ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2018 року
м. Київ
Справа № 908/2082/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
О.О. Мамалуй - головуючий, Л.В. Стратієнко, І.В. Ткач
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі виробничого структурного підрозділу Василівського району електричних мереж
на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.04.2018р.
у складі колегії суддів: О.О. Радіонова - головуючий, Д.О. Попков, О.В. Стойка
та на рішення господарського суду Запорізької області від 25.01.2018р.
суддя: О.С. Боєва
за позовом публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі виробничого структурного підрозділу Василівського району електричних мереж
до приватного акціонерного товариства "Завод будівельно - опоряджувальних машин"
про стягнення 164 199,97 грн.
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" в особі Виробничого структурного підрозділу Василівського району електричних мереж (ПАТ "Запоріжжяобленерго", позивач) звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Завод будівельно-опоряджувальних машин" про стягнення боргу за спожиту активну електроенергію у розмірі 134 760,07грн., боргу за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії - 5 735,19 грн., пені - 16 228,39грн., інфляційних - 5 654,43 грн., 3% річних - 1 821,89 грн.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати за спожиту електроенергію за договором №2 від 01.06.2012р. про постачання електричної енергії та договором реструктуризації №9 від 31.03.2017р.
2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття
Рішенням господарського суду Запорізької області від 25.01.2018р. у справі №908/2082/17, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.04.2018р., позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з ПрАТ "Завод будівельно-опоряджувальних машин" на користь ПАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Виробничого структурного підрозділу Василівського району електричних мереж боргу за спожиту активну електроенергію в сумі 84 314,91грн., боргу за перетікання реактивної електроенергії - 2 505,95 грн., пені - 4 166,38 грн., 496,13грн. - 3% річних, інфляційні - 666,03 грн., судового збору - 1 382,24грн. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Судові рішення мотивовані доведеністю порушення відповідачем умов договору реструктуризації №9 від 31.03.2017р. щодо сплати у повному обсязі суми боргу за спожиту активну електричну енергію в розмірі 84 314,91грн., боргу за перетікання реактивної електричної енергії в розмірі 2 505,95грн., пені - 4 166,38грн., 3% річних -496,13грн. та інфляційних - 666,03грн.
Суд, відмовляючи в задоволенні позову в іншій частині щодо стягнення заборгованості за отриману електроенергію за договором №2 від 01.06.2012р. про постачання електричної енергії, вказав на необґрунтованість та недоведеність отримання відповідачем рахунків за основним договором №2 про постачання електричної енергії від 01.06.2012р.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ПАТ "Запоріжжяобленерго" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить частково скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 25.01.2018р., постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.04.2018р у справі №908/2082/17 в частині відмови у задоволенні позовних вимог в розмірі 72 050,57 грн., з яких: 50 445,16 грн. заборгованість за спожиту активну електричну енергію за період березень, травень - липень 2017 року, сума наданих послуг з перетікання реактивної енергії за березень - липень 2017 року в сумі 3 229,24 грн., пені - 2 863,32 грн., 3% річних - 340,20 грн., інфляційних втрат - 570,18 грн., інфляційних втрат за період з 01.03.2017р. по 31.03.2017р. - 2 518,55 грн., пені - 9 198,69 грн., інфляційних втрат - 1 899,67 грн., 3% річних - 985,56 грн. за прострочення відповідачем оплат за спожиту активну електричну енергію та послуги з компенсації перетікання реактивної енергії за листопад - грудень 2016р. січень 2017р. по рахункам, які увійшли до договору реструктуризації, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ "Запоріжжяобленерго" у повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій встановлено факт споживання відповідачем електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії № 2 від 01.06.2012р., та факт визнання заборгованості з обов'язком оплатити за договором реструктуризації заборгованості від 31.03.2017р. № 9, однак безпідставно звільнено відповідача від виконання господарського зобов'язання щодо оплати за спожиту активну та реактивну електроенергію.
Позивач зазначає, що укладення договору реструктуризації заборгованості від 31.03.2017р. №9 підтверджує факт отримання відповідачем усіх рахунків та всіх сум нарахованих штрафних санкцій, оскільки неможливо реструктуризувати заборгованість без обізнаності відповідача про факт її наявності.
Позивач наголошує на тому, що відповідачем надавались акти за спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію за період з листопада 2016 року по липень 2017 року та акти про обсяги перетікання реактивної енергії з мереж постачальника в мережі споживача протягом розрахункового періоду за період з вересня 2016 року по червень 2017 року, на що позивачем виставлені рахунки, які направлені відповідачу поштовими відправленнями та частково вручалися нарочно.
4. Позиції інших учасників справи
Відзиви чи заперечення на касаційну скаргу учасниками справи не подані.
5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій
01 березня 2012 року між ВАТ "Запоріжжяобленерго" (назву змінено на ПАТ "Запоріжжяобленерго") в особі Виробничого структурного підрозділу Василівського району електричних мереж (Постачальник) та ПАТ "Завод будівельно-опоряджувальних машин" (назву змінено на ПрАТ "Завод будівельно-опоряджувальних машин") (Споживач) укладено договір постачання електричної енергії № 2 (далі - Договір), відповідно до умов якого, постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу", а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Відповідно до п. 2.3.4, п. 2.3.5 Договору споживач зобов'язується оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатка №4 "Порядок розрахунків за активну електричну енергію" та додатка №5 "Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії"; здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії" (для споживачів, що мають спільну межу електричних мереж із постачальником електричної енергії).
Пунктом 3.1.1 Договору передбачено, що постачальник електричної енергії має право отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, на інші платежі, обумовлені цим Договором.
Пунктами 7.2, 7.4 Договору передбачено, що розрахунки за електроенергію та інші платежі за розрахунковий період здійснюються за діючими тарифами та у відповідності до діючого законодавства; розрахунки за активну електроенергію здійснюються згідно додатка №4 "Порядок розрахунків за активну електричну енергію" з урахуванням умов додатка №7 "Порядок визначення вартості мінімального обсягу електричної енергії в точці обліку". Розрахунки за послуги компенсації перетікання реактивної електроенергії обумовлюються додатком №6 "Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії".
За умовами п. 9.4 Договору цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31 грудня 2012 року. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії.
Відповідно до додаткових угод № 1, № 2 про внесення змін до договору про постачання електричної енергії, згідно з якими, у зв'язку зі зміною назви Постачальника електричної енергії та назви Споживача в преамбулі та тексті договору ВАТ "Запоріжжяобленерго" замінено на ПАТ "Запоріжжяобленерго", та ПАТ "Завод будівельно-опоряджувальних машин" на ПрАТ "Завод будівельно-опоряджувальних машин".
Відповідно до п. 7 додатку № 4 до договору "Порядок розрахунків за активну електричну енергію" за підсумками розрахункового періоду постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних наданого споживачем "Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію" з урахуванням сум платежів, що надійшли від споживача.
Згідно з п.10 додатку № 4 до договору, рахунки або платіжні вимоги-доручення направляються постачальником електричної енергії споживачу поштою рекомендованим листом, нарочним або віддаються уповноваженому представнику споживача під розпис у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою постачальника електричної енергії журналі.
При направленні рахунка або платіжної вимоги-доручення споживачу нарочним постачальника електричної енергії споживач зобов'язаний під розпис на супровідному листі прийняти рахунок або платіжну вимогу-доручення.
Відповідно до п. 11. додатку № 4 до договору споживач зобов'язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення, здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги-доручення, що направляється йому постачальником електричної енергії.
Датою отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення вважається: - при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена на фінансовому чеку поштового відділення, що підтверджує відправлення. З урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по України - 7 днів) - у випадку вручення рахунка або платіжної вимоги-доручення уповноваженому представнику споживача під розпис в журналі, дата зазначена в журналі; - при направленні нарочним - дата вручення споживачу.
Пунктом 2.3.5 договору сторони передбачили, що споживач зобов'язується здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника електричної енергії та електроустановками споживача згідно з додатком № 6 "Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії".
У п. 4 додатку № 6 до договору "Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії" вказано, що за підсумками розрахункового періоду постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення на оплату послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії. Сума платежу визначається, з обсягів фактично спожитої та генерованої споживачем реактивної електричної енергії, згідно даних наданих споживачем "Акта про обсяги перетікання реактивної енергії з мереж споживача в мережі постачальника протягом розрахункового періоду" та умов цього додатку з урахуванням сум платежів, що надійшли від споживача.
Рахунки або платіжні вимоги-доручення направляються постачальником електричної енергії споживачу поштою рекомендованим листом, нарочним або віддаються уповноваженому представнику споживача під розпис у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою постачальника електричної енергії журналі.
У зв'язку з наявною заборгованістю відповідача за спожиту електричну енергію, між сторонам 31.03.2017р. укладено договір реструктуризації № 9, предметом якого є умови і порядок сплати Споживачем Постачальнику заборгованості, що виникла на підставі договору про постачання електричної енергії від 01.06.2012р. №2, укладеного між постачальником електричної енергії та споживачем (Основний договір), за активну електроенергію в розмірі 162 346,40 грн. за період з листопада 2016р. по лютий 2017р.; по сплаті за обсяги перетікання реактивної електроенергії в розмірі 2 505,95 грн. за період з листопада 2016р. по січень 2017р.; за нараховану пеню в розмірі 9 198,69 грн. за період з грудня 2016р. по березень 2017р., за нараховані 3% річних в розмірі 985,56 грн. за період з грудня 2016р. по березень 2017р., за нараховані інфляційні витрати в розмірі 1 899,67 грн. за період з лютого 2017р. по березень 2017р. Разом сума заборгованості за вищезазначений період складає 176 936,27 грн.
Відповідно до п. 1.2 вказаного договору Споживач виражає вільне волевиявлення щодо сплати заборгованості, що утворилась у розмірі 176 936,27грн.
У п. 3.1 договору реструктуризації передбачено, що Постачальник електричної енергії надає розстрочку споживачу в погашенні, а споживач зобов'язується сплатити борг за активну електричну енергію у розмірі 162 346,40грн. самостійно на рахунок з спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії, зазначеному і основному договорі по сплаті за обсяги перетікання реактивної електроенергії, за нараховану пеню, інфляційні втрати, 3% річних у розмірі 12 083,92грн. самостійно на поточний рахунок постачальника електричної енергії, зазначений у розділі 5 даного договору, відповідно до графіку погашення заборгованості.
Згідно з п. 2.2 договору реструктуризації споживач зобов'язаний вносити платежі згідно з графіком та своєчасно сплачувати поточні платежі за спожиту електричну енергію відповідно до умов основного договору.
Пунктом 3.2 договору реструктуризації у разі несвоєчасного виконання зобов'язання Споживачем по даному договору, останній сплачує постачальнику електричної енергії пеню в розмірі 0,5% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов договору про постачання електричної енергії №2 від 01.06.2012р. відповідачем надавались позивачу акти за спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію за період з листопада 2016р. по липень 2017р., а також акти про обсяги перетікання реактивної енергії з мереж постачальника в мережі споживача протягом розрахункового періоду за період з вересня 2016р. по червень 2017р., на що позивачем були виставлені рахунки.
У зв'язку з невиконанням відповідачем договірних зобов'язань за договором реструктуризації щодо оплати заборгованості та штрафних санкцій та за договором про постачання електричної енергії щодо оплати за спожиту електричну енергію, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
6. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови
Згідно ч. 7 ст. 276 Господарського кодексу України (далі - ГК України) оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.
Відповідно до п. 5.1 Правил користування електричною енергією (чинних на момент виникнення даних правовідносин), Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.
Статтею 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 193 Господарського кодексу України.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Суди відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за спожиту електроенергію за договором про постачання електричної енергії № 2 від 01.06.2012р. (березень, травень - липень 2017 року) в розмірі 50 445,16 грн., за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії (березень - липень 2017 року); в частині стягнення за вказаним договором пені в розмірі 2 863,32 грн., інфляційних - 570,18 грн., 3% - 340,20 грн.; в частині стягнення з відповідача за договором реструктуризації № 9: пені в розмірі 9 198,69 грн., інфляційних - 1 899,67 грн., 3% - 985,56 грн., вказали на те, що позивачем не доведено отримання відповідачем рахунків за спірний період.
Верховний Суд вважає вказані висновки передчасними з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною 1 ст. 74 вказаного Кодексу передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
За загальним правилом, обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами тягаря доказування визначається предметом спору.
Суд першої інстанції відмовляючи в частині стягнення з відповідача за договором реструктуризації № 9: пені - 9 198,69 грн., інфляційних - 1 899,67 грн., 3% - 985,56 грн. обмежився посиланням на те, що поштова кореспонденція позивачем направлялась відповідачеві на адресу: м. Дніпрорудне, вул. Степова, 3, а не на фактичну адресу: м. Дніпрорудне, вул. Степова, 10, та відсутністю довіреності в матеріалах справи на ім'я ОСОБА_6 на отримання поштової кореспонденції.
Судами не надано оцінки тому, що заборгованість за спожиту електроенергію за період з листопада 2016р. по лютий 2017 року, включаючи заборгованість по платі за обсяги перетікання реактивної електроенергії, визнана відповідачем, шляхом укладення договору реструктуризації № 9.
Також, укладаючи договір про реструктуризацію № 9 сторони предметом договору зазначили, зокрема: пеню в розмірі 9 198,69 грн. за період з грудня 2016 по березень 2017 років, інфляційні - 1 899,67 грн. за період з лютого 2017 по березень 2017 року, 3% - 985,56 грн. за період з грудня 2016 по березень 2017 роки.
Пунктом 1.3 вказаного договору споживача зобов'язано сплатити борг за спожиту електроенергію, пеню, інфляційні та 3% річних відповідно до графіку.
Рахунки за березень 2017 року направлено позивачем за адресою: м. Дніпрорудне, вул. Степова, 10.
Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, вказану поштову кореспонденцію отримано ОСОБА_6, яка отримувала і кореспонденцію з листопада 2016 року по березень 2017 року.
На рахунках за квітень - липень 2017 року проставлено підпис, який скріплено печаткою ПрАТ "Завод будівельно-опоряджувальних машин".
В матеріалах справи міститься довіреність від 21.04.2017р. № 01/60 видана на ім'я ОСОБА_7 на отримання рахунків з використання електроенергії.
Судами не прийнято до уваги вказану довіреність, оскільки довіреність не підтверджує факт отримання відповідних рахунків.
Однак, вказана довіреність підтверджує повноваження особи, яка їх отримувала.
Суди, зазначаючи про неотримання відповідачем рахунків, прийняли до уваги лише доводи відповідача щодо відсутності в журналі реєстрації вхідної кореспонденції ПрАТ "Завод будівельно-опоряджувальних машин" за 2016 - 2017 роки реєстрації рахунків позивача за спірний період, без врахування доводів позивача та встановлення дійсних обставин справи. Між тим, в матеріалах справи містяться підписані рахунки та скріплені печатками підприємств довіреність на отримання рахунків з використання електроенергії, листи відповідача адресовані позивачеві про зарахування сум в рахунок погашення заборгованості за спожиту електроенергію в грудні 2016р., січні - березні, червні, липні 2017 року, визнання частини заборгованості відповідачем шляхом укладання договору реструктуризації № 9. Належне (повне, всебічне, об'єктивне та безпосереднє) дослідження цих доказів має значення для правильного вирішення даного спору.
Частиною 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Ухвалені у справі рішення судів попередніх інстанцій вказаним вимогам не відповідають.
Крім того, оскільки підставою для відмови в позові зазначено недоведеність отримання відповідачем рахунків за договором №2 про постачання електричної енергії від 01.06.2012р. за період з березня - липня 2017р., судами не досліджувався розмір заборгованості за спожиту електроенергію та розмір штрафних санкцій.
Відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з'ясувати дійсні обставини справи перешкоджає ухвалити нове рішення, а тому справу слід передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішення господарського суду Запорізької області від 25.01.2018р у справі №908/2082/17, залишене без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.04.2018р. в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача боргу за спожиту активну електроенергію в сумі 84 314,91 грн., боргу за перетікання реактивної електроенергії - 2 505,95 грн., пені - 4 166,38 грн., 496,13грн. - 3% річних, інфляційних - 666,03 грн., судового збору - 1 382,24грн. сторонами не оскаржується, тому відповідно до ч. 1 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд не перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в цій частині.
7. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частин 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, проаналізувати докази, що надані сторонами на підтвердження їх вимог та заперечень, надати оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, дослідити обставини отримання відповідачем рахунків, розмір заборгованості за спожиту електроенергію та розмір штрафних санкцій, і в залежності від встановленого та відповідно з чинним законодавством, прийняти відповідне рішення.
8. Судові витрати
З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню підлягає частково, а справа має бути направлена на нових розгляд, згідно зі ст. 129 ГПК України, розподіл судових витрат зі справи, має здійснити господарський суд, який прийматиме рішення по суті спору, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі виробничого структурного підрозділу Василівського району електричних мереж задовольнити частково.
Рішення господарського суду Запорізької області від 25.01.2018р., постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.04.2018р у справі №908/2082/17 в частині відмови у задоволенні позовних вимог позивача скасувати.
Справу №908/2082/17 направити на новий розгляд в цій частині до господарського суду Запорізької області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. О. Мамалуй
Суддя Л. В. Стратієнко
Суддя І. В. Ткач