на майнові паї, рішення співвласників майнових паїв про виділення майна в натурі.

До адвокатського запиту ним додано копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та копію ордеру на надання правової допомоги, згенерованого в особистому електронному кабінеті адвоката на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.

Вказані обставини підтверджуються копіями адвокатського запиту

від 08 листопада 2021 року, ордера на надання правничої допомоги серії ВК № 1029370 від 08 листопада 2021 року, опису вкладення у лист з оголошеною цінністю, фіскального чеку та накладної, виданих

АТ «Укрпошта» 08 листопада 2021 року за поштовим відправленням

№ 0223212040397.

За даними офіційного сайту АТ «Укрпошта», відправлення

№ 0223212040397 було вручено відповідачу особисто 17 листопада

2021 року.

18 листопада 2021 року на адвокатський запит СТОВ «Потік» було надано відповідь, без номеру та дати, за підписом директора Гресенко О. В., в якій зазначено, що з адвокатського запиту не вбачається у зв`язку із захистом яких саме інтересів ОСОБА_2 надається правова допомога та яким чином ці інтереси пов`язані із діяльністю СТОВ «Потік».

Позиція Верховного Суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з положеннями пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

За змістом статті 64 Конституції України конституційне право кожного на правову допомогу не може бути обмежено. Відповідно до Основного Закону України положення кожен має право на правову допомогу (частина перша статті 59).

Конституційне право особи на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні врегульовані Законом України

«Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з пунктом 1 частини першої статті 1 якого, адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб) (пункт 1 частини першої статті 20 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до частини першої статті 22 Законом України

«Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатською таємницею є будь-яка інформація, що стала відома адвокату, помічнику адвоката, стажисту адвоката, особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, про клієнта, а також питання, з яких клієнт (особа, якій відмовлено в укладенні договору про надання правової допомоги з передбачених цим Законом підстав) звертався до адвоката, адвокатського бюро, адвокатського об`єднання, зміст порад, консультацій, роз`яснень адвоката, складені ним документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, та інші документи і відомості, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності.

Відповідно до вимог статті 24 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатський запит - це письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту. До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту.

Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

Згідно з частиною першою статті 21 Закону України «Про інформацію» інформація з обмеженим доступом - це конфіденційна, таємна та службова інформація.

Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно

до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом(частина друга статті 21 Закону України «Про інформацію»).

Частиною другою статті 32 Конституції України встановлено заборону збирати, зберігати, використовувати та поширювати конфіденційну інформацію про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом,

і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Відповідно до частини другої статті 5 Закону України «Про захист персональних даних», персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою. Не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень.

Статтею 6 Закону України «Про захист персональних даних» встановлені загальні вимоги до обробки персональних даних. Під обробкою, серед іншого, варто розуміти як збирання, так і поширення (розповсюдження, передачу) персональних даних (стаття 2 Закону України «Про захист персональних даних»). Так, зокрема, частиною п`ятою статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» визначено, що обробка персональних даних повинна здійснюватися для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Водночас частина шоста цієї статті дублює конституційні положення та говорить, що обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, не допускається без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Схожі положення містяться у статті 14 Закону України «Про захист персональних даних», якою передбачено поширення відомостей про фізичну особу лише за її згодою або уповноваженої нею особи, крім випадків, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Порядок доступу до персональних даних особи регулюється частиною третьою статті 16 Закону України «Про захист персональних даних», у якій зазначено, що доступ до персональних даних надається у відповідь на запит суб`єкта відносин, пов`язаних з персональними даними, яким відповідно до положень згаданого Закону може бути будь-яка третя особа.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18) та від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18).

Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити

до відновлення порушеного права позивача.

За правилами доказування, визначеними статтями 12 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, враховуючи вказані норми матеріального права, правильно встановивши обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дійшов достатньо обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог, оскільки відповідачем не було надано ані-якої інформації, яка запитувалася у адвокатському запиті, зокрема в межах, визначених вказаними положеннями Закону України «Про інформацію» та Закону України «Про захист персональних даних».

Як встановлено судами, причиною відмови в наданні відповіді на адвокатський запит стала відсутність у запиті інформації щодо того для захисту яких саме інтересів ОСОБА_2 надається правова допомога та яким чином ці інтереси пов`язані з діяльністю СТОВ «Потік».

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди дійшли правильного висновку про те, що повна і категорична відмова відповідача в наданні інформації на адвокатський запит з підстав не повідомлення адвокатом щодо захисту яких інтересів ОСОБА_2 надається правова допомога, не відповідає положенням статей 20, 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Слід також звернути увагу на те, що СТОВ «Потік» зверталося до суду із позовом у межах справи № Б8/003-11 (911/3169/20)до відповідача ОСОБА_2 про визнання недійсним правочину, припинення права власності, визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Рішенням Господарського суду Київської області від 25 травня 2021 року у справі № Б8/003-11 (911/3169/20), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарську суду від 07 вересня 2021 року, позов

СТОВ «Потік» задоволено повністю. Визнано недійсним правочин, вчинений ОСОБА_2 щодо набуття права власності шляхом виділення в натурі із складу пайового фонду КСП «Потік», утримувачем та користувачем якого є СТОВ «Потік», об`єктів нерухомого майна: контора, загальною площею

194,1 кв. м, сіносховище, загальною площею 1 304, 9 кв. м, силососховище, загальною площею 1 108,1 кв. м, вагова будка, загальною площею

19,1 кв. м; припинено право власності ОСОБА_2 на вказані об`єкти нерухомого майна, а також визнано протиправними та скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на вказане нерухоме майно за ОСОБА_2 .

Вказане свідчить, що між ОСОБА_2 , інтереси якого представляв адвокат ОСОБА_1, та відповідачем існують спірні правовідносини щодо майна, яке увійшло до пайового фонду КСП «Потік», утримувачем та користувачем якого є СТОВ «Потік». Отже СТОВ «Потік» було обізнано про відповідні права та інтересів ОСОБА_2 .

При цьому адвокат ОСОБА_1, звертаючись із адвокатським запитом до відповідача, діяв на підставі укладеного між сторонами договору про надання правової допомоги та ордеру на надання правничої (правової) допомоги, в межах визначених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» повноважень.

За результатами вирішення спору суд першої інстанції зобов`язав СТОВ «Потік» надати адвокату ОСОБА_1 інформацію та належним чином засвідчені копії документів у відповідь на адвокатський запит від 08 листопада 2021 року, з дотриманням вимог законодавства про захист конфіденційної інформації та персональних даних осіб. Конкретний обсяг інформації та перелік документів судом не визначений.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, не дають підстав для висновку, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції прийняті без додержання норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Потік» залишити без задоволення.

Рішення Миронівського районного суду Київської області від 10 серпня

2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 листопада

2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:Є. В. Синельников С. Ф. Хопта В. В. Шипович