Історія справи

Постанова ККС ВП від 31.03.2020 року у справі №1-652/11
Ухвала ККС ВП від 06.07.2020 року у справі №1-652/11
Постанова ККС ВП від 02.03.2020 року у справі №1-652/11
Постанова ККС ВП від 31.03.2020 року у справі №1-652/11
Постанова ККС ВП від 18.05.2020 року у справі №1-652/11
Постанова ККС ВП від 02.03.2020 року у справі №1-652/11

Постанова

31 березня 2020 року

м. Київ

Справа № 1-652/11

провадження № 51-857ск20

Суддя Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду Єремейчук С. В., розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18 квітня 2017 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 15 січня 2020 року,

в с т а н о в и в:

У лютому 2020 року засудженим подавалася касаційна скарга на вказані судові рішення.

Постановою судді від 02 березня 2020 року відмовлено засудженому ОСОБА_1 у витребуванні справи із зазначенням підстав відмови.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 388 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року (далі - КПК 1960 року) року засуджений ОСОБА_1 звернувся до суду з повторною касаційною скаргою.

Однак, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду, оскільки за своїм змістом є майже аналогічною поданій касаційній скарзі вперше, а отже засудженим не виконано всі вимоги постанови судді від 02 березня 2020 року і відповідно до ч. 2 ст. 387 КПК 1960 року її зміст не відповідає вимогам, зазначеним у ст. 350 КПК 1960 року, зокрема: касаційна скарга не містить конкретних вказівок на те, в чому саме полягає незаконність вироку та ухвали згідно з вимогами ч. 1 ст. 398 КПК 1960 року і доводи на обґрунтування цього. Засуджений фактично оскаржує однобічність та неповноту судового розгляду, вважає висновки судів такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, що відповідно до ч. 1 ст. 398 КПК 1960 року не є підставою для скасування або зміни судових рішень.

Крім того, засудженим не зазначено, які саме доводи апеляційної скарги не перевірив суд апеляційної інстанції та на які з них не надав відповіді.

Також, засуджений ОСОБА_1 порушує питання про закриття кримінальної справи щодо нього за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України за відсутності складу злочину, у той же час не наводить мотиви на обгрунтування такого прохання.

Вказані порушення перешкоджають вирішенню питання про витребування кримінальної справи.

За таких обставин, у витребуванні кримінальної справи необхідно відмовити.

Відмова у витребуванні справи не перешкоджає її витребуванню при повторному надходженні скарги за умови, якщо буде усунуто зазначені у постанові суду недоліки і якщо скарга надійде в межах строку, визначеного ч. 2 ст. 386 КПК 1960 року, або не пізніше одного місяця з дня одержання копії постанови про відмову у витребуванні справи.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 388 КПК 1960 року, п. 15 розділу ХІ Перехідних положень до КПК від 13 квітня 2012 року, суддя

п о с та н о в ив:

Відмовити засудженому ОСОБА_1 у витребуванні кримінальної справи за його касаційною скаргою на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18 квітня 2017 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 15 січня 2020 року щодо нього для перевірки в касаційному порядку.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя С. В. Єремейчук