Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 12.10.2020 року у справі №761/39693/18

Постанова

Іменем України

30 червня 2021 року

м. Київ

справа № 761/39693/18

провадження № 61-14411св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач -ОСОБА_1,

відповідачі: Державне підприємство "Сетам", Відділ державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області, ОСОБА_2,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 21 червня 2019 року в складі судді Макаренко І. О.та постанову Київського апеляційного суду від 29 січня 2020 року в складі колегії суддів: Коцюрби О. П., Нежури В. А., Суханової Є. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства "Сетам" (далі - ДП "Сетам"), Відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області (далі - ВДВС Вишгородського РУЮ Київської області), ОСОБА_2 про визнання електронних торгів недійсними, скасування протоколу проведення електронних торгів та акта державного виконавця про проведення електронних торгів.

В обґрунтування позову зазначав, що на примусовому виконанні ВДВС Вишгородського РУЮ Київської області перебуває виконавче провадження з виконання виконавчого листа від 26 березня 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк") заборгованості в розмірі 312 113,89 грн.

Звертав увагу на те, що в межах виконавчого провадження проведено оцінку арештованого транспортного засобу, а саме - автомобіля марки Skoda Superb, 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності позивачу, а також складено висновок про вартість майна.

Зазначав, що висновок про вартість майна отримано позивачем 10 липня 2018 року, однак станом на 23 червня 2018 року державним виконавцем вже було відправлено заявку на реалізацію вказаного вище автомобіля. Згідно з протоколом електронних торгів ДП "Сетам" Міністерства юстиції України від 08 серпня 2018 року переможцем торгів визнано ОСОБА_2.

Позивач стверджував, що письмового повідомлення про проведення торгів не отримував, також не отримував постанову про відкриття виконавчого провадження, постанову про арешт майна, постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності, а тому вважає, що електронні торги проведені з порушенням вимог чинного законодавства та є недійсними.

Посилаючись на наведене, просив визнати недійсними електронні торги від 08 серпня 2018 року, проведені ДП "Сетам" щодо реалізації лоту № 293233, а саме - належного позивачу транспортного засобу марки Skoda Superb, 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1; скасувати протокол проведення електронних тортів від 08 серпня 2018 року щодо реалізації транспортного засобу марки Skoda Superb, 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, скасувати акт головного державного виконавця Мовчун Т. С. про проведені електронні торги від 14 вересня 2018 року щодо реалізації транспортного засобу марки Skoda Superb, 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 21 червня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено обґрунтованість позовних вимог та наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а також порушень прав та законних інтересів позивача.

Постановою Київського апеляційного суду від 29 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Колегія суддів апеляційного суду погодилась з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову, оскільки позивачем не доведено обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог і заперечень. Додатково судом апеляційної інстанції зазначено, що позивач скористався своїм правом на оскарження акта оцінки майна, звернувшись до Вишгородського районного суду Київської області з відповідною скаргою, в задоволенні якої відмовлено ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 14 вересня 2018 року, оскільки ОСОБА_1 не надав достовірних та достатніх доказів порушень, допущених державним виконавцем при проведенні оцінки рухомого майна, які б могли бути підставою для визнання неправомірними його дій та визнання недійсними результатів оцінки майна.

Твердження позивача про неповідомлення його про дату та місце проведення електронних торгів апеляційний суд визнав такими, що не можуть бути підставою для визнання електронних торгів з реалізації арештованого майна недійсними, оскільки обов'язкове повідомлення боржника про проведення електронних торгів має місце лише під час реалізації іпотечного майна.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

У вересні 2020 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 21 червня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 січня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначені вище судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Підставою касаційного оскарження рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 21 червня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 29 січня 2020 року ОСОБА_1 зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, посилаючись на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини 2 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Крім того заявник вказує на те, що не отримував письмового повідомлення про проведення оспорюваних торгів, постанову про відкриття виконавчого провадження, постанову про арешт майна, постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності, а тому вважає, що електронні торги проведені з порушенням вимог чинного законодавства та підлягають визнанню недійсними.

У січні 2021 року відповідач ДП "Сетам" засобами поштового зв'язку надіслало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу позивача, в якому зазначає про безпідставність її доводів та правильність висновків судів попередніх інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову.

Стверджує, що зазначені в позовній заяві ймовірні порушення з боку державного виконавця не можуть бути підставою для визнання недійсними електронних торгів, а мають бути оскаржені в порядку, передбаченому процесуальним законодавством. При цьому жодного порушення правил проведення електронних торгів, впливу таких порушень на результати торгів, а також порушення законних прав позивача у результаті проведення спірних торгів, позивачем не доведено.

Рух справи у суді касаційної інстанції

У жовтні 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 передано судді-доповідачу Кузнєцову В. О.

Ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі з підстав визначених пунктом 3 частини 2 статті 389 ЦПК України, витребувано з Шевченківського районного суду міста Києва матеріали цивільної справи № 761/39693/18, встановлено учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

У січні 2021 року матеріали справи № 761/39693/18 надійшли до Верховного Суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 січня 2021 року справу призначено судді-доповідачу Гулейкову І.

Ю.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною 2 статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених Частиною 2 статті 389 ЦПК України. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною 1 статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням частиною 1 статті 402 ЦПК України.

За змістом частини 1 статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених частини 1 статті 410 ЦПК України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки її ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Фактичні обставини справи

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на примусовому виконанні ВДВС Вишгородського РУЮ Київської області перебуває виконавче провадження № 47234723 з примусового виконання виконавчого листа від 26 березня 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованості в розмірі 312 113,89 грн.

Листом ВДВС Вишгородського РУЮ Київської області від 22 червня 2018 року позивача повідомлено про результати проведеної оцінки арештованого транспортного засобу в рамках виконавчого провадження № 472347235, а саме - автомобіля марки Skoda Superb, 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить позивачу на праві власності. Висновок про вартість майна наданий суб'єктом оціночної діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватна Експертна служба".

Відповідно до вищевказаного висновку про вартість майна ринкова вартість майна - спірного автомобіля становить 144 700,00 грн без врахування податку на додану вартість.

Також судами встановлено, що позивач скористався своїм правом на оскарження висновку з оцінки майна, звернувшись до Вишгородського районного суду Київської області з відповідною скаргою. Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 14 вересня 2018 року в задоволенні скарги відмовлено, оскільки ОСОБА_1 не надав достовірних та достатніх доказів порушень, допущених державним виконавцем при проведенні оцінки нерухомого майна, які б могли бути підставою для визнання неправомірними його дій та визнання недійсними результатів оцінки майна.

26 червня 2018 виконуючий обов'язки ВДВС Вишгородського РУЮ Київської області звернувся до ДП "Сетам" із заявкою на реалізацію арештованого майна, відповідно до якої відділом направлено документи для проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна на виконання виконавчого листа від 26 березня 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованості в розмірі 312 113,89 грн.

Відповідно до листа ВДВС Вишгородського РУЮ Київської області від 05 вересня 2018 року переможцем електронних торгів з реалізації автомобіля марки Skoda Superb, 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 визнано ОСОБА_2. Згідно з протоколом від 08 серпня 2018 року за лот № 293233 внесено на депозитний рахунок відділу грошові кошти в розмірі 115 470,60 грн.

Нормативно-правове обґрунтування

Відповідно до частин 1 -5 статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 та 2 статті 215 ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому частини 1 статті 16 ЦК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм право на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 465/650/16-ц, провадження № 14-356цс18, та від 23 січня 2019 року у справі № 522/10127/14-ц, провадження № 14-428цс18, правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів.

Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин.

За змістом частини 1 статті 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1 статті 655 ЦК України).

Частиною 4 статті 656 ЦК України встановлено, що до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, (який діяв на час проведення повторних торгів) (далі - Порядок).

Згідно з Порядком електронні торги - продаж майна за принципом аукціону засобами системи електронних торгів через Веб-сайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Відповідно до пунктів 3,4 розділу II Порядку виконавець у строк не пізніше п'яти робочих днів після ознайомлення із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.

Державний виконавець направляє заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі організатору.

Начальник відділу державної виконавчої служби після отримання проекту заявки та документів щодо передачі майна на реалізацію у строк до трьох робочих днів перевіряє ці документи на відповідність вимогам законодавства, наявність відомостей про місце зберігання й демонстрації майна та у разі виявлення порушень визначає їх перелік та встановлює строк для усунення порушень, який становить не більше трьох робочих днів, а у разі, якщо відповідно до законодавства реалізація майна неможлива, документи щодо передачі майна на реалізацію повертаються державному виконавцю, який їх подав, із зазначенням визначених законодавством підстав, що унеможливлюють реалізацію майна.

У разі встановлення відповідності документів вимогам законодавства чи після приведення їх у відповідність до вимог законодавства начальник відділу державної виконавчої служби підписує (за допомогою електронного цифрового підпису або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу 1 цього Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її організатору разом із документами, передбаченими абзацами четвертим - тринадцятим пункту 3 розділу II цього Порядку, в електронному вигляді через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби для знесення інформації про проведення електронних торгів у систему.

Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).

ДП "Сетам" розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби. Обов'язок організатора торгів перевіряти законність дій державного виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна, у тому числі наявність рішень щодо заборони органу ДВС вчиняти дії по виконанню виконавчого провадження чинним законодавством не передбачений.

Державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення електронних торгів, а самі електронні торги з реалізації рухомого майна організовує і проводить організатор електронних торгів.

Порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні підготовчих дій з метою проведення електронних торгів, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" та Порядком підлягають оскарженню в спосіб, передбачений Законом України "Про виконавче провадження".

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Установивши, що ОСОБА_1 не довів обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог, оскільки не надав доказів на підтвердження наявності порушень процедури реалізації майна, які могли вплинути на результати електронних торгів, тобто не довів порушення його прав і законних інтересів, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання електронних торгів недійсними.

При цьому судами правильно зазначено, що позивач не посилається на будь-які порушення організатором торгів норм Порядку, а обґрунтовує свої вимоги діями державного виконавця, які мають самостійний спосіб оскарження.

Позивач скористався таким способом захисту прав боржника як оскарження дій державного виконавця. Ухвалою Вишгородсткого районного суду Київської області від 14 вересня 2018 року в задоволенні скарги було відмовлено, оскільки ОСОБА_1 не довів наявність порушень, допущених державним виконавцем при проведенні оцінки нерухомого майна.

Доводи касаційної скарги про неврахування судами, що висновок про вартість майна отримано позивачем 10 липня 2018 року, однак станом на 23 червня 2018 року державним виконавцем вже було відправлено заявку на реалізацію вказаного вище автомобіля, є безпідставними, оскільки законодавство, яким врегулюванні спірні правовідносини, не містить імперативної норми, яка б забороняла надіслання державним виконавцем організатору торгів заявки до моменту ознайомлення боржника з оцінкою вартості арештованого майна.

Аргументи заявника про те, що позивач не отримував письмового повідомлення про проведення торгів, також не отримував постанову про відкриття виконавчого провадження, постанову про арешт майна, постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності, також не заслуговують на увагу, оскільки дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.

Вирішуючи спір між сторонами у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно встановив обставини справи, дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанції по суті вирішення указаного позову та не дають підстав вважати, що судами порушено норми матеріального та процесуального права, про що зазначає у касаційній скарзі заявник.

Аргументи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Щодо розподілу судових витрат

Статтею 416 ЦПК України передбачено, що постанова суду касаційної інстанції складається, в тому числі із розподілу судових витрат.

Оскільки касаційна скарга задоволенню не підлягає, то підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 21 червня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 січня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. Ю. Гулейков О. В. Ступак Г. І. Усик