Історія справи

punctuation'>

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2025 року

м. Київ

справа № 369/11120/21

провадження № 51-2467 км 25

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:

головуючої ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

засудженого ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_6 на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 вересня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 01 квітня 2025 року щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Козлівка Шаргородського району Вінницької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 320 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

1. Вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 вересня 2023 року ОСОБА_7 було засуджено за ч. 1 ст. 320 КК до покарання у виді штрафу у розмірі 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1190 грн, з позбавленням права обіймати певні посади строком 1 рік.

2. Вирішено питання щодо речових доказів, процесуальних витрат у кримінальному провадженні.

3. Київський апеляційний суд ухвалою від 01 квітня 2025 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 залишив без змін.

4. За обставин, детально викладених у вироку, ОСОБА_7 , перебуваючи 25 лютого 2021 року приблизно 12:17 годині на своєму робочому місці у приміщенні аптеки № 5 «Анрі Фарм» ТОВ «Анрі Груп» за адресою: вул. Сагайдачного, 20-А у с. Софіївська Борщагівка Бучанського району Київської області, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у виді порушення встановленого законом порядку обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, всупереч положень п. 3 Порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, затвердженого наказом МОЗ України № 360 від 19 липня 2005 року, п. 1.11 та додатку № 5 Правил виписування рецептів на лікарські засоби і вироби медичного призначення, затверджених наказом МОЗ України № 360 від 19 липня 2005 року, постанови КМУ № 770 від 06 травня 2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», наказу МОЗ № 210 від 14 травня 2013 року «Про затвердження критеріїв віднесення лікарських засобів, що містять малу кількість наркотичних речовин або психотропних речовин і прекурсорів, до категорії лікарських засобів, які відпускаються без рецептів», зареєстрованого в МЮ України № 1012/8333 від 05 листопада 2013 року, реалізував ОСОБА_9 без рецепту чотири блістери (по 10 пігулок в кожному) медичного препарату «Пенталгін-ІС», які відповідно до висновку експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 15 квітня 2021 року № СЕ-19/111-21/15561-НЗПРАП містять психотропну речовину - фенобарбітал, обіг якої обмежено і стосовно якої допускається виключення деяких засобів контролю, загальна маса якої становить - 0,37 г, та містить кодеїн, і відносяться до наркотичних засобів, обіг яких обмежено і стосовно яких допускається виключення деяких заходів контролю, загальна маса якого становить - 0, 24 г.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

5. У касаційній скарзі прокурор, посилаючись неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить змінити судові рішення в частині призначеного засудженому додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади шляхом його конкретизації, а саме зазначити «позбавити права обіймати посади, пов`язані з реалізацією лікарських засобів, на строк 1 рік».

6. У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, порушує питання про скасування судових рішень і закриття кримінального провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК.

7. На обґрунтування своїх доводів зазначає, що матеріали кримінального провадження не містять жодного доказу, який би вказував на винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. Наявні в матеріалах провадження докази не підтверджують, що саме ОСОБА_7 реалізував без рецепту чотири упаковки лікарського засобу «Пенталгін ІС» громадянину ОСОБА_9 . При цьому суди не обґрунтували та не навели відповідних висновків щодо неможливості реалізації лікарського засобу фармацевтом ОСОБА_10 , яка згідно наведених судами відомостей, працювала 25 лютого 2021 року в аптеці № 5 разом із засудженим ОСОБА_7 .

8. Також захисник стверджує, що в основу обвинувального вироку покладено недопустимий доказ, а саме дані протоколу огляду місця події від 25 лютого 2021року, який складений з порушенням ст. 104 КПК, оскільки відомостей про громадянина ОСОБА_9 , як учасника цієї слідчої дії та у якого вилучався лікарський засіб цей протокол не містить, а його підпис, який засвідчував би зміст протоколу - відсутній. Крім того особи ОСОБА_9 та іншого понятого ОСОБА_11 судом не встановлено. Стороною обвинувачення явку їх в судове засідання для надання показань в порушення ст. 23 КПК не забезпечено.

9. Вказує, що судами, з посиланням на вимоги законів та нормативно-правових актів, не спростовано доводів сторони захисту про те, що лікарський засіб «Пенталгін ІС» не може бути предметом злочину, передбаченого ст. 320 КК, оскільки ні наркотичним засобом, ні наркотичним (психотропним) лікарським засобом не є. Згідно долученого до справи з клопотанням про дослідження під час апеляційного перегляду листа Заступника Міністра охорони здоров`я України № 24-04/29044/2-24 від 19 липня 2024 року щодо належності лікарського засобу «Пенталгін ІС» до наркотичних (психотропних) лікарських засобів слідує, що цей препарат є комбінованим лікарським засобом.

10. Зазначає, що судом апеляційної інстанції не надано оцінку і не спростовано інші доводи, викладені в апеляційній скарзі щодо незаконності вироку місцевого суду, в тому числі щодо не встановлення судами усіх елементів складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 320 КК.

11. Також захисник стверджує, що всупереч положенням КК судами застосовано закон про кримінальну відповідальність (ст. 320 КК), який не підлягає застосуванню, оскільки він, як і інші статті КК, не передбачають кримінальної відповідальності за порушення правил відпуску лікарських засобів, а препарат «Пенталгін ІС» є комбінованим лікарським засобом.

12. Вважає судові рішення такими, що не відповідають вимогам ст. 370 419 КПК.

13. Також на адресу Суду від захисника ОСОБА_6 надійшли заперечення на касаційну скаргу прокурора, у яких він, наводячи відповідні аргументи, просить касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Позиції учасників судового провадження

14. У судовому засіданні засуджений та його захисник підтримали касаційну скаргу сторони захисту, просили їх задовольнити, проти задоволення касаційної скарги прокурора заперечували. Прокурор частково підтримала касаційні скарги прокурора та захисника, просила скасувати ухвалу апеляційного суду, а справу направити на новий апеляційний розгляд.

Мотиви Суду

15. Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, захисника, засудженого, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку про таке.

16. Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

17. Згідно з положеннями ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.

18. Статтею 412 КПК визначено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

19. Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

20. Згідно зі ст. 419 КПК в ухвалі апеляційного суду, крім іншого, має бути зазначено: короткий зміст вимог, викладених у апеляційній скарзі та зміст судового рішення суду першої інстанції; узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, й узагальнений виклад позиції інших учасників судового провадження; обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій з посиланням на докази; мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними, та з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався.

21. Тобто суд апеляційної інстанції має перевірити і проаналізувати всі доводи, наведені в апеляційній скарзі, зіставити їх з наявними у справі матеріалами та надати на кожен доречний і важливий аргумент сторони вичерпну відповідь у своєму рішенні.

22. Однак, у цій справі, суд апеляційної інстанції наведених вимог закону не дотримався та, залишаючи апеляційну скаргу сторони захисту без задоволення, належним чином не перевірив усіх доводів, викладених у ній, відповідей на них не дав, не провів ретельного аналізу й оцінки обставин, на які посилався апелянт, що суперечить вимогам ст. 419 КПК.

23. Зокрема, як убачається з матеріалів кримінального провадження, не погодившись з вироком місцевого суду, захисник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу в якій він, окрім іншого, стверджував про незаконність вироку щодо ОСОБА_7 через невідповідність висновків суду фактичним обставинам, неправильну оцінку доказів, істотне порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

24. Захисник не погоджувався з рішенням місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 встановленими у справі доказами, а також наголошував, що препарат «Пенталгін ІС» не може бути предметом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 320 КК. Просив скасувати вирок місцевого суду та закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК у зв`язку з недоведеністю, що вчинено кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 320 КК.

25. Зокрема, захисник стверджував що дослідженими судом доказами не доведено того факту, що саме ОСОБА_7 здійснив відпуск рецептурного лікарського засобу «Пенталгін ІС» за відсутності лікарського рецепта, а з даних фіскального чеку, неналежної якості, який з часом втратив яскравість зображення, вилученого у ОСОБА_9 разом з пігулками «Пенталгін ІС», не вбачається в якій саме аптеці був придбаний вказаний препарат.

26. Захисник, наголошував, що матеріали кримінального провадження не містять жодного належного, допустимого й достовірного доказу, який би вказував на винуватість ОСОБА_7 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, а досліджені судом докази, а саме: протокол огляду місця події від 25 січня 2021 року, фіскальний чек, протокол допиту свідка ОСОБА_12 , дані статуту ТОВ «Анрі Груп», посадової інструкції провізора аптеки № 5 «Анрі Фарм» ТОВ «Анрі Груп»; наказ від 17 листопада 2020 року про прийняття на роботу та призначення на посаду провізора аптеки № 5 «Анрі Фарм» ТОВ «Анрі Груп» ОСОБА_7 ; відповідь заступника директора ТОВ «Анрі Груп» ОСОБА_13 про штат працівників, які працювали 25 лютого 2021 року та список працівників, серед яких ОСОБА_14 , а також показання обвинуваченого про знаходження його 25 лютого 2021 року на робочому місці у вказаній аптеці лише підтверджують факт призначення ОСОБА_14 на посаду провізора та наявність у нього повноважень на реалізацію виключно лікарських засобів, але не підтверджують, що саме ОСОБА_7 реалізував без рецепту чотири упаковки лікарського засобу «Пенталгін-ІС» громадянину ОСОБА_9 .

27. Також захисник зазначав, що місцевим судом надано невірну оцінку обставинам кримінального провадження у зв`язку з безпідставним застосуванням правових норм, які не регулюють правила обігу наркотичних засобів, наголошуючи, що препарат «Пенталгін ІС» не може бути предметом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 320 КК.

28. В обґрунтування своїх доводів, з посиланням на відповідні нормативно-правові та підзаконні акти Держлікслужби вказував, що препарат «Пенталгін ІС» не відноситься до наркотичних комбінованих лікарських засобів, оскільки у його складі міститься занадто мала кількість наркотичного засобу (кодеїну), а відпуск здійснюється за звичайним лікарським рецептом форми № 1 відповідно до Наказу МОЗ України № 360. Стверджував, що при ухваленні обвинувального вироку, вибірково аналізуючи положення Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», суд проігнорував інші положення цього Закону, Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою КМУ № 770 від 06 травня 2000 року, які свідчать про неналежність лікарського засобу «Пенталгін-ІС» до предмету злочину, передбаченого ст. 320 КК. При цьому звертав увагу на суперечливі показання експерта ОСОБА_15 , що призвели до хибних висновків суду, які покладені в основу обвинувального вироку.

29. Вказував, що поза увагою суду залишилась досліджена в судовому засіданні інструкція препарату «Пенталгін ІС», згідно з якою доза кодеїну становить лише 7 мг, а фенобарбіталу лише 10 мг. Натомість, згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 1203 від 10 жовтня 2007 року, гранично допустима кількість кодеїну, що може міститись в препаратах неподільних або дозованих лікарських форм, складає 25 мг на одиницю дози, а фенобарбіталу - 20 мг. З огляду на малу кількість підконтрольних речовин, на діяльність з такими препаратами не поширюються положення постанови Кабінету Міністрів України № 333 від 13 травня 2013 року. Також захисник вказував на особливості маркування наркотичних засобів.

30. Разом з тим, зі змісту ухвали апеляційного суду вбачається, що, залишаючи без задоволення апеляційну скаргу захисника, суд апеляційної інстанції вказані у ній доводи належним чином не перевірив та не спростував.

31. Постановляючи рішення за результатами судового розгляду, апеляційний суд погодився зі встановленими місцевим судом фактичними обставинами, та вказав на правильність його висновків, однак всупереч положенням ст. 419 КПК, зазначивши про доведеність винуватості ОСОБА_7 , не навів жодного обґрунтування своїх висновків про те, якими ж доказами підтверджено, що саме ОСОБА_7 реалізував без рецепту чотири упаковки лікарського засобу «Пенталгін ІС».

32. Також суд апеляційної інстанції залишив без належної перевірки доводи апеляційної скарги захисника в частині того, що препарат «Пенталгін ІС» не може бути предметом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 320 КК. При цьому, як убачається з матеріалів провадження, захисник подав до суду клопотання про долучення та безпосереднє дослідження письмових доказів, які стали відомі після ухвалення рішення місцевим судом, зокрема листа Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба) № 4531-001.1/006.0/17-24 від 06 травня 2024 року та листа Міністерства охорони здоров`я України № 24-04/29044/2-24 від 19 липня 2024 року. Однак, як убачається зі змісту ухвали апеляційного суду, цей суд, надані стороною захисту листи не проаналізував та не надав їм будь якої правової оцінки у сукупності з іншими підзаконними нормативно-правовими актами на які посилалась сторона захисту на підтвердженя своєї позиції.

33. Колегія суддів звертає увагу, що суд апеляційної інстанції практично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції, і це покладає на апеляційний суд певний обов`язок щодо дослідження й оцінки доказів, але з урахуванням особливостей, передбачених ст. 404 КПК.

34. Зазначене свідчить про формальний підхід апеляційного суду під час розгляду апеляційної скарги сторони захисту, а саме недотримання вимог ст. 419 КПК.

35. Вказані питання стосуються правильного встановлення фактичних обставин, доведеності висунутого обвинувачення та правильності кваліфікації інкримінованих ОСОБА_7 дій, а тому потребують ретельного дослідження й аналізу доказів у справі, що у силу положень ст. 433 КПК не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

36. Ураховуючи, що ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з підстав п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК, колегія суддів не надає оцінку доводам касаційної скарги прокурора щодо зміни судових рішень в частині призначеного ОСОБА_7 додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади шляхом його конкретизації.

37. За таких обставин, касаційні скарги захисника ОСОБА_6 та прокурора підлягають задоволенню частково, а ухвала апеляційного суду - скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК, із призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого необхідно врахувати наведене та ухвалити законне, обґрунтоване й вмотивоване судове рішення.

Керуючись статтями 433 434 436 438 441 442 Кримінального процесуального кодексу України, Суд

ухвалив:

Касаційні скарги прокурора ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 01 квітня 2025 року скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3