Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2023 року

м. Київ

справа № 552/5408/22

провадження № 51-1585км23

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_6 на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 30 серпня 2022 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року,

встановив:

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 30 серпня 2022 року задоволено клопотання прокурора Полтавської області ОСОБА_7 та закрито кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12019170020001086 від 03 травня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_6 залишено без задоволення, а ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 30 серпня 2022 року - без змін.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

Не погодившись із рішеннями судів, ОСОБА_6 звернулася з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвали районного і апеляційного судів. На її думку, оскаржені судові рішення не відповідають вимогам статей 370 419 КПК України. Так, без належної уваги суду залишено те, що органом досудового розслідування не було вжито належних заходів для встановлення всіх обставин та особу причетну до нанесення їй тілесного ушкодження, не проведено необхідні слідчі дії, не виконано прийнятих процесуальних рішень та вказівок. Стверджує, що суд апеляційної інстанції не зважив належним чином на доводи, викладені в апеляційній скарзі, зокрема на твердження про відсутність підстав для закриття судом кримінального провадження за п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Позиції інших учасників судового провадження

Від учасників судового провадження заперечення на касаційну скаргу не подавались.

У судовому засіданні прокурор виступив на підтримку касаційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, позицію прокурора, перевіривши матеріали провадження, обговоривши викладені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви Суду

Згідно вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

За приписами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Пунктом 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров`я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.

Відповідно до абз. 4 ч. 4 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.

Санкція ч. 2 ст. 125 КК України передбачає покарання у виді штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від ста п`ятдесяти до двохсот сорока годин або виправних робіт на строк до одного року, або арешт на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років, таким чином, відповідно до положень ст. 12 КК України вказане кримінальне правопорушення є проступком.

Як слідує з приписів п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за проступок, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України, складає 3 роки.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Законність відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України, полягає у тому, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Публічність, згідно ст. 25 КПК України, передбачає, що прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.

Як слідує з клопотання прокурора про закриття кримінального провадження, в провадженні сектору дізнання Відділу поліції № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12019170020001086 від 03 травня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України. За відсутності достатніх доказів, жодній особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення в цьому проваджені не повідомлено. У ході досудового розслідування ОСОБА_8 допитано як потерпілу у вказаному проваджені та складено відповідний протокол допиту, але в подальшому на неодноразові виклики дізнавача для проведення за участі потерпілої слідчих дій, остання не з`явилась, про поважність причин своєї неявки не повідомила.

З матеріалів судового провадження за клопотанням прокурора про закриття кримінального провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України вбачається, що належного та повного проведення досудового розслідування у справі не було здійснено.

Так, ОСОБА_6 , як у касаційній скарзі, так і в судах попередніх інстанцій наголошувала про неодноразове скасування постанов слідчого про закриття кримінального провадження № 12019170020001086, невжиття належних заходів, не проведення ряду слідчих дій для встановлення всіх обставин та особи причетної до нанесення їй тілесного ушкодження. При цьому не встановлено місцеперебування та не допитано ОСОБА_9 на причетність до правопорушення.

Однак, як вбачається з ухвали Київського районного суду м. Полтави від 30 серпня 2022 року, вирішуючи питання про закриття кримінального провадження за п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, відповідної оцінки щодо виконання/невиконання вказівок та вжиття/невжиття належних заходів для встановлення причетних до вчинення кримінального проступку осіб судом надано не було.

При цьому, ухвалами слідчих суддів неодноразово було задоволено скарги ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого, що не свідчить про якісне, повне і всебічне дослідження обставин кримінального провадження під час здійснення досудового розслідування. Так, ухвалами слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 15 липня 2020 року та 13 травня 2021 року задоволено скарги ОСОБА_6 на постанови слідчого та дізнавача про закриття кримінального провадження та направлено матеріали кримінального провадження для подальшого проведення досудового розслідування.

08 вересня 2021 року та 18 лютого 2022 року ухвалами слідчого судді Київського районного суду м. Полтави визнано протиправною бездіяльність посадових осіб ВП № 1 Полтавського РУП ГУ НП у Полтавській області щодо тривалого досудового розслідування кримінального провадження та не здійснення необхідних та достатніх дій для закінчення досудового розслідування протягом розумного строку та порушення розумних строків досудового розслідування.

Зміст оскарженого в касаційному порядку рішення суду першої інстанції свідчить, що, вирішуючи питання про закриття кримінального провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, місцевий суд не надав належної оцінки доводам ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення щодо неї особою, місцезнаходження якої не встановлено органом досудового розслідування, недотримання органом досудового розслідування вимог кримінального процесуального закону щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження усіх обставин кримінального провадження.

Колегія суддів, звертає увагу, що під час вирішення питання про закриття кримінального провадження, має враховувати чи дотримано органом досудового розслідування вимоги кримінального процесуального закону щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження усіх обставин кримінального провадження, що є необхідною умовою належного вирішення завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК України). При цьому, в провадженні, де потерпіла вказує на особу як таку, що вчинила кримінальне правопорушення щодо неї, орган досудового розслідування за результатами всебічного, повного і неупередженого дослідження усіх обставин кримінального провадження, має вирішити питання про наявність чи відсутність події кримінального правопорушення, а за її встановлення - про наявність або відсутність ознак кримінального правопорушення в діянні конкретної особи, про достатність доказів для доведення винуватості особи в суді, про наявність/відсутність підстав до звільнення від кримінальної відповідальності конкретної особи.

У свою чергу, апеляційний суд зазначені вище порушення не усунув, доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 належним чином не перевірив, внаслідок чого ухвалив рішення, яке не відповідає вимогам статей 370 419 КПК України.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення вимог кримінального процесуального закону, які є істотними, оскільки вказані порушення перешкодили ухвалити законні та обґрунтовані судові рішення, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України є підставою для їх скасування і призначення нового розгляду у суді першої інстанції.

З огляду на викладене, ухвали районного суду та суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції, під час якого необхідно врахувати викладене, провести судовий розгляд відповідно до вимог КПК України, за наслідком якого ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, належним чином умотивувавши свої висновки.

Керуючись статтями 403 432 441 КПК України, Суд

постановив:

Касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 30 серпня 2022 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Постанова оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_10