ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 912/1059/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пількова К. М., суддів: Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Заступника прокурора Кіровоградської області на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.03.2018 (головуючий суддя Антонік С. Г., судді Чимбар Л. О., Вечірко І. О.) у справі за скаргою заступника керівника Олександрійської місцевої прокуратури на рішення державного виконавця Устинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області у справі Господарського суду Кіровоградської області за позовом Керівника Олександрійської місцевої прокуратури в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Седнівська сільська рада до Фізичної особи-підприємця Білошицького Анатолія Степановича та Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Реєстраційної служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області про визнання додаткової угоди недійсною, скасування її державної реєстрації, визнання договору припиненим та зобов'язання повернути земельну ділянку,

Короткий зміст рішення по суті спору

1. 05.07.2016 Господарський суд Кіровоградської області вирішив позов задовольнити частково; визнати недійсною, укладену між орендодавцем - Устинівською райдержадміністрацією (далі - Відповідач-2) та орендарем - Фізичною особою-підприємцем Білошицьким А. С. (далі - Відповідач-1) та зареєстровану у відділі Держкомзему в Устинівському районі 01.03.2012, додаткову угоду до договору оренди землі, укладеного між Седнівською сільською радою (далі - Позивач) та Відповідачем-1, зареєстрованого в Устинівському райвідділі КРФ Центру ДЗК 24.09.2002 за № 27; зобов'язати Відповідача-1 повернути Седнівській територіальній громаді Устинівського району Кіровоградської області в особі Позивача земельну ділянку площею 143,7 га, вартістю 2818100 грн., яка розташована на території Седнівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області; в частині вимоги про визнання припиненим з 24.09.2012 договору оренди землі, укладеного між Позивачем та Відповідачем-1, зареєстрованого в Устинівському райвідділі КРФ Центру ДЗК 24.09.2002 за № 27, провадження у справі припинити; в іншій частині в задоволенні позову відмовити.

2. 27.07.2016 на виконання рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.07.2016 видано накази.

Короткий зміст скарги на дії (бездіяльність) органу державної виконавчої служби

3. 26.07.2017 Заступник керівника Олександрійської місцевої прокуратури (далі - Прокурор) звернувся до суду зі скаргою, в якій просив скасувати постанову державного виконавця Устинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (далі - Орган виконавчої служби) від 15.11.2016; зобов'язати Орган виконавчої служби відновити виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Кіровоградської області від 27.07.2016.

Вимоги скарги мотивовані тим, що постановою державного виконавця від 15.11.2016 виконавче провадження закінчено на підставі статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" з мотивів направлення повідомлення до органу досудового розслідування про вчинення Відповідачем-1 кримінального правопорушення. Виконавче провадження закінчено державним виконавцем безпідставно без проведення всіх необхідних дій для його примусового виконання, оскільки він не вжив усіх передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів примусового виконання рішення суду, чим істотно порушив права держави в особі Позивача, що унеможливлює виконання постановленого на користь держави судового рішення.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

4. 14.12.2017 Господарський суд Кіровоградської області ухвалив скаргу Прокурора задовольнити частково, cкасувати постанову державного виконавця Органу виконавчої служби від 15.11.2016 з виконання наказу від 27.07.2016; в іншій частині у задоволенні скарги відмовити.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що державний виконавець помилково пов'язав можливість виконання рішення суду про вчинення дій щодо передачі земельної ділянки з участю/без участі боржника лише з наявністю особи-боржника, який до вчинення таких дій зобов'язується рішенням особисто, не перевіривши фактичний характер та природу цих дій. Отже неможливість виконати рішення без участі боржника є законодавчою підставою закінчення виконавчого провадження в тому випадку, коли виконання безпосередньо пов'язане з особою боржника і саме боржник має особисто вчиняти певні дії для його виконання. У даному випадку участь боржника не є тим фактором, який обумовлює можливість (або неможливість) виконання рішення суду, доказів неможливості виконання наказу господарського суду без участі боржника Органом виконавчої служби не надано, тому постанова про закінчення виконавчого провадження підлягає скасуванню. У задоволенні вимоги про відновлення виконавчого провадження відмовлено, у зв'язку з тим, що таке виконавче провадження підлягає відновленню в силу приписів Закону України "Про виконавче провадження", а не в силу вказівки у судовому рішенні.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. 19.03.2018 Дніпропетровський апеляційний господарський суд вирішив апеляційну скаргу Органу виконавчої служби задовольнити; ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 14.12.2017 скасувати, у задоволенні скарги Прокурора відмовити.

Постанова апеляційного господарського суду мотивована тим, що оскільки відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", в редакції на час подання скарги, виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, а пункт 2 частини 6 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" надає прокурору право вступити у справу на стадії виконання рішення суду у тому випадку, коли він не є учасником виконавчого провадження (не подавав наказ та заяву про відкриття виконавчого провадження). При цьому прокурор повинен обґрунтувати порушення або загрозу порушення інтересів держави. Однак Прокурор взагалі не послався на порушення або загрозу порушення інтересів держави, тобто не навів підстав звернення до суду. Крім того, відповідно до статті 122-2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), в редакції, чинній до 15.12.2017, перебіг 10-денного строку починається саме з дня, коли про порушення прав стало або могло стати відомо особі, права якої порушено, тобто Позивача, а не з дня, коли про таке порушення стало відомо Прокурору.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. 16.04.2018 Прокурор (Скаржник) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.03.2018, ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 14.12.2017 залишити без змін.

7. 08.06.2018 Відповідач-1 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.03.2018 залишити без змін.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

8. Прокурор є самостійним учасником виконавчого провадження, у зв'язку з тим, що здійснював представництво інтересів в суді. Отже при зверненні з оскарженням рішень, дій/бездіяльності державного виконавця у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення суду у цій справі Прокурор діяв в межах повноважень, наданих йому Законом України "Про прокуратуру", "Про виконавче провадження", Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України) та обґрунтовано звернувся зі скаргою.

9. Прокурором порушено строк на звернення зі скаргою у зв'язку з тим, що всупереч вимогам статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем не було надіслано йому копію постанови про закінчення виконавчого провадження, а Позивач не повідомив про оскаржувану постанову.

10. Відповідно до статей 14, 19 Закону України "Про виконавче провадження" прокурор є учасником виконавчого провадження та користується рядом прав і обов'язків, зокрема правом оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця у порядку, встановленому Законом.

11. Суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини, що мають значення для справи.

Доводи Відповідача-1, викладені у відзиві на касаційну скаргу

12. Судом першої інстанції порушено норми статей 118, 119, 341 ГПК України, Закону України "Про прокуратуру" та неправомірно прийнято до уваги доводи Прокурора щодо порушення строку подання скарги.

Позиція Верховного Суду

13. Відповідно до пунктів 7, 10 Розділу "Перехідні і прикінцеві положення" Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII, який набрав чинності 05.10.2016, виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону. Скарги на рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, подані в установленому законом порядку до набрання чинності цим Законом, розглядаються у строки та порядку, що діяли до набрання чинності цим Законом. Враховуючи, що скарга на дії державного виконавця подана Прокурором на час після набрання чинності Законом України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII, тому має бути застосована відповідна редакція цього Закону.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", в редакції, чинній на час звернення зі скаргою, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Отже виконання судового рішення є стадією судового провадження.

Згідно з частиною 1 статті 29 ГПК України, в редакції, чинній на час винесення ухвали судом першої інстанції, прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним Судом України, про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб. При цьому прокурор для представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво) повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Для представництва інтересів громадянина в господарському суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, та письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення представництва. Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви (заяви, скарги) у порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу.

Водночас вбачається, що рішення у цій справі, яке набрало законної сили, прийнято судом за позовом Прокурора в інтересах держави в особі Седнівської сільської ради, отже оцінка обґрунтованості мотивів звернення до суду для захисту інтересів держави здійснена судом під час розгляду спору по суті заявлених вимог, а Прокурор набув статусу учасника справи. При цьому посилання суду на право прокурора вступити у справу є безпідставним, вступ прокурора у справу та звернення прокурора до суду з позовом в інтересах держави в особі певного органу є різними процесуальними діями. Враховуючи, що ця справа розглядалась саме за позовом Прокурора, поданим в інтересах держави в особі Седнівської сільської ради, на час відкриття виконавчого провадження як стадії виконавчого провадження, прокурор є учасником справи, тому не має обґрунтовувати необхідність захисту інтересів держави, звертаючись із скаргою на дії Органу виконавчої служби.

Згідно з частиною 1 статті 14 Закону України "Про виконавче провадження" прокурор є учасником виконавчого провадження. За вимогами частини 1 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом. Право вибору пред'явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу. Водночас згідно з частиною 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Відповідно до частини 1 статті 121-2 ГПК України, в редакції, чинній на час звернення Прокурора зі скаргою, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Отже за змістом наведених норм прокурор є учасником виконавчого провадження, який має право оскаржувати дії державного виконавця органу виконавчої служби, що також передбачено статтею 121-2 ГПК України. Втім, приймаючи постанову про скасування ухвали суду першої інстанції про часткове задоволення скарги, суд апеляційної інстанції наведені приписи не врахував, зазначивши, що Прокурором не обґрунтовано порушення або загрозу порушення інтересів держави, тобто не наведено підстав звернення ним до суду. За таких обставин скасування апеляційним судом ухвали місцевого господарського суду та відмова у задоволенні скарги Прокурора на дії державного виконавця Органу виконавчої служби з підстав відсутності відповідного обґрунтування необхідності захисту прав держави є безпідставним та не ґрунтується на вимогах наведених законодавчих приписів.

14. Разом з цим, частково задовольняючи скаргу Прокурора на дії державного виконавця Органу виконавчої служби, місцевий господарський суд встановив, однак залишив поза увагою та не надав жодної правової оцінки тій обставині, що зі скаргою, у якій Прокурор просив скасувати постанову державного виконавця Органу виконавчої служби від 15.11.2016, він звернувся 26.07.2017. При цьому ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 02.08.2017 у тому числі зобов'язано Прокурора надати суду належні докази на підтвердження того, коли було отримано копію постанови про закінчення виконавчого провадження від 15.11.2016. Втім, ухвала суду не містить висновків щодо виконання вимог зазначеної ухвали, а також надання оцінки цим доказам, якщо такі були подані. Наведені обставини також належним чином не досліджені судом апеляційної інстанції.

15. З огляду на викладене, враховуючи визначену статтею 300 ГПК України компетенцію суду касаційної інстанції, Суд доходить висновку про те, що прийняті у справі ухвала та постанова судів першої та апеляційної інстанції прийняті за неповного дослідження істотних обставин справи, тому підлягають скасуванню, а справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Заступника прокурора Кіровоградської області задовольнити частково.

2. Скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.03.2018 та ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 14.12.2017. Справу № 912/1059/14 передати на новий розгляд до Господарського суду Кіровоградської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак