Історія справи

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2023 року

м. Київ

справа № 753/10034/21

провадження № 51-3317км22

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 30 травня 2022 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 30 серпня 2022 року щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нойштрелітца Федеративної Республіки Німеччини, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 14 липня 2020 року за ч. 2 ст. 309 КК,

засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 - ч. 2 ст. 185 КК,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Таганрога Ростовської області рф, громадянки України, жительки АДРЕСА_1 ,

засудженої за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК, і

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Дарницького районного суду м. Києва від 30 травня 2022 року ОСОБА_6 визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ч. 1 ст. 71 КК частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 14 липня 2020 року та остаточно призначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 3 місяці.

Цим же вироком ОСОБА_7 визнано винуватою та засуджено:

- за ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки;

- за ч. 2 ст. 186 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_7 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки та відповідно до положень ст. 75 КК її звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки і покладено на останню обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК.

Вирішено питання щодо речових доказів і заходів забезпечення кримінального провадження.

Київський апеляційний суд ухвалою від 30 серпня 2022 року залишив вирок місцевого суду без змін.

Судами встановлено, що ОСОБА_6 за попередньою змовою із ОСОБА_7 24 квітня 2021 року приблизно о 12:12 намагалися здійснити крадіжку товару із гіпермаркету «Метро» в м. Києві на просп. Петра Григоренка, 43 на загальну суму 8290,72 грн, однак були зупинені працівниками охорони разом із викраденим майном.

Крім того, ОСОБА_7 20 липня 2021 року приблизно о 18:50 намагалася здійснити крадіжку товару з магазину «Новус» в м. Києві на вул. Софії Русової, 1- А на загальну суму 193,88 грн,однак була помічена працівником магазину і, усвідомлюючи, що її дії вже носять відкритий характер, продовжила вчинення злочину шляхом втечі з магазину з викраденим майном.

Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали

У касаційних скаргах, які є аналогічними за змістом, засуджені, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, порушують питання про скасування вироку місцевого суду й ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.

На обґрунтування вимог касаційних скарг засуджені вказують про такі допущені судом першої інстанції порушення вимог КПК:

- в матеріалах кримінального провадження відсутній звукозапис судового засідання місцевого суду від 09 серпня 2021 року, в ході якого судом вирішувалося питання про розгляд кримінального провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК;

- суд не переконався у добровільності позиції засуджених про розгляд кримінального провадження щодо них в порядку ч. 3 ст. 349 КПК, не роз`яснив їм положення цієї норми КПК, не з`ясував чи розуміють вони зміст викладених в обвинувальному акті фактичних обставин та чи погоджуються з ними, а також не роз`яснив їм наслідки розгляду справи на підставі ч. 3 ст. 349 КПК та особливості апеляційного оскарження вироку суду;

- незважаючи на позицію прокурора та засуджених в судовому засіданні від 07 лютого 2022 року про здійснення повного судового розгляду, місцевий суд з власної ініціативи прийняв рішення про розгляд справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК;

- допит засуджених у суді першої інстанції проведено з порушенням вимог ст. 351 КПК;

- враховані судом заяви ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про добровільність їхньої згоди на розгляд кримінального провадження у спрощеному порядку є недопустимими та неналежними доказами роз`яснення засудженим змісту положень ч. 3 ст. 349 КПК, оскільки в цих заявах відсутня інформація щодо номера кримінального провадження, унікального номера судової справи, правової кваліфікації кримінальних правопорушень;

- судовий розгляд кримінального провадження відбувся без участі представника ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА», без з`ясування позиції потерпілої сторони щодо можливості розгляду кримінального провадження на підставі ч. 3 ст. 349 КПК, а заява представника вказаного товариства є неналежним підтвердженням позиції про розгляд справи без участі потерпілої сторони з тих же підстав, що і заяви засуджених.

Вказують про те, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор заперечував проти задоволення касаційних скарг засуджених, вважав рішення судів попередніх інстанцій законними та обґрунтованими.

Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не з`явилися, заяв (клопотань) не подали. До початку касаційного розгляду справи на електронну адресу Верховного Суду від засуджених надійшли заяви про здійснення судового розгляду без їхньої участі.

Мотиви суду

Колегія суддів заслухала суддю-доповідача, учасників судового провадження, перевірила матеріали кримінального провадження, наведені у касаційних скаргах доводи і дійшла висновку про відсутність підстав для їх задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

У поданих касаційних скаргах засуджені ставлять питання про допущені місцевим судом істотні порушення вимог КПК, які залишилися поза увагою суду апеляційної інстанції та які, на переконання скаржників, є підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій і призначення нового розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції

Колегія суддів відхиляє вказані аргументи засуджених з огляду на таке.

Твердження у касаційних скаргах засуджених про відсутність у матеріалах кримінального провадження диску звукозапису судового засідання місцевого суду від 09 серпня 2021 року є безпідставними.

В ході касаційної перевірки матеріалів кримінального провадження була встановлена наявність аудіозапису судового засідання від 09 серпня 2021 року, який дає змогу відтворити всі процесуальні дії та хід цього судового засідання місцевого суду.

Як встановлено в ході прослуховування вищевказаного звукозапису судового засідання, місцевим судом за участю прокурора та засуджених вирішувалося питання про порядок дослідження доказів і можливість розгляду справи у порядку, визначеному ч. 3 ст. 349 КПК.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавленні права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Як убачається зі змісту журналу судового засідання від 09 серпня 2021 року, а також встановлено прослуховуванням аудіозапису ходу судового розгляду в суді першої інстанції, було визначено скорочений порядок розгляду справи з урахуванням позиції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які визнали свою винуватість, їм були роз`яснені наслідки такого порядку дослідження доказів, а також суд переконався у правильності їх розуміння положень ч. 3 ст. 349 КПК. При цьому в ході допиту як ОСОБА_6 , так і ОСОБА_7 в суді першої інстанції з`ясовувалося їхнє дійсне ставлення та розуміння пред`явленого обвинувачення. Таким чином, суд першої інстанції вжив всіх необхідних заходів для того, щоб переконатися в правильності розуміння учасниками судового розгляду тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються, підставно визнав недоцільним дослідження доказів в повному обсязі й обмежився лише допитом обвинувачених та дослідженням даних, що їх характеризують.

Також, в ході касаційної перевірки матеріалів кримінального провадження встановлено, що в судовому засіданні місцевого суду від 07 лютого 2022 року після зміни прокурором обвинувачення щодо ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 186 КК, у зв`язку із її незгодою з пред`явленим їй новим обвинуваченням, за клопотанням прокурора та з урахуванням позиції засуджених судом було прийнято рішення про проведення в цій частині повного судового розгляду із дослідженням усіх доказів.

Однак в судовому засіданні від 30 травня 2022 року під час допиту ОСОБА_7 підтвердила всі фактичні обставини вчиненого нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК, які повністю узгоджувалися із фактичними обставинами, що викладені в обвинувальному акті.

За результатами допиту засудженої прокурором було ініційовано питання про проведення подальшого судового розгляду в порядку ч. 3 ст. 349 КПК, про що не заперечували і засуджені. При цьому місцевий суд на виконання вимог ч. 3 ст. 349 КПК знову ж з`ясував позицію ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які визнали свою винуватість, їх дійсне ставлення та розуміння пред`явленого обвинувачення, засудженим були роз`яснені наслідки такого порядку дослідження доказів, а також суд переконався у правильності їх розуміння останніми.

Твердження засуджених про порушення вимог КПК під час здійснення судом їх допитів колегія суддів відхиляє, оскільки, як убачається зі звукозаписів судових засідань суду першої інстанції, допити ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були здійсненні у повній відповідності до вимог ст. 351 КПК.

Вищенаведене свідчить про суворе дотримання місцевим судом вимог ч. 3 ст. 349 КПК та здійснення належної судової процедури розгляду кримінального провадження.

Доводи сторони захисту про безпідставне врахування судами попередніх інстанцій заяв засуджених щодо розуміння ними змісту положень ч. 3 ст. 349 КПК та представника потерпілого щодо розгляду кримінального провадження без участі потерпілої сторони з підстав відсутності в цих заявах інформації щодо номера кримінального провадження, унікального номера судової справи, правової кваліфікації кримінальних правопорушень, колегія суддів відхиляє.

В ході касаційної перевірки встановлено, що судом неодноразово роз`яснювалися як зміст положень ч. 3 ст. 349 КПК, так і особливості апеляційного оскарження судового рішення, яке ухвалено за наслідками спрощеного судового розгляду.

У матеріалах кримінального провадження наявна заява представника ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНИ» ОСОБА_8 , в якій він просив проводити судовий розгляд без участі потерпілої сторони і просив призначити обвинуваченим покарання у відповідності до вимог КК (т. 1, а.к.п. 122).

Тому твердження засуджених про істотне порушення місцевим судом вимог КПК, яке виразилося у розгляді кримінального провадження без участі представника ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНИ» і без з`ясування позиції потерпілої сторони щодо можливості розгляду кримінального провадження на підставі ч. 3 ст. 349 КПК, колегія суддів відхиляє.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 425 КПК, засуджений та/або його захисник вправі подати касаційну скаргу на судові рішення у частині, що стосується інтересів засудженого.

В своїх скаргах засуджені не вказують, яким чином відсутність потерпілих чи їх представників під час розгляду справи судом першої інстанції позначилася на їхніх правах або інтересах.

При цьому під час судового розгляду кримінального провадження місцевий суд неодноразово ставив на обговорення учасників провадження питання про можливість розгляду цієї справи за відсутності потерпілих і ані прокурор, ані засуджені не заперечували щодо можливості розгляду кримінального провадження без участі потерпілої сторони, що підтверджується дослідженими касаційним судом журналами та звукозаписами судових засідань суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції в межах, установлених ст. 404 КПК, й у порядку, визначеному ст. 405 КПК, переглянув кримінальне провадження за апеляційними скаргами засуджених на вирок місцевого суду, належним чином перевірив викладені у них доводи, які є аналогічними доводам їхніх касаційних скарг, визнав їх необґрунтованими та навів належні й докладні мотиви своїх висновків. З такими висновками погоджується Верховний Суд.

Інші доводи, викладені в касаційних скаргах, та матеріали кримінального провадження не містять вказівки на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм кримінального процесуального закону, які б ставили під сумнів обґрунтованість прийнятих цими судами рішень.

Колегія суддів вважає, що під час розгляду цього кримінального провадження суди першої та апеляційної інстанцій не допустили істотних порушень вимог процесуального закону.

Вирок місцевого суду відповідає положенням статей 370 374 КПК, а ухвала апеляційного суду - вимогам ст. 419 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що подані касаційні скарги слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 433 436 442 Кримінального процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

Вирок Дарницького районного суду м. Києва від 30 травня 2022 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 30 серпня 2022 року щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційні скарги засуджених - без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3