Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КГС ВП від 03.02.2020 року у справі №905/294/17 Ухвала КГС ВП від 03.02.2020 року у справі №905/29...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КГС ВП від 03.02.2020 року у справі №905/294/17

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2020 року

м. Київ

Справа № 905/294/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Пількова К.М., Кушніра І.В.,

секретар судового засідання: Лихошерст І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.11.2019 (колегія суддів: Тихий П.В. - головуючий, Россолов В.В., Хачатрян В.С.) та рішення Господарського суду Донецької області від 10.09.2019 (суддя Левшина Г.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євромаркет"

до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Бадахов Юрій Назірович ,

2. ОСОБА_2 ,

про витребування та повернення майна з чужого незаконного володіння і скасування свідоцтва про право власності

за участю:

позивача: Базикін О.В. (директор)

відповідача: Семеняка С.В. (адвокат)

третьої особи-1: Алексеєв О.І. (адвокат)

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Звернувшись в суд з даним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Євромаркет" (далі - позивач) просило:

- витребувати із чужого незаконного володіння недобросовісного набувача - Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (далі - відповідач) та повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Євромаркет" в натурі нерухоме майно (вбудоване приміщення, площею 265,9 кв.м. в цокольному поверсі житлового будинку літ.А-5, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 );

- скасувати свідоцтво про право власності (серія та номер: 14779693, видане Публічному акціонерному товариству "Райффайзен Банк Аваль" від 17.12.2013) на нерухоме майно (вбудоване приміщення, площею 265,9 кв.м. в цокольному поверсі житлового будинку літ. А-5, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ).

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неправомірним вибуттям спірного нерухомого майна з володіння позивача внаслідок проведених 24.12.2012 прилюдних торгів після звернення стягнення на предмет іпотеки, які були визнані недійсними судовим рішенням, а також недобросовісним набуттям даного майна відповідачем.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Донецької області від 10.09.2019, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.11.2019, позов задоволено частково. Витребувано у відповідача на користь позивача нерухоме майно; скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно. В решті позовних вимог відмовлено.

2.2. Судові рішення мотивовані тим, що спірне нерухоме майно вибуло з володіння позивача поза його волею, оскільки волевиявлення позивача стосувалось виключно передання спірного нерухомого майна в іпотеку; під час проведення торгів щодо продажу спірного майна після звернення стягнення на нього було порушено права позивача, що встановлено рішенням суду, яким визнано недійсними торги; відповідач набув право власності на спірне майно недобросовісно, оскільки на момент купівлі майна на нього був накладений арешт, ним не доведено шляхом подання суду витягів з Реєстру права власності на нерухоме майно щодо відсутності заборон на відчуження, які виготовлялись під час укладення договору купівлі-продажу майна і які повинні бути у сторони договору, не доведено, що він не знав і не міг знати про арешт майна, яке купував. Вимоги щодо повернення майна позивачу залишені без задоволення, оскільки у разі задоволення вимог про витребування майна, суд їх задовольняє, а не зобов`язує відповідача повернути це майно.

3. Короткий зміст вимог, викладених у касаційній скарзі та узагальнюючі доводи інших учасників справи

3.1. В скарзі відповідач просить скасувати ці судові рішення і ухвалити нове, яким у позові відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права.

Так в скарзі відповідач вказує на те, що на час укладення договору купівлі-продажу продавець ОСОБА_2 був законним власником майна та мав всі права на відчуження об`єкту нерухомості, судове рішення про визнання недійсними прилюдних торгів та скасування свідоцтва про право власності ОСОБА_2 набрало чинності через 4 місяці після укладення договору. Відповідач не знав і не міг знати те, що об`єкт нерухомості відчужується особою, що не мала права на його продаж чи яку в подальшому буде визнано особою, що не мала такі права, тобто відповідач є добросовісним набувачем. Статтею 388 Цивільного кодексу України передбачено, що майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Обов`язок перевіряти наявність обтяжень на об`єкт нерухомості, що відчужується, покладається на нотаріуса. Арешт районним судом м. Донецька було накладено на житлове приміщення, а на момент укладення спірного договору купівлі-продажу нежитлового приміщення заборон щодо відчуження в державному реєстрі речових прав не було, лише через 7 місяців з моменту посвідчення договору було винесено зміни до реєстру, що підтверджується судовим рішенням, яке є преюдиційним. Відповідача як покупця законодавчо не зобов`язано зберігати витяги з реєстру прав власності щодо відсутності заборон відчуження. Вказане є доказом добросовісності відповідача. Крім того спірний об`єкт позивачем був переданий в іпотеку, що передбачає можливе його відчуження, що свідчить про вибуття з володіння позивача за його волею.

3.2. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, де просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені рішення без змін.

У відзиві позивач посилається на те, що відповідач знав про те, що продавець не має права відчужувати об`єкт нерухомості. Посадові особи відповідача представляли інтереси за довіреністю продавця майна. Запис про арешт приміщення в Державному реєстрі ідентифікується незалежно від прив`язки до житлового чи нежитлового статусу. Висновки Комісії Мінюсту щодо незаконних дій нотаріуса Бадахова Ю. Н . не оспорювались в суді, а рішенням суду було задоволено лише вимогу щодо зняття йому блокування доступу до реєстру. Бадахов Ю.Н. був залучений до участі як третя особа у справі про визнання недійсними торгів. Нотаріус Бадахов Ю.Н. посвідчив договір купівлі-продажу з великою кількістю своїх помилок. В усіх документах, сформованих Бадаховим Ю.Н. 17.05.2013 щодо спірного приміщення, за будь-якими критеріями пошуку міститься запис про арешт приміщення та про особу, майно якої обтяжується і арешт ідентифікується. Витяги з Державного реєстру друкуються в двох примірниках і один з них надається заявнику (відповідачу), тобто він повинен був надати їх суду щоб підтвердити свою добросовісність. В даному випадку волевиявлення позивача пов`язане лише з передачею в іпотеку, що не призводить до автоматичного припинення права власності.

3.3. Третя особа-1 Бадахов Юрій Назірович подав відзив на касаційну скаргу, який Верховним Судом не може бути прийнятий до розгляду з огляду на наступне. В Ухвалі Верховного Суду від 03.02.2020 про призначення справи до розгляду визначено строк для подання відзивів на касаційну скаргу - до 26.02.2020. Як вбачається зі штампу на конверті, в якому відзив було надіслано до Верховного Суду, він був переданий на поштове відділення 27.02.2020. Згідно ч.2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Отже, поданий третьою особою-1 відзив на касаційну скаргу залишається без розгляду.

4. Мотивувальна частина

4.1. За змістом Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна - приміщення за адресою: АДРЕСА_1, площею 265,9 кв.м., 27.05.2003 проведено державну реєстрацію права власності на приміщення за позивачем на підставі договору купівлі-продажу від 14.01.1997. При цьому, загальна площа приміщення на момент реєстрації склала 265,9 кв.м у зв`язку зі зносом перегородок та їх устрою.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 31.01.2011 у справі №28/268пн частково задоволено позовні вимоги «Укрсоцбанк», м.Київ в особі Донецької обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк», до ТОВ "Євромаркет":

- звернено стягнення для погашення заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії №170/СМБ/301/4 від 08.06.2007 Фізичної особи-підприємця Базикіної Світлани Єгорівни перед ПАТ "Укрсоцбанк" в особі Донецької обласної філії, а саме заборгованості за кредитом - 2 950 000,00 грн, заборгованості за відсотками - 443 205,99 грн, заборгованості за комісією - 216 209,43 грн, пені за несвоєчасне повернення кредиту, відсотків, комісії в сумі 76 060,11 грн, інфляційних витрат за неповерненим кредитом та несплаченим процентам і комісії - 255 832,76 грн, судові витрати по сплаті державного мита в сумі 25 167,48 грн, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 232,92 грн на вбудоване приміщення площею 266,4 кв.м в цокольному поверсі житлового будинку літ. А-5, загальною площею 265,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ТОВ "Євромаркет" на праві власності шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною реалізації предмета іпотеки 4 343 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 25.10.2012, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.12.2012, у справі №28/268пн задоволено заяву ПАТ «Укрсоцбанк» м. Київ в особі Донецької обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк» про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду від 31.01.2011. Встановлений наступний порядок виконання рішення від 31.10.2011 по справі №28/268пн:

- з метою погашення заборгованості Фізичної особи-підприємця Базикіної Світлани Єгорівни перед ПАТ "Укрсоцбанк" в особі Донецької обласної філії за договором відновлювальної кредитної лінії №170/СМБ/301/4 від 08.06.2007 визначити спосіб звернення стягнення на вбудоване приміщення площею 266,4 кв.м в цокольному поверсі житлового будинку літ. А-5, загальною площею 265,9кв.м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ТОВ "Євромаркет" на праві власності шляхом проведення прилюдних торгів з визначення початкової вартості предмета іпотеки 1 697 614 грн 62 коп.

Згідно протоколу №0512656-1 проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна, що є предметом іпотеки, складеного 24.12.2012 філією ПП "Нива-В. Ш .", 24.12.2012 проведено відповідні прилюдні торги з продажу вбудованого приміщення площею 266,4 кв.м в цокольному поверсі житлового будинку літ. А-5, площею 265,9кв.м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , початкова вартість лота - 1 697 614,62 грн. Як зазначено у протоколі, в прилюдних торгах взяли участь учасник ОСОБА_2 , який й визнаний переможцем прилюдних торгів.

4.2. 15.01.2013 приватним нотаріусом Бадаховим Ю.Н. на підставі акта державного виконавця про реалізацію нерухомого майна, затвердженого начальником відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області Олійник І.Ю., 25.12.2012, видано гр-ну ОСОБА_2 свідоцтво про право власності на приміщення, вбудоване в цокольному поверсі житлового будинку літ.А-5, площею 265,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний №1239481.

4.3. 18.01.2013 ТОВ "Євромаркет" звернулося до Ворошиловського районного суду міста Донецька з позовом до ПП "Нива-В.Ш.", відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції у Донецькій області про визнання недійсними прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна, протоколу проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна.

Ухвалою Ворошиловського районного суду міста Донецька від 23.01.2013 відкрито провадження по справі №255/736/13-ц.

12.02.2013 ТОВ "Євромаркет" звернулось до суду з заявою про забезпечення позову шляхом накладання арешту на нерухоме майно - вбудоване приміщення площею 266,4 кв.м в цокольному поверсі житлового будинку літ А-5 загальною площею 265,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та заборони вчинення будь яких дій з державної реєстрації права власності на вказане нерухоме майно.

Ухвалою Ворошиловського районного суду міста Донецька від 13.02.2013 заява задоволена: накладений арешт на нерухоме майно та зазначено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Згідно з ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 29.04.2013 ухвалу Ворошиловського районного суду міста Донецька від 13.02.2013 скасовано.

26.04.2013 ТОВ "Євромаркет" звернулося до суду з заявою про забезпечення позову.

07.05.2013 ухвалою Ворошиловського районного суду міста Донецька частково задоволено заяву ТОВ "Євромаркет" про забезпечення позову у справі: накладено арешт на нерухоме майно - вбудоване приміщення площею 266,4 кв.м в цокольному поверсі житлового будинку літ А-5, загальною площею 265,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

4.4. 17.05.2013 продавцем ОСОБА_2 та покупцем ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (відповідачем) було укладено договір №10/Р5-01-10/102 купівлі-продажу нерухомого майна.

Відповідно до п.1.1 договору ОСОБА_2 передає у власність, а ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" приймає у власність нерухоме майно приміщення, загальною площею 265,9 кв.м, вбудоване в цокольному поверсі житлового будинку літ.А-5, яке розташоване під АДРЕСА_1.

Згідно п.1.2 договору нерухоме майно належить продавцю на праві приватної власності на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, виданого 15.01.2013, номер реєстровий №22, приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Бадаховим Ю.Н.

У п.1.5 договору сторонами було зазначено, що відсутність обтяжень (заборони відчуження, застав та арешту нерухомого майна) підтверджено Витягом за результатом пошуку інформації про зареєстровані речові права, їх обтяження на об`єкт нерухомого майна у порядку доступу нотаріусом до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №11150537 від 17.05.2013 та №11152189 від 17.05.2013, виданим приватним нотаріусом Бадаховим Ю.Н.

Продаж нерухомого майна за домовленістю сторін вчиняється за ціною 5 931 916,00 грн без ПДВ (п.2.1 договору).

Даний договір 17.05.2013 посвідчено приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Бадаховим Ю.Н.

Крім цього, 17.05.2013 сторонами підписано акт приймання-передачі нерухомого майна за договором.

4.5. Заочним рішенням Ворошиловського районного суду м.Донецька від 09.07.2013 по справі №255/736/13-ц за позовом ТОВ "Євромаркет" до ПП "Нива- В.Ш .", Відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_2 за участю третіх осіб: приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу Бадахова Ю.Н., ПАТ "Укрсоцбанк", Базикіної С.Є. , позовні вимоги задоволено повністю:

- визнано недійсними прилюдні торги, проведені 24.12.2012 ПП "Нива-В .Ш. " в особі філії по реалізації арештованого нерухомого майна, що є предметом іпотеки, а саме: вбудованого приміщення в цокольному поверсі житлового будинку літ.А-5, загальною площею 265,9 кв.м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнано недійсним протокол №0512656-1 проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна, що є предметом іпотеки, боржника, ФОП Базикіної С.Є.;

- скасовано свідоцтво, видане приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Бадаховим Ю.Н. 15.01.2013, зареєстроване в реєстрі за №22 про право власності ОСОБА_2 на приміщення.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 10.10.2013 та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09.04.2014 заочне рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька від 09.07.2013 у справі №255/736/13-ц залишено без змін.

4.6. 01.09.2016 ТОВ "Євромаркет" звернулось до комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України зі скаргою про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 2360115 від 17.05.2013 17:04:10, за ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (код ЄДРПОУ: 14305909), прийняте та внесене до Реєстру приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Бадаховим Ю.Н., та запису про видачу Свідоцтва про право власності, виданого 17.12.2013 державним реєстратором Гумуржи O.K., та скасувати акредитацію суб`єкта державної реєстрації - приватного нотаріуса Бадахова Ю.Н.

Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, за результатами розгляду скарги ТОВ "Євромаркет" від 01.09.2016 складено висновок від 28.10.2016, відповідно до пунктів 2 та 3 якого вирішено скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.05.2013 №2360115, прийняте приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Бадаховим Ю.Н., та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.12.2013 №9143428, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьк Гумуржи O.K.

Наказом Міністерства юстиції України від 29.11.2016 № 3411/15 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.05.2013 №2360115, прийняте приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Бадаховим Ю.Н. та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.12.2013р. №9143428, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Ворошиловського районного управління юстиції у м.Донецьку Гумуржи О.К.

4.7. У грудні 2016 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бадахов Ю.Н. звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, Державного підприємства "Національні інформаційні системи" Міністерства юстиції України про:

- визнання протиправним та скасування висновку Комісії з питань розгляду державної реєстрації від 28 жовтня 2016 року за результатами розгляду скарги ТОВ "Євромаркет" від 01 вересня 2016 року та доповнень до неї від 11 жовтня 2016 року в частині тимчасового блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору - приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Бадахову Ю.Н.;

- визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 29 листопада 2016 року №3411/5, прийнятого на підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 28 жовтня 2016 року ТОВ "Євромаркет" від 01 вересня 2016 року та доповнень до неї від 11 жовтня 2016 року в частині тимчасового блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на три місяця державному реєстратору - приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Бадахову Ю.Н.;

- зобов`язання Державне підприємство "Національні інформаційні системи" Міністерства юстиції України розблокувати доступ державному реєстратору - приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Бадахову Ю.Н. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно постанови Донецького окружного адміністративного суду від 19.01.2017 у справі №805/5021/16-а адміністративний позов Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бадахова Ю.Н. задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано висновок Комісії з питань розгляду державної реєстрації від 28 жовтня 2016 року, прийнятий за результатами розгляду скарги ТОВ "Євромаркет" від 01 вересня 2016 та доповнень до неї від 11 жовтня 2016, в частині тимчасового блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору - приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу;

- визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 29 листопада 2016 року № 3411/5, прийнятий на підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 28.10.2016 ТОВ "Євромаркет" від 01 вересня 2016 року та доповнень до неї від 11 жовтня 2016 року, в частині тимчасового блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 місяці державному реєстратору - приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Бадахову Ю.Н.;

- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.05.2017 апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19.01.2017 у справі №805/5021/16-а залишено без задоволення, апеляційну скаргу Державного підприємства "Національні інформаційні системи" задоволено - постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19.01.2017 у справі №805/5021/16-а змінено:

- абзац шостий резолютивної частини постанови Донецького окружного адміністративного суду від 19.01.2017 у справі № 805/5021/16-а виключено;

- в іншій частині постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19.01.2017 у справі №805/5021/16-а залишено без змін.

4.8. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2018 у справі №826/1620/17, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2019, позов ПАТ "Райффайзен банк Аваль" до Міністерства юстиції України задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано пункти 2, 3 наказу Міністерства юстиції України від 29.11.2016 №3411/5 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав їх обтяжень" якими скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.05.2015 №2360115, прийняте приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Бадаховим Ю.Н. та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.12.2013 №9143428, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку Гумуржи O.K.;

- в частині позовних вимог щодо визнання неправомірними та скасування пунктів 2, 3 висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України від 28 жовтня 2016 року, якими скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.05.2013 №2360115, прийняте приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Бадаховим Ю.Н., та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.12.2013 №9143428, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку Гумуржи O.K., відмовлено.

4.9. Приймаючи рішення, яке було залишено без змін оскарженою постановою суду апеляційної інстанції, місцевий господарський суд виходив із того, що відповідач є недобросовісним набувачем спірного майна, тому норми ст.388 Цивільного кодексу України не підлягають застосуванню, а відповідне майно має бути витребувано у відповідача на користь позивача згідно ст.387 Цивільного кодексу України.

4.10. У своїх письмових поясненнях, наданих суду першої інстанції під час розгляду справи про суті, відповідач заперечував недобросовісність набуття ним спірного майна посилаючись на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.05.2017 зі справи № 805/5021/16-а (т.1 а.с. 200 - 201).

У цій справі Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бадахов Ю.Н. просив: визнати протиправним та скасувати висновок Комісії з питань розгляду державної реєстрації від 28 жовтня 2016 року за результатами розгляду скарги ТОВ «Євромаркет» від 01 вересня 2016 року та доповнень до неї від 11 жовтня 2016 року в частині тимчасового блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору - приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Бадахову Ю.Н.; визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 29 листопада 2016 року № 3411/5, прийнятий на підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 28 жовтня 2016 року ТОВ «Євромаркет» від 01 вересня 2016 року та доповнень до неї від 11 жовтня 2016 року в частині тимчасового блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на три місяці державному реєстратору - приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Бадахову Ю.Н.; зобов`язати Державне підприємство «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України розблокувати доступ державному реєстратору - приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Бадахову Ю.Н. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. У вказаній постанові суду судом апеляційної інстанції зазначено, що державна реєстрація арешту нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , проведена державним реєстратором Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку 17 травня 2013 року о 10:31 год. у спеціальному розділі Державного реєстру, хоча щодо об`єкту нерухомості, стосовно якого вчинялись реєстраційні дії нотаріуом, в Державному реєстрі був в наявності на той час відкритий розділ № 8238914000 . Також вказаний адміністративний суд вказав, що 11 грудня 2013 року державним реєстратором Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку Тюріним Є.Є. зареєстровано виправлення щодо вищезазначеного нерухомого майна, а саме "житлове приміщення" змінено на "нежитлове приміщення". Крім того цим судом зазначено, що 17 грудня 2013 року державним реєстратором Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку Гумуржи О.К. здійснено перенесення запису про зареєстрований 17 травня 2013 року о 10:31 год. арешт нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ., зі спеціального розділу до розділу № 8238914000 Державного реєстру прав, відкритого на даний об`єкт нерухомого майна. Таким чином, вказаний суд дійшов висновку про те, що інформація про зареєстроване обтяження щодо нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , стала наявною у відповідному відкритому розділі щодо цього майна лише 17 грудня 2013 року, тобто після проведення приватним нотаріусом Бадаховим Ю.Н. посвідчення договору купівлі-продажу вбудованого приміщення на цокольному поверсі житлового будинку літ. А-5, загальною площею 265,9 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", та державної реєстрації переходу права власності на зазначене приміщення до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".

За вказаних обставин адміністративний суд дійшов висновку про те, що наведені обставини, які зумовили порушення вимог законодавства у сфері державної реєстрації, виникли внаслідок допущення державним реєстратором Ворошиловського районного управління юстиції помилки під час здійснення державної реєстрації обтяження - арешту нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі ухвали Ворошиловського районного суду м. Донецька у спеціальному розділі державного реєстру, вказівка саме цим реєстратором об`єкту нерухомого майна як житлового, та не дають підстав для висновків щодо протиправності дій приватного нотаріуса Бадахова Ю.Н. під час вчинення ним реєстраційних дій 17 травня 2013 року, оскільки з даних Державного реєстру у Бадахова Ю.Н. не було підстав для ідентифікації майна (щодо якого було звернення про проведення реєстраційних дій) як такого, на яке накладено арешт (заборона відчуження).

З огляду на викладене слід зазначити, що відповідно до положень статті 330 Цивільного кодексу України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно частини першої статті 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Частиною другою цієї статті визначено, що майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

З викладеного вбачається, що добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тому за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень.

Аналогічну правову позицію щодо добросовісності набувача викладено в постанові ВП ВС від 23.10.2019 по справі № 922/3537/17.

Судами встановлено, що відповідач набув майно за відплатним договором.

Добросовісність набувача відповідно до норм закону пов`язується з обставинами чи знав він про незаконність покупки або чи повинен був знати про незаконність такого договору купівлі-продажу.

При цьому, частина 5 статті 12 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі, якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом, тобто за змістом цієї норми добросовісність набувача презюмується.

Разом з тим судами обох інстанцій не дано оцінки вказаним вище доводам відповідача, викладеним у письмових поясненнях (т.1 а.с. 200 - 201).

4.11. За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу у суді.

При цьому положеннями статті 13 цього Кодексу передбачено, що при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині (ч.2). Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (ч.3). При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства (ч.4).

Відповідно до частини 3 статті 16 вказаного Кодексу суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Із неведених положень законодавства вбачається, що захист цивільного права полягає в усуненні тих порушень, які перешкоджали в повній мірі його реалізації, також вбачається, що захист полягає у відновленні права, тобто тих його обсягів, які існували до порушення. Із наведених норм права також слідує, що при відновленні порушеного права особі не може бути надано за обсягом більше прав, ніж їх існувало до порушення.

4.12. Як вбачається із оскаржених судових рішень в основу позову та висновків судів були покладені доводи та обставини про неправомірність вибуття спірного нерухомого майна з володіння позивача внаслідок проведених 24.12.2012 прилюдних торгів.

Разом з тим судами встановлено, що є чинне рішення суду, яким з метою погашення заборгованості Фізичної особи-підприємця Базикіної Світлани Єгорівни перед ПАТ "Укрсоцбанк" в особі Донецької обласної філії за договором відновлювальної кредитної лінії №170/СМБ/301/4 від 08.06.2007 визначено спосіб звернення стягнення на спірне приміщення шляхом проведення прилюдних торгів.

Судами попередніх інстанцій не встановлено, що спірне приміщення не підлягає реалізації шляхом проведення прилюдних торгів.

Отже, у даному спорі відсутні правові підстави вважати, що позивач за судовим рішенням зі спору у даній справі має право набути більше прав, ніж у нього існували як у іпотекодавця на момент їх порушення - реалізації предмету іпотеки.

4.13. У даній справі із встановлених судами обставин справи вбачається, що позивач передав спірне майно в іпотеку в якості забезпечення виконання зобов`язання ФОП Базикіної С.Є. за кредитним договором, після чого рішенням суду для погашення заборгованості за договором перед ПАТ "Укрсоцбанк" в особі Донецької обласної філії було звернуто стягнення на спірне приміщення шляхом проведення прилюдних торгів, однак у подальшому іншим судовим рішенням у справі №255/736/13-ц визнано недійсними прилюдні торги, скасовано свідоцтво про право власності ОСОБА_2 на спірне приміщення.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до статті 33 Закону «Про іпотеку» в редакції чинній на момент винесення рішення судом про звернення стягнення на предмет іпотеки, та чинній на час прийняття місцевим господарським судом оскарженого рішення, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону (ч.1). Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (ч.3).

Згідно ч.1 статті 41 вказаного Закону реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

На час першого продажу спірного об`єкту умови і порядок виконання рішень судів, які підлягали примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, були визначені у Законі України «Про виконавче провадження».

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації (ч.1 ст. 52 вказаного Закону).

Відповідно до частини першої статті 62 Закону реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Вирішуючи спір суд першої інстанції у своєму рішенні зазначив, що передання майна у іпотеку шляхом укладення відповідного договору передбачає введення певних обмежень у здійсненні правомочностей власника цього майна, проте, не є підставою припинення відповідного права власності на це майно.

Між тим, вирішуючи питання правомочностей позивача, меж можливого та необхідного обсягу відновлення його прав, суди не дослідили тієї обставини, чи має забезпечуватися виконання основного зобов`язання спірним нерухомим майном, що витребовується на користь позивача, оскільки згідно наведених вище норм права у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

При цьому судами взагалі не досліджувалося питання про те, чи були кошти, отримані від реалізації спірного майна, спрямовані на погашення боргу, що був забезпечений іпотекою спірного приміщення, а отже чи не призведе вказана обставина до невиконання рішення суду про звернення стягнення на спірне приміщення шляхом проведення прилюдних торгів, яке відповідно до статті 1291 Конституції України є обов`язковим до виконання. Таким чином не досліджено питання про те, чи не відбудеться у разі задоволення даного позову порушення права інших осіб, і чи не призведе це до порушення прав кредитора за основним зобов`язанням, у разі витребування на користь позивача спірного нерухомого майна без відновлення іпотеки.

4.14. Європейський суд з прав людини констатував, що завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (Ван де Гурк проти Нідерландів). Більш того, у визначення справедливого судового розгляду справи сторін не можна не враховувати загальні фактичні та юридичні обставини справи (Станкевич проти Польщі). Завданням Суду відповідно до Конвенції є визначення справедливості провадження загалом, враховуючи порядок прийняття доказів (Ельсгольц проти Німеччини). Таким чином, Суд має визначити чи були докази представлені таким чином, що не суперечить гарантії справедливого судового слухання (Блюхер проти Чеської Республіки).

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже з урахуванням того, що у даній справі при вирішені спору не було досягнуто справедливого судового розгляду, вказані рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.

4.15. За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції та оскаржена постанова, як прийняті при неповному дослідженні зібраних у справі доказів, підлягають скасуванню з направленням даної справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи судам слід урахувати викладене, оцінити правомірність вимог позивача, надати належну оцінку всім доводам учасників справи та наданим доказам, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Відтак аргументи, наведені в касаційній скарзі знайшли своє підтвердження, а тому касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

4.16. Відповідно до приписів статті 129 частини 4 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі підлягають розподілу під час вирішення спору по суті, а оскільки за результатами розгляду касаційної скарги спір у даній справі не вирішено, розподіл судових витрат за результатами розгляду касаційної скарги є передчасним.

Керуючись статтями 301, 308, 310, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" задовольнити частково.

Постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.11.2019 та рішення Господарського суду Донецької області від 10.09.2019 у справі №905/294/17 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді К.М. Пільков

І.В. Кушнір

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати