ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/29343/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О.О. Мамалуй - головуючий, Л.В. Стратієнко, І.В. Ткач

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2018р.

у складі колегії суддів: Ю.Б. Михальська - головуючий, Б.В. Отрюх, А.І. Тищенко

та на рішення господарського суду міста Києва від 13.11.2017р.

суддя: К.І. Головіна

за позовом державного підприємства "Львівський бронетанковий завод"

до Міністерства оборони України

про стягнення 250 932,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Державне підприємство "Львівський бронетанковий завод" (далі - ДП "Львівський бронетанковий завод", позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Міністерства оборони України (далі - відповідач) заборгованості в сумі 250 932,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати вартості наданих послуг за договором про закупівлю послуг за державні кошти №294/14/81 від 20.10.2014р.

2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.11.2017р. у справі №910/29343/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2018р., задоволено позовні вимоги ДП "Львівський бронетанковий завод". Присуджено до стягнення з Міністерства оборони України на користь ДП "Львівський бронетанковий завод" заборгованість у сумі 250 932,00 грн., судовий збір - 5 018,64 грн., витрати на сплату вартості експертизи - 9 930,00 грн.

Судові рішення мотивовані наданням позивачем послуг з ремонту та технічного обслуговування машин і устаткування спеціальної призначеності за Договором про закупівлю послуг за державні кошти №294/14/81 від 20.10.2014р. у розмірі 250 932,00 грн. та порушенням відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати вартості наданих послуг за договором.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вказаними судовими рішення, Міністерство оборони України звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 13.11.2017р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2018р. у справі №910/29343/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог.

Скарга мотивована тим, що прострочення боржника не настало (зобов'язання оплатити надані послуги за договором), оскільки відбулося прострочення кредитора - позивача (в порушення умов договору надані послуги з ремонту не були надані в термін до 31.12.2014р.).

Також, Міністерство оборони України зазначає, що взяття зобов'язання відповідачем за договором можливе лише протягом бюджетного 2014 року, тобто до завершення строку дії договору (31.12.2014р.).

Крім того, відповідач вказує на те, що договір укладався з Міністерством оборони України, командири військових частин від імені Міністерства оборони України не отримували довіреності на право підписання актів наданих послуг з ремонту, тому оплата відповідачем послуг в сумі 250 932,00 грн. є неможливою, оскільки акти приймання наданих послуг на суму 250 932,00 грн. не були підписані уповноваженими особами.

4. Позиції інших учасників справи

Відзиви чи заперечення на касаційну скаргу учасниками справи не подані.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

20 жовтня 2014 року між ДП "Львівський бронетанковий завод" (виконавець) та Міністерством оборони України (замовник) укладений договір про закупівлю послуг за державні кошти № 294/14/81 (далі - Договір), відповідно до якого виконавець зобов'язаний у 2014 році надати послуги з ремонтування та технічного обслуговування машин і устаткування спеціальної призначеності (33.12.2) (військовий ремонт бронетанкового озброєння та техніки: танки, бойові машини піхоти, бойові машини десантні, бронетранспортери, броньовані розвідувально-дозорні машини, бойові розвідувальні машини, броньовані ремонтно-евакуаційні машини, танкові тягачі, рухомі засоби ремонту та обслуговування, бази танків, бойових машин піхоти, гусеничних та колісних бронетранспортерів, броньованих розвідувально-дозорних машин, спеціальні шасі під монтаж озброєння і військової техніки) у військових частинах Збройних Сил України, які зазначені в специфікації надання послуг (додаток №1 до Договору), а замовник - прийняти, через командирів військових частин, і оплатити такі послуги.

Відповідно до п. 1.3 Договору обсяг послуг встановлюється відповідно до специфікації, яка є невід'ємною частиною договору (додаток 1 до договору).

Згідно з п. 2.2, п. 2.3 Договору контроль якості послуг організовується командирами військових частин та здійснюється посадовими особами військових частин, які відповідальні за організацію експлуатації та ремонту озброєння та військової техніки у військових частинах, на обліку у яких перебувають зазначені у специфікації вироби. Командири військових частин мають право призупинити приймання послуг у разі невиконання виконавцем умов Договору щодо забезпечення якості наданих послуг.

Ціна договору становить 349 999,98 грн. (п. 3.1 Договору).

У п. 3.3 Договору зазначено, що обсяги закупівлі послуг зазначені в специфікації надання послуг (додаток 1 до Договору) можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків замовника, з відповідним зменшенням ціни договору. Замовник у 10-ти денний термін письмово повідомляє виконавця про зменшення обсягів, на підставі цього сторони вносять відповідні зміни до Договору, підписуючи додаткову угоду, в якій визначаються порядок та строки відшкодування фактично понесених виконавцем витрат.

Відповідно до п. 3.6. Договору замовник оплачує надані та прийняті послуги за договірною ціною, встановленою сторонами та зафіксованою у протоколі погодження договірної ціни за надані послуги (зразок додаток - 3), яка відповідає обґрунтованим фактичним витратам, понесеним виконавцем (згідно даних бухгалтерського обліку) та прийнятих замовником з урахуванням встановленого договором рівня прибутку.

Рівень договірної ціни на виконання послуг перевіряється Головним військовим представництвом замовника №4762 Міністерства оборони України (далі - 4762 ГВП МОУ) із складанням та наданням замовнику відповідного висновку щодо рівня договірної ціни на надані послуги.

Виконавець повинен підготувати та направити на адресу 4762 ГВП МОУ РКМ в підтвердження понесених ним фактичних витрат та надати 4762 ГВП МОУ можливість доступу для огляду первинних та зведених документів бухгалтерського обліку виконавця в підтвердження понесених ним фактичних витрат та, у разі необхідності, їх копіювання.

4762 ГВП МОУ перевіряє їх обґрунтованість та за результатами своєї перевірки складає висновок щодо рівня фактичних витрат, який направляється замовнику. Висновок 4762 ГВП МОУ повинен бути наданий замовнику не пізніше 10 робочих днів від надання виконавцем документів підтверджуючих понесені ним фактичні витрати.

Підставою для перевірки 4762 ГВП МОУ щодо рівня договірної ціни є акти виконаних робіт з ремонтування та технічного обслуговування машин у військових частинах, які затверджені командирами військової частини.

Відповідно до пункту 4.1. Договору замовник проводить розрахунки з виконавцем шляхом оплати (поетапної, повної) за фактично надані послуги протягом 30 банківських днів з дати підписання замовником акта надання послуг, який є невід'ємною частиною цього договору, відповідно до наданих виконавцем рахунків, за умови надходження бюджетних коштів на рахунки Міністерства оборони України.

Пунктом 5.1. Договору встановлений термін надання послуг - до 20.12.2014р.

Згідно з п. 10.1, п. 10.2 Договір набирає чинності з моменту підписання його двома сторонами і діє до 30.12.2014р., а з питань розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Закінчення строків договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення його умов, які мали місце під час дії договору.

Судом встановлено, що на виконання своїх зобов'язань протягом 2014 року позивач надав відповідачу послуги, передбачені умовами Договору № 294/14/81 від 20.10.2014р., на суму 250 932,00 грн., що підтверджується актами виконання робіт (надання послуг), які підписані уповноваженими представниками позивача та військових частин, яким ДП "Львівський бронетанковий завод" надавало послуги з ремонту військової техніки.

18 грудня 2014 року ДП "Львівський бронетанковий завод" листом №2530 повідомив відповідача про проведені ним за договором роботи по ремонту бронетанкового озброєння і техніки у військових частинах, та з вказаним листом направило МОУ розрахунково-калькуляційні матеріали для надання висновку про рівень фактичних витрат.

На підставі отриманих розрахунково-калькуляційних матеріалів, РКМ Головне військове представництво МОУ №4762 перевірило та погодило позивачеві фактичні витрати (договірну ціну) ремонту бронетанкової техніки у сумі 250 932,00 грн., що підтверджується відповідними висновками щодо рівня фактичних витрат №286 від 03.02.2015р., №287 від 03.02.2015р., №288 від 03.02.2015р., №332 від 06.02.2015р., №368 від 12.02.2015р., №528 від 26.02.2015р., №729 від 17.03.2015р., №730 від 17.03.2015р., №783 від 20.03.2015р., №944 від 01.04.2015р.

Позивач листом №990 від 07.04.2015р. направив відповідачеві протокол погодження ціни, акти виконання робіт (надання послуг) та акти звіряння розрахунків, затверджені командирами військових частин, яким ДП "Львівський бронетанковий завод" надавало послуги з ремонту військової техніки. Відповідач вказані акти не підписав, не повернув позивачеві для усунення недоліків.

Також, позивач листом №1712 від 23.06.2015р. направив на адресу Міністерства оборони України рахунок №76 від 19.06.2015р. на оплату наданих ДП "Львівський бронетанковий завод" послуг на суму 250 932,00 грн.

Оскільки відповідач не оплатив надані позивачем послуги, останній звернувся до суду з даним позовом.

6. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Ст. 902 ЦК України зазначено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Ч. 1 ст. 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судами попередніх інстанцій позивачем виконано послуги з ремонту військової техніки.

Акти виконання робіт з ремонтування та технічного обслуговування машин у військових частинах затверджені командирами військової частини.

В актах відображено вид проведених робіт, виконані операції по відновленню виробів, трудовитрати фахівців, використані запасні частини, до актів додано табеля обліку робочого часу.

РКМ Головне військове представництво МОУ №4762 перевірило та погодило позивачеві фактичні витрати (договірну ціну) ремонту бронетанкової техніки у сумі 250 932,00 грн.

Оскільки відповідач не повернув акти виконаних робіт з обґрунтуванням відмови в підписанні, не повернув рахунки позивачеві з підстав передбачених п. 4.3 Договору та не оплатив виконані позивачем роботи, судами попередніх інстанцій обґрунтовано задоволено позовні вимоги позивача.

Верховний Суд відхиляє доводи відповідача щодо ненастання прострочення боржника, так як позивачем не надані послуги з ремонту в термін до 31.12.2014р., оскільки позивачем виконано роботи в межах дії договору, в період лютий - березень 2015 року позивачем від 4762 ГВП МОУ РКМ отримано після погодження розрахунково-калькуляційні матеріали фактичних витрат, понесених до договору №294/14/81 від 20.10.2014р.

Також, Верховним Судом відхиляються доводи відповідача щодо відсутності повноважень у командирів військових частин на підписання актів наданих послуг з ремонту, оскільки відповідно до п. 1.1 Договору замовник приймає через командирів військових частин послуги. Крім того, підставою для перевірки 4762 ГВП МОУ РКМ щодо рівня договірної ціни є акти виконаних робіт з ремонту та технічного обслуговування машин у військових частинах, які затверджені командирами військових частин.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005р. та у справі "Бакалов проти України" від 30.11.2004р. зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (пункти 48 та 40 рішень відповідно).

Посилання відповідача на ч. 4 ст. 48 Бюджетного кодексу України відхиляються Верховним Судом, оскільки згідно з п. 1.4 Договору підставою для укладення Договору є рішення комітету з конкурсних торгів Міністерства оборони України від 29.09.2014р. № 75/395/4.

Тобто відповідачем не доведено, що на момент підписання договору, та взяття відповідачем зобов'язань щодо оплати робіт, були відсутні бюджетні асигнування.

Крім того, позивачем роботи по ремонту та технічному обслуговуванню машин і устаткування спеціальної призначеності виконано у грудні 2014р.

7. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд вважає, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, підстави для їх зміни чи скасування відсутні. Аргументи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом касаційної інстанції.

8. Судові витрати

З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 13.11.2017р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2018р. у справі №910/29343/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Суддя Л. В. Стратієнко

Суддя І. В. Ткач