ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2020 року

м. Київ

справа № 725/2463/18

провадження № 51-1864 км 20

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого судді Марчук Н.О.,

суддів Короля В.В., Макаровець А.М.,

за участю:

секретаря

судового засідання Крота І.М.,

прокурора Піх Ю.Г.,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою прокурора на вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 28 листопада 2019 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 04 лютого 2020 року стосовно

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця та мешканця

АДРЕСА_1 ),

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Першотравневого районного суду м. Чернівці від 28 листопада 2019 року, залишеним без змін ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 04 лютого 2020 року, ОСОБА_1 визнано невинуватим та виправдано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України через недоведеність його винуватості у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що він о 19:50 08 лютого 2018 року, знаходячись у магазині № 256 «Watsons» ТРЦ «Депот», що на вул. Головна, 265-А у м. Чернівці, повторно, таємно викрав майно ТОВ «ДЦ Україна» на загальну суму 634 грн 85 коп, заподіявши товариству матеріальної шкоди на вказану суму.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, які її подала

У касаційній скарзі прокурор, не погоджуючись із судовими рішеннями через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить їх скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Свої вимоги прокурор мотивує тим, що суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виправдовуючи ОСОБА_1 у вчиненні злочину, безпідставно в основу вироку поклав докази сторони захисту - показання свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які не були відкриті прокурору. Крім того, посилається на те, що суд апеляційної інстанції вийшов за межі апеляційної скарги, визнавши протоколи пред`явлення особи для впізнання недопустимими доказами, хоча суд першої інстанції визнав їх неналежними.

На касаційну скаргу прокурора захисником Мельником Ю.В . подано письмове заперечення, в якому він, наводячи відповідні обґрунтування, просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Позиція учасників судового провадження

Прокурор не підтримав подану касаційну скаргу.

Мотиви Суду

Положеннями ст. 433 КПК України передбачено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин; переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Статтею 370 КПК України визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

У поданій касаційній скарзі прокурор порушує питання щодо безпідставного виправдання ОСОБА_1 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Проте Суд із такими доводами не погоджується з огляду на таке.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 373 КПК України встановлено, що виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу.

За змістом ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції, виправдовуючи ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України, врахував, зокрема, показання:

- обвинуваченого про те, що інкримінований йому злочин він не вчиняв, оскільки знаходився на стаціонарному лікуванні у 4-му відділенні інтенсивного лікування в психіатричній лікарні, мав важкий стан, а на відео на камері спостереження з магазину зображений не він;

- свідка ОСОБА_7 про те, що 08 лютого 2018 вона працювала продавцем у магазині № 256 «Watsons», у цей день було вчинено крадіжку із магазину, проте підтвердити, що саме ОСОБА_1 викрав майно, вона не може;

- свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 - медичних працівників 4-го відділення Чернівецької психіатричної лікарні відкритого типу, про те, що ОСОБА_1 знаходився у даному закладі на стаціонарному лікуванні, 08 лютого 2018 року на прогулянку не виходив, оскільки перебував у важкому стані.

Суд першої інстанції з дотриманням вимог статей 85, 86, 94 КПК України зробив ґрунтовний аналіз указаних доказів та дійшов правомірного висновку про те, що сторона обвинувачення не довела поза розумним сумнівом винуватість ОСОБА_1 у вчиненні крадіжки.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає його належним чином умотивованим, а вирок суду першої інстанції - таким, що відповідає вимогам статей 370, 373 КПК України.

Доводи касаційної скарги прокурора про те, що суд першої інстанції в основу вироку поклав докази сторони захисту - показання свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які не були відкриті стороні обвинувачення, Суд уважає безпідставними.

Відповідно до ч. 11 ст. 290 КПК України сторони кримінального провадження зобов`язані здійснювати відкриття одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, сторона захисту 01 лютого 2019 року надіслала на адресу Чернівецької місцевої прокуратури в порядку ст. 290 КПК України копію відповіді з Чернівецької обласної психіатричної лікарні від 02 січня 2019 року з додатками для ознайомлення, в якій зазначалась інформація про медичних працівників, які надалі були допитані під час судового розгляду за клопотанням захисника.

У судовому засіданні 05 березня 2019 року прокурор підтвердив факт отримання ним копії відповіді, що була надіслана стороною захисту, не заперечував проти допиту свідків сторони захисту - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , перед початком їхнього допиту жодних зауважень чи застережень не робив, брав активну участь у перехресному допиті, після почутої інформації не заявляв клопотань про необхідність перевірки наданої свідками інформації.

Тобто, порушень ст. 290 КПК України під час судового розгляду суд першої інстанції не допустив.

Колегія суддів уважає, що сторони даного кримінального провадження мали рівні можливості на представлення своїх доказів, та не знаходить підстав говорити про обмеження прав сторони обвинувачення.

Крім того, суд апеляційної інстанції, переглядаючи вирок суду першої інстанції, за апеляційною скаргою сторони обвинувачення, доводи якої аналогічні доводам його касаційної скарги, з дотриманням вимог статей 404, 405, 407, 412-414 КПК України перевірив зазначені в ній доводи, проаналізував їх, дав на них вичерпну відповідь, зазначивши в ухвалі достатні підстави, через які визнав їх необґрунтованими.

Перегляд кримінального провадження в апеляційному порядку здійснювався відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

Колегія суддів уважає непереконливими доводи прокурора про вихід суду апеляційної інстанції за межі апеляційної скарги, оскільки під час апеляційного провадження апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, в тому числі й щодо оцінки доказів.

Ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Тих істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачені ст. 412 КПК України та які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення Судом не встановлено.

Керуючись статтями 441, 442 КПК України, Суд

постановив:

Касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 28 листопада 2019 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 04 лютого 2020 року стосовно ОСОБА_1 - без зміни.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

Н.О. Марчук В.В. Король А.М. Макаровець