Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 18.10.2018 року у справі №757/17150/17

Постанова

Іменем України

25 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 757/17150/17-ц

провадження № 61-45097св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ковальчук Сергій Павлович,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Печерського районного суду м. Києва від 12 березня 2018 року у складі судді

Цокол Л. І. та постанову Апеляційного суду міста Києва від 03 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Лапчевської О. Ф., Кулікової С. В., Музичко С. Г.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк"), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчука С. П про припинення обтяження на рухоме майно.

Позов мотивовано тим, що у 2012 році придбано ОСОБА_2, спадкоємицею якого є ОСОБА_1, автомобіль Mercedes-benz s 430,2003 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_1), про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. У травні 2016 року їй стало відомо про наявність обтяження на її рухоме майно і наявність вказаного запису порушує її право власності.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_3 просила припинити обтяження за № 13949260 транспортного засобу марки Mercedes-benz s 430,2003 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_2 (НОМЕР_3), номер об'єкта: НОМЕР_4, вид обтяження - приватне обтяження, зареєстроване 12 жовтня 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С. П., обтяжувачем зазначено - ПАТ "Дельта Банк".

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 12 березня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Припинено обтяження від 12 жовтня 2013 року за № 13949260 транспортного засобу марки Mercedes-benz s 430,2003 року випуску, номер об'єкта: НОМЕР_4, номер державної реєстрації НОМЕР_5

(НОМЕР_6).

Рішення мотивоване тим, що оскільки при придбанні автомобіля ОСОБА_2 не було відомо про те, що автомобіль перебуває у заставі, і така інформація була відсутня у реєстраційному сервісі МВС, то ОСОБА_2 є добросовісним набувачем, та наявність обтяження перешкоджає позивачу реалізувати свої права як власника майна.

Постановою Апеляційного суду міста Києва від 03 вересня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" залишено без задоволення. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 12 березня 2018 року залишено без змін.

Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, який всебічно та повно з'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази та ухвалив законне і обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права та встановив, що строк чинності обтяження сплинув на час набуття спадкодавцем позивача права власності на спірний автомобіль.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У жовтні 2018 року ПАТ "Дельта Банк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Печерського районного суду м. Києва від 12 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 03 вересня 2018 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів, та не звернув уваги, що відповідач навів належні та вичерпні підстави для того, що б витребувати докази, оскільки наявні причини неможливості самостійно отримати ці докази.

Станом на час розгляду вказаної справи у Верховному Суді від інших учасників справи не надходило відзивів на касаційну скаргу ПАТ "Дельта Банк".

Позиція Верховного Суду

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судами встановлено, що між ТОВ "Укрпромбанк" та ОСОБА_4 15 червня 2006 укладений кредитний договір з датою повернення 14 червня 2010 року, з одночасним укладенням договору застави ТЗ 167-99/Z-06 із строком зобов'язання до 14 червня 2010 року. Предметом договору застави визначено автомбіль Mercedes-benz модель s 430, колір чорний, 2003 року випуску номер кузова: НОМЕР_4, тобто спірний автомобіль.

16 червня 2006 року внесено відомості до Державного реєстру обтяжень рухомого майна про обтяження указаного автомобіля на підставі договору застави. Термін дії обтяження зазначено до 15 червня 2011 року.

25 квітня 2012 року за ОСОБА_2 зареєстровано права власності на спірний автомобіль марки Mercedes-benz модель s 430, колір чорний, 2003 року випуску,

номер кузова: НОМЕР_4.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

20 квітня 2016 року рішенням Лисичанського міськрайонного суду Луганської області у справі № 415/1567/16-ц право власності на вказаний автомобіль визнано за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2.

Згідно з витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 27 січня

2017 року № 51338621 на вищевказаний транспортний засіб 12 жовтня 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С. П. накладено обтяження за № 13949260, де обтягувачем зазначено ПАТ "Дельта Банк", а підставою обтяження - договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, 2949,2950,08 грудня 2011 року.

Отже, на час набуття 25 квітня 2012 року ОСОБА_2 у власність указаного автомобіля, строк обтяження, накладеного у 2006 році, скінчився, а новий запис про обтяження внесено у 2013 році, тобто після набуття у власність ОСОБА_2 спірного автомобіля, за заявою нового кредитора у зв'язку із придбанням ним права вимоги за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_4 у 2006 році.

Через свого представника ОСОБА_5 позивач звернулась до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В. В. із заявою про зняття обтяження з рухомого майна.

Листом від 10 січня 2017 року вих. № 05-3344107 ПАТ "Дельта Банк" повідомлено, що автомобіль є заставним майном за кредитним договором та у банку відсутня інформація щодо його продажу, а тому питання щодо проведення процедури зняття обтяження з автомобіля не може бути задоволено.

Із листа Регіонального сервісного центру в Автономній Республіці Крим та

м. Севастополі Міністерства Внутрішніх Справ України від 27 вересня 2017 року № 31/1-1015 транспортний засіб Mercedes-benz модель s 430, державний номер

НОМЕР_5 зареєстровано в Інформаційній системі ДАІ Білогірським МРЕВ АР Крим на підставі документів після придбання транспортного засобу в торгівельній організації та за результатами перевірки в інформаційних базах даних відсутні заборони/обмеження щодо використання та розпорядження вищезазначеним транспортним засобом.

Нормативно-правове обґрунтування

Згідно з частиною 1 статті 593 ЦК України право застави припиняється у разі: 1) припинення зобов'язання, забезпеченого заставою; 2) втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; 3) реалізації предмета застави;

4) набуття заставодержателем права власності на предмет застави. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про заставу" застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених у законі, майно або майнові права, що становлять предмет застави, переходять у власність іншої особи. Застава зберігає силу й у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.

Правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, визначає Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна.

Відповідно до частини 3 статті 9 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", якщо іншого не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач дав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження;

2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

Згідно зі статтею 10 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" в разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Відповідно до частин першої, другої статті 12 Закону "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено статтею 10 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень". У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено статтею 10 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Отже, визначальним для вирішення питання чи перейшло до набувача майно із обтяженням, відчужене боржником за відплатним договором, без згоди обтяжувача, є наявність чи відсутність на момент відчуження відомостей про обтяження цього рухомого майна в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Статтею 44 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" встановлений порядок внесення записів до Державного реєстру.

Так, записи до Державного реєстру вносяться держателем або реєстраторами Державного реєстру протягом робочого дня, в який подано заяву обтяжувача.

Моментом реєстрації обтяження є день, година та хвилина внесення відповідного запису до Державного реєстру, а моментом припинення реєстрації обтяження є день, година та хвилина реєстрації в Державному реєстрі відомостей про припинення обтяження.

Записи зберігаються в Державному реєстрі протягом п'яти років з моменту їх внесення. Обтяжувач має право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і подальше виключення запису або про продовження строку дії реєстрації на не більш як п'ятирічний строк.

Таким чином, відповідно до вимог чинного законодавства України, застава зберігає свою силу для нового власника майна за умови наявності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей про обтяження, які внесені до такого реєстру перед відчуженням боржником предмета застави. У протилежному випадку набувач вважається добросовісним і набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Відповідно до частини 1 статті 321 ЦК України право власності є непорушним.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного та обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для припинення обтяження та виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису № 13949260 від 12 жовтня 2013 року про обтяження транспортного засобу Mercedes-benz модель s 430, номер кузова: НОМЕР_4, оскільки його накладено на автомобіль, який придбано ОСОБА_2 без обтяження, адже на момент набуття - строк обтяження закінчився.

Верховний Суд констатує, що обраний позивачем спосіб захисту права власності на спірний автомобіль є ефективним та відновлює порушене право.

Доводи касаційної скарги про те, що суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів, та не звернув уваги, що відповідач навів належні та вичерпні підстави для того, що б витребувати докази, оскільки наявні причини неможливості самостійно отримати ці докази, не заслуговують на увагу, оскільки наявні у матеріалах справи докази давали можливість встановити судам усі дійсні обставини справи, які мали значення для правильного вирішення справи. Крім того, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина 1 статті 400 ЦПК України).

Вирішуючи спір, суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно дослідили наявні у справі докази і надали їм належну оцінку, правильно встановили обставини справи, у результаті чого ухвалили законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Оскільки доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій та не дають підстав вважати, що судами порушені норми матеріального та процесуального права, тому суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою та підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишенню без змін.

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" залишити без задоволення.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 12 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 03 вересня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Ступак

І. Ю. Гулейков

Г. І. Усик