Історія справи

Ухвала ККС ВП від 05.11.2019 року у справі №750/5854/17

Постанова

Іменем України

24 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 750/5854/17

провадження № 51-8518 км 18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Білик Н. В.,

суддів Кравченка С. І., Ємця О. П.,

за участю:

секретаря судового засідання Ковтюка В. В.,

прокурора Вегери Д. А.,

засудженого ОСОБА_1,

захисника Барицького П. В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 січня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 23 травня 2018 року у провадженні за його заявою про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Чернігівської області від 09 серпня 2004 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, засуджений за ч.3 ст.185, ч.4 ст.187, п.п.1, 4, 6, 12 ч.2 ст.115, ст.70 КК України до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Апеляційного суду Чернігівської області від 09 серпня 2004 року ОСОБА_1 засуджений за ч.3 ст.185, ч.4 ст.187, п.п.1, 4, 6, 12 ч.2 ст.115, ст.70 КК України до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Ухвалою Верховного Суду України від 16 листопада 2004 року вказаний вирок змінено, виключено із вироку вказівки суду про визнання обтяжуючою покарання обставину- вчинення ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 злочину за попередньою змовою групою осіб, в іншій частині вирок залишено без зміни.

19 червня 2017 року засуджений подав заяву про перегляд зазначеного вироку за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 січня 2018 року заяву ОСОБА_1 про перегляд вироку Апеляційного суду Чернігівськоїобласті від 09 серпня 2004 року за нововиявленими обставинами залишено без задоволення.

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 23 травня 2018 року апеляційну скаргу засудженого залишено без задоволення, а ухвалу місцевого суду - без зміни.

Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить скасувати рішення місцевого та апеляційного судів та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

В обґрунтування своїх доводів вказує, що місцевий суд під час перегляду заяви за нововиявленими обставинами допустив ряд істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, а саме:

- злочин він вчинив у неповнолітньому віці, тому його заява про перегляд вироку повинна була розглядатися суддями уповноваженими на розгляд справ щодо неповнолітніх;

- всупереч правил ст.31 КПК України заяву розглянуто не у тому кількісному складі суду, у якому було постановлено вирок (у складі двох суддів та трьох народних засідателів);

- до початку судового розгляду йому не було роз'яснено права на суд присяжних;

- судовий розгляд заяви здійснено за відсутності потерпілого ОСОБА_4, засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_2 та цивільного позивача ОСОБА_5, які не були належним чином повідомлені про дату і час судового розгляду;

- місцевий суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про виклик свідка, а суд апеляційної інстанції, всупереч вимог ст.404 КПК України, не розглянув клопотання про виклик свідка;

- під час розгляду його заяви у суді першої інстанції брав участь неуповноважений прокурор.

В свою чергу, апеляційний суд недотримався вимог ст. 76 КПК України тому, що головуюча суддя Антипець В. М. брала участь у справі на досудовому слідстві у 2004 році, що унеможливлювало її участь під час апеляційного перегляду.

Ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст.370, 419 КПК України, через незаконність, необґрунтованість та невмотивованість, у ній не надано оцінки доводам апеляційної скарги і не зазначено підстав, з яких скаргу визнано необґрунтованою.

Позиції інших учасників судового провадження

Засуджений та захисник вимоги касаційної скарги підтримали та просили задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні, посилаючись на безпідставність доводів скарги засудженого, заперечив проти її задоволення.

Мотиви суду

Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Із будь-яких інших підстав касаційний суд не вправі втручатися у рішення судів нижчих ланок.

Доводи засудженого про те, що він вчинив злочин в неповнолітньому віці, тому його заява про перегляд вироку повинна була розглядатися суддями, уповноваженими на розгляд справ щодо неповнолітніх, є безпідставними.

Частиною 14 статті 31 КПК України передбачено, що кримінальне провадження щодо неповнолітньої особи здійснюються суддею, уповноваженим згідно із Законом України "Про судоустрій і статус суддів" на здійснення кримінального провадження стосовно неповнолітніх.

Засуджений ОСОБА_1 подав заяву про перегляд вироку місцевого суду за нововиявленими обставинами в частині засудження його за особливо тяжкі злочини, які вчинені ним за попередньою змовою групою осіб, 13 лютого 2004 року. Тобто, на момент їх вчинення ОСОБА_1 був повнолітнім, а тому, відповідно до ст.31 КПК України, не існувало жодних правових підстав для проведення розгляду його заяви суддею, уповноваженим на здійснення кримінального провадження стосовно неповнолітніх.

Так само є неприйнятними твердження про те, що заява розглянута не у тому кількісному складі суду, у якому було постановлено вирок.

Відповідно до ст. 466 КПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом протягом двох місяців з дня її надходження згідно з правилами, передбаченими ст. 466 КПК України для кримінального провадження в суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд.

Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, а за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох суддів та трьох присяжних (ст.31 КПК України).

З огляду на положення параграфу 2 глави 30 КПК України розгляд кримінального провадження судом присяжних проводиться за сукупності таких умов: 1) обвинувальний акт щодо особи передано на розгляд суду першої інстанції; 2) злочин, у вчиненні якого обвинувачується особа, передбачає покарання у виді довічного позбавлення волі; 3) під час підготовчого судового засідання обвинувачений заявив клопотання про розгляд кримінального провадження щодо нього судом присяжних. Разом із цим, для інших стадій судового провадження (перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, за нововиявленими або виключними обставинами) можливості здійснення кримінального провадження судом присяжних процесуальним законом не передбачено.

Станом на 09 серпня 2004 року, на момент ухвалення вироку щодо ОСОБА_1, існував інститут народних засідателів, який скасовано у 2012 році.

Таким чином, здійснивши колегіально, у складі трьох професійних суддів, розгляд заяви ОСОБА_1 про перегляд вироку за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції не допустив жодних порушень норм кримінального процесуального закону, а тому право засудженого на справедливий судовий розгляд дотримано.

Суд звертає увагу, що відповідно до правового висновку об'єднаної палати Верховного Суду, який викладений у постанові від 04 листопада 2019 року (справа №496/4533/17), процедура перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами не передбачає права засудженого (виправданого) на суд присяжних.

За змістом статтей 459, 460, 461, 462, 463, 464, 465, 466, 467 КПК України перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є ревізійною стадією, в ході якої суд не розглядає обвинувачення по суті, а лише надає оцінку доводам учасників судового провадження щодо наявності у кримінальному провадженні обставин, що не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення, а також щодо можливості впливу цих обставин на правильність судового рішення, яке належить переглянути.

Предметом судового розгляду в порядку провадження за нововиявленими обставинами виступає не обвинувальний акт, а судове рішення, зокрема вирок суду, що набрав законної сили, яким установлено наявність чи відсутність винуватості особи у вчиненні інкримінованого їй злочину. Після набрання вироком законної сили особа, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, вже не має статусу обвинуваченого, натомість залежно від прийнятого судом рішення вважається виправданою або засудженою. Забезпечення додаткових гарантій для такої особи у виді перегляду вироку щодо неї за нововиявленими обставинами судом присяжних процесуальний закон не передбачає.

З огляду на наведене, посилання ОСОБА_1 на те, що йому не роз'яснено право на суд присяжних, не заслуговують на увагу. Незважаючи на це, у матеріалах провадження все ж таки є заяви ОСОБА_1, відповідно до яких він не бажав розгляду провадження судом присяжних.

Доводи засудженого про розгляд його заяви в місцевому суді без потерпілого ОСОБА_4, засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_2 та цивільного позивача ОСОБА_5, були предметом ретельної перевірки суду апеляційної інстанції, який дійшов висновку про їх безпідставність.

Так, із матеріалів кримінального провадження слідує, що місцевий суд належним чином повідомляв про дату і час судового розгляду потерпілого ОСОБА_4, засудженого ОСОБА_2 та цивільного позивача ОСОБА_5. Про це свідчать наявні у справі рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення. Що стосується засудженого ОСОБА_3, то останній, на момент розгляду заяви, перебував за кордоном. Суд направляв йому повістку за останнім відомим місцем проживання, що розцінюється як належне повідомлення учасника судового провадження.

Крім того, перед початком розгляду заяви, суд з'ясовував думку усіх учасників судового провадження щодо можливості розгляду за відсутності потерпілих та інших засуджених, про що сторони, в тому числі ОСОБА_1 та його захисник, не заперечували.

Що стосується не виклику свідка, то з матеріалів провадження встановлено, що судом в повній мірі дотримано вимоги ч.6 ст. 22 КПК України, адже сторонам (в тому числі і стороні захисту) створено та забезпечено усі необхідні умови для реалізації їх процесуальних прав. Засудженим не було наведено жодної із передбачених законом підстав, для необхідності виклику свідка в судове засідання, а тому суд мотивовано відмовив у задоволенні такого клопотання. В свою чергу, в суді апеляційної інстанції засуджений такого клопотання не заявляв, а тому його посилання про порушення судом положень ст.404 КПК України, є безпідставними.

Доводи ОСОБА_1 відносно участі у справі прокурора місцевої прокуратури, а не органу прокуратури вищого рівня, не ґрунтуються на вимогах закону.

За загальними правилами, визначеними статтею 36 КПК України, що також передбачено п.3 ч.3 розділу 5 Порядку організації діяльності прокурорів і слідчих органів прокуратури у кримінальному провадженні, затверджених наказом Генерального прокурора України, у судовому провадженні з перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами можуть брати участь прокурор у кримінальному провадженні та прокурори органу прокуратури вищого рівня.

Тобто законодавчо визначено альтернативну можливість як прокурора у кримінальному провадженні, так і прокурора прокуратури вищого рівня, брати участь у провадженні з перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Так само не заслуговують на увагу і касаційні доводи засудженого про порушення під час апеляційного перегляду положень ст. 76 КПК України так як головуюча суддя Антипець В. М. брала участь в справі на досудовому слідстві у 2004 році.

Судовий контроль на досудовому слідстві не належить до правосуддя і забезпечує охорону конституційних прав громадян від свавільного і невиправданого втручання та обмеження з боку органів державної влади. Беручи до уваги те, що ці обставини можуть позначитися на об'єктивності й неупередженості судді при розгляді кримінального провадження по суті, законодавець включив зазначені дії до числа тих, що перешкоджають участі судді в його розгляді по суті.

Суддя Антипець В. М. у складі колегії суддів Апеляційного суду Чернігівської області у 2004 році ухвалювала рішення, яке стосувалося питання апеляційного перегляду постанови місцевого суду про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_3. У даному рішенні колегією суддів не вирішувалися та не переглядалися будь-які питання, які б стосувалися ОСОБА_1.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд, відповідно до вимог ст.419 КПК України, дав належну оцінку викладеним в апеляційній скарзі сторони захисту доводам, обґрунтовано відмовивши у їх задоволенні, навів мотиви та підстави з яких дійшов такого висновку. Ухвала апеляційного суду в повній мірі відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України, є законною, обґрунтованою та вмотивованою.

Матеріали провадження не містять даних про порушення вимог кримінального процесуального закону, які були б безумовними підставами для зміни або скасування оскаржуваних судових рішень, а тому підстав для задоволення скарги немає.

З огляду на викладене та керуючись статтями 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Суд вважає, що касаційну скаргу засудженого слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без зміни.

З цих підстав Суд ухвалив:

Ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 січня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 23 травня 2018 року ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

Н. В. Білик С. І. Кравченко О. П. Ємець