Історія справи

Ухвала КГС ВП від 07.10.2018 року у справі №905/2190/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2018 року

м. Київ

Справа № 905/2190/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ялта Град Строй",

відповідач - Служба автомобільних доріг у Донецькій області,

Краматорський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Служби автомобільних доріг у Донецькій області

на постанову Донецького апеляційного господарського суду

від 14.08.2018

у складі колегії суддів: Склярук О.І. (головуючий), Геза Т.Д., Радіонова О.О.

та на ухвалу Господарського суду Донецької області

від 26.06.2018

у складі судді Лейби М.О.

про розгляд скарги Служби автомобільних доріг у Донецькій області

на дії Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області

у справі № 905/2190/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялта Град Строй"

до Служби автомобільних доріг у Донецькій області

про стягнення 4 921 155, 48 грн.

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. 19.09.2018 Служба автомобільних доріг у Донецькій області звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою №01.3-1733 від 14.09.2018 на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.08.2018 та на ухвалу Господарського суду Донецької області від 26.06.2018 у справі №905/2190/17 в порядку статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та клопотало про поновлення строку на касаційне оскарження.

2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №905/2190/17 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2018.

3. Ухвалою Верховного Суду від 01.10.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Служби автомобільних доріг у Донецькій області та ухвалено здійснити перегляд постанови Донецького апеляційного господарського суду від 14.08.2018 та ухвали Господарського суду Донецької області від 26.06.2018 у справі №905/2190/17 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

4. Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Короткий зміст вимог скаржника

5. Служба автомобільних доріг у Донецькій області (далі - відповідач, скаржник) звернулася до Господарського суду Донецької області зі скаргою № 01.3-944 від 15.06.2018 на дії старшого державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Вітковського К.А., в якій скаржник просив суд першої інстанції:

- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Вітковського К.А. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.06.2018 (ВП №56598300);

- визнати незаконною постанову про відкриття виконавчого провадження від 14.06.2018 (ВП №56598300), яка була винесена старшим державним виконавцем Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Вітковським К.А.;

- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 14.06.2018 (ВП №56598300), прийняту старшим державним виконавцем Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Вітковським К.А.

Розгляд справи в суді першої інстанції та прийняте ним рішення

6. Рішенням від 27.11.2017 у справі №905/2190/17, залишеним в силі постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.02.2018, Господарський суд Донецької області частково задовольнив позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялта Град Строй" до Служби автомобільних доріг у Донецькій області; стягнув з відповідача на користь позивача 3% річних в розмірі 345 004, 16 грн., інфляційні втрати в розмірі 3 353 754, 98 грн. та судовий збір в розмірі 55 481, 39 грн., в іншій частині позову відмовив.

6.1. 07.05.2018 Господарським судом Донецької області видано наказ про примусове виконання рішення Господарського суду Донецької області №905/2190/17 від 21.11.2017, з яким ТОВ "Ялта Град Строй" звернулось до Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області з заявою про відкриття виконавчого провадження.

6.2. 14.06.2018 старшим державним виконавцем Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Вітковським К.А. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №56598300 з примусового виконання зазначеного наказу.

7. Ухвалою від 26.06.2018 Господарський суд Донецької області, з посиланням на статті 1, 5, 6 Закону України "Про виконавче провадження", статтю 2 Бюджетного кодексу України, пункти 1.1., 1.4., 1.5., 5.3. Положення про Службу автомобільних доріг у Донецькій області, затвердженого наказом Державного агентства автомобільних доріг України від 29.111.16 №331, статтю 343 ГПК України, в задоволенні скарги Служби автомобільних доріг в Донецькій області на дії старшого державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області під час виконання судового рішення у справі №905/2190/17 відмовив.

При цьому, місцевий суд мотивував ухвалу тим, що до матеріалів скарги взагалі не додано доказів на підтвердження того, що відповідач перебуває на розрахунково-касовому обслуговуванні в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Донецькій області, в своїй скарзі відповідач не зазначає і не наполягає на тому, що вона є бюджетною установою, а також не зазначає, що стягнуті у даній справі кошти є коштами державного бюджету і не наводить будь-яких доказів щодо цього, а відтак, підстав вважати, що стягнуті кошти є коштами державного бюджету (місцевих бюджетів) у суду не має. Тому місцевий суд дійшов висновку, що скаржником належним чином не обґрунтовано та не доведено, що Служба автомобільних доріг у Донецькій області є бюджетною установою й утримується виключно за рахунок державного бюджету чи місцевого бюджету, стягнуті кошти є коштами державного бюджету (місцевих бюджетів), відтак, рішення за наказом Господарського суду Донецької області від 05.02.2018 повинно виконуватись в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", а не в Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845.

Провадження в суді апеляційної інстанції та обґрунтування прийнятої ним постанови

8. Постановою від 14.08.2018 Донецький апеляційний господарський суд, з посиланням на статтю 129-1 Конституції України, статті 339, 340, 341 ГПК України, статті 1, 5, 6 Закону України "Про виконавче провадження", статті 2, 7, 23, 119 Бюджетного кодексу України, апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг у Донецькій області залишив без задоволення, ухвалу Господарського суду Донецької області від 26.06.2018 залишив без змін.

8.1. Апеляційний суд, дослідивши скаргу Служби автомобільних доріг у Донецькій області №01.3-944 від 15.06.2018, погодився з висновками місцевого суду, оскільки Служба автомобільних доріг у Донецькій області не є бюджетною установою в розумінні приписів Бюджетного кодексу України. При цьому, наданий кошторис видатків на утримання Служби за січень-грудень 2018 року апеляційний суд не прийняв до уваги, оскільки відповідач жодним чином не обґрунтував та не довів суду неможливості подання такого доказу до суду першої інстанції, а зазначені додаткові докази не можуть прийматись судом апеляційної інстанції в силу вимог частини 4 статті 269 ГПК України. Крім того, встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини свідчать про те, що виконавчий документ про стягнення основної заборгованості, яка виникла за договором про закупівлю послуг за державні кошти №2-15 від 16.04.2013, виконується органами Державної виконавчої служби України, правомірність дій ВПВР УДВС ГТУЮ у Донецькій області та законність постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.05.2016 з примусового виконання наказу у справі №905/3003/15 перевірені судами першої та апеляційної інстанції, рішення у яких набрали законної сили. Під час розгляду справи №905/3003/15 при стягненні основного боргу, Служба автомобільних доріг у Донецькій області також не надавала будь-які кошториси чи банківські виписки як доказ на підтвердження спрямувань та призначення цих коштів, тому подання їх лише у даному апеляційному провадженні апеляційний суд вважав необґрунтованим.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника (Служба автомобільних доріг у Донецькій області)

9. Скаржник доводив, що судами попередніх інстанцій не враховано особливості бюджетного законодавства, що є неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для ухвалення законного рішення, а той факт, що відповідач має рахунки в комерційних банках, вводить в оману суд, оскільки такі рахунки не можуть використовуватись з метою сплати винагороди підряднику. Крім того, скаржник, посилаючись на частину 2 статті 6 Закону України "Про виконавче провадження", частину 1 статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", частину 1 статті 25 БК України, зазначив, що дії державного виконавця були передчасними, оскільки ТОВ "Ялта Град Строй" не зверталось до органів казначейства з відповідним виконавчим документом

9.1. Скаржник аргументував, що отримав ухвалу місцевого суду від 07.08.2018, якою було призначено дату та час розгляду апеляційної скарги, тільки 15.08.2018, в той час як судове засідання відбулось 14.08.2018, що в свою чергу унеможливило прибуття уповноваженого представника до суду апеляційної інстанції в судове засідання, що стало порушенням судом апеляційної інстанції статті 6 Конвенції захисту прав людини і основоположних свобод, статті 55 Конституції України, частини 3 статті 120 ГПК України.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

10. Конвенція захисту прав людини і основоположних свобод

Стаття 6 - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

11. Господарський процесуальний кодекс України

Частина 1 статті 2 - завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частина 3 статті 2 - основними засадами (принципами) господарського судочинства є:

1) верховенство права;

2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;

3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;

4) змагальність сторін;

5) диспозитивність;

6) пропорційність;

7) обов'язковість судового рішення;

8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи;

9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.

Стаття 7 - правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Частина 1 статті 120 - суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.

Частина 3 статті 120 - виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Частина 4 статті 120 - ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії. Цей термін може бути скорочений судом у випадку, коли цього вимагає терміновість вчинення відповідної процесуальної дії (огляд доказів, що швидко псуються, неможливість захисту прав особи у випадку зволікання тощо).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

12. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про неправильне застосування судами положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статей 6, 26, 82 Закону України "Про виконавче провадження", статей 75, 76, 120 ГПК України.

А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права

13. Відповідно до частини 4 статті 120 ГПК України, ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Звертаючись з касаційною скаргою, скаржник зазначив, що отримав ухвалу місцевого суду від 07.08.2018, якою було призначено дату та час розгляду апеляційної скарги, 14.08.2018, в день судового засідання, що в свою чергу унеможливило прибуття уповноваженого представника до суду апеляційної інстанції.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, а саме відповідно до інформації, наявної в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 147, том матеріалів оскарження ухвали), скаржник отримав копію ухвали від 07.08.2018 про призначення справи до розгляду 14.08.2018, тобто в день розгляду справи. Крім того, як вбачається з наявної в Єдиному державному реєстрі судових рішень інформації, ухвала від 07.08.2018 була опублікована 14.08.2018, тобто в день розгляду справи та прийняття постанови апеляційним судом.

Відтак, ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання не була вручена скаржнику завчасно, не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії, тобто з порушенням частини 4 статті 120 ГПК України.

14. У справі "Пелевін проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями статті 6 Конвенції в провадженнях у цих судах (див., наприклад, рішення у справі "Делкурт проти Бельгії", від 17.01.1970, пункт 25). Суд повторює, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див., наприклад, рішення у справі "Ашінгдан проти Сполученого Королівства", від 28.05.1985, пункт 57, Серія А, №93, та Рішення ЄСПЛ від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України").

Враховуючи зазначене, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції не дотримався вимог господарського процесуального законодавства щодо належного повідомлення учасника справи - відповідача, не забезпечив можливості реалізувати надані йому законом права, оскільки розглянув справу за його відсутності, без повідомлення належним чином про дату, час і місце судового засідання, чим, окрім іншого, порушив і вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступу до правосуддя, тому постанову суду апеляційної інстанції слід скасувати із направленням справи на новий розгляд до апеляційного господарського суду.

15. Верховний Суд не приймає доводи скаржника, викладені в пункті 9 описової частини даної постанови, оскільки відповідно до пункту 5 частини 1 статті 310 ГПК України, розгляд справи за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання є безумовною підставою скасування такого рішення з направленням справи на новий розгляд. При цьому, скаржник не позбавлений права надати такі доводи під час нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

А.3. Мотиви прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

16. Доводи скаржника, зазначені в пункті 9.1. описової частини даної постанови, Суд вважає обґрунтованими з підстав, зазначених у пунктах 13 - 14 мотивувальної частини даної постанови.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

17. З огляду на зазначене та наявність порушень норм процесуального права при прийнятті рішення судом апеляційної інстанції, Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування постанови апеляційного суду і направленням справи на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.

В. Судові витрати

18. У зв'язку з направленням справи на новий розгляд до апеляційного суду, питання про розподіл судових витрат відповідно до статті 129 ГПК України Судом не вирішується.

На підставі викладеного та керуючись статтями 301, 308, 310, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Служби автомобільних доріг у Донецькій області задовольнити частково.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.08.2018 у справі №905/2190/17 скасувати, справу №905/2190/17 направити на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді В.Г. Пєсков

В.Я. Погребняк